Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.11.03
23:42
ясно і зрозуміло що не спасуться всі-всі
і сам я не претендую повірте
бо кінець і наступний початок
чогось-там типу-якщо-б
є незмінним а саме
із небес щось потужно шарахне
а тому вочевидь
люблю обіймаю хочу вірити кожен
і сам я не претендую повірте
бо кінець і наступний початок
чогось-там типу-якщо-б
є незмінним а саме
із небес щось потужно шарахне
а тому вочевидь
люблю обіймаю хочу вірити кожен
2026.11.03
14:53
Нам обіцяли дати світло у четвер,
Та знов щось трапилось, і темно дотепер.
Не можу навіть подивитись марахвон,
Ну а без нього в мене дуже кепський сон!
По марахвону нам говорять все, як є:
Ось-ось Москва вже ка-пі-ту-лює!
Лиш треба два-три тижні
Та знов щось трапилось, і темно дотепер.
Не можу навіть подивитись марахвон,
Ну а без нього в мене дуже кепський сон!
По марахвону нам говорять все, як є:
Ось-ось Москва вже ка-пі-ту-лює!
Лиш треба два-три тижні
2026.11.03
13:42
Я іду і падаю у бруді,
Вирвавшися із пасток цупких,
Потонувши у далекім блуді
І промовах скорих, копітких.
Упаду в траву, як у основу,
У буття, початок і кінець,
У самої вічності промову,
Подолавши бісівський вінець.
Вирвавшися із пасток цупких,
Потонувши у далекім блуді
І промовах скорих, копітких.
Упаду в траву, як у основу,
У буття, початок і кінець,
У самої вічності промову,
Подолавши бісівський вінець.
2026.11.03
10:48
В пітьмі по припічку гасали
Чотири чорні павуки,
Було їм припічку замало
І закороткі держаки.
Шляхи до печі, як дороги,
У невідоме знову звуть.
Вони гасали до знемоги,
В печі гула груднева лють.
Чотири чорні павуки,
Було їм припічку замало
І закороткі держаки.
Шляхи до печі, як дороги,
У невідоме знову звуть.
Вони гасали до знемоги,
В печі гула груднева лють.
2026.11.03
10:35
Багряний жар листків опалих
Підхопить вітер мимохідь
І, капризуючи помалу,
Вони дзвенітимуть, як мідь.
В танку кружлятимуть допоки
Вітрисько має сили й хист
Робити наскоки і скоки,
Іграти, ніби гармоніст.
Підхопить вітер мимохідь
І, капризуючи помалу,
Вони дзвенітимуть, як мідь.
В танку кружлятимуть допоки
Вітрисько має сили й хист
Робити наскоки і скоки,
Іграти, ніби гармоніст.
2026.11.03
08:44
«ДАНТЕ: ОСТАННІЙ ПОГЛЯД РАВЕННИ»
(драматична містерія в голосах на дві дії)
ДІЙОВІ ОСОБИ:
Данте Аліг'єрі (Майстер) – 56-річний поет-вигнанець, що помирає від малярії.
Голос Флоренції – темна, потворна постать у золотій короні, алегоричний обра
(драматична містерія в голосах на дві дії)
ДІЙОВІ ОСОБИ:
Данте Аліг'єрі (Майстер) – 56-річний поет-вигнанець, що помирає від малярії.
Голос Флоренції – темна, потворна постать у золотій короні, алегоричний обра
2026.11.02
23:38
щодо творів отих неумисних
несумісних із логікою
непричетних до пошуків істин
чи здаються підробкою
бездоганність між іншим у світі
конкурентний протекціонізм
інсталяцій 3-d графіті
кю-ар-коди повсюди скрізь
несумісних із логікою
непричетних до пошуків істин
чи здаються підробкою
бездоганність між іншим у світі
конкурентний протекціонізм
інсталяцій 3-d графіті
кю-ар-коди повсюди скрізь
2026.11.02
22:38
У москалеві присутній синдром вищості, але відсутній синдром вартості.
Найбільша небезпека для цивілізації – дикуни, які вважають себе цивілізованими.
Дідька чортом не настрашиш, а путіна Трампом.
