Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.03.20
21:02
Вечір палко вдивляється в очі весні,
до зими обернувши затінену спину.
Зорі сяють в його пелехатій чуприні,
як далекі й досяжні вітальні вогні.
Вони звуть її, – Весно, і вказують шлях
крізь пошерхлі брудними торос
до зими обернувши затінену спину.
Зорі сяють в його пелехатій чуприні,
як далекі й досяжні вітальні вогні.
Вони звуть її, – Весно, і вказують шлях
крізь пошерхлі брудними торос
2026.03.20
19:41
Михайло Голодний (1903-1949)
В степу під Херсоном
попасище коням,
в степу під Херсоном курган.
Лежить під курганом,
повитим туманом,
матрос Железняк, партизан.
В степу під Херсоном
попасище коням,
в степу під Херсоном курган.
Лежить під курганом,
повитим туманом,
матрос Железняк, партизан.
2026.03.20
18:36
Ти поспішаєш...
Ну, скажи на милість,
Куди летиш, що гнуться закаблуки?
Забула праску вимкнуть?
Вередували діти?
По пиятиці чоловік ні кує-ні меле?..
...Просто мусиш поспішать...
Бо ти - Жінка...
Ну, скажи на милість,
Куди летиш, що гнуться закаблуки?
Забула праску вимкнуть?
Вередували діти?
По пиятиці чоловік ні кує-ні меле?..
...Просто мусиш поспішать...
Бо ти - Жінка...
2026.03.20
16:16
Земле предків, Правіри, ти свята є по праву.
Як витримуєш, рідна, цю злочинну державу,
Цей цинічний, жорстокий механізм геноциду,
Цей ерзац-суверенний анахтемський гармидер?
Хмарочоси, котеджі, полігони військові -
Нема доброг
Як витримуєш, рідна, цю злочинну державу,
Цей цинічний, жорстокий механізм геноциду,
Цей ерзац-суверенний анахтемський гармидер?
Хмарочоси, котеджі, полігони військові -
Нема доброг
2026.03.20
15:21
То – двері з очком,
зле старе призволяще,
яке мертві гноми зіжруть.
То хворе на все!
Не простиме ні за що –
крадіжками суще! Хай мруть
його осоружні думки небувалі
і стогони після розлук.
зле старе призволяще,
яке мертві гноми зіжруть.
То хворе на все!
Не простиме ні за що –
крадіжками суще! Хай мруть
його осоружні думки небувалі
і стогони після розлук.
2026.03.20
11:47
Зазирни в мої сни, ти побачиш простори безкраї,
Де цвітуть анемони і родить калина густа.
Зазирни в мої сни, ніби в очі самого розмаю,
Де відкриється совість та істина зовні проста.
Зазирни в мої сни, у буремні, бурунні століття,
Де зіткнулись
Де цвітуть анемони і родить калина густа.
Зазирни в мої сни, ніби в очі самого розмаю,
Де відкриється совість та істина зовні проста.
Зазирни в мої сни, у буремні, бурунні століття,
Де зіткнулись
2026.03.20
10:16
Подвійне, а з назвою – і потрійне "кохаю і люблю" виглядає таким, ніби автор у бажанні бути почутим виконав повтор, який переданий майже сигналом бідства на той випадок, якщо раптом хтось погано ловить. Далі – "ніколи не порівняну ні з ким" – і в цьом
2026.03.20
08:23
Кохаю і люблю, моя кохано,
Ніколи не порівняну ні з ким,
Тебе одну - натхненно й полум'яно
Своїм чуттям, високим і святим.
Живу тобою, дихаю, вмираю,
Відроджуюсь, як блискавка і грім,
Крізь віддаль неокреслено безкраю,
Ніколи не порівняну ні з ким,
Тебе одну - натхненно й полум'яно
Своїм чуттям, високим і святим.
