ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.10.16 22:35
Люблю, як, весела, розбуджуєш гомін довкіль
І твоїми очима простежену далеч дороги,
І ті чари, що явлені сміхом твоїм –тії ж чари завжди!..
Що тебе я досі не покохав - неспроможен збагнути.

А тепер,як сад зашумить чи скрипнуть двері,
Зриваюсь,аби п

Світлана Пирогова
2026.10.16 20:23
Малює осінь філігранно:
У півтонах охри і бронзи.
Вдягає клену шарф багряний,
Заводить з листя справжнє рондо.

Вона не квапиться, бо знає:
Краса у кожній миті парку.
І таємничості ознаки -

Мирон Шагало
2026.10.16 19:44
Тихо жоржиною
до скроней твоїх доторкну,
казкою мрійною
вечірні уста пригорну.
Ніч засвітить зірки
для нас двох.
Ранок народиться
без тривог.

Ігор Терен
2026.10.16 15:09
Життя запрошує до школи
не перший раз у перший клас
і поки ходимо по колу
з минулого в майбутній час
останній дзвоник із ніколи
ночами доганяє нас.

ІІ

Борис Костиря
2026.10.16 13:35
Намагався заснути, та тільки дарма.
Не вдалося поринути в небо таємне.
Огортає, як військо, тотальна пітьма.
І в раю не побачиш сподівану Єву.

Намагався заснути, та кара тебе
Наздогнала в домівці й ударила в серце.
Ти прикутий до скелі, де небо ря

Катерина Савельєва
2026.10.16 11:14
Осiннiй холод навкруги,
Вже час напевно вiдпускати:
Пожовкле листя вiддавати,
Де били вiтру батоги.

Самотньо дивляться луги,
Їх також можна привiтати.
Осiннiй холод навкруги,

В Горова Леся
2026.10.16 11:07
Дощ бавився із вітром цілу ніч,
Дзвенів по блясі, шурхотів у шибку,
То цівкою наспівував мені,
То булькав у трубі сердитий хрипко.

Він безліч раз міняв відтінки тем:
Тужив за літом, шепотів про осінь,
Замріяно дзюрчав мені про те,

Віктор Кучерук
2026.10.16 06:15
Плине небом ясний місяць,
Сповиває землю сон.
Тче пітьма тонку завісу
Між густих дубових крон.
Сплять пташки в гніздечках тихих,
Вітер також спати ліг.
Лиш зістарену безвихідь
Подолати сон не зміг.

хома дідим
2026.10.15 23:54
ідеалізм чи нігілізм
часописи й бібліотеки
ще пантоміми та балетки
олівчики з мосяжних гільз
овідія метаморфози
варфоломей морфін у дозах
шуруй до раю і вернись
в кінці обовязково приз

Артур Сіренко
2026.10.15 16:58
Були часи Троянові,
Були часи трояндові,
А були часи ковили,
Коли печаль міняли на шмати
Волової шкіри шляхетної втоми,
Коли печаль заплітали в загубленість,
А тихим землям привозили дзвони -
Посріблені, зі знаком сокола

Володимир Бойко
2026.10.15 16:38
Держслужбовцям у місті Валенсії
Дуже гарно живеться на пенсії.
Безкоштовне кіно,
Казино і вино -
Фантастичне життя у Валенсії.

Із поклоном в російську столицю
Мчить, мов птах, вірнопідданий фіцо

Борис Костиря
2026.10.15 15:58
Небесний меч над нами висне,
Непізнаний, як чисте зло.
Його вкриває, наче віспа,
Іржа і мудрості чоло.
Небесний меч - небесна правда,
Небесна істина блищить
У гострім лезі. Кожен практик
Відчує силу зброї вмить.

Артур Курдіновський
2026.10.15 15:15
Які б рядки про тебе не писав я,
Освідчення, поеми - все не те.
Ловлю твоє натхнення золоте
І прикрашаю віршів різнотрав'я.

Твій сум - така близька мені природа!
Самотність - наш одвічний спільний стиль.
Ти - незаміжня жінка, я - бобиль.

Євген Федчук
2026.10.15 14:27
Історія – учителька життя.
Але одних вона навчити може,
А інші до навчання неспроможні.
Живуть на білім світі, як сміття.
Самі по-людськи не навчились жить,
Нормально жити іншим заважають,
І розуміти того не бажають,
Що ті уроки треба все ж учить,

Тетяна Левицька
2026.10.15 12:37
Бра над софою схилилось уклінно...
Ніч підглядає в зашторені вікна...
В тиші блукають розгублені тіні,
книга тремтить у руках непомітно,
як пелюстки білорунних гортензій.
Слово до слова, складаються в пазли,
ллється мелодія дивних поезій —
образи с

Юрій Гундарів
2026.10.15 10:24
Військовослужбовець, хореограф і танцівник.
До війни він співпрацював із відомими українськими артистами, зокрема Іриною Білик. Після війни мріяв навчати дітей…
Антон втратив ногу, підірвавшись на російській міні. Але після реабілітації повернувся до св
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олена Побийголод (1965) / Вірші / «Гомерова Одіссея» [24 of 24]

 Гомерова Одіссея: Розділ двадцять третій
(Вечір 39-го дня. Пенелопа признає́ Одіссея)


1.
Добрій хазяйці – все ж бажано
знати про справи родинні,
тож Евріклея – відряджена
у мезонін господині.

