
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.09.01
12:07
Із Бориса Заходера
Ледве ми виперлись з решти приматів
й рушили вдаль з усієї снаги –
з нами побігли, без жодних дебатів,
мордочка, хвіст та чотири ноги.
Часом блукаємо ми у хаосі, –
Ледве ми виперлись з решти приматів
й рушили вдаль з усієї снаги –
з нами побігли, без жодних дебатів,
мордочка, хвіст та чотири ноги.
Часом блукаємо ми у хаосі, –
2025.09.01
09:47
Останній день літа.
Все сонцем залите.
І ніде вмістити
безмежжя тепла.
Пронизана світлом
серпнева тендітна
струїть малахітом
прощання пора.
Все сонцем залите.
І ніде вмістити
безмежжя тепла.
Пронизана світлом
серпнева тендітна
струїть малахітом
прощання пора.
2025.09.01
05:51
В частоколі останніх років
Причаїлася тиша німотна, –
Ми з тобою, мов крила, близькі
І водночас, як зорі, самотні.
Не засліплює зір відбиття
Учорашніх цілунків тривалих, –
Десь поділись палкі почуття,
Що серця нам обом зігрівали.
Причаїлася тиша німотна, –
Ми з тобою, мов крила, близькі
І водночас, як зорі, самотні.
Не засліплює зір відбиття
Учорашніх цілунків тривалих, –
Десь поділись палкі почуття,
Що серця нам обом зігрівали.
2025.09.01
00:32
Чергова епоха раптово пішла,
Немов розчинилася, втратила цінність.
Можливо, це просто миттєвість життя,
Яку б я хотів розтягнути на вічність.
Не хочу про осінь, холодну і злу,
Чи сніг, що впаде на замерзлі дороги.
Про них надто рано, а біль та вій
Немов розчинилася, втратила цінність.
Можливо, це просто миттєвість життя,
Яку б я хотів розтягнути на вічність.
Не хочу про осінь, холодну і злу,
Чи сніг, що впаде на замерзлі дороги.
Про них надто рано, а біль та вій
2025.08.31
22:37
Зникло в мороку все. Ні очей, ні облич.
Тільки губи в цілунку злились навмання…
Нині трапилось диво – Тетянина ніч –
І у щасті своєму я віри не йняв!
Я на неї чекав кілька тисяч ночей,
Утираючи сльози, ковтаючи страх.
Допоміг мені ямб, дав надію х
Тільки губи в цілунку злились навмання…
Нині трапилось диво – Тетянина ніч –
І у щасті своєму я віри не йняв!
Я на неї чекав кілька тисяч ночей,
Утираючи сльози, ковтаючи страх.
Допоміг мені ямб, дав надію х
2025.08.31
22:13
Всесвітній холод, як тюрма німа.
Всесвітнє безголосся, ніби тундра.
Безлюдність так жорстоко обійма.
Лягає тиша так велично й мудро.
І птах замерзне й тихо упаде
У невідомість, як в обійми страху.
Не знайдеш прихисток уже ніде,
Всесвітнє безголосся, ніби тундра.
Безлюдність так жорстоко обійма.
Лягає тиша так велично й мудро.
І птах замерзне й тихо упаде
У невідомість, як в обійми страху.
Не знайдеш прихисток уже ніде,
2025.08.31
19:04
Пора поезії щемлива
Уже ступає на поріг.
І ллється віршів буйна злива,
І злото стелиться до ніг
Непрохано-медовим смутком,
Жалем за літечком ясним...
Що ніби квітка незабудка --
Уже ступає на поріг.
І ллється віршів буйна злива,
І злото стелиться до ніг
Непрохано-медовим смутком,
Жалем за літечком ясним...
Що ніби квітка незабудка --
2025.08.31
18:30
Моє кохання - вигаданий грант.
Життя мене нічого не навчило.
Для тебе вже букет зібрав троянд -
Поверне він твої забуті крила!
Засяй, немов яскравий діамант,
Забудь минуле, долю чорно-білу!
Римує сни твій вірний ад'ютант,
Життя мене нічого не навчило.
Для тебе вже букет зібрав троянд -
Поверне він твої забуті крила!
