ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олена Побийголод
2026.01.24 09:35
Та годі вже цькувати Президента!
Бо президентом бути – це не сміх:
в свій офіс, ледь прокинувшись, він плента –
і мерзне там, один за нас усіх!

Він здрить удаль – й важку гадає думу,
йому – от чесно! – соромно за нас:
чому не надонатили всю суму

Ярослав Чорногуз
2026.01.23 22:44
Друзі, що скажу я вам:
Люди, звірі, зорі,
Воскурімо фіміам
Самохвалу Борі.

Вклякнім, хоч не кожен звик
Буть м'якішим вати.
Ми не годні черевик

Микола Дудар
2026.01.23 20:35
Цікаво, швендяє де лютий
І що у нього на умі?
Можливо березнем припнутий?
Можливо знов на Колимі?..
Січневі дні ось-ось злетять вже.
Морози знижаться… Чомусь
Зв’язки і світло із мережі
Лишили в пам’яті: «готуйсь»…

Олена Побийголод
2026.01.23 18:46
Із Леоніда Сергєєва

Якось раз, лежу в лікарні
(впав на мене стос каністр).
Й раптом чую вісті гарні:
приїздить прем’єр-міністр!

Тут набігла тьма народу,

Юрій Лазірко
2026.01.23 17:05
плачуть листям осінні гаї
відпускають у вирій зозуль
не жалій моє серце ти їх
небо чисте і вільне від куль

за ночами проносяться дні
та за ними тужити не варто
і шукати притулку у сні

Тетяна Левицька
2026.01.23 16:55
Мобільний вимкнули зв'язок,
нема у домі світла, газу,
і сум проймає до кісток
щоразу, пташечко, щоразу.

Така жура, що хоч ридай
на грудях ночі безутішно.
Невже минуле через край

Борис Костиря
2026.01.23 11:23
Я відчуваю грань, коли настане морок.
Я відчуваю грань, коли іде розвал,
Як вічності вино проб'є недужий корок,
Здолавши метушню і миготливість зал.

Я відійду за грань людського розуміння,
По той бік цінностей, уявлень і понять.
Мене накриє

Ірина Вірна
2026.01.23 10:52
Розкажи,
що думаєш про мене.
Розкажи,
що сниться уночі.
Розкажи
про мрії потаєнні.
Передай
надії радісні й сумні.

С М
2026.01.23 06:16
Є бездверний дім і
Я живу там
І зимно уночі
Анічим не легший днів тягар
Не існує даху
Вповзає дощ у дім
Ллє в мої думки
Поки я виважую час

Артур Курдіновський
2026.01.23 03:55
Падаю? Вклоняюся снігам...
Ця зима за мене все напише.
Кожен з власним горем - сам на сам,
Найболючішим та найстрашнішим.

Ось і я не виняток. Іду
В білий січень і його тенета.
Зустрічаю тільки самоту,

Вероніка В
2026.01.23 00:27
не задивляйтеся за вікно
там вишита я
там ти і ти і ти
там одні хрестики
і хрести
а що тут а що тут
заховалося за картон
варіант а

Євген Федчук
2026.01.22 21:27
Говорять, що узнати московітів
Доволі легко по усьому світі.
Вони ведуть нахабно, вічно п’яні
На вулиці чи десь у ресторані.
Без мату не спроможні говорити.
Такі ж самі нахабні їхні діти,
Яких вони із криками повчають.
Хоч ті перед очима приклад ма

Іван Потьомкін
2026.01.22 17:05
Є сміх, коли за животи беруться
І сплескують руками об коліна.
Навіть ті, хто не знає, в чім причина,
Спиняються і сміються без запитань.
Та є сміх, коли спіткнувся хтось
І впав. Од болі невзмозі вимовити щось.
«П’яниця! На свиню ти схожий!»-
Р

Артур Курдіновський
2026.01.22 16:29
Коли понюхаю чужу білизну -
Натхнення так і пре з душі одразу!
Повір, мій читачу, я не навмисно!
Бо тільки так підкорюю Пегаса.

