ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.12.22
22:22
Посвяти це якомусь неврозові, чи що. Мовби добродій Жорж Жозф Крістіан Сіменон, альтернативний Джон Вінстон Оно Леннон, при щирому бажанні безпосередньо первинних речей, вчувається в задзеркалля, поки не вихопить щось якнайабракадабричніш, тоді вже розкоп
2024.12.22
21:33
День прошмигнув, ніби миша прожогом.
Ніч-одиначка - володарка світу.
Сон десь блукає за хатнім порогом,
Зорі на мапі небесній розквітли.
Місячне сяйво на шибах, як фольга,
Тиша з безсонням у парі зійшлися.
Чом у думках несподівані вольти?
Ніч-одиначка - володарка світу.
Сон десь блукає за хатнім порогом,
Зорі на мапі небесній розквітли.
Місячне сяйво на шибах, як фольга,
Тиша з безсонням у парі зійшлися.
Чом у думках несподівані вольти?
2024.12.22
20:09
Ще слова немає.
Є щемінь і дрож.
І грудка якась під серцем.
І щось неухвитне, розхристане щось
То зрине, то щезне.
Ні ритму, ні рим.
Почуття і думки злилися в якусь мішанину.
І тільки до остраху білий папір шепоче,
Є щемінь і дрож.
І грудка якась під серцем.
І щось неухвитне, розхристане щось
То зрине, то щезне.
Ні ритму, ні рим.
Почуття і думки злилися в якусь мішанину.
І тільки до остраху білий папір шепоче,
2024.12.22
19:38
Тріщини землі -
це порепане тіло пам'яті.
У них можуть упасти
спогади і забуті фотографії.
Вони все поглинуть
у своїх бездонних глибинах.
Тріщини землі жадають
хоча б краплі води.
це порепане тіло пам'яті.
У них можуть упасти
спогади і забуті фотографії.
Вони все поглинуть
у своїх бездонних глибинах.
Тріщини землі жадають
хоча б краплі води.
2024.12.22
17:00
Та поки що для мене це не край.
Зректись себе самого, ще зарано.
То ж я в подруги запросив оману.
Вона привітна. Наливає. П'яний
Я чую, каже:
- ну ж бо, не зважай!
Шукай розв'язку. Фільтри - на думки.
Зректись себе самого, ще зарано.
То ж я в подруги запросив оману.
Вона привітна. Наливає. П'яний
Я чую, каже:
- ну ж бо, не зважай!
Шукай розв'язку. Фільтри - на думки.
2024.12.22
16:21
Як сів князь Гліб на стіл отчий в Києві святому,
Тоді половці зібрались зі степу усього.
Одні прийшли під Пісочен, до міста отого,
Що за ним вже Переяслав. І стали при ньому.
Другі прийшли другим боком, під Корсунем стали.
І послали і ті, й другі пос
Тоді половці зібрались зі степу усього.
Одні прийшли під Пісочен, до міста отого,
Що за ним вже Переяслав. І стали при ньому.
Другі прийшли другим боком, під Корсунем стали.
І послали і ті, й другі пос
2024.12.22
10:54
Український професійний боксер.
Кращий незалежно від вагової категорії за версією журналу «The Ring».
Щиро вітаємо нашого чемпіона з новою переконливою перемогою над потужним противником!
Прямокутник рингу,
переповнений зал…
Підкажіть риму
щодо
Кращий незалежно від вагової категорії за версією журналу «The Ring».
Щиро вітаємо нашого чемпіона з новою переконливою перемогою над потужним противником!
Прямокутник рингу,
переповнений зал…
Підкажіть риму
щодо
2024.12.22
06:36
Коли на довгі ночі схожі
За вікнами сіріють дні,
Від снів звільнитися негоже
Небалакучому мені.
Дощі немов оскаженіли
Й шумлять неспинно з дня у день, –
Уже бажань нема і сили
В душі для пошуку натхнень.
За вікнами сіріють дні,
Від снів звільнитися негоже
Небалакучому мені.
Дощі немов оскаженіли
Й шумлять неспинно з дня у день, –
Уже бажань нема і сили
В душі для пошуку натхнень.
