Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.11.06
21:53
Не певен, що якби Мойсей
явивсь на Святу землю,
в сьогоднішній Ізраїль,
навряд чи визнав би він за своїх
нащадків тих, що при ньому
в Єгипті місили з січкою глину,
приймали Тору і на плечах несли Мішкан –
присутність Всевишнього серед них…
явивсь на Святу землю,
в сьогоднішній Ізраїль,
навряд чи визнав би він за своїх
нащадків тих, що при ньому
в Єгипті місили з січкою глину,
приймали Тору і на плечах несли Мішкан –
присутність Всевишнього серед них…
2025.11.06
21:39
Я простягаю до тебе руки
крізь велике озеро,
схоже на серце космосу.
Над озером стоїть туман,
наче химерні думки.
Вечірній холод протвережує
після філософського сп'яніння.
Я стою над великим озером,
крізь велике озеро,
схоже на серце космосу.
Над озером стоїть туман,
наче химерні думки.
Вечірній холод протвережує
після філософського сп'яніння.
Я стою над великим озером,
2025.11.06
21:22
Як перейшов я у четвертий клас
І стали ми історію вивчати,
То довелось ім’я його стрічати.
Він представлявся, як «герой» для нас.
Бо вміло з ворогами воював,
В Червоній Армії був знаним командиром.
Ми вірили тим побрехенькам щиро,
Бо хто ж тоді про
І стали ми історію вивчати,
То довелось ім’я його стрічати.
Він представлявся, як «герой» для нас.
Бо вміло з ворогами воював,
В Червоній Армії був знаним командиром.
Ми вірили тим побрехенькам щиро,
Бо хто ж тоді про
2025.11.06
17:57
Вереміями, вереміями
Плач із радістю межував.
Все перебрано, перевіяно,
Перелущено по жнивах.
Чи пробачило спрагу літові
Те, що вижило у зимі?
Від морозу і спеки - мітини,
Плач із радістю межував.
Все перебрано, перевіяно,
Перелущено по жнивах.
Чи пробачило спрагу літові
Те, що вижило у зимі?
Від морозу і спеки - мітини,
2025.11.06
17:15
Вкривають землю втомлену тумани,
Народжуючи зболені рядки.
Чи варто будувати точні плани,
Коли у долі власні є думки?
Можливо, осінь рубіконом стане,
Напише світлі, райдужні казки.
З пейзажу прибираю все погане,
Народжуючи зболені рядки.
Чи варто будувати точні плани,
Коли у долі власні є думки?
Можливо, осінь рубіконом стане,
Напише світлі, райдужні казки.
З пейзажу прибираю все погане,
2025.11.06
15:34
Скажи осіннім квітам*:
Вітрила осені давно роздерті**,
Сірі хмари стали вином
У келиху старчика Фідія***
(Він будував Колізей –
Думав, що то окраса,
Думав, що то капелюх,
Що загубив дивак Аполлон,
Вітрила осені давно роздерті**,
Сірі хмари стали вином
У келиху старчика Фідія***
(Він будував Колізей –
Думав, що то окраса,
Думав, що то капелюх,
Що загубив дивак Аполлон,
2025.11.06
13:26
“Як не хочеш усю правду, повідай дещицю:
Чи сватів до тебе слати, чи піти топиться?
Чом ти голову схилила, вії опустила?
Може, кращого від мене, бува, полюбила?..
...Не розказуй, голубонько. В словах нема нужди,
Бо ж на личеньку твоєму заквітають руж
Чи сватів до тебе слати, чи піти топиться?
Чом ти голову схилила, вії опустила?
Може, кращого від мене, бува, полюбила?..
...Не розказуй, голубонько. В словах нема нужди,
Бо ж на личеньку твоєму заквітають руж
2025.11.06
09:46
Хороший привід: досі в справі
Як режисер над усіма…
І не важливо на підставі
Чи усерйоз, чи жартома
Цікаво буде споглядати —
До прозвиськ всучать: театрал!?
