Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.02.03
13:48
Сполохані ліси
вслухаються у тишу,
а безгомінь не та —
не ніжна,
як колись…
День під пахвою сну
журу свою колише,
а ніч поміж сирен
вслухаються у тишу,
а безгомінь не та —
не ніжна,
як колись…
День під пахвою сну
журу свою колише,
а ніч поміж сирен
2026.02.03
10:48
Співає птах, руйнує темінь
У гущині, у дивних снах.
Співає птах крізь ночі терем.
Співають і любов, і крах.
Ледь чутно долинає стогін,
Любовний шепіт, шал палкий.
А в когось залишився спомин
У гущині, у дивних снах.
Співає птах крізь ночі терем.
Співають і любов, і крах.
Ледь чутно долинає стогін,
Любовний шепіт, шал палкий.
А в когось залишився спомин
2026.02.03
05:30
Їхав би до станції
На поїзд би успів
Немає сподівань щодо
Повтору чуттів о цих
Був багатієм я
Нині я жебрак
Й ніколи в лагіднім житті
На поїзд би успів
Немає сподівань щодо
Повтору чуттів о цих
Був багатієм я
Нині я жебрак
Й ніколи в лагіднім житті
2026.02.02
14:09
Щічки, наче бурячки,
Оченята - сонечка,
Усміхається мені
Моя люба донечка.
Зупинилася й сміється,
Втішене серденько,
Бо вітає її зранку
Оченята - сонечка,
Усміхається мені
Моя люба донечка.
Зупинилася й сміється,
Втішене серденько,
Бо вітає її зранку
2026.02.02
10:35
Пустельний стадіон. Лиш ти стоїш на ньому,
А глядачів нема. Самотній арлекін
Знімає із плечей хронічну втому.
Історія поставлена на кін.
Пустельний стадіон пустельно обіймає
І в душу входить, ніби лицедій.
Мелодія відлюдника-трамваю
А глядачів нема. Самотній арлекін
Знімає із плечей хронічну втому.
Історія поставлена на кін.
Пустельний стадіон пустельно обіймає
І в душу входить, ніби лицедій.
Мелодія відлюдника-трамваю
2026.02.02
08:56
НедоІсус кремлівський на чолі
Своєї зграї. " Честь йому та шана!"
Недоапостоли Росії топлять лій
З дурної пастви внуків Чингісхана.
Країна ефесбешних кріпаків!
Потворна челядь упира старого!
Їм платить чорт із крові п'ятаки
Своєї зграї. " Честь йому та шана!"
Недоапостоли Росії топлять лій
З дурної пастви внуків Чингісхана.
Країна ефесбешних кріпаків!
Потворна челядь упира старого!
Їм платить чорт із крові п'ятаки
2026.02.02
08:43
Час випускати на волю синиць -
я вдосталь їх грів у долонях,
лину в траву до небес - горілиць,
мріям шепочу: "По конях!":
/рій блискавиць,
хор громовиць
тихне умить
у скронях/.
я вдосталь їх грів у долонях,
лину в траву до небес - горілиць,
мріям шепочу: "По конях!":
/рій блискавиць,
хор громовиць
тихне умить
у скронях/.
2026.02.02
08:07
Далеке минуле не сниться щоночі:
крохмалем волосся, полудою очі,
морозивом день у вікні.
Застуджену душу не гріє кофтина...
На ліжку холоднім старенька дитина —
кирпатим грибочком на пні.
Всміхається мило, кому — невідомо?
крохмалем волосся, полудою очі,
морозивом день у вікні.
Застуджену душу не гріє кофтина...
На ліжку холоднім старенька дитина —
кирпатим грибочком на пні.
Всміхається мило, кому — невідомо?
2026.02.01
21:27
Очікувано розділяє час
минуле і грядуще, а сьогодні
щомиті живемо напередодні
усього, що очікує на нас.
Усяке житіє – відкрита книга,
якою утішатися не слід,
бо сковує усе гарячий лід
війни, хоча скресає крига
минуле і грядуще, а сьогодні
щомиті живемо напередодні
усього, що очікує на нас.