2024.12.21
23:21
Шахеди" вже стали чорними,
Щоб збити їх не могли
Невірні південні "русскіє",
Такі неслухняні "хахли".
Снаряди стають касетними,
Щоб більше вбити людей.
І крик непочутий відчаю
Щоб збити їх не могли
Невірні південні "русскіє",
Такі неслухняні "хахли".
Снаряди стають касетними,
Щоб більше вбити людей.
І крик непочутий відчаю
2024.12.21
19:24
Руїни ілюзій. Руїни ідей.
Навколо панує лише безнадія.
Безмежні дерева покрили людей.
В полоні трави голоси і події.
В таких чагарях розпадається час.
Забуте минуле поросле травою.
І тиша проходить без зайвих прикрас
Навколо панує лише безнадія.
Безмежні дерева покрили людей.
В полоні трави голоси і події.
В таких чагарях розпадається час.
Забуте минуле поросле травою.
І тиша проходить без зайвих прикрас
2024.12.21
18:18
Моє живе натхнення джерело,
Рятуй мене од ницості людської.
Поета мрії золоте крило,
Краси буяння, миру й супокою.
Мій прихистку душевного тепла,
Світи мені і грій мене узимку.
Ти білим оксамитом сповила
Рятуй мене од ницості людської.
Поета мрії золоте крило,
Краси буяння, миру й супокою.
Мій прихистку душевного тепла,
Світи мені і грій мене узимку.
Ти білим оксамитом сповила
2024.12.21
17:46
Педагогіка вчить
Змалку робити дітей атеїстами.
Мої рідні
Зроду-віку не чули про ту науку
І казали, що знайшли мене в капусті,
Що на горищі удень спить,
А вночі стереже наш сон домовик,
Що є такі білі тваринки ласки,
Змалку робити дітей атеїстами.
Мої рідні
Зроду-віку не чули про ту науку
І казали, що знайшли мене в капусті,
Що на горищі удень спить,
А вночі стереже наш сон домовик,
Що є такі білі тваринки ласки,
2024.12.21
12:07
Володар на ґанку,
Свого звісно замку,
Тризубом вже зранку
розбив забаганку:
вже годі вам жерти,
вже досить їх жертви,
вже геть протиріччя –
Свого звісно замку,
Тризубом вже зранку
розбив забаганку:
вже годі вам жерти,
вже досить їх жертви,
вже геть протиріччя –
2024.12.21
10:49
Дивуєте мене, мадам Принада!
Дивуєте щоразу… вчім секрет?
З якого джерела ота бровада…
Невже причина все той же інтернет?..
З якого ваші щупальці ресурса?
Хто викладач, чи визначений курс,
Чи може, всього навсього це - бурса?
Дивуєте щоразу… вчім секрет?
З якого джерела ота бровада…
Невже причина все той же інтернет?..
З якого ваші щупальці ресурса?
Хто викладач, чи визначений курс,
Чи може, всього навсього це - бурса?
2024.12.21
05:07
Морозним ранком темно-синім
Я дім утеплений покину
І лижі прикріплю до ніг,
Щоб рух мій не сповільнив сніг.
Гайну туди, де безголосно
Сніжинки вихряться на соснах
І де змарніле та худе
Зайча на подарунок жде.
Я дім утеплений покину
І лижі прикріплю до ніг,
Щоб рух мій не сповільнив сніг.
Гайну туди, де безголосно
Сніжинки вихряться на соснах
І де змарніле та худе
Зайча на подарунок жде.
2024.12.20
19:28
Минає час. Безжальний біг
Скажених коней в безум ночі.
Хтось вийде на святий поріг
У лапи темені. І очі
Зануряться в нове буття,
В нові простори і закони.
Двох вимірів жахне тертя
Спроможне стерти перепони
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Скажених коней в безум ночі.
Хтось вийде на святий поріг
У лапи темені. І очі
Зануряться в нове буття,
В нові простори і закони.
Двох вимірів жахне тертя
Спроможне стерти перепони
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
2024.10.17
2024.08.04
2024.07.02
2024.05.20
2024.04.01
2024.02.08
2023.12.19
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Сонце Місяць (1974) /
Проза
lockdown
Посвяти це якомусь неврозові, чи що. Мовби добродій Жорж Жозéф Крістіан Сіменон, альтернативний Джон Вінстон Оно Леннон, при щирому бажанні безпосередньо первинних речей, вчувається в задзеркалля, поки не вихопить щось якнайабракадабричніш, тоді вже розкопує всю атмосферу смакуючи, аж нарешті, ось вона. Т а й н а. Первинно безпосередні інстинкти зразу яксь—побоку типу. Герой-автор упивається кальвадосом, перепрацьовуючи власне що в кайф. Всі ці дорослії реверанси. Хто би ще нагадав про м’яке жовте світло салíвської харчевні, благочинну гостинність, чисту воду зі скляних коркованих пляшок, місцевий без спеціяльно доданої вартості білий вайн у простецькій карафі при файній страві. Трохи згодом чавунний кований ліхтар колись зі скельцями, нині висять павуки. Щиропровінційно авжеж, звісно провінція їхня зовсім не наська глибинка суть. Тутешні ресторани стрьомніш, хоча є ще столовки. Декаданс про екзотіку, нейронні квіти зла, ціни здебільш прийнятні на диво. Пюрешечка з котлеткою гамгам, американо. Сходили ми колись в нульових на акційне святкування відкриття стейк-ресторану, щоб покуштувати стейків рекламних, було таке. Пам’ятається, що недопокуштував, для пітбуля воно правдивіш-бо. Але кому тепер цінні ресторани колишні, є пиво & кава на винос. Хачапурі, шашлики, салати, суші чи піцу везуть невідкладно на флет вам. Спожинайте відповідально, будьте
А заморочки часом які. Сублімацій відмінного кшталту еґо. Ригоричні логарифми. Невидимий миру сміх й деінде слізка. Сканування критиків з метою & без. Як би нестанцювати ще, всі ці дорослії викрутаси. Не будуючи стін, запросто обживаємо наявні, оттак вийшло, життя в’юнке стебло, хіба ні? Звичайно ж нічого, на тім самім флеті, між усяким. Чи є смисл перелічувати банальні порухи душі, так само якби тривіальні тілесні треби. Повсякчасно при виході. А-ля-творчість спокійно вписується в проєкцію. Хоч глянути що я ось тут, а . . .
потім, ога-о-кей. Щедротні надрізальники гіпертексту. Гороскопи очікувань намарних. Чергова тривожність, стагнація на відділі делікатеси, навіть не лікерогорілчані напої, чи трунки, пак. Життя втрачає метафізичний смисл encore. Вітер виє із холоду, з продажу зникають ще цигарки базарні до яких оце звик вже за місяць чи півтора, кілька із атб зазира просто в душу, різдвяний дощ надворі фізично обертає сніги на склизький лід & записую як воно є
per il fatto, пишу ці літери за літерами, китайською кульковою ручкою синьої фарби, на кухні, поки імла за герметичним вікном обертає місто на дореволюційну версію матриці. В чийсь ледве початий та й покинутий телефонний блокнот із алфавітною збоку прорізкою. Гаряча їжа інколи чим не секс, як усе вже було сказано ген-ген, трохи іншими тропами. Та італійська дівчинка просто кельнерка й годі, котру мені надалі поминають всує, одначе. Все це якось пов’язано із жеровиськом & насиченням, не зі спрагою. Звісно, сама дівчина жагучий типаж медітераніанної пишногрудості, симпа, із лиця ще навіть одвертіш. Хто ми такі, раз на життя пригальмувавши отут, попоїсти. Так це все зовсім не анекдот. Півцарства за балет, в якийсь-небудь яскравосонячний день. Поки люде заводять собі & заводять ще-наступного уявного друга. Жодних претензій взагалі, жодних інсинуацій. Але ось по вечéрі, ще трохи мож погортати якісь мемаси, подрімуючи чом би не похропуючи часом понад. Геть не сенсаційно, при
ненав’язливих любові з миром, ймовірно
