ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.11.21
09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п
2024.11.21
06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )
2024.11.21
06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?
2024.11.21
04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона тоді вдивлялася у вишню
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона тоді вдивлялася у вишню
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».
2024.11.21
01:27
nbsp       Я розіллю л
                            І
               &
                            І
               &
2024.11.20
21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці
2024.11.20
13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи
2024.11.20
09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…
Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…
Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.
2024.11.20
07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять
2024.11.20
07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача
2024.11.20
05:44
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.
2024.11.20
05:12
Спиваю натхнення по краплі
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.
Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.
Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві
2024.11.20
05:11
Які залишимо казки?
Домовики лишились дому.
Лісовики де? Невідомо.
Тепер на березі ріки
не знайдете русалок сліду.
Чи розповість онуку дідо,
як шамотять польовики?
Коли зовуть у гай зозулі,
Домовики лишились дому.
Лісовики де? Невідомо.
Тепер на березі ріки
не знайдете русалок сліду.
Чи розповість онуку дідо,
як шамотять польовики?
Коли зовуть у гай зозулі,
2024.11.19
21:50
Тим часом Юрик, ні, то Ярек
Прислав запрошення - меню…
Перелік всього — і задаром
Ну що ж нехай, укореню.
Присиплю жирним черноземом
А по-весні, дивись, взійде…
Ми творчі люди. Наші меми
Не встрінеш більше абиде…
Прислав запрошення - меню…
Перелік всього — і задаром
Ну що ж нехай, укореню.
Присиплю жирним черноземом
А по-весні, дивись, взійде…
Ми творчі люди. Наші меми
Не встрінеш більше абиде…
2024.11.19
18:51
Я розпався на дві половини,
Де злилися потоки ідей.
Розрізнити не можна в пучині
Дві ідеї в полоні ночей.
Зла й добра половини тривожні
Поєдналися люто в одне,
Ніби злиток металів безбожний,
Де злилися потоки ідей.
Розрізнити не можна в пучині
Дві ідеї в полоні ночей.
Зла й добра половини тривожні
Поєдналися люто в одне,
Ніби злиток металів безбожний,
2024.11.19
13:51
Мені здається – я вже трішки твій,
а те, що я тобою не хворію,
є результатом згублених надій,
якими я щоразу червонію.
17 липня 1995 р., Київ
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...а те, що я тобою не хворію,
є результатом згублених надій,
якими я щоразу червонію.
17 липня 1995 р., Київ
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
2024.10.17
2024.08.04
2024.07.02
2024.05.20
2024.04.01
2024.02.08
2023.12.19
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тамара Швець (1953) /
Проза
Писатели,поэты мира Сирано де Бержерак, Савиньен
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Писатели,поэты мира Сирано де Бержерак, Савиньен
Писатели,поэты мира
Сирано де Бержерак, Савиньен
Эркюль Савиньен Сирано де Бержерак
фр. Hercule Savinien Cyrano de Bergerac
Сирано де Бержерак, 1654 год
Имя при рождении фр. Hercule Savinien de Cyrano
Дата рождения около 6 марта 1619
Место рождения Париж, Франция
Дата смерти 28 июля 1655 (36 лет)
Место смерти Саннуа, Франция
Гражданство (подданство)
Франция
Образование
лицей Людовика Великого
Род деятельности поэт, драматург, философ
Годы творчества с 1640
Язык произведений французский
Эркю́ль Савинье́н Сирано́ де Бержера́к (фр. Hercule Savinien Cyrano de Bergerac, 6 марта 1619, Париж — 28 июля 1655, Саннуа) — французский драматург, философ, поэт и писатель, один из предшественников научной фантастики, гвардеец. Прототип героя пьесы Эдмона Ростана «Сирано де Бержерак».
Биография
Сирано де Бержерак. Гравюра XVII века
Сирано родился 6 марта 1619 года в Париже. Посещал коллеж Бове[фр.], потом вместе с Мольером — учебные занятия философа Гассенди.
