ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.09.08 13:39
Лишився Лишега у синім вогні,
Такий незбагненний, далекий і мудрий.
Тамує марноту і суєтний гнів,
Пізнавши глибини у стиснутих муках.

Лишився на дні споконвічних легед,
У давньому світі Китаю і Гангу.
Повітря епохи торкнулось легень,

Вячеслав Руденко
2026.09.08 12:32
Чи є вона, та чакра повноти?
В асфальтових ланах — дзвінкі сталеві ікри
Яскравих в часі, збурених мостів,
Отих, якими ми тікати звикли

Від емпірею власного вогню
До дивних див пітьми закляття кави.
Стій-стій! — не лізь у звичне, у YouTube,

Віктор Кучерук
2026.09.08 07:37
Знов закурений димами
Стогне Київ мій, -
Хлипи й зойкання місцями
В темряві густій.
Знову ворог підло вдарив
У слов'янства суть, -
Всюдисущий запах гару
Не дає дихнуть.

Артур Курдіновський
2026.09.08 01:13
Індик - це своєрідна птиця.
Він дуже любе веселиться.
Індик не схожий на ворону
У нього зовсім інші забобони.

Співає гарно, але не дуже,
Суттєво гірше, ніж Каркуша.
І хоча в ворони тільки крик,

Ігор Терен
2026.09.07 21:14
Немає віроломнішої віри
як віра малоросів і орди.
Не хижі звірі,
а царі-кумири
юрби – причина чорної біди.

***
Неписані закони для совдепії

Іван Потьомкін
2026.09.07 20:44
Чому із звідусюд далеких
Ми добиваємось в забуті Богом села
І припадаємо грудьми до споришу,
До груші тулимось щокою?
Невже, коли літам ощадливий наводиш лік,
Так болісно бракує частки,
Що зветься отроцтвом?
Невже і справді життєве коло

хома дідим
2026.09.07 20:15
ось і надвечіря
дощик покропив
вицвіле ганчіря
звисле з проводів
піднебесні риби
сунуть далі геть
комунальник
сивий

Тетяна Левицька
2026.09.07 18:24
Святе догорає обійстя,
а ти загубилась в тумані.
Не бійся, рідненька, не бійся,
від зостраху серце зів'яне.

Я знаю, що важко втрачати
набуті скарби мозолями —
дитячу колиску, санчата,

Світлана Пирогова
2026.09.07 17:23
Вересня кроки спекотні, як влітку,
Сонце палає до втоми щодня.
Бабине літо накинуло сітку,
Те павутиння йому, мов броня.

Ягідки чорні смачної ожини
В лісі осіннім, мов очі блищать.
Терен з колючками попід стежину,

Ольга Садкова
2026.09.07 16:46
Хильнув — і позбувся болю.
А може, позбувся себе?
І хтось замість тебе долю
скеровує вже: цоб-цабе.

На інше чекати годі.
«В обійми бери, сатано!»
Що зараз буде, що потім

Борис Костиря
2026.09.07 14:08
Вода розлилася в долини.
Мовчання панує в степах.
І правда тополі й калини
Кричить, як поранений птах.
Чекаємо світлої днини,
Яка відкидатиме страх.

Вода розлилася степами,

Вячеслав Руденко
2026.09.07 13:38
Холодний бовдур
Скляної печі,
Рукою злидня
Під плач малечі,
Ще теплій миші —
Шпаркій, голодній —
Даруй зернину,
Як преподобний!

Олександр Сушко
2026.09.07 09:48
Старі бульбульці - публіка нервова,
Вони самі для себе сомельє.
Глитають чикилдиху із полови,
Носи вмочають потім в олів'є.

Сивуха з часником - найліпша страва ,
А шнапс із пивом - це делікатес!
За штоф винця кумасю кум вкривавив,

Віктор Кучерук
2026.09.07 07:43
Занадився тхір
У бабусин двір, -
Уночі проник
Знову у курник.
Ухопив курча
І мерщій помчав
Звично до нори,
Де малі тхори

Ірина Вовк
2026.09.07 07:40
ЦИКЛ V: АНТИЧНИЙ СВІТ (ТРОЯ-ІЛІАДА)

ГЕКТОР І АНДРОМАХА: Захід сонця над Іліоном
(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі, у трьох сценах)

ДІЙОВІ ОСОБИ:
Гектор – царевич, вождь троянського війська, надія Іліона, щит і жертовна кров троянського роду

