Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.05.01
12:51
Покинутий дім залишається в серці.
Оселя любові, оселя розлук.
У битві життєвій, в розпаленім герці
Ми б'ємося в центрі надії та мук.
Покинутий дім, як маяк безпричальний.
У ньому лишились страждання земні.
І прийде філософ самітний, печальний
Оселя любові, оселя розлук.
У битві життєвій, в розпаленім герці
Ми б'ємося в центрі надії та мук.
Покинутий дім, як маяк безпричальний.
У ньому лишились страждання земні.
І прийде філософ самітний, печальний
2026.05.01
12:35
Сидить професор
голова як енциклопедія
а в горлі — пустеля Гобі
телефон казиться
телефонує деканат
(там нишком наливають)
телефонують колишні аспіранти
(там уже розлили)
голова як енциклопедія
а в горлі — пустеля Гобі
телефон казиться
телефонує деканат
(там нишком наливають)
телефонують колишні аспіранти
(там уже розлили)
2026.05.01
12:16
Стосовно мого нарису «Вибране і вибрані» я отримав такі коментарі Редакції Майстерень (далі - РМ).
Перший коментар: «Чому принижуєте гідкими виразами цілком заслужені досягнення наших авторів…»
(РМ пише: «гІдкими», а правильно: «гИдкими». Утім, РМ мен
2026.05.01
12:05
Стріляли в нього – вбивали Бога,
Господь – Небесний, а він – земний...
Навала дика – Магога й Гога –
зайшла вершити свій суд жахний.
Була наруга велика в тому,
зловісний виклик – для всіх держав...
А він тримався, згнітивши втому,
Господь – Небесний, а він – земний...
Навала дика – Магога й Гога –
зайшла вершити свій суд жахний.
Була наруга велика в тому,
зловісний виклик – для всіх держав...
А він тримався, згнітивши втому,
2026.05.01
10:45
Вже міллю сточене руно,
У даль поринула б давно —
Болять суглоби, руки.
Кульбабою сивини літ,
Лелека кличе у політ —
Тримаюсь за онуків,
За соломинку майбуття,
У даль поринула б давно —
Болять суглоби, руки.
Кульбабою сивини літ,
Лелека кличе у політ —
Тримаюсь за онуків,
За соломинку майбуття,
2026.05.01
06:29
Сонце сяє понад містом
І радіє звіддалі,
Що промінчики іскристі
Мерехтять на всій землі.
Обціловують дбайливо
Стебла, листя, пелюстки
І дають нарешті привід
Погуляти залюбки.
І радіє звіддалі,
Що промінчики іскристі
Мерехтять на всій землі.
Обціловують дбайливо
Стебла, листя, пелюстки
І дають нарешті привід
Погуляти залюбки.
2026.04.30
19:48
Злетів у Небо передчасно
Співець любові осяйної.
Його поезія не згасне!
Безсмертні почуття прекрасні,
Що не розчавлені війною!
Злетів у Небо передчасно.
Співець любові осяйної.
Його поезія не згасне!
Безсмертні почуття прекрасні,
Що не розчавлені війною!
Злетів у Небо передчасно.
2026.04.30
18:19
хтось пан а дехто і пропав
кому кобила декому невіста
комусь вебсайт а ще комусь портал
до раю інколи й до пекла звісно
зоріючі стожари атлантид
наяди перламутрові намиста
гукне одна із них тобі привіт
подякуєш бо се красиво і корисно
кому кобила декому невіста
комусь вебсайт а ще комусь портал
до раю інколи й до пекла звісно
зоріючі стожари атлантид
наяди перламутрові намиста
гукне одна із них тобі привіт
подякуєш бо се красиво і корисно
2026.04.30
14:26
Сидять діди попід тином сиві та сивіші,
Розмовами про минуле зранку себе тішать.
Хоч укотре уже чули, слухають уважно,
Не якісь там пустобрехи, а люди ж поважні.
Розповідь ведуть неспішно – куди поспішати,
Все одно лиш до обіду вернуться до хати.