Засяй, немов яскравий діамант,
Забудь минуле, долю чорно-білу!
Римує сни твій вірний ад'ютант,
2025.08.31
14:23
Люба, уяви лише
розмах крил птаха Рух –
Це частинка лиш розмаху
мого кохання...
Не відпускати б довіку
мені твоїх рук...
Твоє ложе встелю
простирадлом – Праною.
розмах крил птаха Рух –
Це частинка лиш розмаху
мого кохання...
Не відпускати б довіку
мені твоїх рук...
Твоє ложе встелю
простирадлом – Праною.
2025.08.31
14:03
Сидить Петрик у кімнаті, а надворі злива.
У вікно краплини б’ються та по склу стікають.
Громові удари часом хлопчика лякають.
Він тоді до діда очі повертає живо.
Дід Остап сидить спокійно, на те не звертає.
Його грім той не лякає, видно звик до того,
У вікно краплини б’ються та по склу стікають.
Громові удари часом хлопчика лякають.
Він тоді до діда очі повертає живо.
Дід Остап сидить спокійно, на те не звертає.
Його грім той не лякає, видно звик до того,
2025.08.31
12:34
Глядача цікавого містер Кайт
Усяко розважає на трамплінові
І Гендерсони будуть теж
Щойно Пабло Фанкез Феа одплескав їм
Над людом і кіньми й підв’язками
Урешті через бочку з огнем на споді!
У цей спосіб містер Кей кидає свій виклик!
Усяко розважає на трамплінові
І Гендерсони будуть теж
Щойно Пабло Фанкез Феа одплескав їм
Над людом і кіньми й підв’язками
Урешті через бочку з огнем на споді!
У цей спосіб містер Кей кидає свій виклик!
2025.08.31
07:37
Жовтіє й сохне бадилиння
Чортополоху, бо в цей час
Пора осіння безупинно
Виносить твори напоказ.
Поля вбирає в позолоту,
А в дрантя – вкутує сади,
Мов демонструє так роботи
Своєї плавної ходи.
Чортополоху, бо в цей час
Пора осіння безупинно
Виносить твори напоказ.
Поля вбирає в позолоту,
А в дрантя – вкутує сади,
Мов демонструє так роботи
Своєї плавної ходи.
2025.08.31
01:53
Тим, хто нічого доброго не сотворив, найлегше зневажати творчість інших.
Аби розібратися із чимось, окрім півлітри потрібна ще й клепка.
Шукав істину, а знайшов саме вино.
Поїв добрив і стало недобре.
Від сюрпризу зостався лише сюр.
До гарн
2025.08.30
23:03
Гармонія розладнується
під гуркотом дисонансів.
Коли душа найбільше потребує
прекрасного, звідкись виникає
огидний лик цинізму,
монструозне обличчя страху,
думки, ніби ратиці диявола,
цапина борідка банальності,
під гуркотом дисонансів.
Коли душа найбільше потребує
прекрасного, звідкись виникає
огидний лик цинізму,
монструозне обличчя страху,
думки, ніби ратиці диявола,
цапина борідка банальності,
2025.08.30
20:43
У забутім гнізді розоренім
Не оселиться знову птах.
На душі, що ганьбою зорана,
Із журби проростає страх:
Він підніметься чорним колосом –
І зневіри впаде зерно,
У думках, у очах, у голосі
Не оселиться знову птах.
На душі, що ганьбою зорана,
Із журби проростає страх:
Він підніметься чорним колосом –
І зневіри впаде зерно,
У думках, у очах, у голосі
2025.08.30
19:46
Одного з найяскравіших політиків націонал-демократичного руху України зухвало розстріляли посеред дня у Львові
Такі не помирають від мікстур і ліків,
через тривалу душевну втому,
серед онуків у ліжку -
вдома…
Такі у Лету тихенько не кануть,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Такі не помирають від мікстур і ліків,
через тривалу душевну втому,
серед онуків у ліжку -
вдома…
Такі у Лету тихенько не кануть,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.08.19
2025.04.24
2025.03.18
2025.03.09
2025.02.12
2024.12.24
2024.10.17
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Тамара Швець (1953) /
Проза
Одержала з друкарні «Лілія»сумісний альманах « Затишок»...
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Одержала з друкарні «Лілія»сумісний альманах « Затишок»...
Одержала з друкарні «Лілія»сумісний альманах « Затишок» , в якому надруковані мої три сторінки:
Тамара Швець
м. Дніпро
Дякую Всевишньому, батькам за життя…
Людям дякую за всі уроки… Ангелу-охоронцю в домі і в дорозі…
Гостям, які прийшли в дім, дякую… Однокласникам зі школи дякую… Дітям, онукам, чоловікові, рідним – сім’я найголовніше…
Азбуці, вчителям дякую… Світанок зустрічаючи, сонечко, дякую…
Юності, дитинства і всім друзям сьогодні щиро дякую!
Мир, що може бути важливішим для кожного, хто живе на Землі… Історію мирного життя в родині, селі, місті, країні створюють вчинки… Радість, щастя дорослих і дітей залежить від любові та дружби…
Слова – промінчики впливу на природу і людей! Тихі й ласкаві гармонію навколо створюють! Позитив народжують, настрій, затишок! Всевишній їх підтримає! Всесвіт зрозуміє!
Думки, як промінчик світла, мелодія серця і душі… Нові народжуються – реакція на дії, поведінку інших людей… Є думки, як птахи швидкоплинні, пурхнули, полетіли, розчинилися… Не важливо, скільки і які, головне, щоби були особисті, душевні, свої, вони чисті… Мистецтво правильно мислити, спілкуватися, володіти собою, поважати, любити людей, єдиний, вірний підхід, щоб вислухати та зрозуміти думку інших людей…
Домашній затишок… Бажання кожного, мабуть…
Потрібно неабияких зусиль, створити простір для життя і мрій!
Крім стін, які як кажуть, теж допомогають комфорт, тепло…
Повітря чисте, квіти в домі, як це гарно!
А головне – це почуття… Якщо в домі, як в фортеці, панує повага, підтримка, допомога і любов… Щасливим, впевненим відчуваєш себе!
Життя – наука не проста, крок за кроком – нове, нове виникає на нашому шляху... Важливо відчувати природу, розуміти, поважати людей... Натхнення, гармонія в душі – підсказка прийде завжди… Розвивати свої здібності, знання, цінувати час… Любити все, що оточує нас, серце радістю наповнювати, усмішку дарувати, щасливим відчувати себе... Дякувати Всевишнього за все!
Настрій – подих серця і душі! Вміти ним управляти не кожному дано! Головне бажання – гармонії досягти!
Працею, старанням наповнити життя!
Натхнення – дaр небес! Прийняти зуміти! Життям, дружбою дорожити! В гармонії з природою жити!
Найголовніше немає! Усмішка, ніжний добрий погляд!
Розквітає природа і людина!
Творчість – промінчик світла, дар небес... Натхнення – майстерності друг... Вікно Всесвіту відкриває...
Радує серце, душу... Людину зцілює...Єдиний вірний шлях щасливим бути...Створює гармонію, позитив, тепло... Талант народжує... Вселяє впевненість... Відкриває горизонти, мир у душі...
Так багато навколо нас людей хороших, життєрадісних, з відкритим добрим поглядом… Помітити головне, повір… Адже в будь-якому віці, ми чиїсь діти… Це підніме настрій, дасть позитивний заряд на цілий день... Усе, що намітиш, ти досягнеш... Допоможуть ті, що з тобою поруч, ти тільки теж у них повір... Усмішка на обличчі, завзяття, упевненість і натхнення – праця буде в радість і тобі, гідний слід залишиш прийдешнім поколінням…
Повагу дарувати собі й тим, хто поруч... Увагу й повагу інших до себе потрібно заслужити... Атмосферу чисту, світлу, сонячну навколо себе створити... Життя, природу і людей любити – джерело сил... Єдність позитивних почуттів, емоцій, настрою...
Нектар, бальзам для серця і душі... Мистецтво правильно мислити і вести бесіду, розмову, єдинозвучність миру, дружніх зв’язків, поваги, любові...
Мелодія життя – сонце, природа, небо – грає в серці та душі...
Її прийняти, цінувати, налаштувати потрібно з самого ранку на добрі справи... Любов, тепло й повагу собі та ближньому дарувати... Вікно Всесвіту відчинити – дякувати, дякувати! Рух, праця, поведінка, настрій, вчинки – вирішують усе... Інтерес до знань, людей, природи, подорожей – мелодію змінять... Яскравою, неповторною стане кожна мить життя....
Друзі по життю – найцінніший скарб! Народження дружби справжньої відбувається в Небесах! Вчитися дружбою дорожити кожну мить, кожну годину! Гарантія дружби – допоможе, підтримає, надихне!
Кожна у нашому житті мить унікальна, неповторна, незабутня...У будь-якому віці не соромно вчитися, розвивати здібності, укорінювати гарні звички... У кожної людини є талант, Чекає години – фортуною стати... Творцем по життя і прикладом бути...
Яке життя чудове! Блаженство, радість відчуваю, дивлячись на квіти, дітей, людей з усмішкою на обличчі! Позитив притягує все живе, очищається душа! Смуток, негаразди в сторону відійдуть, проблеми так вирішуються швидше! Відкриваються шляхи для нових знань, занять, бажань...
Позитив – народжує щастя, радість! Любов, усмішку щиру випромінює! Тепло душі і серця дарує! Всевишнього за все дякує!
Головне мабуть в житті – це повага, любов тих людей, що живуть з тобою поряд... В такому разі ти захищена від сімейних негараздів людина... А якщо ці почуття взаємні, то в такій сім’ї панує порозуміння, гармонія, затишок, достаток – кращий приклад для дітей і онуків...
Щастя в серці і душі, лише прислухатись зуміти... Ті, хто поряд, можуть лише збільшити, якщо люблять щиро,підтримують і бережуть!!
Новий день – нове життя, нові можливості для всіх нас відкриває, цінити хвилини і часи, улюблені справи і обов’язки старі, нові… Можливості безмежні, лише встигать з натхненням, з усмішкою жити, працювати!
Життєвий шлях людини – це як та річка з своїм прихованим життям, наповнений бажаннями, думками, всім, що Всевишній в неї вклав…
Зоряне небо безмежне чарує,
Смуток проходить і втома,
Душа завмирає, серденько б’ється,
Думки невгамовні в косичку плетуться.
Зіроньки в небі картину малюють,
Сяють яскраво в небеснім просторі,
Кожна блукає в пошуках долі,
В небеснім просторі, в небеснім просторі.
Дивитися на зоряне небо – це втіха,
Всесвіт безмежний і загадковий,
Зіронька кожна невипадкова,
Плаває тихенько в небеснім просторі.
Зоряне небо – дарує Всевишній,
Людей надихає на помисли чисті,
Знак добрий є в цьому – слід пам’ятати,
У Всесвіт подяку свою відправляти.
Зіроньки сяють, енергія,сила,
Душі людей підносять на крилах,
Зоряне небо чарує, милує,
Душі, серця наші, небо рятує...
Зимові візерунки малює вітер, сніг, морози! Білим покривалом чистим, зі сніжинок… Всевишній природу лікує, очищає все живе на землі! Люди, тварини та птахи тягнуться до тепла! Думки, почуття, вчинки картину життя створюють!
Станьмо, люди, ми уважніше, добріше!
Озирнемося навколо...
На ріки, гори, ліса, поля, луга, чарівні квіти –
Погляд, серце, душу вабить ця краса!
Блакитне небо, сонце світить!
Все, що потрібно для життя!!!
Маленьких діток, ангелочків, запитаєм – що хочуть?
Для них життя – це гра, усмішка, любов, турбота рідних...
Важливіше, мабуть, нема!
Струни життя! Тендітні, ніжні!
Загадкові і безмежні!
Струни натянуті і грають мелодію життя!
Вранці можуть соловейком заспівати!
Вітерцем та свіжістю задути!
Яскравим промінцем засяяти!
Зустрічайте! Приймайте!
Ми дар! Безцінний дар!
Цініть, бережіть! Ми ваші!
Грайте про кохання, добро, тепло!
Живіть у мирі, дружбі, щасті та порозумінні!
Всевишній, всесвіт підтримає такий мотив!
4.01.24
Тамара Швець
м. Дніпро
Дякую Всевишньому, батькам за життя…
Людям дякую за всі уроки… Ангелу-охоронцю в домі і в дорозі…
Гостям, які прийшли в дім, дякую… Однокласникам зі школи дякую… Дітям, онукам, чоловікові, рідним – сім’я найголовніше…
Азбуці, вчителям дякую… Світанок зустрічаючи, сонечко, дякую…
Юності, дитинства і всім друзям сьогодні щиро дякую!
Мир, що може бути важливішим для кожного, хто живе на Землі… Історію мирного життя в родині, селі, місті, країні створюють вчинки… Радість, щастя дорослих і дітей залежить від любові та дружби…
Слова – промінчики впливу на природу і людей! Тихі й ласкаві гармонію навколо створюють! Позитив народжують, настрій, затишок! Всевишній їх підтримає! Всесвіт зрозуміє!
Думки, як промінчик світла, мелодія серця і душі… Нові народжуються – реакція на дії, поведінку інших людей… Є думки, як птахи швидкоплинні, пурхнули, полетіли, розчинилися… Не важливо, скільки і які, головне, щоби були особисті, душевні, свої, вони чисті… Мистецтво правильно мислити, спілкуватися, володіти собою, поважати, любити людей, єдиний, вірний підхід, щоб вислухати та зрозуміти думку інших людей…
Домашній затишок… Бажання кожного, мабуть…
Потрібно неабияких зусиль, створити простір для життя і мрій!
Крім стін, які як кажуть, теж допомогають комфорт, тепло…
Повітря чисте, квіти в домі, як це гарно!
А головне – це почуття… Якщо в домі, як в фортеці, панує повага, підтримка, допомога і любов… Щасливим, впевненим відчуваєш себе!
Життя – наука не проста, крок за кроком – нове, нове виникає на нашому шляху... Важливо відчувати природу, розуміти, поважати людей... Натхнення, гармонія в душі – підсказка прийде завжди… Розвивати свої здібності, знання, цінувати час… Любити все, що оточує нас, серце радістю наповнювати, усмішку дарувати, щасливим відчувати себе... Дякувати Всевишнього за все!
Настрій – подих серця і душі! Вміти ним управляти не кожному дано! Головне бажання – гармонії досягти!
Працею, старанням наповнити життя!
Натхнення – дaр небес! Прийняти зуміти! Життям, дружбою дорожити! В гармонії з природою жити!
Найголовніше немає! Усмішка, ніжний добрий погляд!
Розквітає природа і людина!
Творчість – промінчик світла, дар небес... Натхнення – майстерності друг... Вікно Всесвіту відкриває...
Радує серце, душу... Людину зцілює...Єдиний вірний шлях щасливим бути...Створює гармонію, позитив, тепло... Талант народжує... Вселяє впевненість... Відкриває горизонти, мир у душі...
Так багато навколо нас людей хороших, життєрадісних, з відкритим добрим поглядом… Помітити головне, повір… Адже в будь-якому віці, ми чиїсь діти… Це підніме настрій, дасть позитивний заряд на цілий день... Усе, що намітиш, ти досягнеш... Допоможуть ті, що з тобою поруч, ти тільки теж у них повір... Усмішка на обличчі, завзяття, упевненість і натхнення – праця буде в радість і тобі, гідний слід залишиш прийдешнім поколінням…
Повагу дарувати собі й тим, хто поруч... Увагу й повагу інших до себе потрібно заслужити... Атмосферу чисту, світлу, сонячну навколо себе створити... Життя, природу і людей любити – джерело сил... Єдність позитивних почуттів, емоцій, настрою...
Нектар, бальзам для серця і душі... Мистецтво правильно мислити і вести бесіду, розмову, єдинозвучність миру, дружніх зв’язків, поваги, любові...
Мелодія життя – сонце, природа, небо – грає в серці та душі...