Живу тобою, дихаю, вмираю,
Відроджуюсь, як блискавка і грім,
Крізь віддаль неокреслено безкраю,
2026.03.20
07:55
Цілу зиму нею снили,
Виглядали з дня на день,
А вона лиш пахла мило
Після стужі де-не-де
На відкритих сонцю схилах
Невисоких наших круч,
Мов не мала зовсім сили
Віднайти потрібний ключ
Виглядали з дня на день,
А вона лиш пахла мило
Після стужі де-не-де
На відкритих сонцю схилах
Невисоких наших круч,
Мов не мала зовсім сили
Віднайти потрібний ключ
2026.03.20
05:44
Я гадаю
Буде це
Легковажно, гаразд
Я гадаю
Буде це
Легковажно, окей
Твою машкару
Буде це
Легковажно, гаразд
Я гадаю
Буде це
Легковажно, окей
Твою машкару
2026.03.19
23:14
Не можна існувати без
поезії і патріот
організовує лікбез
на рідній мові, та висот
сягає авторка поез,
які оцінює народ.
Тому без пафосу кажу,
що ми давно не племена
поезії і патріот
організовує лікбез
на рідній мові, та висот
сягає авторка поез,
які оцінює народ.
Тому без пафосу кажу,
що ми давно не племена
2026.03.19
18:47
Імла незгод і світлий смуток –
Це те, що визріло між нами.
Розрив - одна з тих оборудок,
Де розраховуються снами.
Вони однаково самотні,
Як ми в теперішньому стані.
А що було напередодні,
Це те, що визріло між нами.
Розрив - одна з тих оборудок,
Де розраховуються снами.
Вони однаково самотні,
Як ми в теперішньому стані.
А що було напередодні,
2026.03.19
18:14
Я заплутався в сітях дрімучих,
У тужавості лютих погроз,
У болотах сум'ять і могутніх
Несходимих степах у мороз.
Я заплутався в сумнівах, болях,
У стражданнях важких голосінь,
У складних і завихрених долях,
У тужавості лютих погроз,
У болотах сум'ять і могутніх
Несходимих степах у мороз.
Я заплутався в сумнівах, болях,
У стражданнях важких голосінь,
У складних і завихрених долях,
2026.03.19
16:57
Сиджу, бувало та дивлюсь новини,
Цікавлюся: що ж там у москалів?
Хто там керує? Хто в них на чолі?
Й дивуюся – там купа з України
У кріслах, навіть у Кремлі сидять.
І, поки кров‘ю наш народ спливає,
Вони себе чудово почувають
І «чесними» очима в с
Цікавлюся: що ж там у москалів?
Хто там керує? Хто в них на чолі?
Й дивуюся – там купа з України
У кріслах, навіть у Кремлі сидять.
І, поки кров‘ю наш народ спливає,
Вони себе чудово почувають
І «чесними» очима в с
2026.03.19
16:26
Біль тисне на скроні — розквітнув зірчастий,
дурманом закопчений болиголов?
Як важко на смертному ложі плекати
без віри й надії нещасну любов.
Ген, за бур'янами відради колишні —
ніхто не підніме минуле на глум?
А де ж заховатися, Боже Всевишній,
дурманом закопчений болиголов?
Як важко на смертному ложі плекати
без віри й надії нещасну любов.
Ген, за бур'янами відради колишні —
ніхто не підніме минуле на глум?
А де ж заховатися, Боже Всевишній,
2026.03.19
11:07
Шок від того, що літо минає,
Переллється у трепет ріки,
Розіллється луною у гаю
І полине в поля навіки.
Так багато ми влітку не встигли.
Час минув у сипучий пісок.
Ми торкнемось небесної титли
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Переллється у трепет ріки,
Розіллється луною у гаю
І полине в поля навіки.
Так багато ми влітку не встигли.
Час минув у сипучий пісок.
Ми торкнемось небесної титли
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.02.11
2025.11.29
2025.09.04
2025.08.19
2025.05.15
2025.04.30
2025.04.24
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тамара Швець (1953) /
Проза
Для женщин праздник....
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Для женщин праздник....
Для женщин праздник, как приятно…
Ждем поздравлений все – понятно…
И в этот день на удивление…
Нам важно каждое мгновение…
Улыбки, взгляды,комплементы…
Мы не упустим те моменты…
Цветы, подарки и внимание…
Мужчины выразят признание…
2009 Тамара Швец
О, женщина, ты совершенство…
Природой в дар тебе дано…
Рожать дитя, и не одно…
Ты стимул в жизни для мужчин…
Не нужно им других причин…
Чтобы в полет всегда стремится…
И чести, славы им добиться…
Так грациозна, так красива…
По жизни ты идешь как диво…
Блаженство , радость излучая…
Всегда уверенно шагая…
Желаешь сделать мир добрей…
Создать уют и воспитать детей…
март 2009 Тамара Швец
В весенний, ласковый денек…
Слова для женщин, с песен взяты…
Мужчинам, даже невдомек…
Насколько женщины богаты…
Богаты женскою судьбой…
Быть мамой, бабушкой, сестрой…
Хранить очаг в семье своей…
Душой заботиться о ней…
Красивы, ласковы, умелы…
Их совершенству нет предела
Мужчин вокруг зачаровали
Свои улыбки всем раздали…
Март,2009
Женщины не ошибаются, когда влюбляются…
И выбирают себе друга на всю жизнь…
Женщины не ошибаются, занятие, профессию выбирая…
Она ведь кормит их всю жизнь…
Женщины не ошибаются, друзьями и подругами окружая…
Дорожат, стараются эту дружбу сохранить…
Женщины не ошибаются детей рожая…
Воспитывая и оберегая их всю жизнь…
Женщины не ошибаются когда поют от счастья…
Если, конечно, оно досталось им…
28.06.17 (написаны в больнице) Тамара Швец
Что может женщина, не счесть...
Природа главную ей роль дала...
Материнством наградила...
Родить и воспитать детей...
Свое тепло и душу в них вложить...
Чтобы потом гордиться ими...
18.06.17(написаны в больнице) Тамара Швец
Дуже гарно сказав Карен Бліксен, що чоловік і жінка – дві скриньки,в яких зберігаються ключі один до одного...
Якщо ключики ці в надійних, добрих є руках, і вміло досконало ними нам користуватись, то в кожнім домі, такі «скриньки» дадуть можливість для щасливого, сімейного життя...
13.05.18 11.05 Тамара Швець
Весна, солнышко взошло…
Расправила крылышки, лечу…
Парю в мечтах, любуюсь миром…
Наслаждаюсь, люблю природу …
Дарить улыбки и тепло…
Я так хочу, я так хочу…
Счастливой быть, крупинки радости…
Раздать с любовью …
Кто встретиться мне на пути…
Я так весь мир и жизнь люблю…
Всевышнего за все благодарю…
9.03.19 10.42 Тамара Швец
Женщина - жемчужина совершенного и высшего Творца! Замысел главный - рожать, достойными воспитывать детей...
Мужчины - это мужество, сила и отвага! Обеспечить мир, достаток и спокойную жизнь в своей семье – это основная их роль ...
Главное эти роли выполнять! В счастливых семьях – счастливы все, что может быть ценней! Гармонично жить в мире,трудиться, природу и людей вокруг беречь, любить и уважать...
Намного лучшим станет все вокруг, что видим мы...
Взрослое поколение передаст грядущим достойный уважения пример, который - лучше всяких слов, законов -
как счастливо и мирно на нашей Прекрасной Планете жить! Всевышнего за все дары благодарить!
