
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Мертвому чи квітучому,
Старому чи щойно зміцнілому,
Ховається (до часу) ідол –
Іноді гнівний і невблаганний,
Іноді життєдайний і життєлюбний
(Як теплий весняний дощик).
У кожній камінній брилі –
а похмурі та зрізані течії
наплодять монстрів
вітрильнику смерть!
недолугій мент
а тоді перша тварина за бортом
ніг шалене биття
майстра психологічної і готичної прози, яскравого інтерпретатора українського літературного бароко
Магічна проза - справжній діамант,
це не якась дешев
Бо сумніви маю, що ти
Сховаєшся в сутінках знову
І зможеш до мене прийти.
А поки збираєшся звідси
Податися в рідні краї, –
Світання блакитного відсвіт
Забарвив зіниці твої.
Це заїжджене "потім" нічого мені не дає.
Незачинені двері, забутий опущений прапор,
Приховають сьогодні і щастя, і горе моє.
Я тебе не зустрів. Не судилося. Що тут казати!
У самотності тихо минають
повитий крученими паничами.
Сонячно й вітряно.
Гойдаються квіти
моєї маленької
України коло хати.
Півколо синього неба
пише серпневу симфонію
У тому, що створила цей шедевр, -
Твою красу, не схожу на банальність,
У миготінні первісних дерев.
Твоя душа, напевно, теж прекрасна,
Як і твоя небачена краса,
Яка мене заглибила у щастя,
Я не забув про тебе, ні.
Життям придавлений і гнаний,
Я вірю, вірю в кращі дні.
Я вірю в те, що все печальне,
Облишить нас хоча б на мить.
Хоч горе тисне так навально,
Ассоль
М
Пішов Сергійко в перший клас.
Школяр, як не крути!
Він рахувати вміє в нас
уже до десяти!
Такий учений, загалом,
параноїчні тирани-царі
мають ходулі і мешти...
перевзуваються поводирі,
ну і тому є нові і старі
парадоксальні ефекти.
ІІ
над нею хмари білі - не знамена.
Ряхтять перед очима числа,
і поступово тане літня сцена.
А далі як? Вітри на гривах
дерев, що скинули плоди додолу,
сиренний сплін, доба розбита?
Вирішує лише ґаздиня-доля.
Щиро вітаємо видатного музиканта, який від перших днів війни активно підтримує Україну!
Радості лишалося на денці.
Ну, а нині на душі весна,
Овид у шафрановій веселці.
Казку вимальовує стилО
І дарує вірш гарячий Єві.
О, дружино! Світла джерело!
Печалі та жалі, –
Бідою вбиті люди
На долю вічно злі.
Коли в минуле кане
Земного щастя блиск, –
Роз’ятрюються рани,
Підвищується тиск.
Там, де чекає лезо і клинок.
І тільки так досягнеш цілей певних
Без жодних перепонів і морок.
Приймає ліс екзамен доленосний,
І винесе він вирок, як тиран.
А ти ітимеш крізь серпанок млосний
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Луїс Альберто де Куенка Квітуче Поле
якщо щось важить слава. Тут квіти
світу перетворені в мечі.
Тут лицарі прощаються
з коханими навіки
і палять свої спогади у полум'ї
постійних битв. Це Поле
звідки не вертається ніхто, ніхто
не має імені, родини, предків,
війна це батько й мати всім.
Забудьте про своє минуле. Пройдіть вогонь
оголеного листя, зламаних
списів і коней без вершників.
Пройдіть до вічного вогню героїв
безіменних, на ниву міфів,
яким не пояснити світ. І не спізніться,
Квітуче Поле зібралося поринути
в пітьму розбитих мрій.
Вірш написаний під впливом "Саги про Бломстрвалла або історія Квітучого поля" (Blomstrvalla saga (Historia de Campo Florido)), видана в перекладі на іспанську і з коментарями Маріано Гонсалеса Сампо у 2010 році. Ця давньоісландська сага часів правління короля Норвегії Хакона Хаконсона (1204 - 1263) і короля Кастилії і Леона Фернандо ІІІ Святого (1199 - 1252) була оприлюднена у 1258 році під час весілля дочки Хакона Крістіни (1234 - 1262) і сина Фернандо ІІІ (брата короля Альфонсо Х) Феліпе (1231 -1274). Має місце складне переплетення реалістичних і казково-фантастичних елементів: реальний світ постає як горизонт фантазії, а фантазія - як горизонт реального світу. У сазі розповідається про те, як два брати, Етгард і Акі, сини герцога Акі з Фріцілії, одного дня розлучаються під час полювання в лісі, коли летючий дракон викрадає Етгард. Вони зустрічаються після багатьох пригод, коли перевдягнені і невпізнані виступають суперниками на полі під назвою Бломстрвалла, де відбуваються щоденні поєдинки заради кохання та багатства. Сага завершується масовим весіллям, яке поєднало різних чоловіків і жінок
Luis Alberto de Cuenca CAMPO FLORIDO
Aquí se lucha a cambio de la gloria,
si es que la gloria es algo. Aquí las flores
del mundo se transforman en espadas.
Aquí los caballeros se despiden
de sus enamoradas para siempre
y queman sus recuerdos en la hoguera
de un combate infinito. Este es el Campo
de donde nadie vuelve, donde nadie
tiene un nombre, un linaje, una familia,
y la guerra es el padre y la madre de todos.
Olvida tu pasado. Ven al fuego
de las hojas desnudas, de las lanzas
rotas y los caballos sin jinete.
Ven al fuego perpetuo de los héroes
anónimos, al prado de los mitos
que no explican el mundo. Y no te tardes,
porque Campo Florido va a sumirse
en la sombra de un sueño hecho pedazos.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
• Перейти на сторінку •
"Віслава Шимборська Промова в кімнаті загублених речей"