ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.02.15
20:07
Сніг падає, як небуття.
Сніг падає,
як гігабайти інформації,
на людську психіку,
сніг завалює
непотрібним спамом,
інформаційним мотлохом.
Шалені вітри збивають,
Сніг падає,
як гігабайти інформації,
на людську психіку,
сніг завалює
непотрібним спамом,
інформаційним мотлохом.
Шалені вітри збивають,
2025.02.15
18:31
Вечір 39-го дня. Пенелопа признає Одіссея)
1.
Добрій хазяйці – все ж бажано
знати про справи родинні,
тож Евріклея – відряджена
у мезонін господині.
1.
Добрій хазяйці – все ж бажано
знати про справи родинні,
тож Евріклея – відряджена
у мезонін господині.
2025.02.15
15:46
На хвості червоного дракона,
висне рік зеленої змії
і ятріють сльози-ручаї,
бо зі сходу дме не по сезону
буйний вітер і душа холоне
за краї розорені мої.
В Україні з усієї сили
виє завірюха світова,
висне рік зеленої змії
і ятріють сльози-ручаї,
бо зі сходу дме не по сезону
буйний вітер і душа холоне
за краї розорені мої.
В Україні з усієї сили
виє завірюха світова,
2025.02.15
13:19
Роз’єднані війною й ворогами,
Кордонами спільнот й материками,
Самим життям… Сумними журавлями…
В нас є можливість линути серцями,
Нестримний потяг - прагнути тілами…
Вібрації, об’єднані думками,
Не усвідомлені, але одвічно з нами…
У мандрах незбаг
Кордонами спільнот й материками,
Самим життям… Сумними журавлями…
В нас є можливість линути серцями,
Нестримний потяг - прагнути тілами…
Вібрації, об’єднані думками,
Не усвідомлені, але одвічно з нами…
У мандрах незбаг
2025.02.15
12:49
На безлюдному острові він довго творив корабель,
Витесував кіль і шпангоути збирав, мов ребра,
І складав він про себе веселі пісні щодень:
«Тілень та тілень,
Я до жінки вернусь,
Якщо вона ще не померла».
Колись працював він на верфі в країні своїй,
Витесував кіль і шпангоути збирав, мов ребра,
І складав він про себе веселі пісні щодень:
«Тілень та тілень,
Я до жінки вернусь,
Якщо вона ще не померла».
Колись працював він на верфі в країні своїй,
2025.02.15
10:02
Сьогодні, 15 лютого, святкує свій день народження видатний український актор Анатолій Хостікоєв
Діапазон голосу співака визначають октавами. Три октави - це дуже добре. Чотири - це просто супер…
Акторський діапазон Анатолія Хостікоєва, напевно, - всі
Діапазон голосу співака визначають октавами. Три октави - це дуже добре. Чотири - це просто супер…
Акторський діапазон Анатолія Хостікоєва, напевно, - всі
2025.02.15
06:04
Справедливості ради послухай,
це до Бога волає борвій,
Корочун насторожує вуха
у печері холодній своїй,
хто присів на хвилину від втоми,
не віднайде дороги назад,
не чекайте заблудлого вдома,
замітає сліди снігопад…
це до Бога волає борвій,
Корочун насторожує вуха
у печері холодній своїй,
хто присів на хвилину від втоми,
не віднайде дороги назад,
не чекайте заблудлого вдома,
замітає сліди снігопад…
2025.02.15
05:56
Неначе обстежує вітер,
Опісля спекотливих днів, –
Сліпучим промінням зігріте
Пахуче цвітіння садів.
Кружляє в розцвіченім строї
Від сонця зомлілих дерев
І подувом то заспокоїть,
То холодом цвіт пробере.
Опісля спекотливих днів, –
Сліпучим промінням зігріте
Пахуче цвітіння садів.
Кружляє в розцвіченім строї
Від сонця зомлілих дерев
І подувом то заспокоїть,
То холодом цвіт пробере.
2025.02.14
23:46
Якщо комусь добре, то комусь має бути зле. На всіх добра не вистачає…
Те, що говорить москаль, ніколи не буде Україні на користь.
Пустопорожні міфи легше роздуваються.
Собаці, кажуть, собача смерть. А як щодо свинособак?
Хижак хижакові ока не
2025.02.14
23:13
День 39-й ще далі. Вбивство женихів)
1.
Знов Одіссей приціляється...
Що це? Убив Антіноя?!
Гості – до зброї... Не мається!
Заськи, посхована зброя!
1.
Знов Одіссей приціляється...
Що це? Убив Антіноя?!
Гості – до зброї... Не мається!
Заськи, посхована зброя!
2025.02.14
20:15
Пень у лісі, як зрубана доля,
Як застигле страждання століть.
Поколінь невловима тополя
Впала тут, ніби зламана мить.
Пень у лісі покаже дорогу,
Що веде невідомо куди.
Проростає крізь нього тривога,
Як застигле страждання століть.
Поколінь невловима тополя
Впала тут, ніби зламана мить.
Пень у лісі покаже дорогу,
Що веде невідомо куди.
Проростає крізь нього тривога,
2025.02.14
20:11
Мої левади соковиті,
покої тихі і убрані,
причаль човна у сонні миті
мого світанку - в тихі трави,
росою вкриті.
Квіти ранні
тебе провадять до стежини.
Вона кружляє, далі краще
покої тихі і убрані,
причаль човна у сонні миті
мого світанку - в тихі трави,
росою вкриті.
Квіти ранні
тебе провадять до стежини.
Вона кружляє, далі краще
2025.02.14
17:45
Принагідно вклонюся тобі, та лише принагідно,
Як і гори під ноги у вересні цьому мені,
Запитай просто так, як живу, я тобі: " Іще квітну!"
Запитай, чому я усміхаюсь, а очі сумні.
Сум давно поселився, але ще мене не здолати!
Він утрати кохання від
Як і гори під ноги у вересні цьому мені,
Запитай просто так, як живу, я тобі: " Іще квітну!"
Запитай, чому я усміхаюсь, а очі сумні.
Сум давно поселився, але ще мене не здолати!
Він утрати кохання від
2025.02.14
17:00
Торгує нами час за нелюбов.
За щастям в черзі люду більше стало.
Когось із глини сонця ліпить Бог,
А інші темні, - їм усього мало.
І дрібнять нас роки, гріхи, думки.
В молитві таїмо ще серця скриток.
Ще тліють віршів щирих дні – рядки,
За щастям в черзі люду більше стало.
Когось із глини сонця ліпить Бог,
А інші темні, - їм усього мало.
І дрібнять нас роки, гріхи, думки.
В молитві таїмо ще серця скриток.
Ще тліють віршів щирих дні – рядки,
2025.02.14
13:42
Непосидючий Бешт.
От і сьогодні він в дорозі.
І, як завжди, не сам.
Із Шойлем возсіда на бричці.
Не підганя коней, а віжки –для годиться.
Розумні коні. Знають, де їм стати.
Це просто, бо в раббі всюди є робота:
Когось підлікувать, комусь пораду да
От і сьогодні він в дорозі.
І, як завжди, не сам.
Із Шойлем возсіда на бричці.
Не підганя коней, а віжки –для годиться.
Розумні коні. Знають, де їм стати.
Це просто, бо в раббі всюди є робота:
Когось підлікувать, комусь пораду да
2025.02.14
12:22
Поміж нами дорога,
Де вибоїна пхає вибоїну,
А кущі сухорогі
Рани шкрябають ще не загоєні.
Я осилюю версти,
Де жахають колючі обочини:
Не заквітчують весни
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Де вибоїна пхає вибоїну,
А кущі сухорогі
Рани шкрябають ще не загоєні.
Я осилюю версти,
Де жахають колючі обочини:
Не заквітчують весни
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
2025.02.13
2025.02.09
2025.02.02
2025.01.31
2025.01.18
2025.01.02
2025.01.02
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Володимир Каразуб (1984) /
Вірші
Острів
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Острів
На безлюдному острові він довго творив корабель,
Витесував кіль і шпангоути збирав, мов ребра,
І складав він про себе веселі пісні щодень:
«Тілень та тілень,
Я до жінки вернусь,
Якщо вона ще не померла».
Колись працював він на верфі в країні своїй,
І щастя, що Тихий на берег прибив інструменти,
Та не вмів він складати рядок за рядком пісні:
«Тілень та тілень,
Як невірна мені,
То прийдеться нещасній померти».
Ніхто б не повірив йому, що такий корабель
Він натхненно створив, обладнав, просмолив самотужки,
І папуги співали навчившись від нього пісень:
«Тілень та тілень,
І немає у нас
Ані випивки, ані подружки».
Бачиш: хвилі несуть океаном чудове судно,
І стоїть за штурвалом його бородатий майстер,
Ані рифи йому не завадять, ані Посейдон
«Тілень та тілень
Я дістанусь землі!»
І горланив цю пісню безстрашно.
12.12.2024
Витесував кіль і шпангоути збирав, мов ребра,
І складав він про себе веселі пісні щодень:
«Тілень та тілень,
Я до жінки вернусь,
Якщо вона ще не померла».
Колись працював він на верфі в країні своїй,
І щастя, що Тихий на берег прибив інструменти,
Та не вмів він складати рядок за рядком пісні:
«Тілень та тілень,
Як невірна мені,
То прийдеться нещасній померти».
Ніхто б не повірив йому, що такий корабель
Він натхненно створив, обладнав, просмолив самотужки,
І папуги співали навчившись від нього пісень:
«Тілень та тілень,
І немає у нас
Ані випивки, ані подружки».
Бачиш: хвилі несуть океаном чудове судно,
І стоїть за штурвалом його бородатий майстер,
Ані рифи йому не завадять, ані Посейдон
«Тілень та тілень
Я дістанусь землі!»
І горланив цю пісню безстрашно.
12.12.2024
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.1221 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.1221 seconds