Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.12.23
23:51
Ми ховались від холодного дощу чужих слів під чорною парасолькою віри. Барабанні постукування по натягнутому пружному шовку китайщини здавались нам то посмішкою Будди, то словами забутого пророка-халдея, то уривками сури Корану. Ми ховались від дощу чужих
2025.12.23
21:12
Я прочитати дам вогню твої листи,
А фото покладу чим глибше до шухляди, –
І потім сам-на-сам для пані Самоти
Співати заведу мінорні серенади...
Хай полум’я горить, ковтаючи слова,
Що зранили навік понівечену душу, –
І запалає вмить від болю голова
А фото покладу чим глибше до шухляди, –
І потім сам-на-сам для пані Самоти
Співати заведу мінорні серенади...
Хай полум’я горить, ковтаючи слова,
Що зранили навік понівечену душу, –
І запалає вмить від болю голова
2025.12.23
19:57
Я іду забутими стежками
У глухих, неходжених місцях.
Заблукав поміж двома віками,
Хоч порив небесний не зачах.
Заблукав у лісі чи у полі,
У далеких хащах наземних.
Я шукаю волі у неволі,
У глухих, неходжених місцях.
Заблукав поміж двома віками,
Хоч порив небесний не зачах.
Заблукав у лісі чи у полі,
У далеких хащах наземних.
Я шукаю волі у неволі,
2025.12.23
17:30
Перше моє прозвисько (в дитинстві) -- Євик, Свинопас, і пішло -- Сем, Кальок, Борода, Будулай, Татарин, Боніфацій, Лабух...
ПРИСВЯТА. ДЕЯКИМ:
Оптимістично налаштований, не згас…
Все те, що було придбане, з тобою.
Одне із прозвиськ, схожість, «свиноп
ПРИСВЯТА. ДЕЯКИМ:
Оптимістично налаштований, не згас…
Все те, що було придбане, з тобою.
Одне із прозвиськ, схожість, «свиноп
2025.12.23
17:18
Я босоніж пройду
по тонкому льоду —
не потону в сутужну хвилину.
А та біль, що в мені
пропаде навесні
у рожевім суцвітті люпину.
І не страшно іти,
по тонкому льоду —
не потону в сутужну хвилину.
А та біль, що в мені
пропаде навесні
у рожевім суцвітті люпину.
І не страшно іти,
2025.12.23
15:31
Ой, нема чого читати,
усе нецікаве,
кожен пише про те саме
іншими словами
Усі стали патріоти,
проклинають рашку,
бо без рашки гарно жити,
усе нецікаве,
кожен пише про те саме
іншими словами
Усі стали патріоти,
проклинають рашку,
бо без рашки гарно жити,
2025.12.23
11:38
Повертатися годі
з-під чужого крила.
На далекому сході
ти за себе була.
Там династії бились,
там точились бої,
там на тебе дивились
через очі твої.
з-під чужого крила.
На далекому сході
ти за себе була.
Там династії бились,
там точились бої,
там на тебе дивились
через очі твої.
2025.12.23
08:01
Шумить стривожено Дніпро,
Коли борвій здіймає хвилі, -
Коли лякається добро
У вир стрибнути з мокрих схилів.
Пропахле пилом і багном,
Воно боїться обмивати
Себе при світлі чи смерком,
Щоб оминало річку свято.
Коли борвій здіймає хвилі, -
Коли лякається добро
У вир стрибнути з мокрих схилів.
Пропахле пилом і багном,
Воно боїться обмивати
Себе при світлі чи смерком,
Щоб оминало річку свято.
2025.12.22
19:59
Видно не того любила,
розірвала, попалила
помаранчові вітрила.
Деревом вросла в землицю —
погляд гострий, серце — криця,
а душа, немов криниця:
милосердна, хлібосільна,
щира, горда, своєрідна,
розірвала, попалила
помаранчові вітрила.
Деревом вросла в землицю —
погляд гострий, серце — криця,
а душа, немов криниця:
милосердна, хлібосільна,
щира, горда, своєрідна,
2025.12.22
17:40
Він надійшов не з того Миколаєва, на який зазіхав кремлівський загарбник-мрійник, а з невеличкого містечка на Львівщині. У відповідь на свої дві книжки («Запорожець за Йорданом» та «Заплутавшись у гомоні століть») я отримав три («Розчарована осінь», «Тере
2025.12.22
15:26
Ліс як віддзеркалення
твоєї особистості.
Ліс як відбиття
твоїх думок.
З ким ще говорити,
як не з лісом?
Ти стоїш із ним
віч-на-віч.
твоєї особистості.
Ліс як відбиття
твоїх думок.
З ким ще говорити,
як не з лісом?
Ти стоїш із ним
віч-на-віч.
2025.12.22
13:54
Із Олександра Васильовича Некрасова *
Зміст
Глава перша
Глава друга
Глава третя
Глава четверта
Глава п’ята
Зміст
Глава перша
Глава друга
Глава третя
Глава четверта
Глава п’ята
2025.12.22
13:39
Дама. Вино.
У цих Броварах за кожним столом
грають у дурня!
А як до кишені за козирем!
А як переможно сміються!
Дотепність!
Дотепність!
Цілуйте чемпіона!
У цих Броварах за кожним столом
грають у дурня!