В 1639 году добавил к своей изначальной фамилии «де Бержерак» (название родового имения Сирано).
Поступив на военную службу, участвовал в составе королевской гвардии в осаде Музона (1639) и в осаде Арраса (1640), под которым был ранен и, хотя излечился, но 15 лет спустя умер именно от последствий этого ранения. В 1645 году из-за проблем со здоровьем оставил военную службу.
В 1646 году состоялась театральная премьера его пьесы «Проученный педант».
Скончался 28 июля 1655 году в Саннуа.
Наиболее знаменитое сочинение Сирано де Бержерака — опубликованная посмертно романная дилогия под общим названием «Иной свет» (L’Autre monde): «Иной свет, или государства и империи Луны» (Histoire comique des États et Empires de la Lune, 1650, опубл. в 1657) и «Иной свет, или государства и империи Солнца» (Histoire comique des États et Empires du Soleil, 1662), где Сирано описывает от первого лица воображаемое путешествие на Луну и Солнце и жизненный уклад тамошних аборигенов.
«Иной свет» — прежде всего философское произведение. Повествуя о жизни на Луне, писатель раскрывает свою концепцию Вселенной и человека. Непосредственным предшественником Сирано в описании путешествий на Луну считается англичанин Фрэнсис Годвин, автор романа «Человек на Луне» (1638); главный герой Годвина, Доминик Гонсалес, вновь появляется на страницах «Государств и империи Луны».
Свифт в «Путешествиях Гулливера» и Вольтер в «Микромегасе» также многим обязаны дилогии Сирано. Сирано — литературный персонаж
Наибольшую известность Бержерак получил как персонаж пьесы Эдмона Ростана «Сирано де Бержерак». Имя Сирано стало нарицательным для обозначения человека с огромным носом, а также истинного гасконца — поэта и дуэлянта
Является главным героем книги Луи Галле «Капитан Сатана, или Приключения Сирано де Бержерака».
Сирано де Бержерак послужил прототипом Сен-Савена — персонажа романа «Остров Накануне» Умберто Эко. Многие изречения Сен-Савьена были заимствованы из произведений писателя.
Сирано — один из главных героев серии книг Филипа Фармера «Мир Реки» (наряду с другими известными историческими персонажами)
Киновоплощения
Прославившая Сирано пьеса Э.Ростана неоднократно экранизировалась, его образ также появлялся в ряде «мушкетёрских» фильмов.
1900 — Бенуа Констан Кокелин («Сирано де Бержерак» / Cyrano de Bergerac (Франция)
1923 — Пьер Маньё («Сирано де Бержерак» / Cyrano de Bergerac (Франция)
1938 — Лесли Бэнкс («Сирано де Бержерак» / Cyrano de Bergerac (Англия)
1946 — Клод Дофен («Сирано де Бержерак» / Cyrano de Bergerac (Франция)
1949 — Хосе Феррер («The Philco Television Playhouse» (сериал, США), эпизод «Cyrano de Bergerac»
1950 — «Сирано де Бержерак» (фильм, США)
1960 — Клод Барма («Сирано де Бержерак» / Cyrano de Bergerac (Франция))
1964 — «Сирано и д'Артаньян» (Франция)
1974 — «ABC Afterschool Specials» (сериал, США), эпизод «Cyrano»
1961 — Ролан Пети («1-2-3-4 ou Les collants noirs» (Франция)
1962 — Кристофер Пламмер («Сирано де Бержерак» / Cyrano de Bergerac (США)
1962 — Барон Мюнхгаузен (ЧССР) — Карел Хёгер
1963 — Альберто Бонуччи («Четыре мушкетёра» / I quattro moschettieri (Италия-Франция)
1975 — Гуус Хермус («Сирано де Бержерак» / Cyrano de Bergerac (Нидерланды)
1978 — Дени Ганьо («Сирано де Бержерак» / Cyrano de Bergerac (Франция)
1981 — Джон Сэксон («Остров фантазий» (сериал, США). Эпизод «Cyrano/The Magician»
1983 — «Парад звезд»
1986 — Хосе Мария Флотатс («Сирано де Бержерак» / Cyrano de Bergerac (Испания)
1989 — Жан-Пьер Кассель («Возвращение мушкетёров»)
1989 — Григорий Гладий («Сирано де Бержерак», СССР)
1990 — Жерар Депардьё («Сирано де Бержерак»)
2000 — Клаус Мария Брандауэр («Сирано де Бержерак» (фильм)
2005 — Роберто Аланья («Сирано де Бержерак» (фильм)
2008 — Пласидо Доминго («Сирано де Бержерак» (фильм)
2008 — Кевин Клайн («Great Performances» (сериал). Эпизод «Cyrano de Bergerac»
2018 — Оливье Гурме («Сирано. Успеть до премьеры» (фильм)
2021 — Питер Динклэйдж (Сирано (фильм)).