Я спалюю свої безсонні ночі,
Приймаю сильні ліки перорально.
І стежу пильно, хто кого там хоче,

Ігор Шоха
2026.01.22 14:05
Не забуваю малу дітвору,
вшиту снопами хатину
скраю узлісся в глухому яру
над ручаями за тином,
а поза нею – висока гора,
а під горою – дорога,
де поєдналися туга, жура,
радощі, щастя і горе.

Світлана Пирогова
2026.01.22 12:14
Зима у біло-чорних кольорах,
Слова барвистістю не сяють.
Сумує в тишині настінна бра,
Дрижить серденько, ніби сарна,
А люди-відчайдухи на нулі,
Щодня під обстрілом воюють.
Радіють щиро: побратим вцілів,
Хоч січень холодом лютує.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Павло Інкаєв
2025.11.29

Ірина Єфремова
2025.09.04

Одександр Яшан
2025.08.19

Федір Паламар
2025.05.15

Ольга Незламна
2025.04.30

Пекун Олексій
2025.04.24

Софія Пасічник
2025.03.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тамара Швець (1953) / Проза

 Творческая работа за январь 2024...
Январь 2024

Одержала диплом учасника проекту Гіперпоема.
Так несподівано і приємно, що мій короткий вірш:
Слова, як зерна, силу мають,
Завжди про щось повiдомляють,
Є добре слово і лихе,
Слід пам'ятати завжди про це! Швець Тамара
включено до найбільшої поетичної книги у світі, яка увійшла до книги рекордів Гіннеса.
Від щирого серця дякую засновникам унікального проекту. Вітаю всіх поетів, творчих успіхів та натхнення!
#WorldLiterary
#WorldPoesia
#WorldRecordGuinessAnthology
#hiperpoema
Одержала з друкарні «Лілія»сумісний альманах « Затишок» , в якому надруковані мої три сторінки:
Тамара Швець
м. Дніпро
Дякую Всевишньому, батькам за життя…
Людям дякую за всі уроки… Ангелу-охоронцю в домі і в дорозі…
Гостям, які прийшли в дім, дякую… Однокласникам зі школи дякую… Дітям, онукам, чоловікові, рідним – сім’я найголовніше…
Азбуці, вчителям дякую… Світанок зустрічаючи, сонечко, дякую…
Юності, дитинства і всім друзям сьогодні щиро дякую!
Мир, що може бути важливішим для кожного, хто живе на Землі… Історію мирного життя в родині, селі, місті, країні створюють вчинки… Радість, щастя дорослих і дітей залежить від любові та дружби…
Слова – промінчики впливу на природу і людей! Тихі й ласкаві гармонію навколо створюють! Позитив народжують, настрій, затишок! Всевишній їх підтримає! Всесвіт зрозуміє!
Думки, як промінчик світла, мелодія серця і душі… Нові народжуються – реакція на дії, поведінку інших людей… Є думки, як птахи швидкоплинні, пурхнули, полетіли, розчинилися… Не важливо, скільки і які, головне, щоби були особисті, душевні, свої, вони чисті… Мистецтво правильно мислити, спілкуватися, володіти собою, поважати, любити людей, єдиний, вірний підхід, щоб вислухати та зрозуміти думку інших людей…
Домашній затишок… Бажання кожного, мабуть…
Потрібно неабияких зусиль, створити простір для життя і мрій!
Крім стін, які як кажуть, теж допомогають комфорт, тепло…
Повітря чисте, квіти в домі, як це гарно!
А головне – це почуття… Якщо в домі, як в фортеці, панує повага, підтримка, допомога і любов… Щасливим, впевненим відчуваєш себе!
Життя – наука не проста, крок за кроком – нове, нове виникає на нашому шляху... Важливо відчувати природу, розуміти, поважати людей... Натхнення, гармонія в душі – підсказка прийде завжди… Розвивати свої здібності, знання, цінувати час… Любити все, що оточує нас, серце радістю наповнювати, усмішку дарувати, щасливим відчувати себе... Дякувати Всевишнього за все!
Настрій – подих серця і душі! Вміти ним управляти не кожному дано! Головне бажання – гармонії досягти!
Працею, старанням наповнити життя!
Натхнення – дaр небес! Прийняти зуміти! Життям, дружбою дорожити! В гармонії з природою жити!
Найголовніше немає! Усмішка, ніжний добрий погляд!
Розквітає природа і людина!
Творчість – промінчик світла, дар небес... Натхнення – майстерності друг... Вікно Всесвіту відкриває...
Радує серце, душу... Людину зцілює...Єдиний вірний шлях щасливим бути...Створює гармонію, позитив, тепло... Талант народжує... Вселяє впевненість... Відкриває горизонти, мир у душі...
Так багато навколо нас людей хороших, життєрадісних, з відкритим добрим поглядом… Помітити головне, повір… Адже в будь-якому віці, ми чиїсь діти… Це підніме настрій, дасть позитивний заряд на цілий день... Усе, що намітиш, ти досягнеш... Допоможуть ті, що з тобою поруч, ти тільки теж у них повір... Усмішка на обличчі, завзяття, упевненість і натхнення – праця буде в радість і тобі, гідний слід залишиш прийдешнім поколінням…
