Я не знаю, куди несуть мене сипучі піски років,
Власні плани, політика, невдачі, відступають, суть
         насміхається і втікає від мене,
тільки тема моїх пісень, велич і сила шаленої душі, не зникає,
Що в собі не слід ніколи змінювати - яку завершальну суть - важливішу за все,
За політику, перемоги, битви, життя, що залишити наостанку?
Коли вистава завершиться, що залишити, крім себе?

Walt Whitman Quicksand Years
Quicksand years that whirl me I know not whither,
Your schemes, politics, fail, lines give way, substances mock and elude me,
Only the theme I sing, the great and strong-possess'd soul, eludes not,
One's-self must never give way—that is the final substance—that
         out of all is sure,
Out of politics, triumphs, battles, life, what at last finally remains?
When shows break up what but One's-Self is sure?