Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.06.15
06:14
Птах сумний на горобині
повертає в дійсність.
Ні, не зрадив, не покинув —
відійшов у вічність.
Чи подумати могла я,
що біда проклята,
наче круків хижа зграя,
повертає в дійсність.
Ні, не зрадив, не покинув —
відійшов у вічність.
Чи подумати могла я,
що біда проклята,
наче круків хижа зграя,
2026.06.14
23:13
Не маєтки паперові,
а споріднені по крові,
розум і душа готові
мати серце для любові.
В погляді, а чи в розмові,
або хоч в одному слові,
сенс життя є при умові:
а споріднені по крові,
розум і душа готові
мати серце для любові.
В погляді, а чи в розмові,
або хоч в одному слові,
сенс життя є при умові:
2026.06.14
21:55
Ішов чумак ще бідніший,
Аніж перше з дому вийшов,-
Ані соли, ні тарані,
Одні тільки штани рвані,
Тільки латана свитина
Та порожняя торбина.
“Де твої, чумаче, воли?
Чом вертаєшся ти голий?
Аніж перше з дому вийшов,-
Ані соли, ні тарані,
Одні тільки штани рвані,
Тільки латана свитина
Та порожняя торбина.
“Де твої, чумаче, воли?
Чом вертаєшся ти голий?
2026.06.14
20:11
іще на хвилину дитинство городом недостигаючих полуниць · строго зелений нечервоніючий аґрус усе дозволяється їсти навіть не миючи · старий холодильник кавказ із характерною залізною ручкою що в одноруких бандитів тільки стирчить не догори а додолу · херн
2026.06.14
19:27
Ще прізвищ в давнину не існувало,
По прізвиськам людей і розрізняли.
Князів, скажімо давньоруських взяти.
Мстиславів там і Рюриків багато,
Всеславів, Володимирів чимало.
Та й Святославів, Ігорів навалом.
Ще Всеволоди всякі, Ярослави.
Й багато хто з
По прізвиськам людей і розрізняли.
Князів, скажімо давньоруських взяти.
Мстиславів там і Рюриків багато,
Всеславів, Володимирів чимало.
Та й Святославів, Ігорів навалом.
Ще Всеволоди всякі, Ярослави.
Й багато хто з
2026.06.14
17:29
Так сонце смажить невідступно
У гладіаторських боях,
Жорстоко, хижо і підступно
В далеких вигаслих краях.
Так прямо воїну у вічі
Воно палає, ніби меч.
І стяг далекого сторіччя
У гладіаторських боях,
Жорстоко, хижо і підступно
В далеких вигаслих краях.
Так прямо воїну у вічі
Воно палає, ніби меч.
І стяг далекого сторіччя
2026.06.14
11:25
Анатолій Матвійчук
Найгірше - коли нездари судять Митця...
Плювати в спину Геніям не треба,
Коли вони за небокрай ідуть!
Бо душі їх здіймаються у Небо,
І в тім, напевно, є найвища суть.
Найгірше - коли нездари судять Митця...
Плювати в спину Геніям не треба,
Коли вони за небокрай ідуть!
Бо душі їх здіймаються у Небо,
І в тім, напевно, є найвища суть.
2026.06.14
11:13
Я постукав в двері Бога,
Зранку, у неділю.
- Чи ти, Боже, віриш в мене?
Він спросоння:
- Ні, не вірю!
Ти є вигадка учених,
Пустота наполовину,
Зранку, у неділю.
- Чи ти, Боже, віриш в мене?
Він спросоння:
- Ні, не вірю!
Ти є вигадка учених,
Пустота наполовину,
2026.06.14
09:48
Пісок сховався у рогожу.
З’явились - Діккенс і вовки.
Жебрак гомілки сон тривожить,
Готує з кістки поплавки.
Гарцюють коники в коноплях
Промовлю я тобі: - Дивись!-
Вогонь вже їсть життя голоблю
І дим націлися кудись…
З’явились - Діккенс і вовки.
Жебрак гомілки сон тривожить,
Готує з кістки поплавки.
Гарцюють коники в коноплях
Промовлю я тобі: - Дивись!-
Вогонь вже їсть життя голоблю
І дим націлися кудись…
2026.06.14
07:48
Реквієм страждання
відлунало скерцо.
Стихнуло мовчанням
в порожнині серця.
Боже, як жахливо
втратити колишнє...
Ми ж були щасливі,
як буяли вишні
відлунало скерцо.
Стихнуло мовчанням
в порожнині серця.
Боже, як жахливо
втратити колишнє...
Ми ж були щасливі,
як буяли вишні
2026.06.14
07:24
Сонний алігатор у полуденнім сонці
Побіля річки як-ото зазвичай у сторонці (о ні)
Хоче своє віскі
Хоче свої чаї
Але хоч що завгодно та мене не хчи
О ні
О ні я бував там доволі
Побіля річки як-ото зазвичай у сторонці (о ні)
Хоче своє віскі
Хоче свої чаї
Але хоч що завгодно та мене не хчи
О ні
О ні я бував там доволі
2026.06.14
06:25
Щоби стан покращивсь зранку -
Треба чаю випить склянку,
Бутерброда скуштувати,
Щоб порадувати матір
Дуже гарним апетитом
Та у школі бути ситим.
14.06.26
Треба чаю випить склянку,
Бутерброда скуштувати,
Щоб порадувати матір
Дуже гарним апетитом
Та у школі бути ситим.
14.06.26
2026.06.13
21:40
Зиму я цю намацав,
Роблю у неї крок.
Ти подивись: не плачу,
Губи мої – пісок.
