Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.11.02
08:48
Звучить дочасно і потужно…
А дефіцит завис в коморі
Но є надія… є Залужний
І Закарпаття чемний говір
Демократична послідовність
Гуртує спокою контракти
І зупиняється у Львові…
Принаймні, висловились «Факти»
А дефіцит завис в коморі
Но є надія… є Залужний
І Закарпаття чемний говір
Демократична послідовність
Гуртує спокою контракти
І зупиняється у Львові…
Принаймні, висловились «Факти»
2025.11.01
22:04
Ми дивимось на світло,
якого немає, -
світло погаслих зірок.
Але так само згасає світло
від людей, воно поглинається
киплячою магмою небуття.
Ми дивимося на світло
домівок, але потрібних людей
якого немає, -
світло погаслих зірок.
Але так само згасає світло
від людей, воно поглинається
киплячою магмою небуття.
Ми дивимося на світло
домівок, але потрібних людей
2025.11.01
20:33
Усе на ліпше хоч би як
І я божеволів у школі
Мої вчителі були кволі
Мене зупиняли й
Усе загортали
У правила щодо & щоби
Та й визнав, що усе на ліпше
І я божеволів у школі
Мої вчителі були кволі
Мене зупиняли й
Усе загортали
У правила щодо & щоби
Та й визнав, що усе на ліпше
2025.11.01
20:10
Не напишу про тебе мемуари,
Хоча мотиви вже робили кроки.
Ще від Кармен звучало стільки арій,
І павутинням заплітались роки.
Не напишу про тебе мемуари.
Приходить розуміння надто пізно.
Не збудувати тріумфальну арку.
Хоча мотиви вже робили кроки.
Ще від Кармен звучало стільки арій,
І павутинням заплітались роки.
Не напишу про тебе мемуари.
Приходить розуміння надто пізно.
Не збудувати тріумфальну арку.
2025.11.01
19:34
До подиху останнього збережи для мене, Боже,
незмірну тугу й біль за тих дітей Твоїх,
що й на схилку літ не в змозі позабути,
як їх в палеоліт війна триклята вкинула.
Там кременем-кресалом добувавсь вогонь,
поживою єдиною, а не дієтою, лобода була,
незмірну тугу й біль за тих дітей Твоїх,
що й на схилку літ не в змозі позабути,
як їх в палеоліт війна триклята вкинула.
Там кременем-кресалом добувавсь вогонь,
поживою єдиною, а не дієтою, лобода була,
2025.11.01
13:17
Піврічне немовля з матусею і татком…
Якби ж по своїй волі майнули в небеса…
Якби ж прийдешня ніч цікавилась малятком —
З очей текли б не сльози, а сонячна роса…
Якби ж то сприйняла задіяне свідомість,
Я б малював це світ з пошкоджень і пожеш… і
Ні
Якби ж по своїй волі майнули в небеса…
Якби ж прийдешня ніч цікавилась малятком —
З очей текли б не сльози, а сонячна роса…
Якби ж то сприйняла задіяне свідомість,
Я б малював це світ з пошкоджень і пожеш… і
Ні
2025.11.01
12:28
Братам по крові і братам по духу
Ми білі ворони
у цьому суспільстві,
ми сіль України,
йдемо звідусіль.
Із возом моїм
поєднається віз твій,
Ми білі ворони
у цьому суспільстві,
ми сіль України,
йдемо звідусіль.
Із возом моїм
поєднається віз твій,
2025.10.31
21:49
Стоїш на крутому березі,
дивишся у воду
і опускаєш у неї
пожовкле листя і квіти,
як листи в невідомість.
Чи дістануться вони адресата?
Хто буде цим адресатом?
Бог чи зруйноване обличчя часу?
дивишся у воду
і опускаєш у неї
пожовкле листя і квіти,
як листи в невідомість.
Чи дістануться вони адресата?
Хто буде цим адресатом?
Бог чи зруйноване обличчя часу?
2025.10.31
21:06
Сприймай її надійним обладунком,
Бо й у речей складні бувають ролі –
Стають, зненацька, цінним подарунком.
Тому – моя, як приклад, парасоля.
Мене охороняла від негоди
Багато років, віддано служила,
Долаючи зі мною перешкоди,
Та вже мене частинку ст
Бо й у речей складні бувають ролі –
Стають, зненацька, цінним подарунком.
Тому – моя, як приклад, парасоля.
Мене охороняла від негоди
Багато років, віддано служила,
Долаючи зі мною перешкоди,
Та вже мене частинку ст
2025.10.31
20:53
Я пригадую - розчиняюся у думках...
Неприковані, млосні спомини... вічний блюз...
Ніжні дотики, затамовані на устах...
і не знаю я - чи ще дихаю, бо боюсь:
розгубити тебе намистинами пасії,
перекроїти час - зодягнутися в згаслого дим...
Я сумую і су
Неприковані, млосні спомини... вічний блюз...
Ніжні дотики, затамовані на устах...
і не знаю я - чи ще дихаю, бо боюсь:
розгубити тебе намистинами пасії,
перекроїти час - зодягнутися в згаслого дим...
Я сумую і су
2025.10.31
17:23
Нарешті я ізнову на Природі,
Колише тишу ніжний вітерець.
Вистукує морзянку на колоді
Завзято-щемно дятел-молодець.
Нарешті літо бабине всміхнулось,
І золотом обсипало мене.
І дивовижним шумовинням чулим
Колише тишу ніжний вітерець.
Вистукує морзянку на колоді
Завзято-щемно дятел-молодець.
Нарешті літо бабине всміхнулось,
І золотом обсипало мене.
І дивовижним шумовинням чулим
2025.10.31
14:49
А дивовижа поруч майже
Хтось стелить шлях без перепон
Можливо вже вона підскаже,
Чому тебе так нудить від корон…
2.
Чому тобі до серця ближче
Та значимость, з ім’ям коротким: Вірш
Нема такої сили, щоби знищить
Хтось стелить шлях без перепон
Можливо вже вона підскаже,
Чому тебе так нудить від корон…
2.
Чому тобі до серця ближче
Та значимость, з ім’ям коротким: Вірш
Нема такої сили, щоби знищить
2025.10.31
11:03
Якби мені дано було від Бога
Мать справу з фарбами – не зі словами,
Я б зміг доповнити Чюрльоніса й Ван Гога
У царині, що зветься Деревами.
Я б показав на полотні німому,
Як поспліталися вони в екстазі,
Як посхилялися на тиху перемову,
Часом вчуваю
Мать справу з фарбами – не зі словами,
Я б зміг доповнити Чюрльоніса й Ван Гога
У царині, що зветься Деревами.
Я б показав на полотні німому,
Як поспліталися вони в екстазі,
Як посхилялися на тиху перемову,
Часом вчуваю
2025.10.30
21:33
Знімаєш чорні окуляри
І дивишся на сонце так,
Немов на лицаря Каяли,
Що подає таємний знак.
Дивитися у вічі правді,
У вічі істині сумній,
Мов пережити час розправи,
І дивишся на сонце так,
Немов на лицаря Каяли,
Що подає таємний знак.
Дивитися у вічі правді,
У вічі істині сумній,
Мов пережити час розправи,
2025.10.30
20:00
А знаєте, - то вже Петро озвавсь, -
Я ж у Котельві був тамтого року,
Як москалі упхались з того боку
І Ромодан нас облягати взявсь.
Про те Мирон словечком лиш згадав,
Мені б хотілось більше розказати,
Як боронились ми від супостата,
Як Ромодан від
Я ж у Котельві був тамтого року,
Як москалі упхались з того боку
І Ромодан нас облягати взявсь.
Про те Мирон словечком лиш згадав,
Мені б хотілось більше розказати,
Як боронились ми від супостата,
Як Ромодан від
2025.10.30
18:21
Землетруси, повені, цунамі,
Ще дощів кислотних дикі танці...
Це земля здригається під нами,
Атмосфера з нею в резонансі.
Смог і смерчі, різні катастрофи –
Вдосталь уже знаків Провидіння.
Руйнуватиме свій Світ допоки
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Ще дощів кислотних дикі танці...
Це земля здригається під нами,
Атмосфера з нею в резонансі.
Смог і смерчі, різні катастрофи –
Вдосталь уже знаків Провидіння.
