ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2025.12.25 18:48
Битва під Коломною в січні 1238 року, або Як воювали «героїчні» предки московітів
Все хваляться по світу москалі,
Як героїчно предки воювали,
Як ворогів усіх перемагали.
Нема, мовляв, сильніших на землі,
Ніж москалі. І носяться із тим.
Роти всім «русофобам» закривають,
Які москальську «правду» не сприймають.
Уже всі вуха просвис

Ігор Шоха
2025.12.25 14:53
Фантасмагорія Різдва
Феєричне колесо Ярила
покотило знову до весни,
тогою сріблястою укрило
ясла, де у сонмі таїни
народила Сина Діва-мати,
але людям нині не до свята.
На святій і праведній землі
убивають віру москалі

Борис Костиря
2025.12.25 14:03
Поле
Я іду крізь незміряне поле
Несходимих і вічних снігів.
Я шукаю вселенської волі,
Що не має стійких берегів.

Ген далеко у полі безмежнім
Постає споважнілий монах.
Він здолав маяки обережні

Віктор Кучерук
2025.12.25 09:09
* * *
Різдвяна зірочка ясніє
Понад оселями в імлі
І подає усім надію
На мир та радість на землі.
Вона одна з небес безкраїх
До нас з'явилася смерком
І крізь густу імлу вітає
Своїм світінням із Різдвом.

Ярослав Чорногуз
2025.12.25 08:06
Вечір кохання
Замерехтіли трояндові свічі,
Мов розлились аромати весни.
Ти подивилася ніжно у вічі,
Мов пелюстками усипала сни.

ПРИСПІВ:
Вечір кохання, вечір кохання,
Іскри, як зорі, летіли увись,

Кока Черкаський
2025.12.24 21:29
Турист і футурист
Сказав туристу футурист:
- Я-футурист! А ти -турист!

- Все вірно, - відповів турист,-
Який я в біса футурист?

Артур Курдіновський
2025.12.24 15:51
Без...
Безсніжна зима. Беззмістовний мороз.
Безрадісний вечір, безмовний світанок.
В повітрі - відлуння сумних лакримоз,
Сліди від порожніх палких обіцянок.

Беззахисне місто. Безсовісний світ.
Безбарвні думки та безплідна планета.
Свиней не відтягнеш від

Микола Дудар
2025.12.24 14:40
***
Ти бачив те, небачене ніким…
Забутий ним і згублений між ними.
Вдавав себе завбачливо глухим
Своїми (Господи, сприйми…) гучними.

В тобі ховалось сховане від сліз
З усіх доріг назбиране роками…
І ти як той у долі доле-віз,

Борис Костиря
2025.12.24 12:14
Паростки весни
Ці паростки весни проб'ються безумовно
Крізь кригу і сніги, крізь сумніви і страх.
Вони здолають підступи і мову,
Якою говорив зими старий монах.

Вони здолають забуття і змову
Ненависті і зла, потворної тюрми
І так здобудуть певну перемогу

Сергій Губерначук
2025.12.24 09:23
Який пан товстий та негарний…
– Який пан товстий та негарний.
– О-о-о, у пана в животі – риба.
У риби всередині – ікра.
А ікра та – очі.
А очі то – світ.
Світ – то пан.

23–24 серпня 1996 р., Київ

Віктор Кучерук
2025.12.24 06:54
* * *
Мов тополиний пух прилинув
На мерзлу землю за вікном, -
Рої сніжинок безупинно
Літали й вихрились кругом.
Кружляли, никли, шурхотіли
Навколо хати аж надмір
І світ ставав ще більше білим,
І білість вабила на двір.

Артур Сіренко
2025.12.23 23:51
Ховаючись від зливи
Ми ховались від холодного дощу чужих слів під чорною парасолькою віри. Барабанні постукування по натягнутому пружному шовку китайщини здавались нам то посмішкою Будди, то словами забутого пророка-халдея, то уривками сури Корану. Ми ховались від дощу чужих

С М
2025.12.23 22:04
Добрий докторе (The Rolling Stones)
О докторе добрий – на поміч!
Там де серце було в мене – біль
Він тихий він б’ється
Можте вирвати і
У банці отій зберегти?

О мамо мені все недобре
І сьогодні не день а стрибок

Олександр Буй
2025.12.23 21:12
Шизофренія
Я прочитати дам вогню твої листи,
А фото покладу чим глибше до шухляди, –
І потім сам-на-сам для пані Самоти
Співати заведу мінорні серенади...

Хай полум’я горить, ковтаючи слова,
Що зранили навік понівечену душу, –
І запалає вмить від болю голова

Борис Костиря
2025.12.23 19:57
* * *
Я іду забутими стежками
У глухих, неходжених місцях.
Заблукав поміж двома віками,
Хоч порив небесний не зачах.

