Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.01.29
11:43
То він мене ніколи не кохав.
Чи згадує мелодію минулу?
Бо я ще й досі вальсу не забула,
як лопотіли в полисках заграв.
Ніяк наговоритись не могли,
всотати ніжність в почуття незриме
і дієслів не висказаних рими
під небесами бурштинових слив.
Чи згадує мелодію минулу?
Бо я ще й досі вальсу не забула,
як лопотіли в полисках заграв.
Ніяк наговоритись не могли,
всотати ніжність в почуття незриме
і дієслів не висказаних рими
під небесами бурштинових слив.
2026.01.29
11:26
Порожній стадіон - як виклик порожнечі,
Як виклик непроявленому злу.
Гуляє дух свободи і предтечі,
Як виклик небуттю і злому королю.
На стадіоні грає Марадона.
Всі матчі вирішальні у цей час
Розіграні на полі стадіону,
Як виклик непроявленому злу.
Гуляє дух свободи і предтечі,
Як виклик небуттю і злому королю.
На стадіоні грає Марадона.
Всі матчі вирішальні у цей час
Розіграні на полі стадіону,
2026.01.29
11:12
Поліфонія – лебедине звучання
рук погладливих,
синя синь,
кіт манюній з тонюнім сюрчанням,
що з-під боку мого смокче тінь,
мов комарик, який у комору
у тепло, у неволю, з простору…
рук погладливих,
синя синь,
кіт манюній з тонюнім сюрчанням,
що з-під боку мого смокче тінь,
мов комарик, який у комору
у тепло, у неволю, з простору…
2026.01.29
10:42
ЯК ПРО НАС
Із Іллі Еренбурга (1891-1967)
Вони напали, сказом пройняті,
з азартом вбивць та упиряк;
але таке є слово: «встояти»,
коли й не встояти ніяк,
Із Іллі Еренбурга (1891-1967)
Вони напали, сказом пройняті,
з азартом вбивць та упиряк;
але таке є слово: «встояти»,
коли й не встояти ніяк,
2026.01.29
05:37
То в жар мене, то в холод кине,
Рояться думоньки сумні --
Так заболіла Україна...
І душать сльози навісні.
Вкраїнці -- у боях титани,
І творять чудеса в борні,
А між собою - отамани,
Рояться думоньки сумні --
Так заболіла Україна...
І душать сльози навісні.
Вкраїнці -- у боях титани,
І творять чудеса в борні,
А між собою - отамани,
2026.01.28
23:03
У цьому будинку зникають душі....
Ти хочеш ступити на його поріг?
Спочатку прислухайся до звуків
(а раптом десь стогін ... крізь тишу століть)
У цьому будинку зникають душі...
Поріг переступлено...
Страшно? Не йди!
Ти хочеш ступити на його поріг?
Спочатку прислухайся до звуків
(а раптом десь стогін ... крізь тишу століть)
У цьому будинку зникають душі...
Поріг переступлено...
Страшно? Не йди!
2026.01.28
20:52
Не вгамую серця стук...
Січень, змилуйся над нами.
Божевільний хуги гук
між розлогими ярами.
Милий в чаті пропаде,
згубиться і не знайдеться.
Припаде ж бо де-не-де.
Січень, змилуйся над нами.
Божевільний хуги гук
між розлогими ярами.
Милий в чаті пропаде,
згубиться і не знайдеться.
Припаде ж бо де-не-де.
2026.01.28
20:24
…ось вона, ось… старенька верба
Потрісканий стовбур все той же…
Що, не впізнала? пам’ять не та?
Ти зачекай… Вербонько-боже
Спомини лиш… встрічала весну
А в жовтні покірно жовтіла
Листя і віття з рос і в росу
Потрісканий стовбур все той же…
Що, не впізнала? пам’ять не та?
Ти зачекай… Вербонько-боже
Спомини лиш… встрічала весну
А в жовтні покірно жовтіла
Листя і віття з рос і в росу
2026.01.28
18:46
Усе сторчма на цім святковім світі.
