Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.02.24
22:40
Цей місяць лютий, він такий важкий.
Болять його події ще з майдану.
Кровлять його натоптані стежки:
Калинно - свіжим, а збуріло - давнім,
В канві слідів оплакано-гірких.
Короткий днями, тягнеться між дат
За роком рік все той же місяць лютий...
Болять його події ще з майдану.
Кровлять його натоптані стежки:
Калинно - свіжим, а збуріло - давнім,
В канві слідів оплакано-гірких.
Короткий днями, тягнеться між дат
За роком рік все той же місяць лютий...
2026.02.24
21:49
Зачепилось сонце за верхівку клена,
тріпотало сяйвом у тенетах віт
і тяглось промінням з-за гілля до мене,
помогти благало злинути в зеніт.
Я закляк в задумі: що мені робити?
Хоч бери сокиру і рубай той клен...
Та повіяв вітер, захитались віти,
тріпотало сяйвом у тенетах віт
і тяглось промінням з-за гілля до мене,
помогти благало злинути в зеніт.
Я закляк в задумі: що мені робити?
Хоч бери сокиру і рубай той клен...
Та повіяв вітер, захитались віти,
2026.02.24
19:33
Не йде із пам’яті мале оте хлоп’я –
Товстогубе, в ластовинні все,-
Воно побачило, як ти, Цереро,
Ковтаєш жадібно напій з ячменю,
І засміялося, й сказало: «Ненаситна...»
Невже за цим, як на сільську дитину,буденним словом
Почувсь тобі, богине,
Мало
Товстогубе, в ластовинні все,-
Воно побачило, як ти, Цереро,
Ковтаєш жадібно напій з ячменю,
І засміялося, й сказало: «Ненаситна...»
Невже за цим, як на сільську дитину,буденним словом
Почувсь тобі, богине,
Мало
2026.02.24
18:35
Розквітла троянда красива,
І сонечко світить палке!
Не треба нам тут негативу,
Тож геть все мінорне й гірке!
Цю темряву, сум і химери
Готові здолати? Авжеж!
Скасуймо сонети Бодлера
І сонечко світить палке!
Не треба нам тут негативу,
Тож геть все мінорне й гірке!
Цю темряву, сум і химери
Готові здолати? Авжеж!
Скасуймо сонети Бодлера
2026.02.24
14:08
Хоч топить ніч квапливо
в долоні сніг лютневий,
збагнути неможливо
цей погляд металевий.
Полудою в зіницях
кришталики туманні
ховають таємниці
на денці океану.
в долоні сніг лютневий,
збагнути неможливо
цей погляд металевий.
Полудою в зіницях
кришталики туманні
ховають таємниці
на денці океану.
2026.02.24
13:53
Одного разу кілька раз
Я заглядав собі у вічі.
Не ради себе, на показ
Не як небудь, по-чоловічі.
Було минуле сполоснеш
Туди - сюди, де сам скитався
І зайве тихо проковтнеш —
Куди впаде — не роздивлявся…
Я заглядав собі у вічі.
Не ради себе, на показ
Не як небудь, по-чоловічі.
Було минуле сполоснеш
Туди - сюди, де сам скитався
І зайве тихо проковтнеш —
Куди впаде — не роздивлявся…
2026.02.24
13:09
Я одинокий менестрель
край річки, поля, лісу, неба
і більшого уже й не треба,
окрім дороги до осель,
куди навідуватись мушу,
щоб оплатити вічний борг
за те, що маю тіло й душу
хоча б одну з небагатьох,
край річки, поля, лісу, неба
і більшого уже й не треба,
окрім дороги до осель,
куди навідуватись мушу,
щоб оплатити вічний борг
за те, що маю тіло й душу
хоча б одну з небагатьох,
2026.02.24
12:50
Неси ж мене, коню, по чистому полю
до благородства і милосердя.
Неси, мій Червоний, всупереч болю
сивого серця…
Неси ж мене, коню, по чистому полю
до віри, надії, до Бога.
Неси, мій Червоний ВогнЯний, до волі,
до благородства і милосердя.
Неси, мій Червоний, всупереч болю
сивого серця…
Неси ж мене, коню, по чистому полю
до віри, надії, до Бога.
Неси, мій Червоний ВогнЯний, до волі,
2026.02.24
12:13
На узліссі часу, де весна цілує холодні шрами землі,
Стоїть хата -- ковчег, обвітрений бурями, але міцний, як віра.