13.03.21 17.21 Тамара Швец
Женщина, мама , жена, сестра, подруга, бабушка…
Ей роль особая Творцом отведена, рожать, воспитывать детей…
Наследников, продолжателей рода, семьи…
Щедрость, любовь, тепло сердца и души им передать…
История жизни, биография каждого человека…
Начинается с грудного молока, первого слова, первого шага…
Авторитет в семье создает, поддерживает заботливый отец…
5.03.25 Тамара Швец
ID: 1034987
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 08.03.2025 18:15:32
© дата внесення змiн: 08.03.2025 18:15:32
автор: Тома
Ждем поздравлений все – понятно…
И в этот день на удивление…
Нам важно каждое мгновение…
Улыбки, взгляды,комплементы…
Мы не упустим те моменты…
Цветы, подарки и внимание…
Мужчины выразят признание…
2009 Тамара Швец
О, женщина, ты совершенство…
Природой в дар тебе дано…
Рожать дитя, и не одно…
Ты стимул в жизни для мужчин…
Не нужно им других причин…
Чтобы в полет всегда стремится…
И чести, славы им добиться…
Так грациозна, так красива…
По жизни ты идешь как диво…
Блаженство , радость излучая…
Всегда уверенно шагая…
Желаешь сделать мир добрей…
Создать уют и воспитать детей…
март 2009 Тамара Швец
В весенний, ласковый денек…
Слова для женщин, с песен взяты…
Мужчинам, даже невдомек…
Насколько женщины богаты…
Богаты женскою судьбой…
Быть мамой, бабушкой, сестрой…
Хранить очаг в семье своей…
Душой заботиться о ней…
Красивы, ласковы, умелы…
Их совершенству нет предела
Мужчин вокруг зачаровали
Свои улыбки всем раздали…
Март,2009
Женщины не ошибаются, когда влюбляются…
И выбирают себе друга на всю жизнь…
Женщины не ошибаются, занятие, профессию выбирая…
Она ведь кормит их всю жизнь…
Женщины не ошибаются, друзьями и подругами окружая…
Дорожат, стараются эту дружбу сохранить…
Женщины не ошибаются детей рожая…
Воспитывая и оберегая их всю жизнь…
Женщины не ошибаются когда поют от счастья…
Если, конечно, оно досталось им…
28.06.17 (написаны в больнице) Тамара Швец
Что может женщина, не счесть...
Природа главную ей роль дала...
Материнством наградила...
Родить и воспитать детей...
Свое тепло и душу в них вложить...
Чтобы потом гордиться ими...
18.06.17(написаны в больнице) Тамара Швец
Дуже гарно сказав Карен Бліксен, що чоловік і жінка – дві скриньки,в яких зберігаються ключі один до одного...
Якщо ключики ці в надійних, добрих є руках, і вміло досконало ними нам користуватись, то в кожнім домі, такі «скриньки» дадуть можливість для щасливого, сімейного життя...
13.05.18 11.05 Тамара Швець
Весна, солнышко взошло…
Расправила крылышки, лечу…
Парю в мечтах, любуюсь миром…
Наслаждаюсь, люблю природу …
Дарить улыбки и тепло…
Я так хочу, я так хочу…
Счастливой быть, крупинки радости…
Раздать с любовью …
Кто встретиться мне на пути…
Я так весь мир и жизнь люблю…
Всевышнего за все благодарю…
9.03.19 10.42 Тамара Швец
Женщина - жемчужина совершенного и высшего Творца! Замысел главный - рожать, достойными воспитывать детей...
Мужчины - это мужество, сила и отвага! Обеспечить мир, достаток и спокойную жизнь в своей семье – это основная их роль ...
Главное эти роли выполнять! В счастливых семьях – счастливы все, что может быть ценней! Гармонично жить в мире,трудиться, природу и людей вокруг беречь, любить и уважать...
Намного лучшим станет все вокруг, что видим мы...
Взрослое поколение передаст грядущим достойный уважения пример, который - лучше всяких слов, законов -
как счастливо и мирно на нашей Прекрасной Планете жить! Всевышнего за все дары благодарить!
13.03.21 17.21 Тамара Швец
Женщина, мама , жена, сестра, подруга, бабушка…
Ей роль особая Творцом отведена, рожать, воспитывать детей…
Наследников, продолжателей рода, семьи…
Щедрость, любовь, тепло сердца и души им передать…
История жизни, биография каждого человека…
Начинается с грудного молока, первого слова, первого шага…
Авторитет в семье создает, поддерживает заботливый отец…
5.03.25 Тамара Швец
ID: 1034987
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 08.03.2025 18:15:32
© дата внесення змiн: 08.03.2025 18:15:32
автор: Тома
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
