ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ольга Береза
2026.11.19 17:18
Лиш, прошу, не розказуй мені про війну,
бо війна — то не гасла, а кров, глина й порох.
Ані те, як з донецьких доріг я прийду,
залишивши в бою половину опори.

Чи як свист небосхил на шматки розтинав,
де вогонь, побратими, окопи і вибух…
Як за кожни

Ольга Олеандра
2026.11.19 16:18
Давай перепишемо сенси, видалимо з них поверховість.
Потім приберемо шаблонність. Натомість… натомість
додамо у них ніжність – легеньку, наче пір’їну, що лягла на поверхню ставка.
Моя ніжність до тебе саме така.

А ще додамо обережність, щоб вітер, к

Артур Курдіновський
2026.11.19 16:11
Все затихло, замовкло у снах листопада...
Тільки сірі світанки та дні мовчазні
Нагадають, якими були навесні
Почуття та листи. Знову зайва порада
Заглушає тонкі солов'їні рулади...
У дворі вже давно поміняли паркан.
Все за ним тепер видно. Ніяких о

Борис Костиря
2026.11.19 13:22
О, як важливо вчасно відійти
Від суєти, марноти, часоплину!
Лиш тільки так ти досягнеш мети
І будеш вільним, мов незламна глина.

Я залишаю сцену у той час,
Коли вручають ордени й медалі,
І йду у ліс, де мій вогонь не згас

Тетяна Левицька
2026.11.19 08:08
Що сталось, те сталося,
так мало бути.
У Господа: палиця,
ліки, отрута,
і дні пораховані
до воскресіння,
і сльози знедолені
в смутку осіннім.

Віктор Кучерук
2026.11.19 06:47
Дощ уночі по вікнах тарабанив,
А потім сонце висушило скло,
Через яке всміхавсь до мене ранок,
Очей торкаючись і світлом, і теплом.
Ще ніздрі лоскотали аромати
До блиску вимитих листочків і цвітінь,
І в закутку затемненім кімнати
Ховалася поспішн

хома дідим
2026.11.18 22:50
відомо
виживає сильний
перемагає найсильніший
а дружба не перемагає
бо це лукавство й евфемізм
пригадуючи друзів навіть
атож були і в мене друзі
всі розійшлись кудись із часом

Артур Курдіновський
2026.11.18 19:48
Слова, слова... Яка ж у них ціна?
Вони - лише слабка анестезія.
Підробний світ чекає на месію,
Ми поодинці бачимо з вікна
Фантазії свої, в яких весна
Перемагає осінь, світлій Музі
Дарує сукню на казковім лузі
З тендітних синіх пролісків своїх...

Олена Побийголод
2026.11.18 17:06
Ану, нам пісню проспівай, веселий вітре,
веселий вітре, веселий вітре!
Моря і гори облетів ти всі на світі,
і всі на світі вислухав пісні.

    Заспівай нам про гори й пустині,
    про таємні глибини морів,
    про небокраї сині,

Борис Костиря
2026.11.18 16:24
Я шукаю в бездонному морі
Той важливий непізнаний знак,
Ніби спогади сиві, прозорі,
Що впіймає сумний неборак.
Я шукаю у пеленах ночі
Тіні натяку, впізнаний жест.
Я забуть наполегливо хочу
Те видіння, що прагнуло жертв.

Вячеслав Руденко
2026.11.18 14:49
Під шерех листя верб мені співало в гливах
Одне, мов з лісу, довге і густе,
А інше — ніби у раптових зливах,
Як згадка про минуле і пусте…

Лунало гучно, як стара бандура,
В потоках звуків між пожовклих крон,
Чи чумака забутого натура

Віктор Кучерук
2026.11.18 07:16
Хоч завтра вітер хмари розведе
І зацвіте колись побите поле -
Від горя не сховатися ніде
І болю не позбутися ніколи.
На серці будуть видимі рубці,
Повік душа чорнітиме від туги, -
Це мрію не утримати в руці,
Коли їй тісно в межах виднокругу.

М Менянин
2026.11.18 02:21
Прокинулась в цей час застава –
до зброї кожен богатир,
палає обрію заграва,
а потім бою страшний вир.

Повільно повстають до справи
дружини цих чоловіків,
бо захист краю – їхнє право

Світлана Пирогова
2026.11.17 20:44
Огорни мене скоріш любов'ю,
Бо без тебе сіро все і мрячно.
Лілії цвіли - торкалось слово.
Озеро кохання вже у рясці.

Тихе-тихе, мовчазне уранці.
Квіти-поцілунки - спогад помарнілий.
Не загоїть серпня вечір рани.

хома дідим
2026.11.17 19:59
розчулення найзначущіші
чому би і не омани
ґатунки найзолотіші
така собі маячня
коли огортає холод
болить порожніючий шлунок
у сутіні цій безпутній
полуді наступного дня

Борис Костиря
2026.11.17 18:58
Я ніколи туди не вернусь,
У простори довіри і болю.
Я могилам святим не вклонюсь,
Не ввійду у величні собори.

Я ніколи уже не піду
Сизим степом у ніжнім смерканні.
Я упав на слизькому льоду
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Олександра Маківка
2026.11.16

Ярослав Ковальчук
2026.11.12

Петро Бончицький
2026.11.08

Віталій Татленко
2026.10.28

Микось Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олена Побийголод (1965) / Вірші / «Гомерова Одіссея» [24 of 24]

 Гомерова Одіссея: Розділ двадцять третій
(Вечір 39-го дня. Пенелопа признає́ Одіссея)


1.
Добрій хазяйці – все ж бажано
знати про справи родинні,
тож Евріклея – відряджена
у мезонін господині.