За вікном Марена ще розкидає пригоршні мокрого снігу,
Намагаючись забинтувати льодом те, що болить і ятриться,
Але під корінням саду вж
Стоїть хата -- ковчег, обвітрений бурями, але міцний, як віра.
За вікном Марена ще розкидає пригоршні мокрого снігу,
Намагаючись забинтувати льодом те, що болить і ятриться,
Але під корінням саду вж
2026.02.24
11:28
Відбудеться повернення по колу
До форм старих, сонетів і октав.
І мадригал воскресне, що ніколи
Свою величність, гордість не втрачав.
Те, що було банальним і затертим,
Відродиться у виявах нових.
Старі метафори, від холоду затерплі,
До форм старих, сонетів і октав.
І мадригал воскресне, що ніколи
Свою величність, гордість не втрачав.
Те, що було банальним і затертим,
Відродиться у виявах нових.
Старі метафори, від холоду затерплі,
2026.02.24
05:30
Плач, бейбі
Плач, маленький
Ось ти і вдома
Вона казала
І я знаю, казала, кохає
Значно більш, аніж я
Та пішла від тебе
Плач, маленький
Ось ти і вдома
Вона казала
І я знаю, казала, кохає
Значно більш, аніж я
Та пішла від тебе
2026.02.23
23:31
У ЛЮТОГО знайшлась відрада,
бо вже завершує ходу.
Остання почалась декада
із хуртовиною в ряду.
Ще вчора вранці -- все в порядку.
Відмиті під дощем дахИ.
Та ні!!! Прощальну треба згадку:
бо вже завершує ходу.
Остання почалась декада
із хуртовиною в ряду.
Ще вчора вранці -- все в порядку.
Відмиті під дощем дахИ.
Та ні!!! Прощальну треба згадку:
2026.02.23
21:19
Чи матюкаюсь я? Так, але нині рідше, а ось в старі часи ого-го! Згадав, дай, думаю, в кілька слів про красивий матючок...
***
Не "Йоханий Бабай" твій однокурсник...
Згадав однако, йоханий бабай,
Котрийсь із нас, я думаю, паскудник...
Щось тут не те
***
Не "Йоханий Бабай" твій однокурсник...
Згадав однако, йоханий бабай,
Котрийсь із нас, я думаю, паскудник...
Щось тут не те
2026.02.23
17:04
Уперто нас минає брудершафт.
І зустрічі – неспалені мости…
Чому тоді до Вас у своїх снах
Я з легкістю звертаюся на "Ти"?!
Чому швидким у снах є перехід
До поцілунків від торкань легких?
Чому умовностей і
І зустрічі – неспалені мости…
Чому тоді до Вас у своїх снах
Я з легкістю звертаюся на "Ти"?!
Чому швидким у снах є перехід
До поцілунків від торкань легких?
Чому умовностей і
2026.02.23
16:41
Над рікою, що зветься Турбота
Поводирі бредуть з учора в сьогодні,
Костуром, що зветься Чужа Радість
Торкаючись м’якої землі і гіркої трави
Торішньої.
А тим часом на досвітках
Зима вмирає в самотині,
Як померла колись в самотності
Поводирі бредуть з учора в сьогодні,
Костуром, що зветься Чужа Радість
Торкаючись м’якої землі і гіркої трави
Торішньої.
А тим часом на досвітках
Зима вмирає в самотині,
Як померла колись в самотності
2026.02.23
16:20
Пішов за обрій січень кришталевий,
Сумний король дорослої зими.
Дитинство помирає не миттєво,
Не від важкого подиху пітьми.
Все менше діамантів, більше - стразів,
Яскраво не всміхається зоря.
Дитинство помирає не одразу,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Сумний король дорослої зими.
Дитинство помирає не миттєво,
Не від важкого подиху пітьми.
Все менше діамантів, більше - стразів,
Яскраво не всміхається зоря.
Дитинство помирає не одразу,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.09.04
2025.08.19
2025.05.15
2025.04.30
2025.04.24
2025.03.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тамара Швець (1953) /
Проза
Писатели,поэты мира Сирано де Бержерак, Савиньен
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Писатели,поэты мира Сирано де Бержерак, Савиньен
Писатели,поэты мира
Сирано де Бержерак, Савиньен
Эркюль Савиньен Сирано де Бержерак
фр. Hercule Savinien Cyrano de Bergerac
Сирано де Бержерак, 1654 год
Имя при рождении фр. Hercule Savinien de Cyrano
Дата рождения около 6 марта 1619
Место рождения Париж, Франция
Дата смерти 28 июля 1655 (36 лет)
Место смерти Саннуа, Франция
Гражданство (подданство)
Франция
Образование
лицей Людовика Великого
Род деятельности поэт, драматург, философ
Годы творчества с 1640
Язык произведений французский
Эркю́ль Савинье́н Сирано́ де Бержера́к (фр. Hercule Savinien Cyrano de Bergerac, 6 марта 1619, Париж — 28 июля 1655, Саннуа) — французский драматург, философ, поэт и писатель, один из предшественников научной фантастики, гвардеец. Прототип героя пьесы Эдмона Ростана «Сирано де Бержерак».
Биография
Сирано де Бержерак. Гравюра XVII века
Сирано родился 6 марта 1619 года в Париже. Посещал коллеж Бове[фр.], потом вместе с Мольером — учебные занятия философа Гассенди.
В 1639 году добавил к своей изначальной фамилии «де Бержерак» (название родового имения Сирано).
Поступив на военную службу, участвовал в составе королевской гвардии в осаде Музона (1639) и в осаде Арраса (1640), под которым был ранен и, хотя излечился, но 15 лет спустя умер именно от последствий этого ранения. В 1645 году из-за проблем со здоровьем оставил военную службу.
В 1646 году состоялась театральная премьера его пьесы «Проученный педант».
Скончался 28 июля 1655 году в Саннуа.
Наиболее знаменитое сочинение Сирано де Бержерака — опубликованная посмертно романная дилогия под общим названием «Иной свет» (L’Autre monde): «Иной свет, или государства и империи Луны» (Histoire comique des États et Empires de la Lune, 1650, опубл. в 1657) и «Иной свет, или государства и империи Солнца» (Histoire comique des États et Empires du Soleil, 1662), где Сирано описывает от первого лица воображаемое путешествие на Луну и Солнце и жизненный уклад тамошних аборигенов.
«Иной свет» — прежде всего философское произведение. Повествуя о жизни на Луне, писатель раскрывает свою концепцию Вселенной и человека. Непосредственным предшественником Сирано в описании путешествий на Луну считается англичанин Фрэнсис Годвин, автор романа «Человек на Луне» (1638); главный герой Годвина, Доминик Гонсалес, вновь появляется на страницах «Государств и империи Луны».
Свифт в «Путешествиях Гулливера» и Вольтер в «Микромегасе» также многим обязаны дилогии Сирано. Сирано — литературный персонаж
Наибольшую известность Бержерак получил как персонаж пьесы Эдмона Ростана «Сирано де Бержерак». Имя Сирано стало нарицательным для обозначения человека с огромным носом, а также истинного гасконца — поэта и дуэлянта
Является главным героем книги Луи Галле «Капитан Сатана, или Приключения Сирано де Бержерака».
Сирано де Бержерак послужил прототипом Сен-Савена — персонажа романа «Остров Накануне» Умберто Эко. Многие изречения Сен-Савьена были заимствованы из произведений писателя.
Сирано — один из главных героев серии книг Филипа Фармера «Мир Реки» (наряду с другими известными историческими персонажами)
Киновоплощения
Прославившая Сирано пьеса Э.Ростана неоднократно экранизировалась, его образ также появлялся в ряде «мушкетёрских» фильмов.