Повагу дарувати собі й тим, хто поруч... Увагу й повагу інших до себе потрібно заслужити... Атмосферу чисту, світлу, сонячну навколо себе створити... Життя, природу і людей любити – джерело сил... Єдність позитивних почуттів, емоцій, настрою...
Нектар, бальзам для серця і душі... Мистецтво правильно мислити і вести бесіду, розмову, єдинозвучність миру, дружніх зв’язків, поваги, любові...
Мелодія життя – сонце, природа, небо – грає в серці та душі...
Її прийняти, цінувати, налаштувати потрібно з самого ранку на добрі справи... Любов, тепло й повагу собі та ближньому дарувати... Вікно Всесвіту відчинити – дякувати, дякувати! Рух, праця, поведінка, настрій, вчинки – вирішують усе... Інтерес до знань, людей, природи, подорожей – мелодію змінять... Яскравою, неповторною стане кожна мить життя....
Друзі по життю – найцінніший скарб! Народження дружби справжньої відбувається в Небесах! Вчитися дружбою дорожити кожну мить, кожну годину! Гарантія дружби – допоможе, підтримає, надихне!
Кожна у нашому житті мить унікальна, неповторна, незабутня...У будь-якому віці не соромно вчитися, розвивати здібності, укорінювати гарні звички... У кожної людини є талант, Чекає години – фортуною стати... Творцем по життя і прикладом бути...
Яке життя чудове! Блаженство, радість відчуваю, дивлячись на квіти, дітей, людей з усмішкою на обличчі! Позитив притягує все живе, очищається душа! Смуток, негаразди в сторону відійдуть, проблеми так вирішуються швидше! Відкриваються шляхи для нових знань, занять, бажань...
Позитив – народжує щастя, радість! Любов, усмішку щиру випромінює! Тепло душі і серця дарує! Всевишнього за все дякує!
Головне мабуть в житті – це повага, любов тих людей, що живуть з тобою поряд... В такому разі ти захищена від сімейних негараздів людина... А якщо ці почуття взаємні, то в такій сім’ї панує порозуміння, гармонія, затишок, достаток – кращий приклад для дітей і онуків...
Щастя в серці і душі, лише прислухатись зуміти... Ті, хто поряд, можуть лише збільшити, якщо люблять щиро,підтримують і бережуть!!
Новий день – нове життя, нові можливості для всіх нас відкриває, цінити хвилини і часи, улюблені справи і обов’язки старі, нові… Можливості безмежні, лише встигать з натхненням, з усмішкою жити, працювати!
Життєвий шлях людини – це як та річка з своїм прихованим життям, наповнений бажаннями, думками, всім, що Всевишній в неї вклав…
Зоряне небо безмежне чарує,
Смуток проходить і втома,
Душа завмирає, серденько б’ється,
Думки невгамовні в косичку плетуться.
Зіроньки в небі картину малюють,
Сяють яскраво в небеснім просторі,
Кожна блукає в пошуках долі,
В небеснім просторі, в небеснім просторі.
Дивитися на зоряне небо – це втіха,
Всесвіт безмежний і загадковий,
Зіронька кожна невипадкова,
Плаває тихенько в небеснім просторі.
Зоряне небо – дарує Всевишній,
Людей надихає на помисли чисті,
Знак добрий є в цьому – слід пам’ятати,
У Всесвіт подяку свою відправляти.
Зіроньки сяють, енергія,сила,
Душі людей підносять на крилах,
Зоряне небо чарує, милує,
Душі, серця наші, небо рятує...
Зимові візерунки малює вітер, сніг, морози! Білим покривалом чистим, зі сніжинок… Всевишній природу лікує, очищає все живе на землі! Люди, тварини та птахи тягнуться до тепла! Думки, почуття, вчинки картину життя створюють!
Станьмо, люди, ми уважніше, добріше!
Озирнемося навколо...
На ріки, гори, ліса, поля, луга, чарівні квіти –
Погляд, серце, душу вабить ця краса!
Блакитне небо, сонце світить!
Все, що потрібно для життя!!!
Маленьких діток, ангелочків, запитаєм – що хочуть?
Для них життя – це гра, усмішка, любов, турбота рідних...
Важливіше, мабуть, нема!
Струни життя! Тендітні, ніжні!
Загадкові і безмежні!
Струни натянуті і грають мелодію життя!
Вранці можуть соловейком заспівати!
Вітерцем та свіжістю задути!
Яскравим промінцем засяяти!
Зустрічайте! Приймайте!
Ми дар! Безцінний дар!
Цініть, бережіть! Ми ваші!
Грайте про кохання, добро, тепло!
Живіть у мирі, дружбі, щасті та порозумінні!
Всевишній, всесвіт підтримає такий мотив!
4.01.24

Дякую- приємно почути,приємно говорити…
Як лагідно слово звучить, ввічливо…
Коли відвертість при стосунках,спілкуванні…
Увага, підтримка, усмішка – характер видають…
Юлити не слід, повага,щирість, любов - подяки складові…11.01.24

Любов – кордону не має… Безкрайній у неї простір… Кого спіткає це почуття – насолода та натхнення прийде…
Любов користі не має, все більше ділиться, підтримує, віддає…
Любов вона не матеріальна...
Любов – це тепло серця та душі, усмішка, ніжний, добрий погляд та тихий голос!
Любов - прекрасне навколо! Природа, сонце, люди, птахи, все живе… Працюй, радуйся, милуйся, насолоджуйся, цінуй та бережи! Маячня, ритм життя часто затьмарює, замість усмішки, погляд сумний, на душі туга і холод… Зуміти себе перебороти… Емоціями, почуттями, настроєм, бажаннями вчитися керувати… Праця важка над собою, але тільки так можна досягти гармонії, любові та натхнення… 23.01.24

Почтение – уметь его дарить Людям, Природе ,Земле и Небесам...
Окно Вселенной приоткрыть, беречь, ценить минуты жизни…
Человек ,природа, все живое - создано во благо !
Творца мудрое начало - в каждом звуке, зернышке…
Единение Природы, Величие и Красота во всем – вдохновляют !
Наслаждаться всем, что нам подарено, труд, старание ,тепло вложить…
Искусство развивать и улучшать свое пространство для мирной и счастливой жизни,
Единственный правильный подход, достойный пример для детей и внуков…27.01.24

Воображение - тонкое восприятие…
Основа движения к цели…
Обычное состояние любознательности…
Быстрая реакция на новую информацию…
Реальные действия, труд, знания…
Актуальность в настоящий момент…
Жизненная позиция, принципы…
Единство мыслей, взглядов…
Новые шаги во благо, дружба, любовь…
Интуиция, риск…
Естественное поведение – четкая картина результата… 29.01.24





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2024-12-27 20:52:28
Переглядів сторінки твору 84
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (3.973 / 5.38)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.741
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ЩОДЕННИК
Автор востаннє на сайті 2025.10.09 17:01
Автор у цю хвилину відсутній