Память
Образ Сирано де Бержерака вдохновлял не только писателей, но и композиторов: его жизни и похождениям посвящены опера Франко Альфано «Сирано де Бержерак» (1936, заглавная партия вошла в репертуар Пласидо Доминго), мюзикл Кара Караева «Неистовый гасконец» (1973).
В 1970 году Международный астрономический союз присвоил имя Сирано де Бержерака кратеру на обратной стороне Луны.
Материал взят из Википедии
Сирано де Бержерак, Савиньен
Эркюль Савиньен Сирано де Бержерак
фр. Hercule Savinien Cyrano de Bergerac
Сирано де Бержерак, 1654 год
Имя при рождении фр. Hercule Savinien de Cyrano
Дата рождения около 6 марта 1619
Место рождения Париж, Франция
Дата смерти 28 июля 1655 (36 лет)
Место смерти Саннуа, Франция
Гражданство (подданство)
Франция
Образование
лицей Людовика Великого
Род деятельности поэт, драматург, философ
Годы творчества с 1640
Язык произведений французский
Эркю́ль Савинье́н Сирано́ де Бержера́к (фр. Hercule Savinien Cyrano de Bergerac, 6 марта 1619, Париж — 28 июля 1655, Саннуа) — французский драматург, философ, поэт и писатель, один из предшественников научной фантастики, гвардеец. Прототип героя пьесы Эдмона Ростана «Сирано де Бержерак».
Биография
Сирано де Бержерак. Гравюра XVII века
Сирано родился 6 марта 1619 года в Париже. Посещал коллеж Бове[фр.], потом вместе с Мольером — учебные занятия философа Гассенди.
В 1639 году добавил к своей изначальной фамилии «де Бержерак» (название родового имения Сирано).
Поступив на военную службу, участвовал в составе королевской гвардии в осаде Музона (1639) и в осаде Арраса (1640), под которым был ранен и, хотя излечился, но 15 лет спустя умер именно от последствий этого ранения. В 1645 году из-за проблем со здоровьем оставил военную службу.
В 1646 году состоялась театральная премьера его пьесы «Проученный педант».
Скончался 28 июля 1655 году в Саннуа.
Наиболее знаменитое сочинение Сирано де Бержерака — опубликованная посмертно романная дилогия под общим названием «Иной свет» (L’Autre monde): «Иной свет, или государства и империи Луны» (Histoire comique des États et Empires de la Lune, 1650, опубл. в 1657) и «Иной свет, или государства и империи Солнца» (Histoire comique des États et Empires du Soleil, 1662), где Сирано описывает от первого лица воображаемое путешествие на Луну и Солнце и жизненный уклад тамошних аборигенов.
«Иной свет» — прежде всего философское произведение. Повествуя о жизни на Луне, писатель раскрывает свою концепцию Вселенной и человека. Непосредственным предшественником Сирано в описании путешествий на Луну считается англичанин Фрэнсис Годвин, автор романа «Человек на Луне» (1638); главный герой Годвина, Доминик Гонсалес, вновь появляется на страницах «Государств и империи Луны».