Основні функції диявола нині виконує путін.
Об
2026.11.02
20:59
Розкажи всім, Конотопе,
Як москалів товк ти,
Як облудливій тій чвані
Зробив Іван Канни,
Де уславлена кіннота
Борсалась в болоті.
Як в доспіхах дорогих
Із золота й сталі
Як москалів товк ти,
Як облудливій тій чвані
Зробив Іван Канни,
Де уславлена кіннота
Борсалась в болоті.
Як в доспіхах дорогих
Із золота й сталі
2026.11.02
20:38
Над світом білим почорніли тучі
і любуватися немає чим...
збувається пророче й неминуче,
пооживали фюрери і дуче
і виїдає очі рідний дим.
ІІ
Одні й останні воїни у полі
і любуватися немає чим...
збувається пророче й неминуче,
пооживали фюрери і дуче
і виїдає очі рідний дим.
ІІ
Одні й останні воїни у полі
2026.11.02
16:24
Поплач дощем, журливий листопаде!
За спогади про вересень пробач!
Твої пісні - не світлі серенади...
Покриєш сумом втомлені левади...
А я - єдиний вдячний твій глядач.
Забувши про весни легку браваду,
Поплач!
За спогади про вересень пробач!
Твої пісні - не світлі серенади...
Покриєш сумом втомлені левади...
А я - єдиний вдячний твій глядач.
Забувши про весни легку браваду,
Поплач!
2026.11.02
14:31
Тепер він частий гість у цьому місці,
У краю суму, болю і молінь.
Ніхто не подарує добрі вісті,
Мов шлейфи від минулих поколінь.
Схиляються тополі міднодзвонно.
Щось клени прошепочуть у пітьмі.
І спогади, немов сумні ікони,
У краю суму, болю і молінь.
Ніхто не подарує добрі вісті,
Мов шлейфи від минулих поколінь.
Схиляються тополі міднодзвонно.
Щось клени прошепочуть у пітьмі.
І спогади, немов сумні ікони,
2026.11.02
12:44
Виглядала обрій матіола,
Голосила: «Де вони, руді,
Ті, що рай знайшли за видноколом
У густій розлогій лободі?!»
Може, доручити будякові,
Він зазвичай вищий, ніж усі,
Виглядати радісне довкола,
Голосила: «Де вони, руді,
Ті, що рай знайшли за видноколом
У густій розлогій лободі?!»
Може, доручити будякові,
Він зазвичай вищий, ніж усі,
Виглядати радісне довкола,
2026.11.02
12:18
Пальцями тонкими стукав дощ у шибу.
Набридав настирно: може, я зайду?
Рама відчинялась, озивалась рипом,
У нутро впускала віхолу руду.
Засипало мокре листя підвіконня:
Цю ніч роздягалось гілля догола.
Дощ зайшов до хати й оголилась повня —
Лиш тума
Набридав настирно: може, я зайду?
Рама відчинялась, озивалась рипом,
У нутро впускала віхолу руду.
Засипало мокре листя підвіконня:
Цю ніч роздягалось гілля догола.
Дощ зайшов до хати й оголилась повня —
Лиш тума
2026.11.02
09:59
Війна привнесла в наше життя нові реалії. Майже щодня відчуваєш подих смерті, адже у будь-яку мить шалений дрон чи ракета можуть зупинити твоє земне буття.
Сьогодні життя і смерть, як ніколи, - поруч. Життєсмерть, як сказав поет…
У День пам'яті помер
Сьогодні життя і смерть, як ніколи, - поруч. Життєсмерть, як сказав поет…
У День пам'яті помер
2026.11.02
05:58
З гарячою чашкою кави
В руці я, звільнившись від сну,
Пригадую очі ласкаві
І повну цвітіння весну.
Пригадую співи пташині
І губи солодкі, як мед, -
І ночі небачено сині
Від зблисків хвостатих комет.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...В руці я, звільнившись від сну,
Пригадую очі ласкаві
І повну цвітіння весну.
Пригадую співи пташині
І губи солодкі, як мед, -
І ночі небачено сині
Від зблисків хвостатих комет.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.07.04
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.11.29
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тамара Швець (1953) /
Проза
Художники...