2.
Злізши туди, вона мовила:
«Пані! Повір, це не одур...
Із жебрака-одоробала –
став Одіссей, наш господар!»

3.
«– Ма́буть, стара, ти сказилася!
Чи – десь хильнула хмільного?»
«– Ні, я гаразд роздивилася:
шрамик примітний у нього!»

4.
Тож Пенелопа спустилася,
й так Одіссею сказала:
«Бачу, мармиза зносилася...
Втім, ще не зовсім зів’яла!

5.
Хай же до зали нам винесуть
ложе подружнє зі спальні,
й ми пригадаєм без примусу
наші забави вінчальні!»

6.
Він же – їй каже захоплено:
«Сонечко, це неможливо!
Ложе було мною зроблене
з гі́лки живої оливи;

7.
й потім – навкруг був споруджений
дім наш, з підмурка до стрішки;
та̀к що – з моменту одруження
схо̀ди ведуть в наше ліжко».

8.
Тут вона взнала пройдисвіта –
і потягнула на сходи:
треба, мовляв, їм осмислити
двадцятирічні знегоди...

(далі)

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2025-02-15 18:31:59
Переглядів сторінки твору 660
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.865 / 5.56)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.867 / 5.6)
Оцінка твору автором 6
* Коефіцієнт прозорості: 0.728
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми Поезія Модернізму і Неомодернізму
Автор востаннє на сайті 2026.09.14 10:00
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Солодій (М.К./Л.П.) [ 2025-02-17 10:53:55 ]
Ви там просили сказати кілька слів про ритміку та технічні моменти на самому початку цього... опусу. Тож ось.
Бурлеск і травестія - це не просто народобісся та шароварщина, а вишуканий баланс між поетичною нормою та комічним, народним, пародія із повагою до першотвору, але така, що спускає його з небес на грішну землю. Якщо Ви читали Котляревського, то могли звернути увагу на те, що попри свою "легкість" і "нелепкуватість", попри часті дієслівні рими, "Енеїда" написана суворим чотиристопним ямбом, наголоси в словах змінюються на неприродні поодиноко. У Вас же вдалася постійна недолуга накидка слів, де не те, що поетичний розмір кульгає, а сама оголоска починає дратувати вже з другої строфи, адже це настільки неприродне мовлення, і навіть не піїтика, що читати неможливо. Нагадує якусь дуже захалусну лемківську сороміцьку пісню, якщо чесно.
Про об'єми твору та відтворення сенсу оригіналу в розбавленні народною дошкульністю я взагалі мовчу. Котляревський написав "Енеїду" на 200 сторінок, чітко передаючи зміст і додаючи ще багато від себе. Тут же ми бачимо... Ну, стислим переказом це назвати можна. Але основна частина змісту твору - це псевдонародні псевдомовки, як я вже вище сказав у огидній подачі. Тобто це - бидлопереказ, псевдолітература, графоманія, епатажна насмішка над читачем і його очікуваннями, а не трагі-комічна травестійно-бурлескна епічна поема.
Я Вас вітаю: рік Вашого життя витрачений марно, а єдиний відгук, на який Ви заслужили - ось цей

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2025-02-17 11:10:16 ]
(я на секунду)....

йой та чого вже ви чіпляєтеся
до тих лемків, котрих давно вже не є....

в подальшому, якщо схочете оце опускати карпатських українців, раджу писати замість "лемківська/лемківський" -
"бойківська/бойківський" -
то буде набагато реалістичніше

а то так враження, що ви на якийсь ворожій пропаганді, яка висмикує історизми без ладу, собі


(спостерігатиму за подальшими ристалищами із певним інтересом, егеж)




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Побийголод (М.К./М.К.) [ 2025-02-17 11:55:12 ]
Шановний(а) Сонце Місяць!
При спробі перейти на вашу сторінку я отримала повідомлення «Вам не дозволено перегляд цієї сторінки її автором».
Це я попала у якийсь ваш чорний список? Цікаво, за що, – я ж ніколи не сказала вам жодного слова...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2025-02-17 12:04:54 ]
ох, Олено, я реально перепрошую....

& якщо вас чимсь-колись образив, перепрошую ще раз, всяко


я наразі перебуваю в транзитній фазі, дозволяючи всім шановним заблокувати мене, якщо вже я так комусь надокучив, насолив чи непідлизав

та я бажав би завершити проєкт Сонце Місяць, який добіг свого завершення
й відтак умикнув опцію "Закрити коментарі для всіх, окрім редакторів"
ця операція потягла за собою феєричну кількість цікавих ефектів
тобто, я нікого, жодного із бажаючих РАПТОМ відвідати мене
(де вони всі були останніх 16 років, от цікаво?
але гаразд, хай там якось собі вже, то таке....)

просто це якась недоробка в механізмі сайту, яка чогось при увімкненні небажання отримування коментарів
виводить повідомлення про те, що бажаючі раптом зайти до мене є заблоковані типу мною

але я їх не блокував, це ось такий сайдефект, даруйте вже якось


ввжеж, Сонце Місяць наразі виходить з гри, надто багато ненависників у нього, як виявилося


*схилимо голови на мить*


sic transit etc




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Побийголод (М.К./М.К.) [ 2025-02-17 11:43:07 ]
Дякую за яскравий відгук.