ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Охмуд Песецький
2026.04.28 16:09
Незатійливо сонце пливе
Зорянистого неба дугою,
І розкішшя своє світлове
Зігріваючи перед собою.

До зенітів щоденних висот,
У сліпучому образі диска,
Ти життя зоресвітній оплот

Володимир Невесенко
2026.04.28 15:25
Вічний сум на образах.
Гріб дитячий на ослоні.
Мати стомлена в сльозах
над застиглим тілом доні:

«Вибач, пташечко, мені,
не зростила тебе мати...
Дні скінчилися земні,

Вячеслав Руденко
2026.04.28 11:33
Човни з очерету! Волхви на човнах! -
Рятуйте світи від наруги -
В сльоті палітурні ворони летять
І дві паперові папуги!

Волхви безупинно вітають сльоту,
Хто ж їм заборонить вітаться*,
В крисанях із хутра в добу золоту,

Тетяна Левицька
2026.04.28 10:59
Небесна твердінь безмежна,
а хмари, мов гріб, важкі.
Цей всесвіт мені належить,
як хмарочоси міські.

Будинок пече зіниці,
фундамент — ножем в землі,
у пам'яті на правиці

Борис Костиря
2026.04.28 10:56
Я люблю важливий час затишшя
Перед вибухом в полях сумних,
Як заходить сонце на узвишшя
В променях яскраво-золотих.

Так натхнення у часи утоми
Причаїлось птахом у лісах.
У тенетах суму і ризоми

Ольга Олеандра
2026.04.28 08:42
Весна. На вістрях пер пташини
понад серцями плавко лине,
не віддаляючись від них.

Гойдають крила піднебесся,
пильнуючи у гніздах дещо
дорогоцінне і крихке.

Віктор Кучерук
2026.04.28 06:36
Мигочуть дні, мелькають тижні,
Потік років змілів до дна, -
Нечасто нині бачу ближніх,
Забув знайомих імена.
Все більш зітхань і менше сміху,
Хоч хліб чужий іще не їм, -
Живу неначе на потіху
Всіляким недругам своїм.

Володимир Бойко
2026.04.28 00:31
Візьми мене, мов поїзд, на ходу,
Аби хотілось так, щоб не здавалось.
Нехай в чужі обійми упаду,
Аби-но лиш паскудним не дісталось.

Минуть усі, і я колись мину –
Історія нікого не жаліла.
Лишень шкода змарновану весну

Іван Потьомкін
2026.04.27 22:02
Чом такі трагічні лики,
Чом мудреці такі сумні,
Такі печальні всі святі?
В очах страждань живі в них бліки,
Їх сумніви такі прості,
Живі вони і без покриву,
Істини дивляться такі сумні.
На печальній оцій тризні

Світлана Пирогова
2026.04.27 21:12
Пора вечірня тулиться до вікон,
Немов вуаллю покриває ззовні.
Утомлений весняний лікоть
Впирається, насолодившись вповні.

За день не знали руки відпочинку.
Весна барвінок з рястом розстеляла
І підбирала кольори й відтінки.

С М
2026.04.27 20:50
Як голова завертиться, на землю дивись, якщо вийде
Мої пильні очі упустили її, в тому бігові
Чутливий мій розуме, старий для сліз
Не ладний жити, умирати не згідний
Зупини свої сумніви, подвигаючи світ
Самостійно

Немає часу любити, і себе розкрити

Володимир Невесенко
2026.04.27 19:44
Тишина в місцині хирій.
Бойовища відгули.
Лиш ключі летять у вирій,
звідусіль: «Курли, курли!..»

Небосхил горить пурпурно,
блякне хмар линка фланель.
А над цямрою зажурно

Охмуд Песецький
2026.04.27 16:08
Кораблі нашого жеребу
не покидають річищ,
йдучи за лоціями
Старших Арканів,
до затоки
вікової недуги 
колись молодої води.

Борис Костиря
2026.04.27 11:45
Час іде скрадливо і неспішно
Хижим звіром, птахом, павуком,
Протікаючи у вічні вірші
І б'ючись об скелі літаком.

Його плин прискорюється звучно,
Не спитавши дозволу у нас.
Тигром невситимим стрімко, рвучко

Вячеслав Руденко
2026.04.27 10:59
Хто постіль розстеляє?
Хміль чи боги?
Вівчар блаженний ?
Мармуру жарина?

Бажання, сенс,
Питоме животіння,
Маяк в молитві

Тетяна Левицька
2026.04.27 10:34
Знайди розраду, де її нема в помині.
В минуле стежка лопухами заросла.
На роздоріжжі рип'яхи і конюшина,
А на бруківці - кропива і ковила.

Ковтають сиві небеса хмарини спілі,
Немов колись зефір місцеві дітлахи.
Покинутих приміщень сходи задубілі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Іванна Сріблицька
2026.03.31

хома дідим
2026.02.11

Павло Інкаєв
2025.11.29

Ірина Єфремова
2025.09.04

Одександр Яшан
2025.08.19

Федір Паламар
2025.05.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тамара Швець (1953) / Проза

 Творческая работа за январь 2024...
Январь 2024

Одержала диплом учасника проекту Гіперпоема.
Так несподівано і приємно, що мій короткий вірш:
Слова, як зерна, силу мають,
Завжди про щось повiдомляють,
Є добре слово і лихе,
Слід пам'ятати завжди про це! Швець Тамара
включено до найбільшої поетичної книги у світі, яка увійшла до книги рекордів Гіннеса.
Від щирого серця дякую засновникам унікального проекту. Вітаю всіх поетів, творчих успіхів та натхнення!
#WorldLiterary
#WorldPoesia
#WorldRecordGuinessAnthology
#hiperpoema
Одержала з друкарні «Лілія»сумісний альманах « Затишок» , в якому надруковані мої три сторінки:
Тамара Швець
м. Дніпро
Дякую Всевишньому, батькам за життя…
Людям дякую за всі уроки… Ангелу-охоронцю в домі і в дорозі…
Гостям, які прийшли в дім, дякую… Однокласникам зі школи дякую… Дітям, онукам, чоловікові, рідним – сім’я найголовніше…
Азбуці, вчителям дякую… Світанок зустрічаючи, сонечко, дякую…
Юності, дитинства і всім друзям сьогодні щиро дякую!
Мир, що може бути важливішим для кожного, хто живе на Землі… Історію мирного життя в родині, селі, місті, країні створюють вчинки… Радість, щастя дорослих і дітей залежить від любові та дружби…
Слова – промінчики впливу на природу і людей! Тихі й ласкаві гармонію навколо створюють! Позитив народжують, настрій, затишок! Всевишній їх підтримає! Всесвіт зрозуміє!
Думки, як промінчик світла, мелодія серця і душі… Нові народжуються – реакція на дії, поведінку інших людей… Є думки, як птахи швидкоплинні, пурхнули, полетіли, розчинилися… Не важливо, скільки і які, головне, щоби були особисті, душевні, свої, вони чисті… Мистецтво правильно мислити, спілкуватися, володіти собою, поважати, любити людей, єдиний, вірний підхід, щоб вислухати та зрозуміти думку інших людей…
Домашній затишок… Бажання кожного, мабуть…
Потрібно неабияких зусиль, створити простір для життя і мрій!
Крім стін, які як кажуть, теж допомогають комфорт, тепло…
Повітря чисте, квіти в домі, як це гарно!
А головне – це почуття… Якщо в домі, як в фортеці, панує повага, підтримка, допомога і любов… Щасливим, впевненим відчуваєш себе!
Життя – наука не проста, крок за кроком – нове, нове виникає на нашому шляху... Важливо відчувати природу, розуміти, поважати людей... Натхнення, гармонія в душі – підсказка прийде завжди… Розвивати свої здібності, знання, цінувати час… Любити все, що оточує нас, серце радістю наповнювати, усмішку дарувати, щасливим відчувати себе... Дякувати Всевишнього за все!
Настрій – подих серця і душі! Вміти ним управляти не кожному дано! Головне бажання – гармонії досягти!
Працею, старанням наповнити життя!
Натхнення – дaр небес! Прийняти зуміти! Життям, дружбою дорожити! В гармонії з природою жити!
Найголовніше немає! Усмішка, ніжний добрий погляд!
Розквітає природа і людина!
Творчість – промінчик світла, дар небес... Натхнення – майстерності друг... Вікно Всесвіту відкриває...
Радує серце, душу... Людину зцілює...Єдиний вірний шлях щасливим бути...Створює гармонію, позитив, тепло... Талант народжує... Вселяє впевненість... Відкриває горизонти, мир у душі...
Так багато навколо нас людей хороших, життєрадісних, з відкритим добрим поглядом… Помітити головне, повір… Адже в будь-якому віці, ми чиїсь діти… Це підніме настрій, дасть позитивний заряд на цілий день... Усе, що намітиш, ти досягнеш... Допоможуть ті, що з тобою поруч, ти тільки теж у них повір... Усмішка на обличчі, завзяття, упевненість і натхнення – праця буде в радість і тобі, гідний слід залишиш прийдешнім поколінням…