Свифт в «Путешествиях Гулливера» и Вольтер в «Микромегасе» также многим обязаны дилогии Сирано. Сирано — литературный персонаж
Наибольшую известность Бержерак получил как персонаж пьесы Эдмона Ростана «Сирано де Бержерак». Имя Сирано стало нарицательным для обозначения человека с огромным носом, а также истинного гасконца — поэта и дуэлянта
Является главным героем книги Луи Галле «Капитан Сатана, или Приключения Сирано де Бержерака».
Сирано де Бержерак послужил прототипом Сен-Савена — персонажа романа «Остров Накануне» Умберто Эко. Многие изречения Сен-Савьена были заимствованы из произведений писателя.
Сирано — один из главных героев серии книг Филипа Фармера «Мир Реки» (наряду с другими известными историческими персонажами)
Киновоплощения
Прославившая Сирано пьеса Э.Ростана неоднократно экранизировалась, его образ также появлялся в ряде «мушкетёрских» фильмов.
1900 — Бенуа Констан Кокелин («Сирано де Бержерак» / Cyrano de Bergerac (Франция)
1923 — Пьер Маньё («Сирано де Бержерак» / Cyrano de Bergerac (Франция)
1938 — Лесли Бэнкс («Сирано де Бержерак» / Cyrano de Bergerac (Англия)
1946 — Клод Дофен («Сирано де Бержерак» / Cyrano de Bergerac (Франция)
1949 — Хосе Феррер («The Philco Television Playhouse» (сериал, США), эпизод «Cyrano de Bergerac»
1950 — «Сирано де Бержерак» (фильм, США)
1960 — Клод Барма («Сирано де Бержерак» / Cyrano de Bergerac (Франция))
1964 — «Сирано и д'Артаньян» (Франция)
1974 — «ABC Afterschool Specials» (сериал, США), эпизод «Cyrano»
1961 — Ролан Пети («1-2-3-4 ou Les collants noirs» (Франция)
1962 — Кристофер Пламмер («Сирано де Бержерак» / Cyrano de Bergerac (США)
1962 — Барон Мюнхгаузен (ЧССР) — Карел Хёгер
1963 — Альберто Бонуччи («Четыре мушкетёра» / I quattro moschettieri (Италия-Франция)
1975 — Гуус Хермус («Сирано де Бержерак» / Cyrano de Bergerac (Нидерланды)
1978 — Дени Ганьо («Сирано де Бержерак» / Cyrano de Bergerac (Франция)
1981 — Джон Сэксон («Остров фантазий» (сериал, США). Эпизод «Cyrano/The Magician»
1983 — «Парад звезд»
1986 — Хосе Мария Флотатс («Сирано де Бержерак» / Cyrano de Bergerac (Испания)
1989 — Жан-Пьер Кассель («Возвращение мушкетёров»)
1989 — Григорий Гладий («Сирано де Бержерак», СССР)
1990 — Жерар Депардьё («Сирано де Бержерак»)
2000 — Клаус Мария Брандауэр («Сирано де Бержерак» (фильм)
2005 — Роберто Аланья («Сирано де Бержерак» (фильм)
2008 — Пласидо Доминго («Сирано де Бержерак» (фильм)
2008 — Кевин Клайн («Great Performances» (сериал). Эпизод «Cyrano de Bergerac»
2018 — Оливье Гурме («Сирано. Успеть до премьеры» (фильм)
2021 — Питер Динклэйдж (Сирано (фильм)).
Память
Образ Сирано де Бержерака вдохновлял не только писателей, но и композиторов: его жизни и похождениям посвящены опера Франко Альфано «Сирано де Бержерак» (1936, заглавная партия вошла в репертуар Пласидо Доминго), мюзикл Кара Караева «Неистовый гасконец» (1973).
В 1970 году Международный астрономический союз присвоил имя Сирано де Бержерака кратеру на обратной стороне Луны.
Материал взят из Википедии
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію