ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.02.23
15:41
До тебе все горнусь, моє далеке птаство,
як ти у холод горнешся до люду.
Не знаю, чи мені ще вдасться
піти весною й восени на луки
та подивитись, як чарівно кружиш
над зеленню, понад Десною й містом,
як ти паруєшся, як ти пируєш
і як ти справджуєш
як ти у холод горнешся до люду.
Не знаю, чи мені ще вдасться
піти весною й восени на луки
та подивитись, як чарівно кружиш
над зеленню, понад Десною й містом,
як ти паруєшся, як ти пируєш
і як ти справджуєш
2025.02.23
15:13
Летіла куля напрямком на схід
і під собою поле оглядала;
доволі поганенький краєвид,
а до зупинки відстань ще чимала...
Ой, поле, поле, хто ж оце тебе
шматками тіл мільйонними засіяв?
Якби хоча б Дамаск чи Душанбе...
і під собою поле оглядала;
доволі поганенький краєвид,
а до зупинки відстань ще чимала...
Ой, поле, поле, хто ж оце тебе
шматками тіл мільйонними засіяв?
Якби хоча б Дамаск чи Душанбе...
2025.02.23
13:53
Ви скажете: не було москалів,
Коли Європа чехів продавала?
А таки, справді, їх туди не звали,
Але…як придивитись, взагалі
Москальський дух над Мюнхеном висів.
Хто зна, як би Європа поступила,
Якби на схід зі страхом не гляділа,
Де той москаль з дуб
Коли Європа чехів продавала?
А таки, справді, їх туди не звали,
Але…як придивитись, взагалі
Москальський дух над Мюнхеном висів.
Хто зна, як би Європа поступила,
Якби на схід зі страхом не гляділа,
Де той москаль з дуб
2025.02.23
09:32
Вже скоро розтопиться березнем скалка прозора
Нічного морозу по краю мілкої калюжі.
Бриніння повітря під звук горобиного хору
Віллється у серце, яке ще не стало байдужим,
В зими чорно-білих відтінках шукаючи зорі.
Як полудень бруньки розбудить, по
Нічного морозу по краю мілкої калюжі.
Бриніння повітря під звук горобиного хору
Віллється у серце, яке ще не стало байдужим,
В зими чорно-білих відтінках шукаючи зорі.
Як полудень бруньки розбудить, по
2025.02.23
08:24
Я йду ногами в найгіршу погоду,
Саме тоді - найкраща пора
Пити з джерел дзвінку насолоду
Браком цікавості, що помира...
Жадно вдихати - на повні вітрила
Йдуть уперед грози й дощі,
Радісно мокрі розправивши крила,
Саме тоді - найкраща пора
Пити з джерел дзвінку насолоду
Браком цікавості, що помира...
Жадно вдихати - на повні вітрила
Йдуть уперед грози й дощі,
Радісно мокрі розправивши крила,
2025.02.23
08:16
давня хата скраю
небо понад нею
мов урочі шати
небо понад нею
мов урочі шати
2025.02.23
07:57
Чом холодно мені цієї ночі?
Шалений пульс призупинивсь на мить.
Душа болить, а серце кровоточить —
Щемить.
Набридло воювати з вітряками
Доводити, що ти не бузувір.
Два янголи літають між світами,
Шалений пульс призупинивсь на мить.
Душа болить, а серце кровоточить —
Щемить.
Набридло воювати з вітряками
Доводити, що ти не бузувір.
Два янголи літають між світами,
2025.02.23
05:39
І робити несила,
І сидіть – не моє, –
Віднедавна немилим
Світ все більше стає.
Ані зваблень красою,
Ані прагнення дій, –
Ні відради спокою,
Ні приємних надій.
І сидіть – не моє, –
Віднедавна немилим
Світ все більше стає.
Ані зваблень красою,
Ані прагнення дій, –
Ні відради спокою,
Ні приємних надій.
2025.02.23
05:36
У білих споминах зими,
немов на бабиній перині,
де снігу білі килими,
червоні кетяги калини,
там гуска сварить гусака,
до неба дим пічний прикутий,
під кригою біжить ріка
і Стрітення чекає хутір.
немов на бабиній перині,
де снігу білі килими,
червоні кетяги калини,
там гуска сварить гусака,
до неба дим пічний прикутий,
під кригою біжить ріка
і Стрітення чекає хутір.
2025.02.22
23:24
Під Києвом московські танки,
а пики ласі – у Давосі!
Від золотої лихоманки
не вигадали ліків досі…
а пики ласі – у Давосі!
Від золотої лихоманки
не вигадали ліків досі…
2025.02.22
20:34
У небі летять вістря снігу,
списи снігу, які протикають нас,
нашу реальність.
