Ще тоді, як комуняки правили в країні,
Була, кажуть, історія така на Волині.
Фотомайстра із Києва у область прислали,
Бо до випуску в столиці альбом готували.
Треба було гарні види на камеру зняти,
Щоби потім у альбомі тому друкувати.
Забажав він з висоти ще ті знімки зробити,
Довелось гелікоптера в еМеНеС просити.
Разом з гостем і місцеві журналісти сіли,
Для місцевих газет фото власті захотіли.
Політали, політали, фото наробили.
Вже пілоти й розвернулись, назад полетіли.
А тут один із місцевих їх і став просити
Понад його селом рідним кілька кіл зробити.
Хотів зберегти на плівку він рідні простори…
У село своє приїхав до батьків вже скоро.
Поки мати готувала сніданок для сина,
Став питати в діда Грицька останні новини.
- Ой, недавно вертольотом над селом літали,
Люди кажуть, самогонку, напевно шукали!
Так Микола Ганчин бражку у картоплю вилив.
Вітька Катін до городу діжку не осилив,
Висипав усю запарку корові в корито.
Так їй сп’яну до вечора прийшлося ревіти.