Скільки змовчати хочу –
І затягну паском
Ночі пітьму молочну,
Роблю у неї крок.
Ти подивись: не плачу,
Губи мої – пісок.
Скільки змовчати хочу –
І затягну паском
Ночі пітьму молочну,
2026.06.13
20:36
іконостас твоїх ікон
для інших неважливий
орган регістри овертон
ще ладан тут курили
курили опіум хоча
дешевка синтетична
не промовляє до дівчат
сторонніх або стрічних
для інших неважливий
орган регістри овертон
ще ладан тут курили
курили опіум хоча
дешевка синтетична
не промовляє до дівчат
сторонніх або стрічних
2026.06.13
16:21
Літо з квітами жасмину,
Я до тебе серцем лину —
Літенько.
І вітаю, і цілую
Кожну квітоньку.
Он щебече соловейко —
Зупинилася,
Я до тебе серцем лину —
Літенько.
І вітаю, і цілую
Кожну квітоньку.
Он щебече соловейко —
Зупинилася,
2026.06.13
14:46
Ніч колишеться над левадою —
Полином.
Серце повниться тихо згадкою,
Наче сон.
Місяць випливе стигло-жовтий там,
За ліском.
Явір стане моїм порадником,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Полином.
Серце повниться тихо згадкою,
Наче сон.
Місяць випливе стигло-жовтий там,
За ліском.
Явір стане моїм порадником,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.11.29
2025.09.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тамара Швець (1953) /
Проза
Время времечко...
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Время времечко...
Время времечко, шаг за шагом…
День за днем , год за годом…
Бегут, бегут никого не ждут…
Выбираем свой маршрут…
Шаг уверенный , добрый взгляд…
Улыбка искренняя…
Солнышко согреет…
Небеса поддержат…
Птичка запоет…
Открываем дверь в Новый день…
Удивительный мир...Загадка…
Труд любимый вдохновляет…
Опыт, мастерство на пользу…
Всевышний земными дарами кормит…
Шаг уверенный , добрый взгляд…
Улыбка искренняя…
Солнышко согреет…
Небеса поддержат…
Птичка запоет…
Счастьем сердце, душу наполняем …
Сами, с другими делимся букетами …
Из добрых слов, полезными делами…
Гармония, природа вокруг впечатляет…
Шаг уверенный , добрый взгляд…
Улыбка искренняя…
Солнышко согреет…
Небеса поддержат…
Птичка запоет…
11.03.25 Тамара Швец
Час за часом, крок за кроком...
День за днем, рік за роком...
Біжать, біжать нікого не чекають...
Вибираємо свій маршрут...
Крок впевнений, добрий погляд...
Усмішка щира…
Сонечко зігріє…
Небеса підтримають…
Пташка заспіває…
Відчиняємо двері у Новий день...
Дивовижний світ ... Загадка ...
Праця улюблена надихає…
Досвід, майстерність на користь…
Всевишній земними дарами годує…
Крок впевнений, добрий погляд...
Усмішка щира…
Сонечко зігріє…
Небеса підтримають…
Пташка заспіває…
Щастям серце, душу наповнюємо …
Самі, з іншими ділимося букетами...
З добрих слів, корисними справами...
Гармонія , природа навколо вражає…
Крок впевнений, добрий погляд...
Усмішка щира…
Сонечко зігріє…
Небеса підтримають…
Пташка заспіває…
11.03.25 Тамара Швець
ID: 1035208
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Сюжетна лірика відносин
дата надходження: 11.03.2025 20:13:55
© дата внесення змiн: 11.03.2025 20:13:55
автор: Тома
День за днем , год за годом…
Бегут, бегут никого не ждут…
Выбираем свой маршрут…
Шаг уверенный , добрый взгляд…
Улыбка искренняя…
Солнышко согреет…
Небеса поддержат…
Птичка запоет…
Открываем дверь в Новый день…
Удивительный мир...Загадка…
Труд любимый вдохновляет…
Опыт, мастерство на пользу…
Всевышний земными дарами кормит…
Шаг уверенный , добрый взгляд…
Улыбка искренняя…
Солнышко согреет…
Небеса поддержат…
Птичка запоет…
Счастьем сердце, душу наполняем …
Сами, с другими делимся букетами …
Из добрых слов, полезными делами…
Гармония, природа вокруг впечатляет…
Шаг уверенный , добрый взгляд…
Улыбка искренняя…
Солнышко согреет…
Небеса поддержат…
Птичка запоет…
11.03.25 Тамара Швец
Час за часом, крок за кроком...
День за днем, рік за роком...
Біжать, біжать нікого не чекають...
Вибираємо свій маршрут...
Крок впевнений, добрий погляд...
Усмішка щира…
Сонечко зігріє…
Небеса підтримають…
Пташка заспіває…
Відчиняємо двері у Новий день...
Дивовижний світ ... Загадка ...
Праця улюблена надихає…
Досвід, майстерність на користь…
Всевишній земними дарами годує…
Крок впевнений, добрий погляд...
Усмішка щира…
Сонечко зігріє…
Небеса підтримають…
Пташка заспіває…
Щастям серце, душу наповнюємо …
Самі, з іншими ділимося букетами...
З добрих слів, корисними справами...
Гармонія , природа навколо вражає…
Крок впевнений, добрий погляд...
Усмішка щира…
Сонечко зігріє…
Небеса підтримають…
Пташка заспіває…
11.03.25 Тамара Швець
ID: 1035208
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Сюжетна лірика відносин
дата надходження: 11.03.2025 20:13:55
© дата внесення змiн: 11.03.2025 20:13:55
автор: Тома
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
