Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.01.12
15:27
Сунеться хмара волосся,
блискавка б’є з очей.
Від зливи втекти вдалося,
а від кохання ще.
Чи вартий твій подих гнівний
сніжних цнотливих вуст?
Якщо я у чомусь винний –
блискавка б’є з очей.
Від зливи втекти вдалося,
а від кохання ще.
Чи вартий твій подих гнівний
сніжних цнотливих вуст?
Якщо я у чомусь винний –
2026.01.12
14:59
Зима. Сніжинки квітнуть без тепла.
Журба прозора вкрилася снігами.
Душа розквітне в холоді так само...
Малюнок з льоду. Почуття зі скла.
Все королева біла замела!
А вітер заглушив мінорну гаму...
Зима. Сніжинки квітнуть без тепла.
Журба прозора вкрилася снігами.
Душа розквітне в холоді так само...
Малюнок з льоду. Почуття зі скла.
Все королева біла замела!
А вітер заглушив мінорну гаму...
Зима. Сніжинки квітнуть без тепла.
2026.01.12
10:43
Що значить - опинитися в ніщо,
Де світ бере невидимий початок,
Де пустка пануватиме без щогл,
Де розквітатиме поляна згадок?
З нічого не народиться цей світ,
Здоровий глузд підказує лякливо.
А з того Бог передавав привіт
Де світ бере невидимий початок,
Де пустка пануватиме без щогл,
Де розквітатиме поляна згадок?
З нічого не народиться цей світ,
Здоровий глузд підказує лякливо.
А з того Бог передавав привіт
2026.01.12
10:11
Ярослав Чорногуз
КОХАННЯ! ПОРЯТУЙ!
У день Подяки чарівний
Вертаєш ти мені надію
На ніжні пестощі весни,
І я від щастя тихо млію.
КОХАННЯ! ПОРЯТУЙ!
У день Подяки чарівний
Вертаєш ти мені надію
На ніжні пестощі весни,
І я від щастя тихо млію.
2026.01.12
07:25
Відчувається в кожному слові
Дар співця і художника хист,
І краса української мови,
І поезії сила та зміст
Лиш тоді, коли впевнено віриш
Майстру слова і лікарю душ,
Що ніколи не зраджує лірі
І нагору не лізе чимдуж...
Дар співця і художника хист,
І краса української мови,
І поезії сила та зміст
Лиш тоді, коли впевнено віриш
Майстру слова і лікарю душ,
Що ніколи не зраджує лірі
І нагору не лізе чимдуж...
2026.01.12
00:05
Хоч ниє душа, як оголений нерв —
та зуба болючого вирвати шкода.
Я навіть не знаю, (світ ластиком стер,)
що там за вікном, чи розмай, чи негода?
Жасминовий день і ожинова ніч,
на синім паркеті кружляють по колу.
Сповзло надвечір'я кошулею з пліч
та зуба болючого вирвати шкода.
Я навіть не знаю, (світ ластиком стер,)
що там за вікном, чи розмай, чи негода?
Жасминовий день і ожинова ніч,
на синім паркеті кружляють по колу.
Сповзло надвечір'я кошулею з пліч
2026.01.11
21:20
Як лазуровий мій будильник
надзвонює, його не спиниш
і я не бачу кінця-краю
і марно днем із огнем шукаю
дороги невідомо де
дорожні знаки не про те
І заморочливий мозок мій
неначе безум яскравіє
надзвонює, його не спиниш
і я не бачу кінця-краю
і марно днем із огнем шукаю
дороги невідомо де
дорожні знаки не про те
І заморочливий мозок мій
неначе безум яскравіє
2026.01.11
18:18
У день Подяки чарівний
Вертаєш ти мені надію
На ніжні пестощі весни,
І я від щастя тихо млію.
Не вірю ще, увесь тремчу,
Навколішках стою і каюсь.
Сльоза непрохана в очу --
Вертаєш ти мені надію
На ніжні пестощі весни,
І я від щастя тихо млію.
Не вірю ще, увесь тремчу,
Навколішках стою і каюсь.
Сльоза непрохана в очу --
2026.01.11
17:40
Сидить хлопчак в селі на лавці біля хати.
Підходить дядько і пита: - Чи вдома тато?
Малий ліниво зирка. Весь в смартфоні свому:
За вухом чеше й каже: - Мій? Та, звісно, вдома.
Гукає той. У хвіртку стукає, лютує.
Вікно відчинене, ніхто його не чує.
-
Підходить дядько і пита: - Чи вдома тато?
Малий ліниво зирка. Весь в смартфоні свому:
За вухом чеше й каже: - Мій? Та, звісно, вдома.
Гукає той. У хвіртку стукає, лютує.
Вікно відчинене, ніхто його не чує.
-
2026.01.11
17:26
Кажуть: є країна
Повнісінька сонця…
Де ж бо та країна?
Де ж бо теє сонце?
Кажуть: є країна
На семи стовпах,
Сім планет у неї,
Схили в деревах.
Повнісінька сонця…
Де ж бо та країна?
Де ж бо теє сонце?
Кажуть: є країна
На семи стовпах,
Сім планет у неї,
Схили в деревах.
2026.01.11
14:23
Ніч була темна. Місяц, хоч зійшов
Та й то у хмарах десь блукав, напевно.
Внизу Рось жебоніла безперервно.
А він вертав думками знов і знов
До того, що плекав усе життя –
Бажання влади. Так йому хотілось,
Щоб навкруг нього все отут вертілось…
Все п
Та й то у хмарах десь блукав, напевно.
Внизу Рось жебоніла безперервно.
А він вертав думками знов і знов
До того, що плекав усе життя –
Бажання влади. Так йому хотілось,
Щоб навкруг нього все отут вертілось…
Все п
2026.01.11
13:38
автор Артур Курдіновський
Крихкий маленький світ я шию з рими,
За межами його - зелена цвіль.
Не лізьте в душу лапами брудними!
Для вас - цікавість, а для мене - біль.
Моя земля горить під небесами,
Крихкий маленький світ я шию з рими,
За межами його - зелена цвіль.
Не лізьте в душу лапами брудними!
Для вас - цікавість, а для мене - біль.
Моя земля горить під небесами,
2026.01.11
11:23
Так бракує постійно часу
У потоці марнотних днів.
Час дарує, немов прикрасу,
Позолоту зникомих слів.
Час розсудить і час засудить
Ні за що, ніби злий тиран.
Лиш вина має різний ступінь,
У потоці марнотних днів.
Час дарує, немов прикрасу,
Позолоту зникомих слів.
Час розсудить і час засудить
Ні за що, ніби злий тиран.
Лиш вина має різний ступінь,
2026.01.11
06:54
Мого батька викинули з Національного оркестру народних інструментів за "огидний потяг до грошей". (Як це тоді політично називалося?..)
Він влаштувався у музичну школу №9 десь на Круглоуніверситецькій (над Бесарабкою), допрацював до пенсії в одному рван
2026.01.10
22:48
Із Леоніда Сергєєва
– Четвертий, Четвертий, як чути? Я – П’ятий!
Не спати на чатах! Пароль – «тридцять три».
Прийнято?.. До вітру – о пів на дев’яту!
Ніяк не раніше! Прийом! Повтори!
– Так точно, о пів на дев’яту – д
– Четвертий, Четвертий, як чути? Я – П’ятий!
Не спати на чатах! Пароль – «тридцять три».
Прийнято?.. До вітру – о пів на дев’яту!
Ніяк не раніше! Прийом! Повтори!
– Так точно, о пів на дев’яту – д
2026.01.10
21:10
По українській матері-землі
ідуть колоною військовополонені.
Ідуть в донецькій проросійській млі
захисники Вкраїни нені.
І не ідуть, їх ті ведуть –
Вкраїни зрадники полукацапи.
І всі донецькі смачно ржуть:
«хохла у плен кацап зацапал!»
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...ідуть колоною військовополонені.
Ідуть в донецькій проросійській млі
захисники Вкраїни нені.
І не ідуть, їх ті ведуть –
Вкраїни зрадники полукацапи.
І всі донецькі смачно ржуть:
«хохла у плен кацап зацапал!»
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.09.04
2025.08.19
2025.05.15
2025.04.30
2025.04.24
2025.03.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тамара Швець (1953) /
Проза
Писатели,поэты мира Сирано де Бержерак, Савиньен
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Писатели,поэты мира Сирано де Бержерак, Савиньен
Писатели,поэты мира
Сирано де Бержерак, Савиньен
Эркюль Савиньен Сирано де Бержерак
фр. Hercule Savinien Cyrano de Bergerac
Сирано де Бержерак, 1654 год
Имя при рождении фр. Hercule Savinien de Cyrano
Дата рождения около 6 марта 1619
Место рождения Париж, Франция
Дата смерти 28 июля 1655 (36 лет)
Место смерти Саннуа, Франция
Гражданство (подданство)
Франция
Образование
лицей Людовика Великого
Род деятельности поэт, драматург, философ
Годы творчества с 1640
Язык произведений французский
Эркю́ль Савинье́н Сирано́ де Бержера́к (фр. Hercule Savinien Cyrano de Bergerac, 6 марта 1619, Париж — 28 июля 1655, Саннуа) — французский драматург, философ, поэт и писатель, один из предшественников научной фантастики, гвардеец. Прототип героя пьесы Эдмона Ростана «Сирано де Бержерак».
Биография
Сирано де Бержерак. Гравюра XVII века
Сирано родился 6 марта 1619 года в Париже. Посещал коллеж Бове[фр.], потом вместе с Мольером — учебные занятия философа Гассенди.
В 1639 году добавил к своей изначальной фамилии «де Бержерак» (название родового имения Сирано).
Поступив на военную службу, участвовал в составе королевской гвардии в осаде Музона (1639) и в осаде Арраса (1640), под которым был ранен и, хотя излечился, но 15 лет спустя умер именно от последствий этого ранения. В 1645 году из-за проблем со здоровьем оставил военную службу.
В 1646 году состоялась театральная премьера его пьесы «Проученный педант».
Скончался 28 июля 1655 году в Саннуа.
Наиболее знаменитое сочинение Сирано де Бержерака — опубликованная посмертно романная дилогия под общим названием «Иной свет» (L’Autre monde): «Иной свет, или государства и империи Луны» (Histoire comique des États et Empires de la Lune, 1650, опубл. в 1657) и «Иной свет, или государства и империи Солнца» (Histoire comique des États et Empires du Soleil, 1662), где Сирано описывает от первого лица воображаемое путешествие на Луну и Солнце и жизненный уклад тамошних аборигенов.
«Иной свет» — прежде всего философское произведение. Повествуя о жизни на Луне, писатель раскрывает свою концепцию Вселенной и человека. Непосредственным предшественником Сирано в описании путешествий на Луну считается англичанин Фрэнсис Годвин, автор романа «Человек на Луне» (1638); главный герой Годвина, Доминик Гонсалес, вновь появляется на страницах «Государств и империи Луны».
Свифт в «Путешествиях Гулливера» и Вольтер в «Микромегасе» также многим обязаны дилогии Сирано. Сирано — литературный персонаж
Наибольшую известность Бержерак получил как персонаж пьесы Эдмона Ростана «Сирано де Бержерак». Имя Сирано стало нарицательным для обозначения человека с огромным носом, а также истинного гасконца — поэта и дуэлянта
Является главным героем книги Луи Галле «Капитан Сатана, или Приключения Сирано де Бержерака».
Сирано де Бержерак послужил прототипом Сен-Савена — персонажа романа «Остров Накануне» Умберто Эко. Многие изречения Сен-Савьена были заимствованы из произведений писателя.
Сирано — один из главных героев серии книг Филипа Фармера «Мир Реки» (наряду с другими известными историческими персонажами)
Киновоплощения
Прославившая Сирано пьеса Э.Ростана неоднократно экранизировалась, его образ также появлялся в ряде «мушкетёрских» фильмов.
1900 — Бенуа Констан Кокелин («Сирано де Бержерак» / Cyrano de Bergerac (Франция)
1923 — Пьер Маньё («Сирано де Бержерак» / Cyrano de Bergerac (Франция)
1938 — Лесли Бэнкс («Сирано де Бержерак» / Cyrano de Bergerac (Англия)
1946 — Клод Дофен («Сирано де Бержерак» / Cyrano de Bergerac (Франция)
1949 — Хосе Феррер («The Philco Television Playhouse» (сериал, США), эпизод «Cyrano de Bergerac»
1950 — «Сирано де Бержерак» (фильм, США)
1960 — Клод Барма («Сирано де Бержерак» / Cyrano de Bergerac (Франция))
1964 — «Сирано и д'Артаньян» (Франция)
1974 — «ABC Afterschool Specials» (сериал, США), эпизод «Cyrano»
1961 — Ролан Пети («1-2-3-4 ou Les collants noirs» (Франция)
1962 — Кристофер Пламмер («Сирано де Бержерак» / Cyrano de Bergerac (США)
1962 — Барон Мюнхгаузен (ЧССР) — Карел Хёгер
1963 — Альберто Бонуччи («Четыре мушкетёра» / I quattro moschettieri (Италия-Франция)
1975 — Гуус Хермус («Сирано де Бержерак» / Cyrano de Bergerac (Нидерланды)
1978 — Дени Ганьо («Сирано де Бержерак» / Cyrano de Bergerac (Франция)
1981 — Джон Сэксон («Остров фантазий» (сериал, США). Эпизод «Cyrano/The Magician»
1983 — «Парад звезд»
1986 — Хосе Мария Флотатс («Сирано де Бержерак» / Cyrano de Bergerac (Испания)
1989 — Жан-Пьер Кассель («Возвращение мушкетёров»)
1989 — Григорий Гладий («Сирано де Бержерак», СССР)
1990 — Жерар Депардьё («Сирано де Бержерак»)
2000 — Клаус Мария Брандауэр («Сирано де Бержерак» (фильм)
2005 — Роберто Аланья («Сирано де Бержерак» (фильм)
2008 — Пласидо Доминго («Сирано де Бержерак» (фильм)
2008 — Кевин Клайн («Great Performances» (сериал). Эпизод «Cyrano de Bergerac»
2018 — Оливье Гурме («Сирано. Успеть до премьеры» (фильм)
2021 — Питер Динклэйдж (Сирано (фильм)).
Память
Образ Сирано де Бержерака вдохновлял не только писателей, но и композиторов: его жизни и похождениям посвящены опера Франко Альфано «Сирано де Бержерак» (1936, заглавная партия вошла в репертуар Пласидо Доминго), мюзикл Кара Караева «Неистовый гасконец» (1973).
В 1970 году Международный астрономический союз присвоил имя Сирано де Бержерака кратеру на обратной стороне Луны.
Материал взят из Википедии
Сирано де Бержерак, Савиньен
Эркюль Савиньен Сирано де Бержерак
фр. Hercule Savinien Cyrano de Bergerac
Сирано де Бержерак, 1654 год
Имя при рождении фр. Hercule Savinien de Cyrano
Дата рождения около 6 марта 1619
Место рождения Париж, Франция
Дата смерти 28 июля 1655 (36 лет)
Место смерти Саннуа, Франция
Гражданство (подданство)
Франция
Образование
лицей Людовика Великого
Род деятельности поэт, драматург, философ
Годы творчества с 1640
Язык произведений французский
Эркю́ль Савинье́н Сирано́ де Бержера́к (фр. Hercule Savinien Cyrano de Bergerac, 6 марта 1619, Париж — 28 июля 1655, Саннуа) — французский драматург, философ, поэт и писатель, один из предшественников научной фантастики, гвардеец. Прототип героя пьесы Эдмона Ростана «Сирано де Бержерак».
Биография
Сирано де Бержерак. Гравюра XVII века
Сирано родился 6 марта 1619 года в Париже. Посещал коллеж Бове[фр.], потом вместе с Мольером — учебные занятия философа Гассенди.
В 1639 году добавил к своей изначальной фамилии «де Бержерак» (название родового имения Сирано).
Поступив на военную службу, участвовал в составе королевской гвардии в осаде Музона (1639) и в осаде Арраса (1640), под которым был ранен и, хотя излечился, но 15 лет спустя умер именно от последствий этого ранения. В 1645 году из-за проблем со здоровьем оставил военную службу.
В 1646 году состоялась театральная премьера его пьесы «Проученный педант».
Скончался 28 июля 1655 году в Саннуа.
Наиболее знаменитое сочинение Сирано де Бержерака — опубликованная посмертно романная дилогия под общим названием «Иной свет» (L’Autre monde): «Иной свет, или государства и империи Луны» (Histoire comique des États et Empires de la Lune, 1650, опубл. в 1657) и «Иной свет, или государства и империи Солнца» (Histoire comique des États et Empires du Soleil, 1662), где Сирано описывает от первого лица воображаемое путешествие на Луну и Солнце и жизненный уклад тамошних аборигенов.