Повагу дарувати собі й тим, хто поруч... Увагу й повагу інших до себе потрібно заслужити... Атмосферу чисту, світлу, сонячну навколо себе створити... Життя, природу і людей любити – джерело сил... Єдність позитивних почуттів, емоцій, настрою...
Нектар, бальзам для серця і душі... Мистецтво правильно мислити і вести бесіду, розмову, єдинозвучність миру, дружніх зв’язків, поваги, любові...
Мелодія життя – сонце, природа, небо – грає в серці та душі...
Її прийняти, цінувати, налаштувати потрібно з самого ранку на добрі справи... Любов, тепло й повагу собі та ближньому дарувати... Вікно Всесвіту відчинити – дякувати, дякувати! Рух, праця, поведінка, настрій, вчинки – вирішують усе... Інтерес до знань, людей, природи, подорожей – мелодію змінять... Яскравою, неповторною стане кожна мить життя....
Друзі по життю – найцінніший скарб! Народження дружби справжньої відбувається в Небесах! Вчитися дружбою дорожити кожну мить, кожну годину! Гарантія дружби – допоможе, підтримає, надихне!
Кожна у нашому житті мить унікальна, неповторна, незабутня...У будь-якому віці не соромно вчитися, розвивати здібності, укорінювати гарні звички... У кожної людини є талант, Чекає години – фортуною стати... Творцем по життя і прикладом бути...
Яке життя чудове! Блаженство, радість відчуваю, дивлячись на квіти, дітей, людей з усмішкою на обличчі! Позитив притягує все живе, очищається душа! Смуток, негаразди в сторону відійдуть, проблеми так вирішуються швидше! Відкриваються шляхи для нових знань, занять, бажань...
Позитив – народжує щастя, радість! Любов, усмішку щиру випромінює! Тепло душі і серця дарує! Всевишнього за все дякує!
Головне мабуть в житті – це повага, любов тих людей, що живуть з тобою поряд... В такому разі ти захищена від сімейних негараздів людина... А якщо ці почуття взаємні, то в такій сім’ї панує порозуміння, гармонія, затишок, достаток – кращий приклад для дітей і онуків...
Щастя в серці і душі, лише прислухатись зуміти... Ті, хто поряд, можуть лише збільшити, якщо люблять щиро,підтримують і бережуть!!
Новий день – нове життя, нові можливості для всіх нас відкриває, цінити хвилини і часи, улюблені справи і обов’язки старі, нові… Можливості безмежні, лише встигать з натхненням, з усмішкою жити, працювати!
Життєвий шлях людини – це як та річка з своїм прихованим життям, наповнений бажаннями, думками, всім, що Всевишній в неї вклав…
Зоряне небо безмежне чарує,
Смуток проходить і втома,
Душа завмирає, серденько б’ється,
Думки невгамовні в косичку плетуться.
Зіроньки в небі картину малюють,
Сяють яскраво в небеснім просторі,
Кожна блукає в пошуках долі,
В небеснім просторі, в небеснім просторі.
Дивитися на зоряне небо – це втіха,
Всесвіт безмежний і загадковий,
Зіронька кожна невипадкова,
Плаває тихенько в небеснім просторі.
Зоряне небо – дарує Всевишній,
Людей надихає на помисли чисті,
Знак добрий є в цьому – слід пам’ятати,
У Всесвіт подяку свою відправляти.
Зіроньки сяють, енергія,сила,
Душі людей підносять на крилах,
Зоряне небо чарує, милує,
Душі, серця наші, небо рятує...
Зимові візерунки малює вітер, сніг, морози! Білим покривалом чистим, зі сніжинок… Всевишній природу лікує, очищає все живе на землі! Люди, тварини та птахи тягнуться до тепла! Думки, почуття, вчинки картину життя створюють!
Станьмо, люди, ми уважніше, добріше!
Озирнемося навколо...
На ріки, гори, ліса, поля, луга, чарівні квіти –
Погляд, серце, душу вабить ця краса!
Блакитне небо, сонце світить!
Все, що потрібно для життя!!!
Маленьких діток, ангелочків, запитаєм – що хочуть?
Для них життя – це гра, усмішка, любов, турбота рідних...
Важливіше, мабуть, нема!
Струни життя! Тендітні, ніжні!
Загадкові і безмежні!
Струни натянуті і грають мелодію життя!
Вранці можуть соловейком заспівати!
Вітерцем та свіжістю задути!
Яскравим промінцем засяяти!
Зустрічайте! Приймайте!
Ми дар! Безцінний дар!
Цініть, бережіть! Ми ваші!
Грайте про кохання, добро, тепло!
Живіть у мирі, дружбі, щасті та порозумінні!
Всевишній, всесвіт підтримає такий мотив!
4.01.24