2.
Злізши туди, вона мовила:
«Пані! Повір, це не одур...
Із жебрака-одоробала –
став Одіссей, наш господар!»

3.
«– Ма́буть, стара, ти сказилася!
Чи – десь хильнула хмільного?»
«– Ні, я гаразд роздивилася:
шрамик примітний у нього!»

4.
Тож Пенелопа спустилася,
й так Одіссею сказала:
«Бачу, мармиза зносилася...
Втім, ще не зовсім зів’яла!

5.
Хай же до зали нам винесуть
ложе подружнє зі спальні,
й ми пригадаєм без примусу
наші забави вінчальні!»

6.
Він же – їй каже захоплено:
«Сонечко, це неможливо!
Ложе було мною зроблене
з гі́лки живої оливи;

7.
й потім – навкруг був споруджений
дім наш, з підмурка до стрішки;
та̀к що – з моменту одруження
схо̀ди ведуть в наше ліжко».

8.
Тут вона взнала пройдисвіта –
і потягнула на сходи:
треба, мовляв, їм осмислити
двадцятирічні знегоди...

(далі)

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2025-02-15 18:31:59
Переглядів сторінки твору 720
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.865 / 5.56)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.867 / 5.6)
Оцінка твору автором 6
* Коефіцієнт прозорості: 0.728
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми Поезія Модернізму і Неомодернізму
Автор востаннє на сайті 2026.11.18 17:17
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Солодій (М.К./Л.П.) [ 2025-02-17 10:53:55 ]
Ви там просили сказати кілька слів про ритміку та технічні моменти на самому початку цього... опусу. Тож ось.
Бурлеск і травестія - це не просто народобісся та шароварщина, а вишуканий баланс між поетичною нормою та комічним, народним, пародія із повагою до першотвору, але така, що спускає його з небес на грішну землю. Якщо Ви читали Котляревського, то могли звернути увагу на те, що попри свою "легкість" і "нелепкуватість", попри часті дієслівні рими, "Енеїда" написана суворим чотиристопним ямбом, наголоси в словах змінюються на неприродні поодиноко. У Вас же вдалася постійна недолуга накидка слів, де не те, що поетичний розмір кульгає, а сама оголоска починає дратувати вже з другої строфи, адже це настільки неприродне мовлення, і навіть не піїтика, що читати неможливо. Нагадує якусь дуже захалусну лемківську сороміцьку пісню, якщо чесно.
Про об'єми твору та відтворення сенсу оригіналу в розбавленні народною дошкульністю я взагалі мовчу. Котляревський написав "Енеїду" на 200 сторінок, чітко передаючи зміст і додаючи ще багато від себе. Тут же ми бачимо... Ну, стислим переказом це назвати можна. Але основна частина змісту твору - це псевдонародні псевдомовки, як я вже вище сказав у огидній подачі. Тобто це - бидлопереказ, псевдолітература, графоманія, епатажна насмішка над читачем і його очікуваннями, а не трагі-комічна травестійно-бурлескна епічна поема.
Я Вас вітаю: рік Вашого життя витрачений марно, а єдиний відгук, на який Ви заслужили - ось цей

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2025-02-17 11:10:16 ]
(я на секунду)....

йой та чого вже ви чіпляєтеся
до тих лемків, котрих давно вже не є....

в подальшому, якщо схочете оце опускати карпатських українців, раджу писати замість "лемківська/лемківський" -
"бойківська/бойківський" -
то буде набагато реалістичніше

а то так враження, що ви на якийсь ворожій пропаганді, яка висмикує історизми без ладу, собі


(спостерігатиму за подальшими ристалищами із певним інтересом, егеж)




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Побийголод (М.К./М.К.) [ 2025-02-17 11:55:12 ]
Шановний(а) Сонце Місяць!
При спробі перейти на вашу сторінку я отримала повідомлення «Вам не дозволено перегляд цієї сторінки її автором».
Це я попала у якийсь ваш чорний список? Цікаво, за що, – я ж ніколи не сказала вам жодного слова...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2025-02-17 12:04:54 ]
ох, Олено, я реально перепрошую....

& якщо вас чимсь-колись образив, перепрошую ще раз, всяко


я наразі перебуваю в транзитній фазі, дозволяючи всім шановним заблокувати мене, якщо вже я так комусь надокучив, насолив чи непідлизав

та я бажав би завершити проєкт Сонце Місяць, який добіг свого завершення
й відтак умикнув опцію "Закрити коментарі для всіх, окрім редакторів"
ця операція потягла за собою феєричну кількість цікавих ефектів
тобто, я нікого, жодного із бажаючих РАПТОМ відвідати мене
(де вони всі були останніх 16 років, от цікаво?
але гаразд, хай там якось собі вже, то таке....)

просто це якась недоробка в механізмі сайту, яка чогось при увімкненні небажання отримування коментарів
виводить повідомлення про те, що бажаючі раптом зайти до мене є заблоковані типу мною

але я їх не блокував, це ось такий сайдефект, даруйте вже якось


ввжеж, Сонце Місяць наразі виходить з гри, надто багато ненависників у нього, як виявилося


*схилимо голови на мить*


sic transit etc




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Побийголод (М.К./М.К.) [ 2025-02-17 11:43:07 ]
Дякую за яскравий відгук.