Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.12.19
18:39
не біда - зима повернулася
сніг мете на рідний поріг
Ніч Свята зігріє ці вулиці
прокладе дорогу зорі
Приспів (2р.):
хай із вертепу коляда
нам принесе надії дар
сніг мете на рідний поріг
Ніч Свята зігріє ці вулиці
прокладе дорогу зорі
Приспів (2р.):
хай із вертепу коляда
нам принесе надії дар
2025.12.19
17:46
Боже, Господе наш,
Яке ж бо величне Твоє Ім’я по всій землі!
Ти, котрий славу дав небесам.
З вуст малюків і немовлят
Ти зробив силу проти Твоїх супротивників,
Щоб зупинити ворога й месника.
Як побачу Твої небеса – справу рук Твоїх,
Місяць і зірки,
Яке ж бо величне Твоє Ім’я по всій землі!
Ти, котрий славу дав небесам.
З вуст малюків і немовлят
Ти зробив силу проти Твоїх супротивників,
Щоб зупинити ворога й месника.
Як побачу Твої небеса – справу рук Твоїх,
Місяць і зірки,
2025.12.19
17:02
А то не слуги – золоті батони
поїли– як і яйця Фаберже,
то регіони,
тобто, їхні клони
у клані комуняк опезеже.
***
А мафіозі офісу(у френчі)
поїли– як і яйця Фаберже,
то регіони,
тобто, їхні клони
у клані комуняк опезеже.
***
А мафіозі офісу(у френчі)
2025.12.19
15:48
Сьогодні скрізь - поезія Різдва,
А вчора всі писали про Святвечір.
У читача розпухла голова,
Не витримали стільки віршів плечі!
Поети, як один, тримають стрій!
Куди не глянь - листівки та ікони.
Святкової поезії майстри!
А вчора всі писали про Святвечір.
У читача розпухла голова,
Не витримали стільки віршів плечі!
Поети, як один, тримають стрій!
Куди не глянь - листівки та ікони.
Святкової поезії майстри!
2025.12.19
15:32
А спічі одне одному читати –
це не діяння вищої ваги
і не дебати,
аби набрехати,
що це народу додає снаги.
***
А реактивний шут сягає неба,
це не діяння вищої ваги
і не дебати,
аби набрехати,
що це народу додає снаги.
***
А реактивний шут сягає неба,
2025.12.19
13:47
Ти розчинилась у глибинах,
У місті страчених доріг.
Ти розчинилась, як рибина,
Яку впіймати я не зміг.
Ти розчинилася у текстах,
У манускриптах небуття.
Ти розчинилася у сексі,
У місті страчених доріг.
Ти розчинилась, як рибина,
Яку впіймати я не зміг.
Ти розчинилася у текстах,
У манускриптах небуття.
Ти розчинилася у сексі,
2025.12.19
12:47
Прожитий рік ступає в час минулий.
Ще крок із ним, іще у ньому мить.
Освітлення його останній люмен
Незбутими надіями струмить.
Його немов би зустрічали тільки:
Із поглядом туринського коня -
Важким і довгим, що сльозою стік би,
Ще крок із ним, іще у ньому мить.
Освітлення його останній люмен
Незбутими надіями струмить.
Його немов би зустрічали тільки:
Із поглядом туринського коня -
Важким і довгим, що сльозою стік би,
2025.12.19
12:11
Даний вірш розглядався на одному необов'язкових офтоп-засідань робочих змін (вахт), яке відбулося днями.
І от що викликало увагу, крім усього іншого, а саме – техніки і технологій, які супроводжують виживання в поточних умовах.
Воно стосувалося сектор
2025.12.19
09:06
Уже не та, але гойдаю
осіннє небо на руках,
і не кажу, що в хати скраю
давно просочується дах.
Фундамент ледь тримає двері,
у вікон сліпкуватий зір.
Заполонив ліловий вереск
пороги і широкий двір.
осіннє небо на руках,
і не кажу, що в хати скраю
давно просочується дах.
Фундамент ледь тримає двері,
у вікон сліпкуватий зір.
Заполонив ліловий вереск
пороги і широкий двір.
2025.12.19
06:11
Знайомою стежиною
Вертаю до села, -
Тернами та ожиною
Вузенька поросла.
Але ще гарно видимі,
Ведучі будь-куди, -
Віддалено розкидані
Потоптані сліди.
Вертаю до села, -
Тернами та ожиною
Вузенька поросла.
Але ще гарно видимі,
Ведучі будь-куди, -
Віддалено розкидані
Потоптані сліди.