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Художники...
Художники-творці своїх мрій, натхнення на полотні,папері чи склі…
Уроки для них кожен день несе і іспити майстерності здають щодня…
Дивитися на світ добрим поглядом,позитив на першім плані помічати…
Основою для творчості, натхнення - настрій,гармонія в душі- це головне…
Жити в гармонії з оточуючим світом, людей любити і природу…
Натхнення в серце,душу завітає, залишить слід на полотні...
Инакше бути і не може, тепло,любов,повага - промінчики таланту…
Кращим стає навколо світ,радіють позитиву дорослі і малі…
9.10.22 Швець Тамара
Малювання...
Малювання – зцілює! Лист, фарби, пензлик тільки візьмеш, лінії, мазки починають грати кольорами ... Юність та дитинство згадуєш – бальзам! Відображається на малюнку настрій... А він буває різним, яскравим і сумним... Нові емоції і в серці і в душі... Натхнення в гості заглянуло, явище чарівне та цілюще – переконалася на собі... 1.10.22 Швець Тамара
Художники-творцы своих мечтаний, вдохновение на холсте, бумаге или стекле…
Уроки для них каждый день несет и экзамены мастерства сдают каждый день…
Смотреть на мир добрым взглядом, позитив на первом плане замечать…
Основой для творчества, вдохновения – настроение, гармония в душе – это главное…
Жить в гармонии с окружающим миром, людей любить и природу…
Вдохновение в сердце, душу придет, оставит след на холсте…
Иначе быть и не может, тепло, любовь, уважение – лучики таланта…
Лучшим становится вокруг свет, радуются позитиву взрослые и дети… 9.10.22 Швец Тамара
Рисование...
Рисование – исцеляет! Лист, краски, кисточка только возьмешь, линии, мазки начинают играть цветами Юность и детство вспоминаешь – бальзам! Отображается в рисунке настроение... А оно бывает разным, и ярким и грустным... Новые эмоции и в сердце и в душе... Вдохновение в гости заглянуло, явление волшебное и целебное – убедилась на себе... 1.10.22 Швец Тамара
Уроки для них кожен день несе і іспити майстерності здають щодня…
Дивитися на світ добрим поглядом,позитив на першім плані помічати…
Основою для творчості, натхнення - настрій,гармонія в душі- це головне…
Жити в гармонії з оточуючим світом, людей любити і природу…
Натхнення в серце,душу завітає, залишить слід на полотні...
Инакше бути і не може, тепло,любов,повага - промінчики таланту…
Кращим стає навколо світ,радіють позитиву дорослі і малі…
9.10.22 Швець Тамара
Малювання...
Малювання – зцілює! Лист, фарби, пензлик тільки візьмеш, лінії, мазки починають грати кольорами ... Юність та дитинство згадуєш – бальзам! Відображається на малюнку настрій... А він буває різним, яскравим і сумним... Нові емоції і в серці і в душі... Натхнення в гості заглянуло, явище чарівне та цілюще – переконалася на собі... 1.10.22 Швець Тамара
Художники-творцы своих мечтаний, вдохновение на холсте, бумаге или стекле…
Уроки для них каждый день несет и экзамены мастерства сдают каждый день…
Смотреть на мир добрым взглядом, позитив на первом плане замечать…
Основой для творчества, вдохновения – настроение, гармония в душе – это главное…
Жить в гармонии с окружающим миром, людей любить и природу…
Вдохновение в сердце, душу придет, оставит след на холсте…
Иначе быть и не может, тепло, любовь, уважение – лучики таланта…
Лучшим становится вокруг свет, радуются позитиву взрослые и дети… 9.10.22 Швец Тамара
Рисование...
Рисование – исцеляет! Лист, краски, кисточка только возьмешь, линии, мазки начинают играть цветами Юность и детство вспоминаешь – бальзам! Отображается в рисунке настроение... А оно бывает разным, и ярким и грустным... Новые эмоции и в сердце и в душе... Вдохновение в гости заглянуло, явление волшебное и целебное – убедилась на себе... 1.10.22 Швец Тамара
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
