ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2024.12.11 21:23
Мисливець i лісник
Мисливець, що полював на левів,
якось стрівсь у лісі з лісником,
хвалитися почав, скільки їх убив.
«Чи не міг би ти, якщо спроможен,
показати лев’ячі стежки?»
«Чому б і ні!-зголосивсь лісник.-
Як підеш зо мною, то покажу

Борис Костиря
2024.12.11 19:37
Він прийшов до міста,
аби розірвати систему
зсередини.
Невідомо, якими ідеями
він користується.
Він кинув клич
на велелюдних майданах,
і за ним пішли

Сонце Місяць
2024.12.11 11:00
Кров на вулицях сягає щиколоток (за нею)
Кров на вулицях сягає колін (за нею)
Кров на вулицях у Чікаґо-сіті (за нею)
Крові все більше, як не поверни
Геть, на самому світанку
проїхавши & сонця світ
в локонах її

Ольга Олеандра
2024.12.11 10:57
туману невиразний погляд
й присутність неба
й крапель спів
завмер, вслухаючись, світогляд
у рух глибинних голосів
й часу нема
нема нічого
окрім неясних відчуттів

Микола Дудар
2024.12.11 10:02
Залистопадало дощами
Заснігопадало вітрами
Не дивуватимося з вами
У нас свої сучасні драми…
Одна із них — нічні сирени
Перерождаються всякденно
І проникають в наші вени
Без зайвих видумок натхненно…

Микола Соболь
2024.12.11 05:29
Колоситься нивою
золотавий хліб,
слово переливами
зв’яжеться у «СНіП*»…
Промовчи, Юпітере,
вартість грому – гріш,
по зернинці літери
виплекають вірш.

Віктор Кучерук
2024.12.11 05:20
Хоч одягай нове пальто,
Хоч десь іди в плащі старенькім, –
Не окликає вже ніхто
Ані здаля, ані зблизенька.
Я сам, було, зривавсь на крик,
Уздрівши радісно знайомих,
Але чомусь вони в мій бік
І не дивилися потому.

Микола Дудар
2024.12.10 22:51
Почну можливо із кінця
Мені зручніше, до вподоби
Після звернуся до Тільця
Як до поважної особи…
Ну чим порадуєш дружбан,
Тобі у Травні не затісно?
А що сади цвітуть між ран,
Ти посміхатимеся… Звісно

Іван Потьомкін
2024.12.10 19:40
В хвилини музики печальної
Я уявляю плесо скрізь
І голос дівчини прощальний,
І шум поривчастих беріз.
І перший сніг під небом сірим
Серед дрімаючих полів,
І шлях без сонця, шлях без віри
Снігами гнаних журавлів.

Артур Курдіновський
2024.12.10 13:56
Врятуй від болю, янголе зимовий!
Вдихни життя нове у сутність рим!
Не дай забути добру колискову!
Врятуй від болю, янголе зимовий!

Я вірю кожному твоєму слову,
Занурений у холод білих зим.
Врятуй від болю, янголе зимовий!

Володимир Каразуб
2024.12.10 13:04
Я викраду твою душу,
Я викраду твоє тіло –
Ніжне, як стигла груша,
Беребоску палахкотілу.
І серце твоє — що манго —
Солодке і полохливе,
Що соком тече помаранчевим,
По темних галузках-жилах.

Олександр Сушко
2024.12.10 12:16
Ця гонитва за раєм даремна,
Обрус совісті в цятках-гріхах.
Подивився у душу - там темно,
Аж до неба й за обрій пиха.

О, мій Господе! Батечко! Де я?
Навіть друзі - й ті шепчуть "Помри!"...
Бог німує. Молитва прощення

Микола Дудар
2024.12.10 10:01
Я на вигляд розбишака
Ти — голубка соромлива…
Я — пальне розлите з бака
Ти — квітуча рання слива…

Я на вигляд крутотвертий
Ти — небесна громовиця
Я — адреса безконвертна

Юрій Гундарєв
2024.12.10 09:07
Жодних тут одкровень
і ніякої тайни…
Жити так, наче кожен день -
перший твій і останній.

Все з нуля, як Гоген,
відкидай всі вагання!
Жити так, наче кожен день -

Олександр Сушко
2024.12.10 07:14
Життя складне. У лоба жінка гепа
І не дає ковтати "самжене".
Пасти котів нестерпно. Але треба,
Інакше мавка з хати прожене.

Тому й пасу по льоду, ледь твердому,
Неначе лоботряс чи юний шкет.
Вони ж нявчать і просяться додому

Віктор Кучерук
2024.12.10 05:49
Називаємо душею
Те повітряно-прозоре,
Що струмує над землею
І невидиме для зору.
Потаємне, неслухняне
Проявляється охоче,
Раз улещує і ранить,
Осоромлює й пророче.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Нікому Невідома
2024.12.03

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Аксія Рудай
2024.11.10

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Сушко (1969) / Вірші

 Котяча елегія
Життя складне. У лоба жінка гепа
І не дає ковтати "самжене".
Пасти котів нестерпно. Але треба,
Інакше мавка з хати прожене.

Тому й пасу по льоду, ледь твердому,
Неначе лоботряс чи юний шкет.
Вони ж нявчать і просяться додому
Під теплу ковдру та ворсистий плед.

І ви пасіть! Не уникайте праці!
Аби була щаслива комиза!
Є безліч інтересних варіацій
Як догодить жоні. Придумай сам.

Я хлоп упертий, не якась нездара,
Хоч важко пасти та терплю, мовчу.
Нарешті всьо. Ухоркалась отара,
Додому їх за шворку волочу.

10.12.2024р.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2024-12-10 07:14:20
Переглядів сторінки твору 13
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (4.909 / 5.39)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.198 / 5.74)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.753
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.12.11 19:19
Автор у цю хвилину відсутній