Усяке житіє – відкрита книга,
якою утішатися не слід,
бо сковує усе гарячий лід
війни, хоча скресає крига
2026.02.01
21:08
Ще поміж шубою й плащем,
А дерева свою справляють весну:
Націлилась тополя в піднебесся,
Береза чеше косу під дощем...
Ну, як їх всіх звеличити мені,
Їх, побратимів многоруких,
За їхню долю многотрудну
І за одвічну відданість Весні?
А дерева свою справляють весну:
Націлилась тополя в піднебесся,
Береза чеше косу під дощем...
Ну, як їх всіх звеличити мені,
Їх, побратимів многоруких,
За їхню долю многотрудну
І за одвічну відданість Весні?
2026.02.01
16:33
Не в кожного, мабуть, гуманне серце.
Байдужі є без співчуття й емоцій.
Їх не хвилює, як кому живеться.
Черстві, бездушні у людськім потоці.
Коли утратили уважність люди?
Куди і як пропала чуйність їхня?
Іде війна, тепер лиш Бог розсудить.
Байдужі є без співчуття й емоцій.
Їх не хвилює, як кому живеться.
Черстві, бездушні у людськім потоці.
Коли утратили уважність люди?
Куди і як пропала чуйність їхня?
Іде війна, тепер лиш Бог розсудить.
2026.02.01
13:31
біла спальня, чорні штори, пристанційне
пішоходи без позлоти, темні крівлі
срібні коні місяцеві, у зіницях
досвіт марить, у розлуці, о блаженство
немає в куті оцім сонця і сяйва
поки чекаю, поки тіні мчать відусіль
пішоходи без позлоти, темні крівлі
срібні коні місяцеві, у зіницях
досвіт марить, у розлуці, о блаженство
немає в куті оцім сонця і сяйва
поки чекаю, поки тіні мчать відусіль
2026.02.01
13:03
колись в мене в школі була учілка
учілка що очі носила як дві апельсинки
учілка що в неї не рот а справжня каністра
учілка що в ній голова як літаюча тарілка
така ця учілка окаста була і зубаста
що і могла би раптом когось та куснуть
в особливості
учілка що очі носила як дві апельсинки
учілка що в неї не рот а справжня каністра
учілка що в ній голова як літаюча тарілка
така ця учілка окаста була і зубаста
що і могла би раптом когось та куснуть
в особливості
2026.02.01
12:19
Старий козак Степан, нарешті помирав.
Смерть вже давно до нього, видно, придивлялась,
Життя козацьке обірвати сподівалась.
Та його ангел-охоронець рятував.
Але тоді було у нього вдосталь сил
Аби від Смерті тої клятої відбитись.
Тепер же тільки залиш
Смерть вже давно до нього, видно, придивлялась,
Життя козацьке обірвати сподівалась.
Та його ангел-охоронець рятував.
Але тоді було у нього вдосталь сил
Аби від Смерті тої клятої відбитись.
Тепер же тільки залиш
2026.02.01
11:43
Знову вітер холодний сніг тремтливий мете.
знову спокій дрімотний на душу впаде,
огорне ніжно ковдрою - зимною, теплою,
і приспить колисковою - мрійною, легкою.
І тремтітиме довго на віях сльозинка,
і співатиме кволо у грудях крижинка.
Буде жаліти
знову спокій дрімотний на душу впаде,
огорне ніжно ковдрою - зимною, теплою,
і приспить колисковою - мрійною, легкою.
І тремтітиме довго на віях сльозинка,
і співатиме кволо у грудях крижинка.
Буде жаліти
2026.02.01
11:29
Я хочу, щоб розверзлася долина,
Щоб світ явив свій потаємний смисл,
Слова постали на незрушній глині,
Відкривши мудрість логосу і числ.
Я хочу, щоб розверзлась серцевина
Усіх страждань і болів нелюдських,
Мов споконвічна неземна провина,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Щоб світ явив свій потаємний смисл,
Слова постали на незрушній глині,
Відкривши мудрість логосу і числ.
Я хочу, щоб розверзлась серцевина
Усіх страждань і болів нелюдських,
Мов споконвічна неземна провина,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.09.04
2025.08.19
2025.05.15
2025.04.30
2025.04.24
2025.03.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тамара Швець (1953) /
Проза
Художники...
