«Ні, ще не пізно долю обігнати»
Павло Мовчан

Я - Старість, з якою зводиш ти рахунки
І нудну пісню одну й ту ж заводиш:
Те , що донедавна міг, сьогодні не по силі …
…Я служка Господа твойого.
Що Він дає, оте я й віддаю.
Чимало що не вдається натомість,
Та мушу беззастережно слухати Його.
Багато що відібрано хворобами,
Як Рубікон,- сходинка кожна…
Годі вже говорить про швидку ходу,
Тим паче, як з ковінькою підбігти…
Але ж лишилось дещо, що нас все-таки різнить.
Казав же ще Міколай Рей:
«Собою виповнений вщерть, чого ж іще бажати?»
А в тебе ж стільки прагнень!..
Не постигаєш ти за ними та й не в змозі
Вдовольнить. Життя одного замало…
Так що давай порозуміємося швидше
І без нарікань в путь рушимо з Богом,
Може, ще вдасться обігнати долю.