А як до кишені за козирем!
А як переможно сміються!
Дотепність!
Дотепність!
Цілуйте чемпіона!
2025.12.22
09:43
Сліди імперської сваволі
Рясніють досі навкруги,
Бо заганяють у неволю
Нас знов неправедні торги.
Вчуваю ясно силу впливу
Боліт на дії та думки,
Коли читаю директиви
Про те, куди нам йти з руки.
Рясніють досі навкруги,
Бо заганяють у неволю
Нас знов неправедні торги.
Вчуваю ясно силу впливу
Боліт на дії та думки,
Коли читаю директиви
Про те, куди нам йти з руки.
2025.12.22
07:16
Пройшло сьогодні найкоротший шлях,
Торкаючись верхівок, сонце срібне,
Й занурилось у жовте сяйво німба,
Який за лісом підіймався, ніби
Фантомна позолота із гіллЯ.
А стовбурів увіткнуті списИ
Врізалися у небо, рвали хустя
Торкаючись верхівок, сонце срібне,
Й занурилось у жовте сяйво німба,
Який за лісом підіймався, ніби
Фантомна позолота із гіллЯ.
А стовбурів увіткнуті списИ
Врізалися у небо, рвали хустя
2025.12.21
22:38
Політиків із бездоганною репутацією не буває, є недостатньо скомпрометовані.
Спільні вороги об’єднують надійніше, аніж спільні друзі.
Люди приручаються набагато краще за тварин завдяки розвиненим товарно-грошовим відносинам.
Інстинкт самознищенн
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.12.02
2025.12.01
2025.11.29
2025.11.26
2025.11.23
2025.11.07
2025.10.29
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Євген Федчук (1960) /
Вірші
* * *
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
* * *
Про гарне життя в Союзі говорять багато.
І ті, кому довелося те життя застати.
І ті, хто розвісив вуха та казочки слуха
Та про життя таке мріє, потилицю чуха.
Тож, отим, хто за тим «раєм» скигле, наче чайка,
Просто хочу нагадати одну стару байку.
Прийшов парторг в цех заводу і повідомляє:
- Завтра у нас з Америки гості бути мають.
Тож в чистеньке одягніться, бо, як свині дикі,
Не за будьте помитися, особливо пики.
Щоби п’яного нікого я в цеху не бачив.
Тобі ж, Петре, особисту поставлю задачу.
У цеху, напевно будуть в обідню перерву.
Тож, щоб гостям не псувати закордонні нерви,
Не здумай своєї тюльки притягти і їсти.
Принеси собі ковбаски хоча б грамів триста
Та і жери на здоров’я. Й посміхайся радо,
Щоби нам не осоромить партію і владу.
На обід парторг і, справді, провів цехом гостей.
Ті на вид були, як люди, одягнуті просто,
Роздивлялись, щось питали того винувато,
Не хотіли, мабуть, їсти людям заважати.
Парторг оком соколиним цехових окинув.
На Петрові спинив погляд на цілу хвилину.
Від побаченого слина потекла із рота.
Сидів Петро і ложкою, якось без охоти
Чорну ікру жер. Падлюка! Де дістав, спитати?
Це ж потрібно блат добрячий десь на базі мати.
Провів бігом екскурсію, у цех повертає.
- Де ікру дістав, босото? – у Петра питає.
А той гнівно подивився: - Йди до дідька, клятий.
Можеш всю ікру, як хочеш, собі забирати.
Через тебе ми сім’єю цілу ніч не спали,
А сиділи і у тюльки очі колупали.
І ті, кому довелося те життя застати.
І ті, хто розвісив вуха та казочки слуха
Та про життя таке мріє, потилицю чуха.
Тож, отим, хто за тим «раєм» скигле, наче чайка,
Просто хочу нагадати одну стару байку.
Прийшов парторг в цех заводу і повідомляє:
- Завтра у нас з Америки гості бути мають.
Тож в чистеньке одягніться, бо, як свині дикі,
Не за будьте помитися, особливо пики.
Щоби п’яного нікого я в цеху не бачив.
Тобі ж, Петре, особисту поставлю задачу.
У цеху, напевно будуть в обідню перерву.
Тож, щоб гостям не псувати закордонні нерви,
Не здумай своєї тюльки притягти і їсти.
Принеси собі ковбаски хоча б грамів триста
Та і жери на здоров’я. Й посміхайся радо,
Щоби нам не осоромить партію і владу.
На обід парторг і, справді, провів цехом гостей.
Ті на вид були, як люди, одягнуті просто,
Роздивлялись, щось питали того винувато,
Не хотіли, мабуть, їсти людям заважати.
Парторг оком соколиним цехових окинув.
На Петрові спинив погляд на цілу хвилину.
Від побаченого слина потекла із рота.
Сидів Петро і ложкою, якось без охоти
Чорну ікру жер. Падлюка! Де дістав, спитати?
Це ж потрібно блат добрячий десь на базі мати.
Провів бігом екскурсію, у цех повертає.
- Де ікру дістав, босото? – у Петра питає.
А той гнівно подивився: - Йди до дідька, клятий.
Можеш всю ікру, як хочеш, собі забирати.
Через тебе ми сім’єю цілу ніч не спали,
А сиділи і у тюльки очі колупали.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