«Иной свет» — прежде всего философское произведение. Повествуя о жизни на Луне, писатель раскрывает свою концепцию Вселенной и человека. Непосредственным предшественником Сирано в описании путешествий на Луну считается англичанин Фрэнсис Годвин, автор романа «Человек на Луне» (1638); главный герой Годвина, Доминик Гонсалес, вновь появляется на страницах «Государств и империи Луны».
Свифт в «Путешествиях Гулливера» и Вольтер в «Микромегасе» также многим обязаны дилогии Сирано. Сирано — литературный персонаж
Наибольшую известность Бержерак получил как персонаж пьесы Эдмона Ростана «Сирано де Бержерак». Имя Сирано стало нарицательным для обозначения человека с огромным носом, а также истинного гасконца — поэта и дуэлянта
Является главным героем книги Луи Галле «Капитан Сатана, или Приключения Сирано де Бержерака».
Сирано де Бержерак послужил прототипом Сен-Савена — персонажа романа «Остров Накануне» Умберто Эко. Многие изречения Сен-Савьена были заимствованы из произведений писателя.
Сирано — один из главных героев серии книг Филипа Фармера «Мир Реки» (наряду с другими известными историческими персонажами)
Киновоплощения
Прославившая Сирано пьеса Э.Ростана неоднократно экранизировалась, его образ также появлялся в ряде «мушкетёрских» фильмов.
1900 — Бенуа Констан Кокелин («Сирано де Бержерак» / Cyrano de Bergerac (Франция)
1923 — Пьер Маньё («Сирано де Бержерак» / Cyrano de Bergerac (Франция)
1938 — Лесли Бэнкс («Сирано де Бержерак» / Cyrano de Bergerac (Англия)
1946 — Клод Дофен («Сирано де Бержерак» / Cyrano de Bergerac (Франция)
1949 — Хосе Феррер («The Philco Television Playhouse» (сериал, США), эпизод «Cyrano de Bergerac»
1950 — «Сирано де Бержерак» (фильм, США)
1960 — Клод Барма («Сирано де Бержерак» / Cyrano de Bergerac (Франция))
1964 — «Сирано и д'Артаньян» (Франция)
1974 — «ABC Afterschool Specials» (сериал, США), эпизод «Cyrano»
1961 — Ролан Пети («1-2-3-4 ou Les collants noirs» (Франция)
1962 — Кристофер Пламмер («Сирано де Бержерак» / Cyrano de Bergerac (США)
1962 — Барон Мюнхгаузен (ЧССР) — Карел Хёгер
1963 — Альберто Бонуччи («Четыре мушкетёра» / I quattro moschettieri (Италия-Франция)
1975 — Гуус Хермус («Сирано де Бержерак» / Cyrano de Bergerac (Нидерланды)
1978 — Дени Ганьо («Сирано де Бержерак» / Cyrano de Bergerac (Франция)
1981 — Джон Сэксон («Остров фантазий» (сериал, США). Эпизод «Cyrano/The Magician»
1983 — «Парад звезд»
1986 — Хосе Мария Флотатс («Сирано де Бержерак» / Cyrano de Bergerac (Испания)
1989 — Жан-Пьер Кассель («Возвращение мушкетёров»)
1989 — Григорий Гладий («Сирано де Бержерак», СССР)
1990 — Жерар Депардьё («Сирано де Бержерак»)
2000 — Клаус Мария Брандауэр («Сирано де Бержерак» (фильм)
2005 — Роберто Аланья («Сирано де Бержерак» (фильм)
2008 — Пласидо Доминго («Сирано де Бержерак» (фильм)
2008 — Кевин Клайн («Great Performances» (сериал). Эпизод «Cyrano de Bergerac»
2018 — Оливье Гурме («Сирано. Успеть до премьеры» (фильм)
2021 — Питер Динклэйдж (Сирано (фильм)).
Память
Образ Сирано де Бержерака вдохновлял не только писателей, но и композиторов: его жизни и похождениям посвящены опера Франко Альфано «Сирано де Бержерак» (1936, заглавная партия вошла в репертуар Пласидо Доминго), мюзикл Кара Караева «Неистовый гасконец» (1973).
В 1970 году Международный астрономический союз присвоил имя Сирано де Бержерака кратеру на обратной стороне Луны.
Материал взят из Википедии
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
