ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Терен
2026.11.16 17:21
А влада пшеків дещо пойняла
стосовно українського ґаранта,
бо довела –
від білого орла
не більше толку як від номінанта.

***
А бомонд богемі помагає

Борис Костиря
2026.11.16 16:53
Не хочу квітку я зривати,
Бо я порушу у житті
Якусь важливу рівновагу
У космосі й серцебитті.

Краса проб'ється через вінця,
Крізь огорожі і мейнстрим.
Краса проб'ється через віно,

хома дідим
2026.11.16 16:00
можливо я повторююсь
та це малосуттєво
повторюється всяко
усілякий
не треба апології
оскільки я не жертва
можливо навпаки
це стилістична якість

Вячеслав Руденко
2026.11.16 14:54
О, мій етер, веселий, темний, милий!
Куди тепер ти знов ховаєш вила —
Космогонічні, ніби справжній фатум,
Як тінь з-під ковдри душ, густу, багату, —
Щоби безвідповідально, гучно, вмісно,
Докупи склавши, ніби пальці в мудру,
У верховіття мрій, де мер

Кока Черкаський
2026.11.16 13:43
Водії не люблять пішоходів,
Пішоходи ненавидять водіїв,
Фермери клянуть суху погоду,
А турист кляне сезон дощів.

Всякий віднайде якусь причину
Щоб образити, обматюкать тебе,
Бо всередині у кожної людини,

Паб Лімерик
2026.11.16 08:34
Вчителі в кабінеті завпеда
Освятили закон Архімеда.
А завгосп не святив.
Отакий колектив
Згуртувався навколо завпеда.

Розповів театральний бариста
Про симфонії Ференца Ліста.

Віктор Кучерук
2026.11.16 07:04
Під шелест опалого листя
Забави продовжує осінь -
Одягнута в шати багристі,
Повсюди тиняється боса.
Тумани сплітає в мережку,
Гойдає оголені віти
І сипле на вимиту стежку
Дарунки від себе чи літа.

Борис Костиря
2026.11.15 18:29
Не зупинятися у слові,
Коли сягнеш глибин, вершин.
Слова спочинуть охололі.
На слово сяде херувим.
Не зупинятися в розгоні,
В польоті до далеких зір,
Здолати мури й перепони
У прагненні забутих вір.

Євген Федчук
2026.11.15 17:40
Гортаю в Інтернеті сторінки,
Новини і погоду розглядаю,
Чогось собі цікавого шукаю
І, зокрема, якісь нові книжки.
На сайтах їх багато викладають.
Дивлюся, що читають москалі.
Вже й не дивуюсь їм узагалі,
То просто дикість, що вони читають.

Юрій Гундарів
2026.11.15 09:14
Його серце зупинилося 27 березня на Слов’янському напрямку. Прощання відбулося у Вербну неділю. Траурний кортеж розтягнувся через увесь Київ — від Майдану Незалежності до Лівого берега, де він жив.
На Троєщині та Лісовому масиві люди виходили з машин, ст

Ірина Вовк
2026.11.15 07:43
«ДЖОРДАНО БРУНО: Попіл нескінченності, або Ніч на площі Квітів»
(Драматичний есей-містерія на три дії з прологом)

Дійові особи:
Джордано Бруно (Ноланець) – філософ-домініканець, мандрівний мислитель-пантеїст, якому належить теорі

Віктор Кучерук
2026.11.15 07:07
Ні зорі, ні душі, ані тіні -
Тільки тиша й пітьма навкруги,
Тож в уяві малюю видіння
Місць отих, де іти до снаги.
Не буває там темряви й тиші,
І відсутні тривожні думки,
І хмарини там вітер колише ,
І світіння торкає щоки.

Володимир Бойко
2026.11.15 01:14
Людожерам непогано вдаються ролі людинолюбців. Хтось демократією живе, хтось нею грається. Політик – це особа, яка однією рукою будує державу, а іншою її руйнує. Навіть наймізернішим людцям доступні цукерки «Гулівер» в асортименті. Криводушн

Віктор Насипаний
2026.11.14 23:50
З молитви проростаєм до життя.
Комусь шляхи чи стежка невеличка.
А весни, як горобчики, летять.
Міліє, висихає люд, як річка.


Щодня кудись мчимо, як хитрий грак.
І враз, як тінь, в землі минаєм поспіль.

С М
2026.11.14 22:44
Безконечний дощ зі слів ллє в паперовий келих
Током, досхочу свавільним, сковзаючи крізь усесвіт
Сум водойм і хвилі втіх поймають мій відкритий розум
Осяюючи, пестячи

Jai Guru Deva Om
Світ незмінний, хай би що
Світ незмінний, хай би що

Світлана Пирогова
2026.11.14 22:03
Вуалями туманними вкриває листопад.
Мокріють і сиріють вулиці навколо.
Не залишилось майже осені чудних принад.
І сонця барва виглядає досить кволо.

Застигли сумно голі клени в сірому ряду.
Лапате листя застелило легко стежку,
(Нахаба вітер враз й
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Олександра Маківка
2026.11.16

Ярослав Ковальчук
2026.11.12

Петро Бончицький
2026.11.08

Віталій Татленко
2026.10.28

Микось Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олена Побийголод (1965) / Вірші / «Гомерова Одіссея» [24 of 24]

 Гомерова Одіссея: Розділ двадцять третій
(Вечір 39-го дня. Пенелопа признає́ Одіссея)


1.
Добрій хазяйці – все ж бажано
знати про справи родинні,
тож Евріклея – відряджена
у мезонін господині.

2.
Злізши туди, вона мовила:
«Пані! Повір, це не одур...
Із жебрака-одоробала –
став Одіссей, наш господар!»

3.
«– Ма́буть, стара, ти сказилася!
Чи – десь хильнула хмільного?»
«– Ні, я гаразд роздивилася:
шрамик примітний у нього!»

4.
Тож Пенелопа спустилася,
й так Одіссею сказала:
«Бачу, мармиза зносилася...
Втім, ще не зовсім зів’яла!

5.
Хай же до зали нам винесуть
ложе подружнє зі спальні,
й ми пригадаєм без примусу
наші забави вінчальні!»

6.
Він же – їй каже захоплено:
«Сонечко, це неможливо!
Ложе було мною зроблене
з гі́лки живої оливи;

7.
й потім – навкруг був споруджений
дім наш, з підмурка до стрішки;
та̀к що – з моменту одруження
схо̀ди ведуть в наше ліжко».

8.
Тут вона взнала пройдисвіта –
і потягнула на сходи:
треба, мовляв, їм осмислити
двадцятирічні знегоди...

(далі)

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2025-02-15 18:31:59
Переглядів сторінки твору 710
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.865 / 5.56)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.867 / 5.6)
Оцінка твору автором 6
* Коефіцієнт прозорості: 0.728
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми Поезія Модернізму і Неомодернізму
Автор востаннє на сайті 2026.09.14 10:00
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Солодій (М.К./Л.П.) [ 2025-02-17 10:53:55 ]
Ви там просили сказати кілька слів про ритміку та технічні моменти на самому початку цього... опусу. Тож ось.
Бурлеск і травестія - це не просто народобісся та шароварщина, а вишуканий баланс між поетичною нормою та комічним, народним, пародія із повагою до першотвору, але така, що спускає його з небес на грішну землю. Якщо Ви читали Котляревського, то могли звернути увагу на те, що попри свою "легкість" і "нелепкуватість", попри часті дієслівні рими, "Енеїда" написана суворим чотиристопним ямбом, наголоси в словах змінюються на неприродні поодиноко. У Вас же вдалася постійна недолуга накидка слів, де не те, що поетичний розмір кульгає, а сама оголоска починає дратувати вже з другої строфи, адже це настільки неприродне мовлення, і навіть не піїтика, що читати неможливо. Нагадує якусь дуже захалусну лемківську сороміцьку пісню, якщо чесно.
Про об'єми твору та відтворення сенсу оригіналу в розбавленні народною дошкульністю я взагалі мовчу. Котляревський написав "Енеїду" на 200 сторінок, чітко передаючи зміст і додаючи ще багато від себе. Тут же ми бачимо... Ну, стислим переказом це назвати можна. Але основна частина змісту твору - це псевдонародні псевдомовки, як я вже вище сказав у огидній подачі. Тобто це - бидлопереказ, псевдолітература, графоманія, епатажна насмішка над читачем і його очікуваннями, а не трагі-комічна травестійно-бурлескна епічна поема.
Я Вас вітаю: рік Вашого життя витрачений марно, а єдиний відгук, на який Ви заслужили - ось цей

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2025-02-17 11:10:16 ]
(я на секунду)....

йой та чого вже ви чіпляєтеся
до тих лемків, котрих давно вже не є....

в подальшому, якщо схочете оце опускати карпатських українців, раджу писати замість "лемківська/лемківський" -
"бойківська/бойківський" -
то буде набагато реалістичніше

а то так враження, що ви на якийсь ворожій пропаганді, яка висмикує історизми без ладу, собі


(спостерігатиму за подальшими ристалищами із певним інтересом, егеж)




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Побийголод (М.К./М.К.) [ 2025-02-17 11:55:12 ]
Шановний(а) Сонце Місяць!
При спробі перейти на вашу сторінку я отримала повідомлення «Вам не дозволено перегляд цієї сторінки її автором».
Це я попала у якийсь ваш чорний список? Цікаво, за що, – я ж ніколи не сказала вам жодного слова...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2025-02-17 12:04:54 ]
ох, Олено, я реально перепрошую....

& якщо вас чимсь-колись образив, перепрошую ще раз, всяко


я наразі перебуваю в транзитній фазі, дозволяючи всім шановним заблокувати мене, якщо вже я так комусь надокучив, насолив чи непідлизав

та я бажав би завершити проєкт Сонце Місяць, який добіг свого завершення
й відтак умикнув опцію "Закрити коментарі для всіх, окрім редакторів"
ця операція потягла за собою феєричну кількість цікавих ефектів
тобто, я нікого, жодного із бажаючих РАПТОМ відвідати мене
(де вони всі були останніх 16 років, от цікаво?
але гаразд, хай там якось собі вже, то таке....)

просто це якась недоробка в механізмі сайту, яка чогось при увімкненні небажання отримування коментарів
виводить повідомлення про те, що бажаючі раптом зайти до мене є заблоковані типу мною

але я їх не блокував, це ось такий сайдефект, даруйте вже якось


ввжеж, Сонце Місяць наразі виходить з гри, надто багато ненависників у нього, як виявилося


*схилимо голови на мить*


sic transit etc




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Побийголод (М.К./М.К.) [ 2025-02-17 11:43:07 ]
Дякую за яскравий відгук.