Дякую- приємно почути,приємно говорити…
Як лагідно слово звучить, ввічливо…
Коли відвертість при стосунках,спілкуванні…
Увага, підтримка, усмішка – характер видають…
Юлити не слід, повага,щирість, любов - подяки складові…11.01.24

Любов – кордону не має… Безкрайній у неї простір… Кого спіткає це почуття – насолода та натхнення прийде…
Любов користі не має, все більше ділиться, підтримує, віддає…
Любов вона не матеріальна...
Любов – це тепло серця та душі, усмішка, ніжний, добрий погляд та тихий голос!
Любов - прекрасне навколо! Природа, сонце, люди, птахи, все живе… Працюй, радуйся, милуйся, насолоджуйся, цінуй та бережи! Маячня, ритм життя часто затьмарює, замість усмішки, погляд сумний, на душі туга і холод… Зуміти себе перебороти… Емоціями, почуттями, настроєм, бажаннями вчитися керувати… Праця важка над собою, але тільки так можна досягти гармонії, любові та натхнення… 23.01.24

Почтение – уметь его дарить Людям, Природе ,Земле и Небесам...
Окно Вселенной приоткрыть, беречь, ценить минуты жизни…
Человек ,природа, все живое - создано во благо !
Творца мудрое начало - в каждом звуке, зернышке…
Единение Природы, Величие и Красота во всем – вдохновляют !
Наслаждаться всем, что нам подарено, труд, старание ,тепло вложить…
Искусство развивать и улучшать свое пространство для мирной и счастливой жизни,
Единственный правильный подход, достойный пример для детей и внуков…27.01.24

Воображение - тонкое восприятие…
Основа движения к цели…
Обычное состояние любознательности…
Быстрая реакция на новую информацию…
Реальные действия, труд, знания…
Актуальность в настоящий момент…
Жизненная позиция, принципы…
Единство мыслей, взглядов…
Новые шаги во благо, дружба, любовь…
Интуиция, риск…
Естественное поведение – четкая картина результата… 29.01.24





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2024-12-27 20:52:28
Переглядів сторінки твору 99
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (3.973 / 5.38)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.741
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ЩОДЕННИК
Автор востаннє на сайті 2025.10.09 17:01
Автор у цю хвилину відсутній