1900 — Бенуа Констан Кокелин («Сирано де Бержерак» / Cyrano de Bergerac (Франция)
1923 — Пьер Маньё («Сирано де Бержерак» / Cyrano de Bergerac (Франция)
1938 — Лесли Бэнкс («Сирано де Бержерак» / Cyrano de Bergerac (Англия)
1946 — Клод Дофен («Сирано де Бержерак» / Cyrano de Bergerac (Франция)
1949 — Хосе Феррер («The Philco Television Playhouse» (сериал, США), эпизод «Cyrano de Bergerac»
1950 — «Сирано де Бержерак» (фильм, США)
1960 — Клод Барма («Сирано де Бержерак» / Cyrano de Bergerac (Франция))
1964 — «Сирано и д'Артаньян» (Франция)
1974 — «ABC Afterschool Specials» (сериал, США), эпизод «Cyrano»
1961 — Ролан Пети («1-2-3-4 ou Les collants noirs» (Франция)
1962 — Кристофер Пламмер («Сирано де Бержерак» / Cyrano de Bergerac (США)
1962 — Барон Мюнхгаузен (ЧССР) — Карел Хёгер
1963 — Альберто Бонуччи («Четыре мушкетёра» / I quattro moschettieri (Италия-Франция)
1975 — Гуус Хермус («Сирано де Бержерак» / Cyrano de Bergerac (Нидерланды)
1978 — Дени Ганьо («Сирано де Бержерак» / Cyrano de Bergerac (Франция)
1981 — Джон Сэксон («Остров фантазий» (сериал, США). Эпизод «Cyrano/The Magician»
1983 — «Парад звезд»
1986 — Хосе Мария Флотатс («Сирано де Бержерак» / Cyrano de Bergerac (Испания)
1989 — Жан-Пьер Кассель («Возвращение мушкетёров»)
1989 — Григорий Гладий («Сирано де Бержерак», СССР)
1990 — Жерар Депардьё («Сирано де Бержерак»)
2000 — Клаус Мария Брандауэр («Сирано де Бержерак» (фильм)
2005 — Роберто Аланья («Сирано де Бержерак» (фильм)
2008 — Пласидо Доминго («Сирано де Бержерак» (фильм)
2008 — Кевин Клайн («Great Performances» (сериал). Эпизод «Cyrano de Bergerac»
2018 — Оливье Гурме («Сирано. Успеть до премьеры» (фильм)
2021 — Питер Динклэйдж (Сирано (фильм)).
Память
Образ Сирано де Бержерака вдохновлял не только писателей, но и композиторов: его жизни и похождениям посвящены опера Франко Альфано «Сирано де Бержерак» (1936, заглавная партия вошла в репертуар Пласидо Доминго), мюзикл Кара Караева «Неистовый гасконец» (1973).
В 1970 году Международный астрономический союз присвоил имя Сирано де Бержерака кратеру на обратной стороне Луны.
Материал взят из Википедии
Сирано де Бержерак, Савиньен
Эркюль Савиньен Сирано де Бержерак
фр. Hercule Savinien Cyrano de Bergerac
Сирано де Бержерак, 1654 год
Имя при рождении фр. Hercule Savinien de Cyrano
Дата рождения около 6 марта 1619
Место рождения Париж, Франция
Дата смерти 28 июля 1655 (36 лет)
Место смерти Саннуа, Франция
Гражданство (подданство)
Франция
Образование
лицей Людовика Великого
Род деятельности поэт, драматург, философ
Годы творчества с 1640
Язык произведений французский
Эркю́ль Савинье́н Сирано́ де Бержера́к (фр. Hercule Savinien Cyrano de Bergerac, 6 марта 1619, Париж — 28 июля 1655, Саннуа) — французский драматург, философ, поэт и писатель, один из предшественников научной фантастики, гвардеец. Прототип героя пьесы Эдмона Ростана «Сирано де Бержерак».
Биография
Сирано де Бержерак. Гравюра XVII века
Сирано родился 6 марта 1619 года в Париже. Посещал коллеж Бове[фр.], потом вместе с Мольером — учебные занятия философа Гассенди.
В 1639 году добавил к своей изначальной фамилии «де Бержерак» (название родового имения Сирано).
Поступив на военную службу, участвовал в составе королевской гвардии в осаде Музона (1639) и в осаде Арраса (1640), под которым был ранен и, хотя излечился, но 15 лет спустя умер именно от последствий этого ранения. В 1645 году из-за проблем со здоровьем оставил военную службу.
В 1646 году состоялась театральная премьера его пьесы «Проученный педант».
Скончался 28 июля 1655 году в Саннуа.
Наиболее знаменитое сочинение Сирано де Бержерака — опубликованная посмертно романная дилогия под общим названием «Иной свет» (L’Autre monde): «Иной свет, или государства и империи Луны» (Histoire comique des États et Empires de la Lune, 1650, опубл. в 1657) и «Иной свет, или государства и империи Солнца» (Histoire comique des États et Empires du Soleil, 1662), где Сирано описывает от первого лица воображаемое путешествие на Луну и Солнце и жизненный уклад тамошних аборигенов.
«Иной свет» — прежде всего философское произведение. Повествуя о жизни на Луне, писатель раскрывает свою концепцию Вселенной и человека. Непосредственным предшественником Сирано в описании путешествий на Луну считается англичанин Фрэнсис Годвин, автор романа «Человек на Луне» (1638); главный герой Годвина, Доминик Гонсалес, вновь появляется на страницах «Государств и империи Луны».
Свифт в «Путешествиях Гулливера» и Вольтер в «Микромегасе» также многим обязаны дилогии Сирано. Сирано — литературный персонаж
Наибольшую известность Бержерак получил как персонаж пьесы Эдмона Ростана «Сирано де Бержерак». Имя Сирано стало нарицательным для обозначения человека с огромным носом, а также истинного гасконца — поэта и дуэлянта
Является главным героем книги Луи Галле «Капитан Сатана, или Приключения Сирано де Бержерака».
Сирано де Бержерак послужил прототипом Сен-Савена — персонажа романа «Остров Накануне» Умберто Эко. Многие изречения Сен-Савьена были заимствованы из произведений писателя.
Сирано — один из главных героев серии книг Филипа Фармера «Мир Реки» (наряду с другими известными историческими персонажами)
Киновоплощения
Прославившая Сирано пьеса Э.Ростана неоднократно экранизировалась, его образ также появлялся в ряде «мушкетёрских» фильмов.
1900 — Бенуа Констан Кокелин («Сирано де Бержерак» / Cyrano de Bergerac (Франция)
1923 — Пьер Маньё («Сирано де Бержерак» / Cyrano de Bergerac (Франция)
1938 — Лесли Бэнкс («Сирано де Бержерак» / Cyrano de Bergerac (Англия)
1946 — Клод Дофен («Сирано де Бержерак» / Cyrano de Bergerac (Франция)
1949 — Хосе Феррер («The Philco Television Playhouse» (сериал, США), эпизод «Cyrano de Bergerac»
1950 — «Сирано де Бержерак» (фильм, США)
1960 — Клод Барма («Сирано де Бержерак» / Cyrano de Bergerac (Франция))
1964 — «Сирано и д'Артаньян» (Франция)
1974 — «ABC Afterschool Specials» (сериал, США), эпизод «Cyrano»
1961 — Ролан Пети («1-2-3-4 ou Les collants noirs» (Франция)
1962 — Кристофер Пламмер («Сирано де Бержерак» / Cyrano de Bergerac (США)
1962 — Барон Мюнхгаузен (ЧССР) — Карел Хёгер
1963 — Альберто Бонуччи («Четыре мушкетёра» / I quattro moschettieri (Италия-Франция)
1975 — Гуус Хермус («Сирано де Бержерак» / Cyrano de Bergerac (Нидерланды)
1978 — Дени Ганьо («Сирано де Бержерак» / Cyrano de Bergerac (Франция)
1981 — Джон Сэксон («Остров фантазий» (сериал, США). Эпизод «Cyrano/The Magician»
1983 — «Парад звезд»
1986 — Хосе Мария Флотатс («Сирано де Бержерак» / Cyrano de Bergerac (Испания)
1989 — Жан-Пьер Кассель («Возвращение мушкетёров»)
1989 — Григорий Гладий («Сирано де Бержерак», СССР)
1990 — Жерар Депардьё («Сирано де Бержерак»)
2000 — Клаус Мария Брандауэр («Сирано де Бержерак» (фильм)
2005 — Роберто Аланья («Сирано де Бержерак» (фильм)
2008 — Пласидо Доминго («Сирано де Бержерак» (фильм)
2008 — Кевин Клайн («Great Performances» (сериал). Эпизод «Cyrano de Bergerac»
2018 — Оливье Гурме («Сирано. Успеть до премьеры» (фильм)
2021 — Питер Динклэйдж (Сирано (фильм)).
Память
Образ Сирано де Бержерака вдохновлял не только писателей, но и композиторов: его жизни и похождениям посвящены опера Франко Альфано «Сирано де Бержерак» (1936, заглавная партия вошла в репертуар Пласидо Доминго), мюзикл Кара Караева «Неистовый гасконец» (1973).
В 1970 году Международный астрономический союз присвоил имя Сирано де Бержерака кратеру на обратной стороне Луны.
Материал взят из Википедии
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
