Сказав мерзотник у серці своїм:
«Немає Бога!»
І зіпсувавсь, і збивав спантелику інших...
І немає охочих робить добро.
А Господь із небес споглядає
На синів людських:
«Чи ж є поміж ними котрийсь розумний,
Хто потребує Бога?
Одцуралися й збридли всі.
Нема доброчинця ані одного.
А знали ж злочинці оті,
Котрі поїдом їли народ мій,
Що ласують хлібом Господнім,
Хоч і не хочуть знати про Нього...»
Та раптом напав на них страх,
Бо ж Бог серед праведних ходить.
Раду бідного ганять вони,
А його ж захищає Всевишній.
Із Сіону порятунок, дай Боже, Ізраїлю,
Поверни його бранців додому,
Тоді звеселиться Яаків і порадіє Ізраїль.