Настільки тебе кохати і настільки не жадати
тобі обриднув я й мої безумства
і ти спалила наше минуле
В будинку вже немає аромату твого вбрання.
Не стало слів кохання,
витаючих в повітрі, і струменів
волосся на подушці. Лиш квіти
засушені між аркушами книги
про кохання, і болісне страждання,
та ілюзорні тіні на вулиці

Luis Alberto de Cuenca De tanto amarte y tanto no quererte
De tanto amarte y tanto no quererte
te has cansado de mí y de mis locuras
y le has prendido fuego a nuestra historia.
Tu ropa no perfuma ya la casa.
No queda una palabra de cariño
suspendida en el aire, ni una hebra
de azabache en la almohada. Sólo flores
secas entre las páginas del libro
de nuestro amor, y cálices de angustia,
y un delirio de sombras en la calle.
De "Por fuertes y fronteras" 1996