ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Сонце Місяць
2024.10.07 15:25
виціджуючи шпротину тут остатню
й олію хлібом яка дивина ж

персонаж чи типаж відступивши од рампи
бо на районі всім знаний дренаж

ностальгує достоту навіть симптоматично
оцеж була тема в пограти в квача

Тетяна Левицька
2024.10.07 13:44
Повітряна сирена у столиці,
волає ніби в серце ніж всадили.
В копицях причаїлися зірниці,
заплакали дощами небосхили.

Шукати дві стіни не буду, доню —
де б не сховалася, а доля знйде.
Своє відтанцювала на осонні —

Микола Соболь
2024.10.07 13:37
Змітає грудень крихти зі стола.
Мете метіль морозу на угоду.
Даруй мені хоч дрібочку тепла,
не завжди світло йде до нас зі сходу.
Чи є кінець завії на землі?
Тяжіють думи у такі хвилини.
Вбачаються на заметілі тлі,
мов краплі крові грона горобини.

Ольга Олеандра
2024.10.07 09:36
Дихати разом з ниспаданням дощу
Дихати на повні груди, вільно, спокійно, досхочу
Дихати, пробувати не бажати зла
Чи то є добром бажати, щоб певна людина сьогодні, в свій день народження, померла?
Підкажи мені, дощику, це бажання добро чи зло?
Чи мож

Микола Дудар
2024.10.07 07:13
І наче й літа не було…
Хиталось небо над хатами
В недосипані весь рулон,
Що виткав ти з душі руками…

І наче ти передчував,
Що літо буде на папері
Шматок до погреба урвав

Віктор Кучерук
2024.10.07 06:48
Прекрасна, безвіка,
Жадана і люба
Поезія – ліки,
Поезія – згуба.
Жага невтоленна
Й питво безкінечне, –
Ти – радість натхнення
І муки сердечні…

Пиріжкарня Асорті
2024.10.06 20:06
губний баян гармонь дворучну
змастив олією пилип
а озиваються педалі
рип рип

2024

Іван Потьомкін
2024.10.06 17:28
Мабуть, на вірність нас випробовує Господь.
Мене – як Йова, тебе – як Яакова.
Ввігнав у мене цю хворобу сатана
І ми удвох із нею боремось...
..Пригадуєш, як за твою маму боровся тато?
Не вірив у Бога. Комуністом був.
Шукав повсюди ліки відчайдушн

Євген Федчук
2024.10.06 15:31
Вітер носиться над морем, хвилі-гори піднімає
І жене бігом на скелі, що із моря виростають.
Б‘ються хвилі смертним боєм, камінь вічний підмивають,
Розбиваються об камінь й знов до моря повертають.
Піниться під скелі море, наче злиться на невдачі,
Але

Олександр Сушко
2024.10.06 11:10
А світ чомусь не відчува біди.
Живе своїм життям буденно-ситим,
Але присутність хижої Орди
Вже нависає над байдужим світом.

Орда часу не гаяла дарма.
Вона переродилась і зміцніла.
Це вже не хвиля - темна і німа,

Микола Дудар
2024.10.06 08:55
Мухи залітають в хату
Де-кілька разів за день
Осінь… вже пора за парту
Буде чи не буде… дзе-нь-нь
Господи, коли скінчиться?..
Випрями і врівноваж
Наче мухи… ні, грімниця
Значить попит на мосяж…

Микола Соболь
2024.10.06 08:04
Уклонюся край села осичці,
що стрічає вірно кожен рік,
причеплю вагона електричці,
хай мені відкриє
сто доріг,
сто шляхів…
згублюсь у цьому світі,
буду йти де стоптана полинь,

Віктор Кучерук
2024.10.06 05:42
То радили тікати,
То перебути тут, –
Порад було багато
І в кожній блага суть.
А я твердив уперто
Тоді, як і колись,
Що хочу й маю вмерти
В місцях, де народивсь.

Сонце Місяць
2024.10.05 21:55
ще моляться церкви
ікони мироточать
ще чадно жевріє
свічок суровий ґніт

поети~ліваки
щурі та поторочі
морочать смерть

Микола Дудар
2024.10.05 21:13
Серпневі дні як напідбір
Стрункі, рівненькі, і охайні
Хоча й застрягли у біді —
Усі, без виключень, моральні
Бомбились раз у раз вони
Із неба в — землю, знову в небо
І що цікаво без вини…
Життя воно ж не тільки з меду?

Іван Потьомкін
2024.10.05 20:48
Неймовірно, що соловей співа не про кохання
(Та ж без’язиких поетами робив він),
Що не літа нам відкуковує зозуля
(А ми ж тих літ просили в неї якомога більше),
Щем журавлиний лине не до нас
(На чужині він же за голос батьківщини)...
Та голову схиля
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Джура Заморочник
2024.09.28

Фоміч Валерій Андрійович Пожежник
2024.09.25

Васка Почеркушка
2024.09.16

Антон Мог
2024.08.20

Ілля Шевченко
2024.08.17

Юлія Рябченко
2024.08.04

Мирослав ЕкманКременецький
2024.07.25






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Сонце Місяць (1974) / Вірші

 есхатологія
Образ твору  
виціджуючи шпротину тут остатню
й олію хлібом яка дивина ж
 
персонаж чи типаж відступивши од рампи
бо на районі всім знаний дренаж
 
ностальгує достоту навіть симптоматично
оцеж була тема в пограти в квача
 
& кінець врешті світу небесно готичний
оцеж було те
зогрівати печаль
 
десь маячить логік & може справді
щастя не ухопити або утече
 
& плекати дубль-два містерійним паті
що вже патос —
ридай андромахо вотще
 
 
 
 
 
 
 
 

 
2020
 
 
 




Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2024-10-07 15:25:37
Переглядів сторінки твору 8
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.726
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.10.07 15:30
Автор у цю хвилину відсутній