Кока Черкаський
2026.09.07 03:29
я приїду у Львів,
ти зустрінеш мене,
поговорим про все
неземне і земне

оминаючи тему
про найголовніше
ми захочем всамітнитись
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Іванна Сріблицька
2026.03.31

Охмуд Песецький
2026.03.19

хома дідим
2026.02.11

Павло Інкаєв
2025.11.29

Ірина Єфремова
2025.09.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тамара Швець (1953) / Проза

 Одержала з друкарні «Лілія»сумісний альманах « Затишок»...
Одержала з друкарні «Лілія»сумісний альманах « Затишок» , в якому надруковані мої три сторінки:
Тамара Швець
м. Дніпро
Дякую Всевишньому, батькам за життя…
Людям дякую за всі уроки… Ангелу-охоронцю в домі і в дорозі…
Гостям, які прийшли в дім, дякую… Однокласникам зі школи дякую… Дітям, онукам, чоловікові, рідним – сім’я найголовніше…
Азбуці, вчителям дякую… Світанок зустрічаючи, сонечко, дякую…
Юності, дитинства і всім друзям сьогодні щиро дякую!
Мир, що може бути важливішим для кожного, хто живе на Землі… Історію мирного життя в родині, селі, місті, країні створюють вчинки… Радість, щастя дорослих і дітей залежить від любові та дружби…
Слова – промінчики впливу на природу і людей! Тихі й ласкаві гармонію навколо створюють! Позитив народжують, настрій, затишок! Всевишній їх підтримає! Всесвіт зрозуміє!
Думки, як промінчик світла, мелодія серця і душі… Нові народжуються – реакція на дії, поведінку інших людей… Є думки, як птахи швидкоплинні, пурхнули, полетіли, розчинилися… Не важливо, скільки і які, головне, щоби були особисті, душевні, свої, вони чисті… Мистецтво правильно мислити, спілкуватися, володіти собою, поважати, любити людей, єдиний, вірний підхід, щоб вислухати та зрозуміти думку інших людей…
Домашній затишок… Бажання кожного, мабуть…
Потрібно неабияких зусиль, створити простір для життя і мрій!
Крім стін, які як кажуть, теж допомогають комфорт, тепло…
Повітря чисте, квіти в домі, як це гарно!
А головне – це почуття… Якщо в домі, як в фортеці, панує повага, підтримка, допомога і любов… Щасливим, впевненим відчуваєш себе!
Життя – наука не проста, крок за кроком – нове, нове виникає на нашому шляху... Важливо відчувати природу, розуміти, поважати людей... Натхнення, гармонія в душі – підсказка прийде завжди… Розвивати свої здібності, знання, цінувати час… Любити все, що оточує нас, серце радістю наповнювати, усмішку дарувати, щасливим відчувати себе... Дякувати Всевишнього за все!
Настрій – подих серця і душі! Вміти ним управляти не кожному дано! Головне бажання – гармонії досягти!
Працею, старанням наповнити життя!
Натхнення – дaр небес! Прийняти зуміти! Життям, дружбою дорожити! В гармонії з природою жити!
Найголовніше немає! Усмішка, ніжний добрий погляд!
Розквітає природа і людина!
Творчість – промінчик світла, дар небес... Натхнення – майстерності друг... Вікно Всесвіту відкриває...
Радує серце, душу... Людину зцілює...Єдиний вірний шлях щасливим бути...Створює гармонію, позитив, тепло... Талант народжує... Вселяє впевненість... Відкриває горизонти, мир у душі...
Так багато навколо нас людей хороших, життєрадісних, з відкритим добрим поглядом… Помітити головне, повір… Адже в будь-якому віці, ми чиїсь діти… Це підніме настрій, дасть позитивний заряд на цілий день... Усе, що намітиш, ти досягнеш... Допоможуть ті, що з тобою поруч, ти тільки теж у них повір... Усмішка на обличчі, завзяття, упевненість і натхнення – праця буде в радість і тобі, гідний слід залишиш прийдешнім поколінням…
Повагу дарувати собі й тим, хто поруч... Увагу й повагу інших до себе потрібно заслужити... Атмосферу чисту, світлу, сонячну навколо себе створити... Життя, природу і людей любити – джерело сил... Єдність позитивних почуттів, емоцій, настрою...
Нектар, бальзам для серця і душі... Мистецтво правильно мислити і вести бесіду, розмову, єдинозвучність миру, дружніх зв’язків, поваги, любові...
Мелодія життя – сонце, природа, небо – грає в серці та душі...
Її прийняти, цінувати, налаштувати потрібно з самого ранку на добрі справи... Любов, тепло й повагу собі та ближньому дарувати... Вікно Всесвіту відчинити – дякувати, дякувати! Рух, праця, поведінка, настрій, вчинки – вирішують усе... Інтерес до знань, людей, природи, подорожей – мелодію змінять... Яскравою, неповторною стане кожна мить життя....
Друзі по життю – найцінніший скарб! Народження дружби справжньої відбувається в Небесах! Вчитися дружбою дорожити кожну мить, кожну годину! Гарантія дружби – допоможе, підтримає, надихне!
Кожна у нашому житті мить унікальна, неповторна, незабутня...У будь-якому віці не соромно вчитися, розвивати здібності, укорінювати гарні звички... У кожної людини є талант, Чекає години – фортуною стати... Творцем по життя і прикладом бути...
Яке життя чудове! Блаженство, радість відчуваю, дивлячись на квіти, дітей, людей з усмішкою на обличчі! Позитив притягує все живе, очищається душа! Смуток, негаразди в сторону відійдуть, проблеми так вирішуються швидше! Відкриваються шляхи для нових знань, занять, бажань...
Позитив – народжує щастя, радість! Любов, усмішку щиру випромінює! Тепло душі і серця дарує! Всевишнього за все дякує!
Головне мабуть в житті – це повага, любов тих людей, що живуть з тобою поряд... В такому разі ти захищена від сімейних негараздів людина... А якщо ці почуття взаємні, то в такій сім’ї панує порозуміння, гармонія, затишок, достаток – кращий приклад для дітей і онуків...
Щастя в серці і душі, лише прислухатись зуміти... Ті, хто поряд, можуть лише збільшити, якщо люблять щиро,підтримують і бережуть!!
Новий день – нове життя, нові можливості для всіх нас відкриває, цінити хвилини і часи, улюблені справи і обов’язки старі, нові… Можливості безмежні, лише встигать з натхненням, з усмішкою жити, працювати!
Життєвий шлях людини – це як та річка з своїм прихованим життям, наповнений бажаннями, думками, всім, що Всевишній в неї вклав…
Зоряне небо безмежне чарує,
Смуток проходить і втома,
Душа завмирає, серденько б’ється,
Думки невгамовні в косичку плетуться.
Зіроньки в небі картину малюють,
Сяють яскраво в небеснім просторі,
Кожна блукає в пошуках долі,
В небеснім просторі, в небеснім просторі.
Дивитися на зоряне небо – це втіха,
Всесвіт безмежний і загадковий,
Зіронька кожна невипадкова,
Плаває тихенько в небеснім просторі.
Зоряне небо – дарує Всевишній,
Людей надихає на помисли чисті,
Знак добрий є в цьому – слід пам’ятати,
У Всесвіт подяку свою відправляти.
Зіроньки сяють, енергія,сила,
Душі людей підносять на крилах,
Зоряне небо чарує, милує,
Душі, серця наші, небо рятує...
Зимові візерунки малює вітер, сніг, морози! Білим покривалом чистим, зі сніжинок… Всевишній природу лікує, очищає все живе на землі! Люди, тварини та птахи тягнуться до тепла! Думки, почуття, вчинки картину життя створюють!
Станьмо, люди, ми уважніше, добріше!
Озирнемося навколо...
На ріки, гори, ліса, поля, луга, чарівні квіти –
Погляд, серце, душу вабить ця краса!
Блакитне небо, сонце світить!
Все, що потрібно для життя!!!
Маленьких діток, ангелочків, запитаєм – що хочуть?
Для них життя – це гра, усмішка, любов, турбота рідних...
Важливіше, мабуть, нема!
Струни життя! Тендітні, ніжні!
Загадкові і безмежні!
Струни натянуті і грають мелодію життя!
Вранці можуть соловейком заспівати!
Вітерцем та свіжістю задути!
Яскравим промінцем засяяти!
Зустрічайте! Приймайте!
Ми дар! Безцінний дар!
Цініть, бережіть! Ми ваші!
Грайте про кохання, добро, тепло!
Живіть у мирі, дружбі, щасті та порозумінні!
Всевишній, всесвіт підтримає такий мотив!
4.01.24





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2024-12-27 17:49:02
Переглядів сторінки твору 161
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (3.973 / 5.38)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.740
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ЩОДЕННИК
Автор востаннє на сайті 2025.10.09 17:01
Автор у цю хвилину відсутній