Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.02.22
12:08
У подорожах дивних, безкінечних
Себе я загублю в знов знайду.
Готель - то вічний і правдивий речник,
Який відверне горе і біду.
У подорожах загублю частини
Самого себе, спогадів, ідей.
Так протікають дорогі години
У сяйві днів і темноті ночей.
Себе я загублю в знов знайду.
Готель - то вічний і правдивий речник,
Який відверне горе і біду.
У подорожах загублю частини
Самого себе, спогадів, ідей.
Так протікають дорогі години
У сяйві днів і темноті ночей.
2026.02.22
11:57
Поставим все це ми на паузу…
Розвієм дим і «вовчі» спалахи.
Гармат попросим балалайкати
Діалектично, врівень гамузу…
Переосмислим все схоронене
На полі нашого осмислення,
А хто призвав сюди гнобителя —
Попросим, щоб було відновлене…
Розвієм дим і «вовчі» спалахи.
Гармат попросим балалайкати
Діалектично, врівень гамузу…
Переосмислим все схоронене
На полі нашого осмислення,
А хто призвав сюди гнобителя —
Попросим, щоб було відновлене…
2026.02.22
10:08
Нейлоновим пензлем малює любов —
ромашкове поле на срібних шпалерах,
і очі п'ють очі навпроти, немов
солодке вино з кришталевих фужерів.
Розмова джерельним струмком жебонить,
чечітку вистукують пульси ритмічно.
Завмерли у чуйних обіймах в цю мить
ромашкове поле на срібних шпалерах,
і очі п'ють очі навпроти, немов
солодке вино з кришталевих фужерів.
Розмова джерельним струмком жебонить,
чечітку вистукують пульси ритмічно.
Завмерли у чуйних обіймах в цю мить
2026.02.22
06:58
Діти міряють калюжі
Попри те, що йде війна,
Бо малечі не байдуже
Їхня площа й глибина.
Дітворі завжди цікаво
Що і як, коли та де
Гра нова або забава
На появу їхню жде.
Попри те, що йде війна,
Бо малечі не байдуже
Їхня площа й глибина.
Дітворі завжди цікаво
Що і як, коли та де
Гра нова або забава
На появу їхню жде.
2026.02.21
23:55
Хмурий день тамує втому,
вечір ще ген-ген,
мліє в закутку тісному
одинокий клен.
Пнеться вгору міст горбатий,
як у небо трап.
І мов тріснув звід щербатий –
зверху кап та кап.
вечір ще ген-ген,
мліє в закутку тісному
одинокий клен.
Пнеться вгору міст горбатий,
як у небо трап.
І мов тріснув звід щербатий –
зверху кап та кап.
2026.02.21
21:45
Люблю дитячі голоси,
Де правих і неправих не існує,
Бо в річище одне зливаються усі,
Де фінал спірок - руки на плечі,
Щирі обійми, скріплені сміхом.
А як не терпиться довести правоту кулаками,
Того приборкують силою до пам’яті.
…Пригадую своє дитин
Де правих і неправих не існує,
Бо в річище одне зливаються усі,
Де фінал спірок - руки на плечі,
Щирі обійми, скріплені сміхом.
А як не терпиться довести правоту кулаками,
Того приборкують силою до пам’яті.
…Пригадую своє дитин
2026.02.21
18:46
Мені хоча б одну розмову,
Єдиний вечір нам на двох!
Щоб написавши епілог,
Я все сказав, моя Любове!
Псує дорогу кольорову
Байдужості отруйний смог.
Мені хоча б одну розмову,
Єдиний вечір нам на двох!
Щоб написавши епілог,
Я все сказав, моя Любове!
Псує дорогу кольорову
Байдужості отруйний смог.
Мені хоча б одну розмову,
2026.02.21
15:17
Мова змучена, та не зраджена.
Як трава в полі скошена,
у стоги складена,
у снопи зв'язана,
колосок до колосся,
у вінок слово вплелося...
Міцно скріплене однодумк
Як трава в полі скошена,
у стоги складена,
у снопи зв'язана,
колосок до колосся,
у вінок слово вплелося...
Міцно скріплене однодумк
2026.02.21
14:28
Експерт на експерті…
Брехня на брехні.
Нескорені вперті
Зросли у вогні…
Проплачено з крові
Майбутнє картин,
Де хвилі Дніпрові,
Де Матір і Син.
Брехня на брехні.
Нескорені вперті
Зросли у вогні…
Проплачено з крові
Майбутнє картин,
Де хвилі Дніпрові,
Де Матір і Син.
2026.02.21
13:50
Вона не просто звук, не просто певні знаки,
А сила роду, велич і вогонь любові.
Це шепіт трав, це крик відваги, розквіт маків
Що крізь віки несли нам пращури у мові.
Вона - як теплий з печі хліб, що пахне домом,
Як - перша ніжна пісня, що співала м
А сила роду, велич і вогонь любові.
Це шепіт трав, це крик відваги, розквіт маків
Що крізь віки несли нам пращури у мові.
Вона - як теплий з печі хліб, що пахне домом,
Як - перша ніжна пісня, що співала м
2026.02.21
12:55
Позаростали чагарем стежки,
барвінком устелилися дороги
і вулиці околиць, по яких
поза ярами через байраки
пішло моє дитинство босоноге
шукати щастя більше як було
у затишку ошатного подвір’я,
куди жар-птиця уронила пір’я,
барвінком устелилися дороги
і вулиці околиць, по яких
поза ярами через байраки
пішло моє дитинство босоноге
шукати щастя більше як було
у затишку ошатного подвір’я,
куди жар-птиця уронила пір’я,
2026.02.21
11:27
Потрапити під дощ, під вістря тихих крапель,
Померти й народитись для бурь і потрясінь.
Поставити в літописі вже остаточну краплю,
Яка вартує тисяч знеславлених зусиль.
Потрапити під дощ, в оновлення і свіжість,
Очиститись від скверни забріхан
Померти й народитись для бурь і потрясінь.
Поставити в літописі вже остаточну краплю,
Яка вартує тисяч знеславлених зусиль.
Потрапити під дощ, в оновлення і свіжість,
Очиститись від скверни забріхан
2026.02.21
10:28
Чи гостей незваних тіні,
чи примари за вікном...
Ніч зійшла із височіні
оксамитовим рядном.
В грудях серце дрібно гупа,
мить – і вискочить ось-ось.
Задрижав небесний купол,
мов його хитає хтось.
чи примари за вікном...
Ніч зійшла із височіні
оксамитовим рядном.
В грудях серце дрібно гупа,
мить – і вискочить ось-ось.
Задрижав небесний купол,
мов його хитає хтось.
2026.02.21
10:25
Невдовзі ранок... До світання
очей склепити не вдалось.
Погасла зіронька остання,
запіють півні вже ось-ось.
Палають у каміні дрова,
мигтить у сутінках стіна,
а за вікном передранкова,
очей склепити не вдалось.
Погасла зіронька остання,
запіють півні вже ось-ось.
Палають у каміні дрова,
мигтить у сутінках стіна,
а за вікном передранкова,
2026.02.21
10:23
Томливе безсоння зі мною зжилось,
я марно його не тривожу.
Турботливо ніч присипляє когось,
а я все заснути не можу.
До мли крижаної прикутий рядком,
нікуди від себе не зрушу,
а тиша рапавим сухим язиком
я марно його не тривожу.
Турботливо ніч присипляє когось,
а я все заснути не можу.
До мли крижаної прикутий рядком,
нікуди від себе не зрушу,
а тиша рапавим сухим язиком
2026.02.21
03:10
Життя кінчається, життя.
Останні дні біжать у Лету.
У вир гіркого небуття,
Прощальне соло для поета -
Життя кінчається, життя.
Життя кінчається, життя,
З дитинства був слабкий, плаксивий.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Останні дні біжать у Лету.
У вир гіркого небуття,
Прощальне соло для поета -
Життя кінчається, життя.
Життя кінчається, життя,
З дитинства був слабкий, плаксивий.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.09.04
2025.08.19
2025.05.15
2025.04.30
2025.04.24
2025.03.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тамара Швець (1953) /
Проза
Писатели,поэты мира Сирано де Бержерак, Савиньен
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Писатели,поэты мира Сирано де Бержерак, Савиньен
Писатели,поэты мира
Сирано де Бержерак, Савиньен
Эркюль Савиньен Сирано де Бержерак
фр. Hercule Savinien Cyrano de Bergerac
Сирано де Бержерак, 1654 год
Имя при рождении фр. Hercule Savinien de Cyrano
Дата рождения около 6 марта 1619
Место рождения Париж, Франция
Дата смерти 28 июля 1655 (36 лет)
Место смерти Саннуа, Франция
Гражданство (подданство)
Франция
Образование
лицей Людовика Великого
Род деятельности поэт, драматург, философ
Годы творчества с 1640
Язык произведений французский
Эркю́ль Савинье́н Сирано́ де Бержера́к (фр. Hercule Savinien Cyrano de Bergerac, 6 марта 1619, Париж — 28 июля 1655, Саннуа) — французский драматург, философ, поэт и писатель, один из предшественников научной фантастики, гвардеец. Прототип героя пьесы Эдмона Ростана «Сирано де Бержерак».
Биография
Сирано де Бержерак. Гравюра XVII века
Сирано родился 6 марта 1619 года в Париже. Посещал коллеж Бове[фр.], потом вместе с Мольером — учебные занятия философа Гассенди.
В 1639 году добавил к своей изначальной фамилии «де Бержерак» (название родового имения Сирано).
Поступив на военную службу, участвовал в составе королевской гвардии в осаде Музона (1639) и в осаде Арраса (1640), под которым был ранен и, хотя излечился, но 15 лет спустя умер именно от последствий этого ранения. В 1645 году из-за проблем со здоровьем оставил военную службу.
В 1646 году состоялась театральная премьера его пьесы «Проученный педант».
Скончался 28 июля 1655 году в Саннуа.
Наиболее знаменитое сочинение Сирано де Бержерака — опубликованная посмертно романная дилогия под общим названием «Иной свет» (L’Autre monde): «Иной свет, или государства и империи Луны» (Histoire comique des États et Empires de la Lune, 1650, опубл. в 1657) и «Иной свет, или государства и империи Солнца» (Histoire comique des États et Empires du Soleil, 1662), где Сирано описывает от первого лица воображаемое путешествие на Луну и Солнце и жизненный уклад тамошних аборигенов.
«Иной свет» — прежде всего философское произведение. Повествуя о жизни на Луне, писатель раскрывает свою концепцию Вселенной и человека. Непосредственным предшественником Сирано в описании путешествий на Луну считается англичанин Фрэнсис Годвин, автор романа «Человек на Луне» (1638); главный герой Годвина, Доминик Гонсалес, вновь появляется на страницах «Государств и империи Луны».
Свифт в «Путешествиях Гулливера» и Вольтер в «Микромегасе» также многим обязаны дилогии Сирано. Сирано — литературный персонаж
Наибольшую известность Бержерак получил как персонаж пьесы Эдмона Ростана «Сирано де Бержерак». Имя Сирано стало нарицательным для обозначения человека с огромным носом, а также истинного гасконца — поэта и дуэлянта
Является главным героем книги Луи Галле «Капитан Сатана, или Приключения Сирано де Бержерака».
Сирано де Бержерак послужил прототипом Сен-Савена — персонажа романа «Остров Накануне» Умберто Эко. Многие изречения Сен-Савьена были заимствованы из произведений писателя.
Сирано — один из главных героев серии книг Филипа Фармера «Мир Реки» (наряду с другими известными историческими персонажами)
Киновоплощения
Прославившая Сирано пьеса Э.Ростана неоднократно экранизировалась, его образ также появлялся в ряде «мушкетёрских» фильмов.
1900 — Бенуа Констан Кокелин («Сирано де Бержерак» / Cyrano de Bergerac (Франция)
1923 — Пьер Маньё («Сирано де Бержерак» / Cyrano de Bergerac (Франция)
1938 — Лесли Бэнкс («Сирано де Бержерак» / Cyrano de Bergerac (Англия)
1946 — Клод Дофен («Сирано де Бержерак» / Cyrano de Bergerac (Франция)
1949 — Хосе Феррер («The Philco Television Playhouse» (сериал, США), эпизод «Cyrano de Bergerac»
1950 — «Сирано де Бержерак» (фильм, США)
1960 — Клод Барма («Сирано де Бержерак» / Cyrano de Bergerac (Франция))
1964 — «Сирано и д'Артаньян» (Франция)
1974 — «ABC Afterschool Specials» (сериал, США), эпизод «Cyrano»
1961 — Ролан Пети («1-2-3-4 ou Les collants noirs» (Франция)
1962 — Кристофер Пламмер («Сирано де Бержерак» / Cyrano de Bergerac (США)
1962 — Барон Мюнхгаузен (ЧССР) — Карел Хёгер
1963 — Альберто Бонуччи («Четыре мушкетёра» / I quattro moschettieri (Италия-Франция)
1975 — Гуус Хермус («Сирано де Бержерак» / Cyrano de Bergerac (Нидерланды)
1978 — Дени Ганьо («Сирано де Бержерак» / Cyrano de Bergerac (Франция)
1981 — Джон Сэксон («Остров фантазий» (сериал, США). Эпизод «Cyrano/The Magician»
1983 — «Парад звезд»
1986 — Хосе Мария Флотатс («Сирано де Бержерак» / Cyrano de Bergerac (Испания)
1989 — Жан-Пьер Кассель («Возвращение мушкетёров»)
1989 — Григорий Гладий («Сирано де Бержерак», СССР)
1990 — Жерар Депардьё («Сирано де Бержерак»)
2000 — Клаус Мария Брандауэр («Сирано де Бержерак» (фильм)
2005 — Роберто Аланья («Сирано де Бержерак» (фильм)
2008 — Пласидо Доминго («Сирано де Бержерак» (фильм)
2008 — Кевин Клайн («Great Performances» (сериал). Эпизод «Cyrano de Bergerac»
2018 — Оливье Гурме («Сирано. Успеть до премьеры» (фильм)
2021 — Питер Динклэйдж (Сирано (фильм)).
Память
Образ Сирано де Бержерака вдохновлял не только писателей, но и композиторов: его жизни и похождениям посвящены опера Франко Альфано «Сирано де Бержерак» (1936, заглавная партия вошла в репертуар Пласидо Доминго), мюзикл Кара Караева «Неистовый гасконец» (1973).
В 1970 году Международный астрономический союз присвоил имя Сирано де Бержерака кратеру на обратной стороне Луны.
Материал взят из Википедии
Сирано де Бержерак, Савиньен
Эркюль Савиньен Сирано де Бержерак
фр. Hercule Savinien Cyrano de Bergerac
Сирано де Бержерак, 1654 год
Имя при рождении фр. Hercule Savinien de Cyrano
Дата рождения около 6 марта 1619
Место рождения Париж, Франция
Дата смерти 28 июля 1655 (36 лет)
Место смерти Саннуа, Франция
Гражданство (подданство)
Франция
Образование
лицей Людовика Великого
Род деятельности поэт, драматург, философ
Годы творчества с 1640
Язык произведений французский
Эркю́ль Савинье́н Сирано́ де Бержера́к (фр. Hercule Savinien Cyrano de Bergerac, 6 марта 1619, Париж — 28 июля 1655, Саннуа) — французский драматург, философ, поэт и писатель, один из предшественников научной фантастики, гвардеец. Прототип героя пьесы Эдмона Ростана «Сирано де Бержерак».
Биография
Сирано де Бержерак. Гравюра XVII века
Сирано родился 6 марта 1619 года в Париже. Посещал коллеж Бове[фр.], потом вместе с Мольером — учебные занятия философа Гассенди.
В 1639 году добавил к своей изначальной фамилии «де Бержерак» (название родового имения Сирано).
Поступив на военную службу, участвовал в составе королевской гвардии в осаде Музона (1639) и в осаде Арраса (1640), под которым был ранен и, хотя излечился, но 15 лет спустя умер именно от последствий этого ранения. В 1645 году из-за проблем со здоровьем оставил военную службу.
В 1646 году состоялась театральная премьера его пьесы «Проученный педант».
Скончался 28 июля 1655 году в Саннуа.
Наиболее знаменитое сочинение Сирано де Бержерака — опубликованная посмертно романная дилогия под общим названием «Иной свет» (L’Autre monde): «Иной свет, или государства и империи Луны» (Histoire comique des États et Empires de la Lune, 1650, опубл. в 1657) и «Иной свет, или государства и империи Солнца» (Histoire comique des États et Empires du Soleil, 1662), где Сирано описывает от первого лица воображаемое путешествие на Луну и Солнце и жизненный уклад тамошних аборигенов.
«Иной свет» — прежде всего философское произведение. Повествуя о жизни на Луне, писатель раскрывает свою концепцию Вселенной и человека. Непосредственным предшественником Сирано в описании путешествий на Луну считается англичанин Фрэнсис Годвин, автор романа «Человек на Луне» (1638); главный герой Годвина, Доминик Гонсалес, вновь появляется на страницах «Государств и империи Луны».
Свифт в «Путешествиях Гулливера» и Вольтер в «Микромегасе» также многим обязаны дилогии Сирано. Сирано — литературный персонаж
Наибольшую известность Бержерак получил как персонаж пьесы Эдмона Ростана «Сирано де Бержерак». Имя Сирано стало нарицательным для обозначения человека с огромным носом, а также истинного гасконца — поэта и дуэлянта
Является главным героем книги Луи Галле «Капитан Сатана, или Приключения Сирано де Бержерака».
Сирано де Бержерак послужил прототипом Сен-Савена — персонажа романа «Остров Накануне» Умберто Эко. Многие изречения Сен-Савьена были заимствованы из произведений писателя.
Сирано — один из главных героев серии книг Филипа Фармера «Мир Реки» (наряду с другими известными историческими персонажами)
Киновоплощения
Прославившая Сирано пьеса Э.Ростана неоднократно экранизировалась, его образ также появлялся в ряде «мушкетёрских» фильмов.
1900 — Бенуа Констан Кокелин («Сирано де Бержерак» / Cyrano de Bergerac (Франция)
1923 — Пьер Маньё («Сирано де Бержерак» / Cyrano de Bergerac (Франция)
1938 — Лесли Бэнкс («Сирано де Бержерак» / Cyrano de Bergerac (Англия)
1946 — Клод Дофен («Сирано де Бержерак» / Cyrano de Bergerac (Франция)
1949 — Хосе Феррер («The Philco Television Playhouse» (сериал, США), эпизод «Cyrano de Bergerac»
1950 — «Сирано де Бержерак» (фильм, США)
1960 — Клод Барма («Сирано де Бержерак» / Cyrano de Bergerac (Франция))
1964 — «Сирано и д'Артаньян» (Франция)
1974 — «ABC Afterschool Specials» (сериал, США), эпизод «Cyrano»
1961 — Ролан Пети («1-2-3-4 ou Les collants noirs» (Франция)
1962 — Кристофер Пламмер («Сирано де Бержерак» / Cyrano de Bergerac (США)
1962 — Барон Мюнхгаузен (ЧССР) — Карел Хёгер
1963 — Альберто Бонуччи («Четыре мушкетёра» / I quattro moschettieri (Италия-Франция)
1975 — Гуус Хермус («Сирано де Бержерак» / Cyrano de Bergerac (Нидерланды)
1978 — Дени Ганьо («Сирано де Бержерак» / Cyrano de Bergerac (Франция)
1981 — Джон Сэксон («Остров фантазий» (сериал, США). Эпизод «Cyrano/The Magician»
1983 — «Парад звезд»
1986 — Хосе Мария Флотатс («Сирано де Бержерак» / Cyrano de Bergerac (Испания)
1989 — Жан-Пьер Кассель («Возвращение мушкетёров»)
1989 — Григорий Гладий («Сирано де Бержерак», СССР)
1990 — Жерар Депардьё («Сирано де Бержерак»)
2000 — Клаус Мария Брандауэр («Сирано де Бержерак» (фильм)
2005 — Роберто Аланья («Сирано де Бержерак» (фильм)
2008 — Пласидо Доминго («Сирано де Бержерак» (фильм)
2008 — Кевин Клайн («Great Performances» (сериал). Эпизод «Cyrano de Bergerac»
2018 — Оливье Гурме («Сирано. Успеть до премьеры» (фильм)
2021 — Питер Динклэйдж (Сирано (фильм)).
Память
Образ Сирано де Бержерака вдохновлял не только писателей, но и композиторов: его жизни и похождениям посвящены опера Франко Альфано «Сирано де Бержерак» (1936, заглавная партия вошла в репертуар Пласидо Доминго), мюзикл Кара Караева «Неистовый гасконец» (1973).
В 1970 году Международный астрономический союз присвоил имя Сирано де Бержерака кратеру на обратной стороне Луны.
Материал взят из Википедии
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
