ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.06.04
21:26
настало літо йшла війна
був золотистий вечір
нікого я не обіймав
нічого не нівечив
не усміхалися мені
дошкульні антитези
немов у сні
чи майже сні
був золотистий вечір
нікого я не обіймав
нічого не нівечив
не усміхалися мені
дошкульні антитези
немов у сні
чи майже сні
2026.06.04
21:19
Поначалу он заинтересовал меня рассказом о своем приятеле Йоне. Всю жизнь тот прожил под именем Леня.
История житейская, когда в угоду славянскому уху Сруль, Мошке, Пинхас, Натан... вынуждены были становиться Александром, Михаилом, Анатолием...
Но в отл
2026.06.04
19:39
Боротьба за владу після смерті Сталіна.
Війна уже закінчилась. Сталін став дряхлішим.
З «однодумців» себе кожен вже думками тішив,
Що, як Сталін вріже дуба, можливість настане.
Він по головах пройдеться і вище всіх стане.
І Молотов, й Каганович – п
Війна уже закінчилась. Сталін став дряхлішим.
З «однодумців» себе кожен вже думками тішив,
Що, як Сталін вріже дуба, можливість настане.
Він по головах пройдеться і вище всіх стане.
І Молотов, й Каганович – п
2026.06.04
15:44
Летіть, ангелики, летіть!
Війна вам зшила білі крила,
А землю - чорним всю покрила.
Для вас тепер - небес блакить.
Ми тут завершимо наш бій
За розіп'яту Україну,
Від зла залишимо руїни,
Війна вам зшила білі крила,
А землю - чорним всю покрила.
Для вас тепер - небес блакить.
Ми тут завершимо наш бій
За розіп'яту Україну,
Від зла залишимо руїни,
2026.06.04
15:15
Усе кручу регулятора під цицькою з екраном
Шукаю хоч якесь життя у пустелі
Ось іще програма, щось на тему Мері Джейн
Готуйсь у подорож на стелю
Огидний Джо явився на екрані
В гостях у нього самолюбний Сем
Там ще один тип, наче не при чім
У нього па
Шукаю хоч якесь життя у пустелі
Ось іще програма, щось на тему Мері Джейн
Готуйсь у подорож на стелю
Огидний Джо явився на екрані
В гостях у нього самолюбний Сем
Там ще один тип, наче не при чім
У нього па
2026.06.04
12:31
Ти біжиш в невідомість, у пустку,
У ненависть, у магму століть.
Ти біжиш у незайману пущу,
У розлогі обличчя столиць.
Невідомість розкриє картини
Поза часом і простором нам
І простягне дарунки невинні,
У ненависть, у магму століть.
Ти біжиш у незайману пущу,
У розлогі обличчя столиць.
Невідомість розкриє картини
Поза часом і простором нам
І простягне дарунки невинні,
2026.06.04
09:26
VII. КОРОЛЕВА ТІНЕЙ: САГА РОЗБИТОГО СЕРЦЯ
Вітер на Оркнейських островах рвав поли чорного плаща королеви, наче благав повернути кораблі назад. На порозі великої війни за англійську корону Гаральд залишив Єлизавету та доньок у безпечній гавані. Це б
2026.06.04
06:09
Мутні потоки обіцянок,
Холодний пил розчарувань, -
Тримаю знов порожній дзбанок,
Як між ганьбою й честю грань.
Не мучить зовсім спрага помсти,
Чи рідних сміх та дружній глум, -
Лише досада від знайомства
Мене вганяє різко в сум...
Холодний пил розчарувань, -
Тримаю знов порожній дзбанок,
Як між ганьбою й честю грань.
Не мучить зовсім спрага помсти,
Чи рідних сміх та дружній глум, -
Лише досада від знайомства
Мене вганяє різко в сум...
2026.06.03
18:59
на злобу дня повістка ця
хоча її не просять
усякий знає все і сам
а втім усім не досить
на фоні втрат і не до свят
хмарує дощовиння
хтось тягне фронт
брудний полон
хоча її не просять
усякий знає все і сам
а втім усім не досить
на фоні втрат і не до свят
хмарує дощовиння
хтось тягне фронт
брудний полон
2026.06.03
17:32
VI. ЧУЖІ БЕРЕГИ
Дракари розрізали важкі, свинцеві хвилі Північного моря, несучи Єлизавету все далі від родинних обіймів теплого, залитого щедрим вечірнім сонцем, Києва. Норвегія зустріла її непривітними, гострими скелями, які чорними велетнями врізал
2026.06.03
12:59
Гімн України починається з очікування неминучого, але ж минуло і не здійснилось!
Тож на сьогодення замість:
«Ще не вмерла України…»
доречні слова:
«Жити має України…»
03.06.2026р. UA
2026.06.03
12:40
Я знайомий вогням Волопаса.
Я готель для незайманих дів,
Де залишив поштар із Мадрасу
На порозі рудих гризунів,
Що згубили і пашпорт і долю,
Забобонів крапчастий кришталь.
Не шукай біля мене тополі.
Не проси надягнуть пектораль!
Я готель для незайманих дів,
Де залишив поштар із Мадрасу
На порозі рудих гризунів,
Що згубили і пашпорт і долю,
Забобонів крапчастий кришталь.
Не шукай біля мене тополі.
Не проси надягнуть пектораль!
2026.06.03
11:23
Я іду у пустельному лісі.
Мідна тиша самотньо дзвенить.
Зависає печаль у горісі,
Ніби втомлена, зморена мить.
А навколо не бачу нікого.
Ні душі. Говорю у світи.
Все принишкло. Ні біса, ні Бога.