Її прийняти, цінувати, налаштувати потрібно з самого ранку на добрі справи... Любов, тепло й повагу собі та ближньому дарувати... Вікно Всесвіту відчинити – дякувати, дякувати! Рух, праця, поведінка, настрій, вчинки – вирішують усе... Інтерес до знань, людей, природи, подорожей – мелодію змінять... Яскравою, неповторною стане кожна мить життя....
Друзі по життю – найцінніший скарб! Народження дружби справжньої відбувається в Небесах! Вчитися дружбою дорожити кожну мить, кожну годину! Гарантія дружби – допоможе, підтримає, надихне!
Кожна у нашому житті мить унікальна, неповторна, незабутня...У будь-якому віці не соромно вчитися, розвивати здібності, укорінювати гарні звички... У кожної людини є талант, Чекає години – фортуною стати... Творцем по життя і прикладом бути...
Яке життя чудове! Блаженство, радість відчуваю, дивлячись на квіти, дітей, людей з усмішкою на обличчі! Позитив притягує все живе, очищається душа! Смуток, негаразди в сторону відійдуть, проблеми так вирішуються швидше! Відкриваються шляхи для нових знань, занять, бажань...
Позитив – народжує щастя, радість! Любов, усмішку щиру випромінює! Тепло душі і серця дарує! Всевишнього за все дякує!
Головне мабуть в житті – це повага, любов тих людей, що живуть з тобою поряд... В такому разі ти захищена від сімейних негараздів людина... А якщо ці почуття взаємні, то в такій сім’ї панує порозуміння, гармонія, затишок, достаток – кращий приклад для дітей і онуків...
Щастя в серці і душі, лише прислухатись зуміти... Ті, хто поряд, можуть лише збільшити, якщо люблять щиро,підтримують і бережуть!!
Новий день – нове життя, нові можливості для всіх нас відкриває, цінити хвилини і часи, улюблені справи і обов’язки старі, нові… Можливості безмежні, лише встигать з натхненням, з усмішкою жити, працювати!
Життєвий шлях людини – це як та річка з своїм прихованим життям, наповнений бажаннями, думками, всім, що Всевишній в неї вклав…
Зоряне небо безмежне чарує,
Смуток проходить і втома,
Душа завмирає, серденько б’ється,
Думки невгамовні в косичку плетуться.
Зіроньки в небі картину малюють,
Сяють яскраво в небеснім просторі,
Кожна блукає в пошуках долі,
В небеснім просторі, в небеснім просторі.
Дивитися на зоряне небо – це втіха,
Всесвіт безмежний і загадковий,
Зіронька кожна невипадкова,
Плаває тихенько в небеснім просторі.
Зоряне небо – дарує Всевишній,
Людей надихає на помисли чисті,
Знак добрий є в цьому – слід пам’ятати,
У Всесвіт подяку свою відправляти.
Зіроньки сяють, енергія,сила,
Душі людей підносять на крилах,
Зоряне небо чарує, милує,
Душі, серця наші, небо рятує...
Зимові візерунки малює вітер, сніг, морози! Білим покривалом чистим, зі сніжинок… Всевишній природу лікує, очищає все живе на землі! Люди, тварини та птахи тягнуться до тепла! Думки, почуття, вчинки картину життя створюють!
Станьмо, люди, ми уважніше, добріше!
Озирнемося навколо...
На ріки, гори, ліса, поля, луга, чарівні квіти –
Погляд, серце, душу вабить ця краса!
Блакитне небо, сонце світить!
Все, що потрібно для життя!!!
Маленьких діток, ангелочків, запитаєм – що хочуть?
Для них життя – це гра, усмішка, любов, турбота рідних...
Важливіше, мабуть, нема!
Струни життя! Тендітні, ніжні!
Загадкові і безмежні!
Струни натянуті і грають мелодію життя!
Вранці можуть соловейком заспівати!
Вітерцем та свіжістю задути!
Яскравим промінцем засяяти!
Зустрічайте! Приймайте!
Ми дар! Безцінний дар!
Цініть, бережіть! Ми ваші!
Грайте про кохання, добро, тепло!
Живіть у мирі, дружбі, щасті та порозумінні!
Всевишній, всесвіт підтримає такий мотив!
4.01.24
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію