Хрущов дуже полюбляв інтерв’ю давати,
З журналістами бува довго розмовляти.
Зібрав якось у Москві купу журналістів.
Закордонних запросив – ніде було й сісти.
Кореспондент «Фігаро» задає питання:
- Кажуть, рішення у вас прийнято (з останніх),
Щоб на золото ціну підняти в країні.
Чи то правда? – Саме так. Підняли ми ціну,
Щоб наблизилась вона вже до світової.
Але скажу, прийняття міри отакої,
Не сказалося ніяк на житті трудящих.
Їм від того, далебі, стало житись краще.
Тут піднявся з «Ірвінг пост» журналіст відомий:
- А, скажіть мені, чи є, врешті, правда в тому,
Що ви ціну підняли на вино й горілку?
- Й на горілку, й на вино підняли… Й не тільки.
Ми ж ведемо боротьбу із алкоголізмом.
Тож, приймаєм міри всі задля того різні.
Тим, хто часом випивав – пити розхотілось.
На трудящих міри ці не відобразились
Обізвався потім з «Таймс» журналіст завзятий:
- А чи можете мені ви таке сказати:
Правда, що ви підняли і на меблі ціни?
Бо звучало це у нас вчора у новинах.
- Суща правда. Підняли… лиш на закордонні.
Свої ж якісні стоять в кожному салоні.
Ціни лишились старі. Вибирай, де краще.
Не сказалось це ніяк на житті трудящих.
Тут прокинувсь журналіст, що куняв в куточку
Та й поставив, накінець у питаннях точку.
Усім добре було чуть, наче в залі пусто:
- А не пробували ви, скажіть, їх ще дустом?