Мідна тиша самотньо дзвенить.
Зависає печаль у горісі,
Ніби втомлена, зморена мить.
А навколо не бачу нікого.
Ні душі. Говорю у світи.
Все принишкло. Ні біса, ні Бога.
2026.06.03
07:00
Вуж плазує на городі
І городину не шкодить,
А ось курка при нагоді
Поклює коренеплоди,
Повисмикує розсаду
І грядки втрамбує радо,
Викликаючи досаду
В тих, що сіє те і садить...
І городину не шкодить,
А ось курка при нагоді
Поклює коренеплоди,
Повисмикує розсаду
І грядки втрамбує радо,
Викликаючи досаду
В тих, що сіє те і садить...
2026.06.02
22:13
Кейданс і Кескейд
Хлопця на ймення Джейд
Вхопили у півтемряві
Поки зал набивсь ущерть
Муркіт, шепіт “Нас займи
Раді догодити ми”
Хлопця на ймення Джейд
Вхопили у півтемряві
Поки зал набивсь ущерть
Муркіт, шепіт “Нас займи
Раді догодити ми”
2026.06.02
17:31
Бружель шепоче, бо життю радіє,
Густа куляста яскравіє крона.
Від сонця струменить тепла надія.
Хизується у розквіті фасоном.
У парах квіти в пазухах листочків,
Плоди блакитно-темні із нальотом
І не розгледіти дрібненькі точки.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Густа куляста яскравіє крона.
Від сонця струменить тепла надія.
Хизується у розквіті фасоном.
У парах квіти в пазухах листочків,
Плоди блакитно-темні із нальотом
І не розгледіти дрібненькі точки.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
2026.06.01
2026.05.31
2026.05.14
2026.05.13
2026.04.29
2026.04.29
2026.04.23
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Олександр Сушко (1969) /
Вірші
Місток
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Місток
Антитеза на вірш Анатолій Матвійчука
Осінь гріє теплом,
Це закінчиться скоро.
Дотик інших часів
Студить душу мою.
На тоненькім містку
Поміж Завтра й Учора.
Задивившись на світ
Я самотньо стою.
Плин думок,
Мов димок,
Тане в синій безодні.
Завмирає душа
І не хочеться слів.
Цей короткий місток
Зветься словом - Сьогодні.
І стояти на нім.
Найсолодше із див.
Все, що вчора було -
Оповите туманом,
Все що завтра - для нас,
То завжди таїна!
Я ще тут і тепер -
Непокоїтись рано.
Кину слово у світ
І підхопить луна!
Що це - вирок чи рок?
Чом в душі непокора?!
О, лишитись би тут -
В цій щемливій красі!
... Цей короткий місток
Поміж Завтра й Учора.
Я колись перейду.
Перейду, як усі...
29 вересня 2024 р.
Олександр Сушко
Осінь. Зимне тепло.
Вранці й ввечері - морок...
Дотик чорних небес
Пестить душу мою.
Кажуть, люди - це зло,
Бо Сьогодні й Учора
В них один інтерес:
Опинитись в раю.
Плин бажань, мов димок,
Згине в пекла безодні.
І захланна душа
Закричить: - От і все!
Смерть талант на замок
Закрива вже сьогодні,
І не буде віршат,
І не буде пісень.
Що Учора було -
Пресолодка омана.
А от Завтра - фінал,
Закінчиться політ.
Це - мерця некролог,
Тимчасова нірвана,
Не моя в цім вина,-
Так збудовано світ.
Це не вирок, не рок,
Бо Сьогодні й Учора -
Цінь і Янь, світло й ніч,
Нерозлучні брати.
Правда, завжди - це шок,
Не вернутись в Учора...
У безодню сторіч,
Не вагайся. Іди...
Осінь гріє теплом,
Це закінчиться скоро.
Дотик інших часів
Студить душу мою.
На тоненькім містку
Поміж Завтра й Учора.
Задивившись на світ
Я самотньо стою.
Плин думок,
Мов димок,
Тане в синій безодні.
Завмирає душа
І не хочеться слів.
Цей короткий місток
Зветься словом - Сьогодні.
І стояти на нім.
Найсолодше із див.
Все, що вчора було -
Оповите туманом,
Все що завтра - для нас,
То завжди таїна!
Я ще тут і тепер -
Непокоїтись рано.
Кину слово у світ
І підхопить луна!
Що це - вирок чи рок?
Чом в душі непокора?!
О, лишитись би тут -
В цій щемливій красі!
... Цей короткий місток
Поміж Завтра й Учора.
Я колись перейду.
Перейду, як усі...
29 вересня 2024 р.
Олександр Сушко
Осінь. Зимне тепло.
Вранці й ввечері - морок...
Дотик чорних небес
Пестить душу мою.
Кажуть, люди - це зло,
Бо Сьогодні й Учора
В них один інтерес:
Опинитись в раю.
Плин бажань, мов димок,
Згине в пекла безодні.
І захланна душа
Закричить: - От і все!
Смерть талант на замок
Закрива вже сьогодні,
І не буде віршат,
І не буде пісень.
Що Учора було -
Пресолодка омана.
А от Завтра - фінал,
Закінчиться політ.
Це - мерця некролог,
Тимчасова нірвана,
Не моя в цім вина,-
Так збудовано світ.
Це не вирок, не рок,
Бо Сьогодні й Учора -
Цінь і Янь, світло й ніч,
Нерозлучні брати.
Правда, завжди - це шок,
Не вернутись в Учора...
У безодню сторіч,
Не вагайся. Іди...
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.1417 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.1417 seconds