мотивуючім абстракціонізмові, без розшаркувань зайвих,
сумлінною вклінністю із
— строгий такий سلام
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
lockdown
Посвяти це якомусь неврозові, чи що. Мовби добродій Жорж Жозéф Крістіан Сіменон, альтернативний Джон Вінстон Оно Леннон, при щирому бажанні безпосередньо первинних речей, вчувається в задзеркалля, поки не вихопить щось якнайабракадабричніш, тоді вже розкопує всю атмосферу смакуючи, аж нарешті, ось вона. Т а й н а. Первинно безпосередні інстинкти зразу яксь—побоку типу. Герой-автор упивається кальвадосом, перепрацьовуючи власне що в кайф. Всі ці дорослії реверанси. Хто би ще нагадав про м’яке жовте світло салíвської харчевні, благочинну гостинність, чисту воду зі скляних коркованих пляшок, місцевий без спеціяльно доданої вартості білий вайн у простецькій карафі при файній страві. Трохи згодом чавунний кований ліхтар колись зі скельцями, нині висять павуки. Щиропровінційно авжеж, звісно провінція їхня зовсім не наська глибинка суть. Тутешні ресторани стрьомніш, хоча є ще столовки. Декаданс про екзотіку, нейронні квіти зла, ціни здебільш прийнятні на диво. Пюрешечка з котлеткою гамгам, американо. Сходили ми колись в нульових на акційне святкування відкриття стейк-ресторану, щоб покуштувати стейків рекламних, було таке. Пам’ятається, що недопокуштував, для пітбуля воно правдивіш-бо. Але кому тепер цінні ресторани колишні, є пиво & кава на винос. Хачапурі, шашлики, салати, суші чи піцу везуть невідкладно на флет вам. Спожинайте відповідально, будьте
А заморочки часом які. Сублімацій відмінного кшталту еґо. Ригоричні логарифми. Невидимий миру сміх й деінде слізка. Сканування критиків з метою & без. Як би нестанцювати ще, всі ці дорослії викрутаси. Не будуючи стін, запросто обживаємо наявні, оттак вийшло, життя в’юнке стебло, хіба ні? Звичайно ж нічого, на тім самім флеті, між усяким. Чи є смисл перелічувати банальні порухи душі, так само якби тривіальні тілесні треби. Повсякчасно при виході. А-ля-творчість спокійно вписується в проєкцію. Хоч глянути що я ось тут, а . . .
потім, ога-о-кей. Щедротні надрізальники гіпертексту. Гороскопи очікувань намарних. Чергова тривожність, стагнація на відділі делікатеси, навіть не лікерогорілчані напої, чи трунки, пак. Життя втрачає метафізичний смисл encore. Вітер виє із холоду, з продажу зникають ще цигарки базарні до яких оце звик вже за місяць чи півтора, кілька із атб зазира просто в душу, різдвяний дощ надворі фізично обертає сніги на склизький лід & записую як воно є
per il fatto, пишу ці літери за літерами, китайською кульковою ручкою синьої фарби, на кухні, поки імла за герметичним вікном обертає місто на дореволюційну версію матриці. В чийсь ледве початий та й покинутий телефонний блокнот із алфавітною збоку прорізкою. Гаряча їжа інколи чим не секс, як усе вже було сказано ген-ген, трохи іншими тропами. Та італійська дівчинка просто кельнерка й годі, котру мені надалі поминають всує, одначе. Все це якось пов’язано із жеровиськом & насиченням, не зі спрагою. Звісно, сама дівчина жагучий типаж медітераніанної пишногрудості, симпа, із лиця ще навіть одвертіш. Хто ми такі, раз на життя пригальмувавши отут, попоїсти. Так це все зовсім не анекдот. Півцарства за балет, в якийсь-небудь яскравосонячний день. Поки люде заводять собі & заводять ще-наступного уявного друга. Жодних претензій взагалі, жодних інсинуацій. Але ось по вечéрі, ще трохи мож погортати якісь мемаси, подрімуючи чом би не похропуючи часом понад. Геть не сенсаційно, при
ненав’язливих любові з миром, ймовірно
мотивуючім абстракціонізмові, без розшаркувань зайвих,
сумлінною вклінністю із
— строгий такий سلام
2021
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію