Вірш

Наташа

Шатало зиму то в плюс, то в мінус,
З'їжджалися біси на карнавал.
А хтось у світі небезпечний вірус
Та на життя та на царство коронував.

І тим дипломатам, і приватним особам
Напрочуд нецікавий інший маршрут:
Вони літають за кордоном
Новий вірус додому везуть.

І звідки родом, на чому він виріс,
І з чиїх запасів, яких років?
Вже той комп'ютер на слові "вірус"
Та й увімкнути захист завжди готовий!

Та він рукотворний, він «супер», «мега»,
Його непросто перехитрити!
А ми прожили взимку без снігу
І без хвороб могли б жити.

Але замкнулися в рідні стіни,
Адже пандемія – не нісенітниця, не марення.
А хто сьогодні виводить гени,
За це має відповідати!

Якими стали, якими будемо,
Тож у якому крокуємо тепер строю?
Я більше руку нечистим людям
І не пропоную, і не подаю.

Але життя підбадьориться, і потроху
І піде засилля поганих звісток.
Лише залишається молитися Богу
І вірити у чесність простих людей.