Не по одинці, з ніжним матом…
Ну, що поробиш… ритуал.
Як режисер над усіма…
І не важливо на підставі
Чи усерйоз, чи жартома
Цікаво буде споглядати —
До прозвиськ всучать: театрал!?
Не по одинці, з ніжним матом…
Ну, що поробиш… ритуал.
2025.11.06
01:04
З молитви тихо виростає небо,
І сонця голос будить вороння.
А на душі ще світло, та жовтнево.
Між берегами листя човен дня.
Вже розплітає сонце дні й дороги,
Вітри на шаблях ділять листя мідь.
Але думки, мов блазні – скоморохи,
І сонця голос будить вороння.
А на душі ще світло, та жовтнево.
Між берегами листя човен дня.
Вже розплітає сонце дні й дороги,
Вітри на шаблях ділять листя мідь.
Але думки, мов блазні – скоморохи,
2025.11.05
21:38
Вірш, написаний уві сні,
і вірш, забутий уві сні,
можливо, був найкращим
із моїх віршів, але він
назавжди втрачений.
Він потонув, як кораловий риф
у морі, як алмаз
у болотній жижі.
і вірш, забутий уві сні,
можливо, був найкращим
із моїх віршів, але він
назавжди втрачений.
Він потонув, як кораловий риф
у морі, як алмаз
у болотній жижі.
2025.11.05
17:58
пригадую...
це море дотиків
і поцілунків
оооооооооооо
о крила мої
полон обіймів
невагому мить
яким солодким
це море дотиків
і поцілунків
оооооооооооо
о крила мої
полон обіймів
невагому мить
яким солодким
2025.11.05
15:16
не повіриш
ріка промовила
ледь відчутно
чи ти утримаєш мене
вільно пада потік
не спиняє хід
вдихай цю воду скільки є
ріка промовила
ледь відчутно
чи ти утримаєш мене
вільно пада потік
не спиняє хід
вдихай цю воду скільки є
2025.11.05
09:26
Знов пливу за течією…
Від безвихіддя пливу
Поза часом… нічією
Збоку, зверху весь в диму…
Відмовляюсь. Терапія...
Верби кланяються вслід.
Попереду, мама мія,
Обізнався, то сусід…
Від безвихіддя пливу
Поза часом… нічією
Збоку, зверху весь в диму…
Відмовляюсь. Терапія...
Верби кланяються вслід.
Попереду, мама мія,
Обізнався, то сусід…
2025.11.05
02:51
Приходили в моє життя...
Не роззувались на порозі.
І брудом від свого взуття
Сліди лишали на підлозі.
А я ходив і витирав
Підлогу та відкриту душу.
Вже відобразив поліграф,
Не роззувались на порозі.
І брудом від свого взуття
Сліди лишали на підлозі.
А я ходив і витирав
Підлогу та відкриту душу.
Вже відобразив поліграф,
2025.11.04
22:11
Із рокера він став перукарем,
його поглинула проза життя,
він став підкаблучником
у домашніх капцях.
Жалюгідне видовище!
Музика більше не б'ється
об його серце, ніби прибій.
Його душа вкривається пилом,
його поглинула проза життя,
він став підкаблучником
у домашніх капцях.
Жалюгідне видовище!
Музика більше не б'ється
об його серце, ніби прибій.
Його душа вкривається пилом,
2025.11.04
21:58
Кволі у полі тополі,
В Полі доволі квасолі.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...В Полі доволі квасолі.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.09.04
2025.08.19
2025.04.30
2025.04.24
2025.03.18
2025.03.09
2025.02.12
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тамара Швець (1953) /
Проза
Время времечко...
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Время времечко...
Время времечко, шаг за шагом…
День за днем , год за годом…
Бегут, бегут никого не ждут…
Выбираем свой маршрут…
Шаг уверенный , добрый взгляд…
Улыбка искренняя…
Солнышко согреет…
Небеса поддержат…
Птичка запоет…
Открываем дверь в Новый день…
Удивительный мир...Загадка…
Труд любимый вдохновляет…
Опыт, мастерство на пользу…
Всевышний земными дарами кормит…
Шаг уверенный , добрый взгляд…
Улыбка искренняя…
Солнышко согреет…
Небеса поддержат…
Птичка запоет…
Счастьем сердце, душу наполняем …
Сами, с другими делимся букетами …
Из добрых слов, полезными делами…
Гармония, природа вокруг впечатляет…
Шаг уверенный , добрый взгляд…
Улыбка искренняя…
Солнышко согреет…
Небеса поддержат…
Птичка запоет…
11.03.25 Тамара Швец
Час за часом, крок за кроком...
День за днем, рік за роком...
Біжать, біжать нікого не чекають...
Вибираємо свій маршрут...
Крок впевнений, добрий погляд...
Усмішка щира…
Сонечко зігріє…
Небеса підтримають…
Пташка заспіває…
Відчиняємо двері у Новий день...
Дивовижний світ ... Загадка ...
Праця улюблена надихає…
Досвід, майстерність на користь…
Всевишній земними дарами годує…
Крок впевнений, добрий погляд...
Усмішка щира…
Сонечко зігріє…
Небеса підтримають…
Пташка заспіває…
Щастям серце, душу наповнюємо …
Самі, з іншими ділимося букетами...
З добрих слів, корисними справами...
Гармонія , природа навколо вражає…
Крок впевнений, добрий погляд...
Усмішка щира…
Сонечко зігріє…
Небеса підтримають…
Пташка заспіває…
11.03.25 Тамара Швець
ID: 1035208
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Сюжетна лірика відносин
дата надходження: 11.03.2025 20:13:55
© дата внесення змiн: 11.03.2025 20:13:55
автор: Тома
День за днем , год за годом…
Бегут, бегут никого не ждут…
Выбираем свой маршрут…
Шаг уверенный , добрый взгляд…
Улыбка искренняя…
Солнышко согреет…
Небеса поддержат…
Птичка запоет…
Открываем дверь в Новый день…
Удивительный мир...Загадка…
Труд любимый вдохновляет…
Опыт, мастерство на пользу…
Всевышний земными дарами кормит…
Шаг уверенный , добрый взгляд…
Улыбка искренняя…
Солнышко согреет…
Небеса поддержат…
Птичка запоет…
Счастьем сердце, душу наполняем …
Сами, с другими делимся букетами …
Из добрых слов, полезными делами…
Гармония, природа вокруг впечатляет…
Шаг уверенный , добрый взгляд…
Улыбка искренняя…
Солнышко согреет…
Небеса поддержат…
Птичка запоет…
11.03.25 Тамара Швец
Час за часом, крок за кроком...
День за днем, рік за роком...
Біжать, біжать нікого не чекають...
Вибираємо свій маршрут...
Крок впевнений, добрий погляд...
Усмішка щира…
Сонечко зігріє…
Небеса підтримають…
Пташка заспіває…
Відчиняємо двері у Новий день...
Дивовижний світ ... Загадка ...
Праця улюблена надихає…
Досвід, майстерність на користь…
Всевишній земними дарами годує…
Крок впевнений, добрий погляд...
Усмішка щира…
Сонечко зігріє…
Небеса підтримають…
Пташка заспіває…
Щастям серце, душу наповнюємо …
Самі, з іншими ділимося букетами...
З добрих слів, корисними справами...
Гармонія , природа навколо вражає…
Крок впевнений, добрий погляд...
Усмішка щира…
Сонечко зігріє…
Небеса підтримають…
Пташка заспіває…
11.03.25 Тамара Швець
ID: 1035208
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Сюжетна лірика відносин
дата надходження: 11.03.2025 20:13:55
© дата внесення змiн: 11.03.2025 20:13:55
автор: Тома
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