Вони постали
несподіваними ракетами,
які летять на нас із неба,
важким прокляттям,
яке падає на нас.
списи снігу, які протикають нас,
нашу реальність.
Вони постали
несподіваними ракетами,
які летять на нас із неба,
важким прокляттям,
яке падає на нас.
2025.02.22
19:21
Я, можливо, у щось іще вірю,
Хоч давно вже не знаю, у що.
Десь від п'ятниці і до неділі
Живу тільки, а в інші дні – тлію.
Ось де, друже — реальність, не сон.
А колись (ти іще пам'ятаєш?)
Ми дивились інакше на світ,
Хоч давно вже не знаю, у що.
Десь від п'ятниці і до неділі
Живу тільки, а в інші дні – тлію.
Ось де, друже — реальність, не сон.
А колись (ти іще пам'ятаєш?)
Ми дивились інакше на світ,
2025.02.22
15:35
Ланцюг дощів тримає міцно дні.
Сховав Господь від брами сонця ключ.
Думки на варті ждуть, сторожать ніч.
Неспокій в’яже серце, наче плющ.
Насіє небо з пам’яті жури,
Холодний дощ наллє думок сповна.
Хтось відійде, зотліє, відгорить
Сховав Господь від брами сонця ключ.
Думки на варті ждуть, сторожать ніч.
Неспокій в’яже серце, наче плющ.
Насіє небо з пам’яті жури,
Холодний дощ наллє думок сповна.
Хтось відійде, зотліє, відгорить
2025.02.22
14:32
Зима у сніжних розкошах раює:
усе в її полоні, все у білизні.
І ти ідеш і споглядаєш, як вві сні:
Перед очима виростають дюни.
Ні, не піщані, свіжі, м'якотілі
занурюють злегка зимові чобітки,
і на снігу, лишаючи сліди чіткі,
на казку перетворюють
усе в її полоні, все у білизні.
І ти ідеш і споглядаєш, як вві сні:
Перед очима виростають дюни.
Ні, не піщані, свіжі, м'якотілі
занурюють злегка зимові чобітки,
і на снігу, лишаючи сліди чіткі,
на казку перетворюють
2025.02.22
13:44
Життя вихляючи несеться
Поміж затишшями й вітрами, -
То залоскоче коло серця,
То душу тисне ґніт, мов камінь.
Цей біг життя не зупинити
Ні яснотою, ні пітьмою, -
Не встиг натішитися літом,
Як вже наляканий зимою.
Поміж затишшями й вітрами, -
То залоскоче коло серця,
То душу тисне ґніт, мов камінь.
Цей біг життя не зупинити
Ні яснотою, ні пітьмою, -
Не встиг натішитися літом,
Як вже наляканий зимою.
2025.02.22
09:49
Виплесни із серця на папір
негатив і квітни первоцвітом.
Напиши чуттєвий, світлий вірш,
щоб Планета не зійшла з орбіти,
а навколо сонця, рідний мій,
закружляла в танці полум'янім.
Присвяти життя лише отій,
що тебе зве янголом коханим.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...негатив і квітни первоцвітом.
Напиши чуттєвий, світлий вірш,
щоб Планета не зійшла з орбіти,
а навколо сонця, рідний мій,
закружляла в танці полум'янім.
Присвяти життя лише отій,
що тебе зве янголом коханим.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
2025.02.20
2025.02.13
2025.02.12
2025.02.09
2025.02.02
2025.01.31
2025.01.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тетяна Левицька /
Вірші
Янголи
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Янголи
Чом холодно мені цієї ночі?
Шалений пульс призупинивсь на мить.
Душа болить, а серце кровоточить —
Щемить.
Набридло воювати з вітряками
Доводити, що ти не бузувір.
Два янголи літають між світами,
Повір.
Один біліше снігу, інший темний —
І очі в нього вугіль і вогонь.
Як зиркне — вислизають сині вени
З долонь.
Сяйливий кличе в зоряну безодню,
А чорний суне голову в петлю...
Вдивсяюсь в небеса, не плачу, доню, —
Молюсь...
23.02.2025р.
Шалений пульс призупинивсь на мить.
Душа болить, а серце кровоточить —
Щемить.
Набридло воювати з вітряками
Доводити, що ти не бузувір.
Два янголи літають між світами,
Повір.
Один біліше снігу, інший темний —
І очі в нього вугіль і вогонь.
Як зиркне — вислизають сині вени
З долонь.
Сяйливий кличе в зоряну безодню,
А чорний суне голову в петлю...
Вдивсяюсь в небеса, не плачу, доню, —
Молюсь...
23.02.2025р.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.1139 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.1139 seconds