Лиш догори ходить єврей дає ногам.
Чи ж перший я, хто запримітив,
Що полотно мудріш, аніж художник сам?
Портрет мій був би рабину впору.
Затіснуватий, може, але ж пасує так.
Вічно і в’ їдливо вивча він Тору,
Лиш догори ходить єврей дає ногам.
Чи ж перший я, хто запримітив,
Що полотно мудріш, аніж художник сам?
Портрет мій був би рабину впору.
Затіснуватий, може, але ж пасує так.
Вічно і в’ їдливо вивча він Тору,
2026.01.28
13:37
Які красиві ці сніги!
Які нестерпні!
Під ними тліє світ нагий,
як скрипка серпня…
Його чутлива нагота —
ламка і ніжна,
укрита попелом, як та
жона невтішна.
Які нестерпні!
Під ними тліє світ нагий,
як скрипка серпня…
Його чутлива нагота —
ламка і ніжна,
укрита попелом, як та
жона невтішна.
2026.01.28
11:13
Таємне слово проросте крізь листя,
Крізь глицю і знебарвлену траву.
Це слово, ніби істина столиця,
Увірветься в історію живу.
Таємне слово буде лікувати
Від викривлень шаленої доби.
Воно прорветься крізь сталеві ґрати,
Крізь глицю і знебарвлену траву.
Це слово, ніби істина столиця,
Увірветься в історію живу.
Таємне слово буде лікувати
Від викривлень шаленої доби.
Воно прорветься крізь сталеві ґрати,
2026.01.28
09:49
Це так просто —
не шукати істини у вині,
коли вона прозоро стікає
стінками келишка з «Чачею».
Входиш туди критиком,
а виходиш —
чистим аркушем.
Перша чарка — за герменевтику,
не шукати істини у вині,
коли вона прозоро стікає
стінками келишка з «Чачею».
Входиш туди критиком,
а виходиш —
чистим аркушем.
Перша чарка — за герменевтику,
2026.01.27
20:27
Підвіконня високе і ковані ґрати.
Не побачити сонця за брудом на склі.
Номер шостий на дверях моєї палати –
Аж до сьомого неба портал від землі.
Стіни, білі колись, посіріли від часу,
Сіру стелю вінчає щербатий плафон,
Світло в ньому бліде – та ні
Не побачити сонця за брудом на склі.
Номер шостий на дверях моєї палати –
Аж до сьомого неба портал від землі.
Стіни, білі колись, посіріли від часу,
Сіру стелю вінчає щербатий плафон,
Світло в ньому бліде – та ні
2026.01.27
18:04
січневий день і вітер зимний
ось я закоханий чом би і ні
вітер пройма така причина
гріємося доторки рук твоїх
нумо станцюймо одні
в холоді цеї зими
твоє тепло &
ось я закоханий чом би і ні
вітер пройма така причина
гріємося доторки рук твоїх
нумо станцюймо одні
в холоді цеї зими
твоє тепло &
2026.01.27
13:35
якщо безладно наглядати
за техпроцесами всіма
то виробництво встати може
стійма
коли відкинувши убогість
побути мультиглитаєм
чому б не вкласти капітали
за техпроцесами всіма
то виробництво встати може
стійма
коли відкинувши убогість
побути мультиглитаєм
чому б не вкласти капітали
2026.01.27
11:23
знаєш що там похитується
на гойдалці гілок
його не видно
тільки цей скрип
тільки він бачить напнуті на крони голоси
коли я вдягаю на плечі рюкзак
я хочу хотіти не слухати
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...на гойдалці гілок
його не видно
тільки цей скрип
тільки він бачить напнуті на крони голоси
коли я вдягаю на плечі рюкзак
я хочу хотіти не слухати
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.09.04
2025.08.19
2025.05.15
2025.04.30
2025.04.24
2025.03.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тамара Швець (1953) /
Проза
Время времечко...
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Время времечко...
Время времечко, шаг за шагом…
День за днем , год за годом…
Бегут, бегут никого не ждут…
Выбираем свой маршрут…
Шаг уверенный , добрый взгляд…
Улыбка искренняя…
Солнышко согреет…
Небеса поддержат…
Птичка запоет…
Открываем дверь в Новый день…
Удивительный мир...Загадка…
Труд любимый вдохновляет…
Опыт, мастерство на пользу…
Всевышний земными дарами кормит…
Шаг уверенный , добрый взгляд…
Улыбка искренняя…
Солнышко согреет…
Небеса поддержат…
Птичка запоет…
Счастьем сердце, душу наполняем …
Сами, с другими делимся букетами …
Из добрых слов, полезными делами…
Гармония, природа вокруг впечатляет…
Шаг уверенный , добрый взгляд…
Улыбка искренняя…
Солнышко согреет…
Небеса поддержат…
Птичка запоет…
11.03.25 Тамара Швец
Час за часом, крок за кроком...
День за днем, рік за роком...
Біжать, біжать нікого не чекають...
Вибираємо свій маршрут...
Крок впевнений, добрий погляд...
Усмішка щира…
Сонечко зігріє…
Небеса підтримають…
Пташка заспіває…
Відчиняємо двері у Новий день...
Дивовижний світ ... Загадка ...
Праця улюблена надихає…
Досвід, майстерність на користь…
Всевишній земними дарами годує…
Крок впевнений, добрий погляд...
Усмішка щира…
Сонечко зігріє…
Небеса підтримають…
Пташка заспіває…
Щастям серце, душу наповнюємо …
Самі, з іншими ділимося букетами...
З добрих слів, корисними справами...
Гармонія , природа навколо вражає…
Крок впевнений, добрий погляд...
Усмішка щира…
Сонечко зігріє…
Небеса підтримають…
Пташка заспіває…
11.03.25 Тамара Швець
ID: 1035208
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Сюжетна лірика відносин
дата надходження: 11.03.2025 20:13:55
© дата внесення змiн: 11.03.2025 20:13:55
автор: Тома
День за днем , год за годом…
Бегут, бегут никого не ждут…
Выбираем свой маршрут…
Шаг уверенный , добрый взгляд…
Улыбка искренняя…
Солнышко согреет…
Небеса поддержат…
Птичка запоет…
Открываем дверь в Новый день…
Удивительный мир...Загадка…
Труд любимый вдохновляет…
Опыт, мастерство на пользу…
Всевышний земными дарами кормит…
Шаг уверенный , добрый взгляд…
Улыбка искренняя…
Солнышко согреет…
Небеса поддержат…
Птичка запоет…
Счастьем сердце, душу наполняем …
Сами, с другими делимся букетами …
Из добрых слов, полезными делами…
Гармония, природа вокруг впечатляет…
Шаг уверенный , добрый взгляд…
Улыбка искренняя…
Солнышко согреет…
Небеса поддержат…
Птичка запоет…
11.03.25 Тамара Швец
Час за часом, крок за кроком...
День за днем, рік за роком...
Біжать, біжать нікого не чекають...
Вибираємо свій маршрут...
Крок впевнений, добрий погляд...
Усмішка щира…
Сонечко зігріє…
Небеса підтримають…
Пташка заспіває…
Відчиняємо двері у Новий день...
Дивовижний світ ... Загадка ...
Праця улюблена надихає…
Досвід, майстерність на користь…
Всевишній земними дарами годує…
Крок впевнений, добрий погляд...
Усмішка щира…
Сонечко зігріє…
Небеса підтримають…
Пташка заспіває…
Щастям серце, душу наповнюємо …
Самі, з іншими ділимося букетами...
З добрих слів, корисними справами...
Гармонія , природа навколо вражає…
Крок впевнений, добрий погляд...
Усмішка щира…
Сонечко зігріє…
Небеса підтримають…
Пташка заспіває…
11.03.25 Тамара Швець
ID: 1035208
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Сюжетна лірика відносин
дата надходження: 11.03.2025 20:13:55
© дата внесення змiн: 11.03.2025 20:13:55
автор: Тома
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