Руйнуватиме свій Світ допоки
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.09.04
2025.08.19
2025.04.30
2025.04.24
2025.03.18
2025.03.09
2025.02.12
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тамара Швець (1953) /
Проза
Художники...
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Художники...
Художники-творці своїх мрій, натхнення на полотні,папері чи склі…
Уроки для них кожен день несе і іспити майстерності здають щодня…
Дивитися на світ добрим поглядом,позитив на першім плані помічати…
Основою для творчості, натхнення - настрій,гармонія в душі- це головне…
Жити в гармонії з оточуючим світом, людей любити і природу…
Натхнення в серце,душу завітає, залишить слід на полотні...
Инакше бути і не може, тепло,любов,повага - промінчики таланту…
Кращим стає навколо світ,радіють позитиву дорослі і малі…
9.10.22 Швець Тамара
Малювання...
Малювання – зцілює! Лист, фарби, пензлик тільки візьмеш, лінії, мазки починають грати кольорами ... Юність та дитинство згадуєш – бальзам! Відображається на малюнку настрій... А він буває різним, яскравим і сумним... Нові емоції і в серці і в душі... Натхнення в гості заглянуло, явище чарівне та цілюще – переконалася на собі... 1.10.22 Швець Тамара
Художники-творцы своих мечтаний, вдохновение на холсте, бумаге или стекле…
Уроки для них каждый день несет и экзамены мастерства сдают каждый день…
Смотреть на мир добрым взглядом, позитив на первом плане замечать…
Основой для творчества, вдохновения – настроение, гармония в душе – это главное…
Жить в гармонии с окружающим миром, людей любить и природу…
Вдохновение в сердце, душу придет, оставит след на холсте…
Иначе быть и не может, тепло, любовь, уважение – лучики таланта…
Лучшим становится вокруг свет, радуются позитиву взрослые и дети… 9.10.22 Швец Тамара
Рисование...
Рисование – исцеляет! Лист, краски, кисточка только возьмешь, линии, мазки начинают играть цветами Юность и детство вспоминаешь – бальзам! Отображается в рисунке настроение... А оно бывает разным, и ярким и грустным... Новые эмоции и в сердце и в душе... Вдохновение в гости заглянуло, явление волшебное и целебное – убедилась на себе... 1.10.22 Швец Тамара
Уроки для них кожен день несе і іспити майстерності здають щодня…
Дивитися на світ добрим поглядом,позитив на першім плані помічати…
Основою для творчості, натхнення - настрій,гармонія в душі- це головне…
Жити в гармонії з оточуючим світом, людей любити і природу…
Натхнення в серце,душу завітає, залишить слід на полотні...
Инакше бути і не може, тепло,любов,повага - промінчики таланту…
Кращим стає навколо світ,радіють позитиву дорослі і малі…
9.10.22 Швець Тамара
Малювання...
Малювання – зцілює! Лист, фарби, пензлик тільки візьмеш, лінії, мазки починають грати кольорами ... Юність та дитинство згадуєш – бальзам! Відображається на малюнку настрій... А він буває різним, яскравим і сумним... Нові емоції і в серці і в душі... Натхнення в гості заглянуло, явище чарівне та цілюще – переконалася на собі... 1.10.22 Швець Тамара
Художники-творцы своих мечтаний, вдохновение на холсте, бумаге или стекле…
Уроки для них каждый день несет и экзамены мастерства сдают каждый день…
Смотреть на мир добрым взглядом, позитив на первом плане замечать…
Основой для творчества, вдохновения – настроение, гармония в душе – это главное…
Жить в гармонии с окружающим миром, людей любить и природу…
Вдохновение в сердце, душу придет, оставит след на холсте…
Иначе быть и не может, тепло, любовь, уважение – лучики таланта…
Лучшим становится вокруг свет, радуются позитиву взрослые и дети… 9.10.22 Швец Тамара
Рисование...
Рисование – исцеляет! Лист, краски, кисточка только возьмешь, линии, мазки начинают играть цветами Юность и детство вспоминаешь – бальзам! Отображается в рисунке настроение... А оно бывает разным, и ярким и грустным... Новые эмоции и в сердце и в душе... Вдохновение в гости заглянуло, явление волшебное и целебное – убедилась на себе... 1.10.22 Швец Тамара
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