Заблукав у лісі чи у полі,
У далеких хащах наземних.
Я шукаю волі у неволі,

Микола Дудар
2025.12.23 17:30
Лабух і єжи з ним...
Перше моє прозвисько (в дитинстві) -- Євик, Свинопас, і пішло -- Сем, Кальок, Борода, Будулай, Татарин, Боніфацій, Лабух...
ПРИСВЯТА. ДЕЯКИМ:

Оптимістично налаштований, не згас…
Все те, що було придбане, з тобою.
Одне із прозвиськ, схожість, «свиноп
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Вячеслав Семенко (1945) / Вірші

 * * *
Музо моя, не дивися на мене примружено,
хоч в громадянському шлюбі з тобою,
то що з того?
Те. шо загублено з часом-
ми не надолужимо,
але ще падають мрії із неба зірчастого.

Кожного разу приходиш ти з новими примхами,
часом чекаю на тебе,як ката - ув"язнений,
часом біжу за тобою крижинами крихкими,
часом лечу, відчуваючи крила за в"язами.

Ти вже не дівчинка юна з тремтливими віями,
вирізниш істину між метушнею й марноттями.
Вітром уяви ми збіжжя-слова перевіяли,
скільки віршів-діточок зачиналися ночами.

Різні на вроду, як всі кольори веселковості,
всупереч втіхам рожевим - бузковіють думами.
Поміж рядками - життям закодовані повісті,
дійсність жива і, неначе, не нами придумана.

Музо моя, ти непевна і непередбачена.
Все, що довкола творіння - усе меншовартісне.
Вибач, бо може від цього і важче нам,
Слово найперше було, і ми знову на варті з ним.




Найвища оцінка Редакція Майстерень 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Володимир Назарук 5 Майстер-клас / Любитель поезії

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2008-01-13 04:20:18
Переглядів сторінки твору 3876
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.982 / 5.33  (4.743 / 5.47)
* Рейтинг "Майстерень" 5.122 / 5.5  (4.790 / 5.54)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.794
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Автор востаннє на сайті 2020.12.17 04:23
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-13 19:29:00 ]
Slacvcju,
My translit doesn’t work – giving you my feedback in English.
How is correct “громадський”or “цивільний” “шлюб”?
“крила за в"язами” - ???
“зачиналися ночAми”- verify
“може від цьогO” – the same…


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кропива (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-13 19:31:19 ]
Найбільше привернув увагу рядок "часом біжу за тобою крижинами крихкими", але і загалом, вірш дуже сподобався і нахабно зачепив.
Бажаю тепла. Справжнього.
Щиро, Ольга

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вячеслав Семенко (Л.П./М.К.) [ 2008-01-13 20:20:35 ]
Дійсно,"громадянський шлюб",( в словнику).
В"язи - тильна сторона шиї(голова на в"язах),
вважав "нОчі" - "нОчами","цЕй - цьОго",і взагалі,
читаючи українську поетичну класику , можна побачити.шо вона до наголосів на різні склади відносится досить ліберально.Дякую,Юрцю, за увагу.
Ольцю, тут в нас біля Нью Йорку було 18,16 градусів тепла останніми днями.Боже, ніколи не був нахабою, невже він так прозвучав?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кропива (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-13 20:28:53 ]
У хорошому значенні "нахабно" (хоч такого, кажуть, не існує)- малось на увазі- раптово, неочікувано, сміливо, не опікуючись наслідковими думками :) А коли так чіпляє, це йде на користь, тому,- дякую!
Про тепло б не здогадалась... тоді,- обирайте з листка бажань щось на свій смак :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вячеслав Семенко (Л.П./М.К.) [ 2008-01-13 21:38:54 ]
На мій смак?Хотів би Вам " подати золоте вино і шосуботи- кавові сніданки ".А в нас на заході кажуть
"нагло"- раптово, неочікувано.Подібна асоціація.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кропива (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-13 22:27:32 ]
Нагло і раптово- не зовсім "те"- таки- нахабно, бо не тільки неочікувано, але й дошкульно, безжалісно, якщо на те пішло... Втім, я ж це казала не про Вас, а про вірш, про те, як ВІН вплинув на мене, а не особисто Ви.
...А можна, я зроблю вигляд, що не дочула про кавові сніданки, бо щось мені щоки обпікає західна спека... :)
Спасибі :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-01-14 09:14:17 ]
Маю сумніви, що у будь який вірш відразу і легко можна проникнути - до самих глибин авторського перебування. Інша справа, що не всі творіння достатньо глибокі й красиві - за цим самим авторським перебуванням.
Від цього вірша я отримав всі позитивні вічуття. Можливо, професійний літ.редактор перед книжковою публікацією, зробить декілька зауважень, але це неминуче для кожного із нас.