Си
Розмовами про минуле зранку себе тішать.
Хоч укотре уже чули, слухають уважно,
Не якісь там пустобрехи, а люди ж поважні.
Розповідь ведуть неспішно – куди поспішати,
Все одно лиш до обіду вернуться до хати.
Си
2026.04.30
14:06
Витоки свідомості – це ті джерела,
які не стільки напувають, як звучать
милозвучністю твоїх думок а капела,
розмиваючи і зносячи тиху благодать
западин рахманного смиренства.
Мряка безсонячних просторів ущелин,
кулуари сходів минулих лавин і водос
які не стільки напувають, як звучать
милозвучністю твоїх думок а капела,
розмиваючи і зносячи тиху благодать
западин рахманного смиренства.
Мряка безсонячних просторів ущелин,
кулуари сходів минулих лавин і водос
2026.04.30
11:17
березня 1968 року героїчно загинув мій друг, космонавт Юрій Гагарін. Але перед тим, як загинути, він мені сказав: "Жоро, будь у літературі першим! Як я - у космосі!" З того моменту я зрозумів, що в моїй поезії і прозі ідіотизм має бути суто космічного м
2026.04.30
11:15
Нескінченні дощі заливають свідомість.
І ковчег для рятунку уже потонув.
Хто ж допише печальну і змучену повість,
У якій за лаштунками Бог підморгнув?
Хто допише дощі на картині стозвучній
Там, де пензель упав у провалля віків?
Хто допише туман, б
І ковчег для рятунку уже потонув.
Хто ж допише печальну і змучену повість,
У якій за лаштунками Бог підморгнув?
Хто допише дощі на картині стозвучній
Там, де пензель упав у провалля віків?
Хто допише туман, б
2026.04.30
09:39
Вітер увірвавсь на ганок,
ходором вся хата.
Не буди мене так рано,
я ще хочу спати.
Додивитись сни рожеві,
дочекатись зливи
і плекати світ у мреві
срібної оливи.
ходором вся хата.
Не буди мене так рано,
я ще хочу спати.
Додивитись сни рожеві,
дочекатись зливи
і плекати світ у мреві
срібної оливи.
2026.04.30
05:47
Зоряниці марніють тоді,
Коли жаром займається обрій,
А розбуджений звуками дім
Переповнюють світло і добрість.
Погасають, як іскри, рої
Зоряниць на блідім небосхилі,
Коли родяться вірші мої
І показують крила та силу.
Коли жаром займається обрій,
А розбуджений звуками дім
Переповнюють світло і добрість.
Погасають, як іскри, рої
Зоряниць на блідім небосхилі,
Коли родяться вірші мої
І показують крила та силу.
2026.04.29
23:51
Небесна синь така безмежна.
Не можу погляд зупинить.
Бо неповторна зникне мить.
А ми від Всесвіту залежні.
Думки бувають протилежні
тому, що коїться навколо.
Навколо скільки горя, зла.
Ось так і я в собі несла,
Не можу погляд зупинить.
Бо неповторна зникне мить.
А ми від Всесвіту залежні.
Думки бувають протилежні
тому, що коїться навколо.
Навколо скільки горя, зла.
Ось так і я в собі несла,
2026.04.29
22:02
ми переважно сумні
віриш у це чи ні
нас переважно не пре
ні депардьйо ні маре
і гороскопи не суть
хай вони інших несуть
рифами сірих діб
де заробляють на хліб
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...віриш у це чи ні
нас переважно не пре
ні депардьйо ні маре
і гороскопи не суть
хай вони інших несуть
рифами сірих діб
де заробляють на хліб
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.04.23
2026.03.31
2026.02.11
2025.11.29
2025.09.04
2025.08.19
2025.05.15
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тамара Швець (1953) /
Проза
Время времечко...
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Время времечко...
Время времечко, шаг за шагом…
День за днем , год за годом…
Бегут, бегут никого не ждут…
Выбираем свой маршрут…
Шаг уверенный , добрый взгляд…
Улыбка искренняя…
Солнышко согреет…
Небеса поддержат…
Птичка запоет…
Открываем дверь в Новый день…
Удивительный мир...Загадка…
Труд любимый вдохновляет…
Опыт, мастерство на пользу…
Всевышний земными дарами кормит…
Шаг уверенный , добрый взгляд…
Улыбка искренняя…
Солнышко согреет…
Небеса поддержат…
Птичка запоет…
Счастьем сердце, душу наполняем …
Сами, с другими делимся букетами …
Из добрых слов, полезными делами…
Гармония, природа вокруг впечатляет…
Шаг уверенный , добрый взгляд…
Улыбка искренняя…
Солнышко согреет…
Небеса поддержат…
Птичка запоет…
11.03.25 Тамара Швец
Час за часом, крок за кроком...
День за днем, рік за роком...
Біжать, біжать нікого не чекають...
Вибираємо свій маршрут...
Крок впевнений, добрий погляд...
Усмішка щира…
Сонечко зігріє…
Небеса підтримають…
Пташка заспіває…
Відчиняємо двері у Новий день...
Дивовижний світ ... Загадка ...
Праця улюблена надихає…
Досвід, майстерність на користь…
Всевишній земними дарами годує…
Крок впевнений, добрий погляд...
Усмішка щира…
Сонечко зігріє…
Небеса підтримають…
Пташка заспіває…
Щастям серце, душу наповнюємо …
Самі, з іншими ділимося букетами...
З добрих слів, корисними справами...
Гармонія , природа навколо вражає…
Крок впевнений, добрий погляд...
Усмішка щира…
Сонечко зігріє…
Небеса підтримають…
Пташка заспіває…
11.03.25 Тамара Швець
ID: 1035208
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Сюжетна лірика відносин
дата надходження: 11.03.2025 20:13:55
© дата внесення змiн: 11.03.2025 20:13:55
автор: Тома
День за днем , год за годом…
Бегут, бегут никого не ждут…
Выбираем свой маршрут…
Шаг уверенный , добрый взгляд…
Улыбка искренняя…
Солнышко согреет…
Небеса поддержат…
Птичка запоет…
Открываем дверь в Новый день…
Удивительный мир...Загадка…
Труд любимый вдохновляет…
Опыт, мастерство на пользу…
Всевышний земными дарами кормит…
Шаг уверенный , добрый взгляд…
Улыбка искренняя…
Солнышко согреет…
Небеса поддержат…
Птичка запоет…
Счастьем сердце, душу наполняем …
Сами, с другими делимся букетами …
Из добрых слов, полезными делами…
Гармония, природа вокруг впечатляет…
Шаг уверенный , добрый взгляд…
Улыбка искренняя…
Солнышко согреет…
Небеса поддержат…
Птичка запоет…
11.03.25 Тамара Швец
Час за часом, крок за кроком...
День за днем, рік за роком...
Біжать, біжать нікого не чекають...
Вибираємо свій маршрут...
Крок впевнений, добрий погляд...
Усмішка щира…
Сонечко зігріє…
Небеса підтримають…
Пташка заспіває…
Відчиняємо двері у Новий день...
Дивовижний світ ... Загадка ...
Праця улюблена надихає…
Досвід, майстерність на користь…
Всевишній земними дарами годує…
Крок впевнений, добрий погляд...
Усмішка щира…
Сонечко зігріє…
Небеса підтримають…
Пташка заспіває…
Щастям серце, душу наповнюємо …
Самі, з іншими ділимося букетами...
З добрих слів, корисними справами...
Гармонія , природа навколо вражає…
Крок впевнений, добрий погляд...
Усмішка щира…
Сонечко зігріє…
Небеса підтримають…
Пташка заспіває…
11.03.25 Тамара Швець
ID: 1035208
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Сюжетна лірика відносин
дата надходження: 11.03.2025 20:13:55
© дата внесення змiн: 11.03.2025 20:13:55
автор: Тома
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