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Художники...
Художники-творці своїх мрій, натхнення на полотні,папері чи склі…
Уроки для них кожен день несе і іспити майстерності здають щодня…
Дивитися на світ добрим поглядом,позитив на першім плані помічати…
Основою для творчості, натхнення - настрій,гармонія в душі- це головне…
Жити в гармонії з оточуючим світом, людей любити і природу…
Натхнення в серце,душу завітає, залишить слід на полотні...
Инакше бути і не може, тепло,любов,повага - промінчики таланту…
Кращим стає навколо світ,радіють позитиву дорослі і малі…
9.10.22 Швець Тамара
Малювання...
Малювання – зцілює! Лист, фарби, пензлик тільки візьмеш, лінії, мазки починають грати кольорами ... Юність та дитинство згадуєш – бальзам! Відображається на малюнку настрій... А він буває різним, яскравим і сумним... Нові емоції і в серці і в душі... Натхнення в гості заглянуло, явище чарівне та цілюще – переконалася на собі... 1.10.22 Швець Тамара
Художники-творцы своих мечтаний, вдохновение на холсте, бумаге или стекле…
Уроки для них каждый день несет и экзамены мастерства сдают каждый день…
Смотреть на мир добрым взглядом, позитив на первом плане замечать…
Основой для творчества, вдохновения – настроение, гармония в душе – это главное…
Жить в гармонии с окружающим миром, людей любить и природу…
Вдохновение в сердце, душу придет, оставит след на холсте…
Иначе быть и не может, тепло, любовь, уважение – лучики таланта…
Лучшим становится вокруг свет, радуются позитиву взрослые и дети… 9.10.22 Швец Тамара
Рисование...
Рисование – исцеляет! Лист, краски, кисточка только возьмешь, линии, мазки начинают играть цветами Юность и детство вспоминаешь – бальзам! Отображается в рисунке настроение... А оно бывает разным, и ярким и грустным... Новые эмоции и в сердце и в душе... Вдохновение в гости заглянуло, явление волшебное и целебное – убедилась на себе... 1.10.22 Швец Тамара
Уроки для них кожен день несе і іспити майстерності здають щодня…
Дивитися на світ добрим поглядом,позитив на першім плані помічати…
Основою для творчості, натхнення - настрій,гармонія в душі- це головне…
Жити в гармонії з оточуючим світом, людей любити і природу…
Натхнення в серце,душу завітає, залишить слід на полотні...
Инакше бути і не може, тепло,любов,повага - промінчики таланту…
Кращим стає навколо світ,радіють позитиву дорослі і малі…
9.10.22 Швець Тамара
Малювання...
Малювання – зцілює! Лист, фарби, пензлик тільки візьмеш, лінії, мазки починають грати кольорами ... Юність та дитинство згадуєш – бальзам! Відображається на малюнку настрій... А він буває різним, яскравим і сумним... Нові емоції і в серці і в душі... Натхнення в гості заглянуло, явище чарівне та цілюще – переконалася на собі... 1.10.22 Швець Тамара
Художники-творцы своих мечтаний, вдохновение на холсте, бумаге или стекле…
Уроки для них каждый день несет и экзамены мастерства сдают каждый день…
Смотреть на мир добрым взглядом, позитив на первом плане замечать…
Основой для творчества, вдохновения – настроение, гармония в душе – это главное…
Жить в гармонии с окружающим миром, людей любить и природу…
Вдохновение в сердце, душу придет, оставит след на холсте…
Иначе быть и не может, тепло, любовь, уважение – лучики таланта…
Лучшим становится вокруг свет, радуются позитиву взрослые и дети… 9.10.22 Швец Тамара
Рисование...
Рисование – исцеляет! Лист, краски, кисточка только возьмешь, линии, мазки начинают играть цветами Юность и детство вспоминаешь – бальзам! Отображается в рисунке настроение... А оно бывает разным, и ярким и грустным... Новые эмоции и в сердце и в душе... Вдохновение в гости заглянуло, явление волшебное и целебное – убедилась на себе... 1.10.22 Швец Тамара
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