2025.12.18
20:22
Над річкою тулилося село.
Із пагорба у воду зазирало.
У нім дулібів плем’я проживало
Та господарство, як могло, вело.
Раніше ліс під річку підступав,
Але його дуліби скорчували.
Тепер колосся ячмені здіймали
Від лісу аж до річкових заплав.
Із пагорба у воду зазирало.
У нім дулібів плем’я проживало
Та господарство, як могло, вело.
Раніше ліс під річку підступав,
Але його дуліби скорчували.
Тепер колосся ячмені здіймали
Від лісу аж до річкових заплав.
2025.12.18
13:58
Назирці у сутінках вилискуєш,
бродить сказ у амбасадах кіс,
зирком!
місце для десанту висмалиш…
зірка!
зопалу упала в ліс, –
може, серце не моє, зурочене
покотилося і запалило хмиз?
бродить сказ у амбасадах кіс,
зирком!
місце для десанту висмалиш…
зірка!
зопалу упала в ліс, –
може, серце не моє, зурочене
покотилося і запалило хмиз?
2025.12.18
13:19
Ми так відвикли від зими.
Вона ж вернулася раптово.
Так серед поля ковили
Слова вриваються у мову.
Події увірвуться враз
У тихоплинний рай розмаю,
Здіймаючи в новий екстаз,
Вона ж вернулася раптово.
Так серед поля ковили
Слова вриваються у мову.
Події увірвуться враз
У тихоплинний рай розмаю,
Здіймаючи в новий екстаз,
2025.12.18
07:24
Набуду щастя й поділюся
Обов'язково з вами ним, -
Вділю частки і щирий усміх
Нужденним, немічним, старим.
Бо сам такий, як ви, і разом
Вчуваю радість чи то сум, -
Бо серце, знаю, стисне спазма,
Як набуття не рознесу.
Обов'язково з вами ним, -
Вділю частки і щирий усміх
Нужденним, немічним, старим.
Бо сам такий, як ви, і разом
Вчуваю радість чи то сум, -
Бо серце, знаю, стисне спазма,
Як набуття не рознесу.
2025.12.18
00:08
Нещодавно снився дивний сон,
ніби в мене вдома на подвір'ї,
під старий, гаркавий патефон,
Гусаків товчуть чубаті Півні.
Заєць з Вовком п'ють на брудершафт,
грають в доміно з Кролями Свині.
Напідпитку Місячний ландшафт
зачепився за тумани сині.
ніби в мене вдома на подвір'ї,
під старий, гаркавий патефон,
Гусаків товчуть чубаті Півні.
Заєць з Вовком п'ють на брудершафт,
грають в доміно з Кролями Свині.
Напідпитку Місячний ландшафт
зачепився за тумани сині.
2025.12.17
23:48
Ворог наш такий як є –
віднімає, топче, б’є.
Чи настав, чи настає
час забрати все своє.
Спадок наш, країв Земля –
зазіхання від кремля.
Ця околиця Русі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...віднімає, топче, б’є.
Чи настав, чи настає
час забрати все своє.
Спадок наш, країв Земля –
зазіхання від кремля.
Ця околиця Русі
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.09.04
2025.08.19
2025.05.15
2025.04.30
2025.04.24
2025.03.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тамара Швець (1953) /
Проза
Для женщин праздник....
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Для женщин праздник....
Для женщин праздник, как приятно…
Ждем поздравлений все – понятно…
И в этот день на удивление…
Нам важно каждое мгновение…
Улыбки, взгляды,комплементы…
Мы не упустим те моменты…
Цветы, подарки и внимание…
Мужчины выразят признание…
2009 Тамара Швец
О, женщина, ты совершенство…
Природой в дар тебе дано…
Рожать дитя, и не одно…
Ты стимул в жизни для мужчин…
Не нужно им других причин…
Чтобы в полет всегда стремится…
И чести, славы им добиться…
Так грациозна, так красива…
По жизни ты идешь как диво…
Блаженство , радость излучая…
Всегда уверенно шагая…
Желаешь сделать мир добрей…
Создать уют и воспитать детей…
март 2009 Тамара Швец
В весенний, ласковый денек…
Слова для женщин, с песен взяты…
Мужчинам, даже невдомек…
Насколько женщины богаты…
Богаты женскою судьбой…
Быть мамой, бабушкой, сестрой…
Хранить очаг в семье своей…
Душой заботиться о ней…
Красивы, ласковы, умелы…
Их совершенству нет предела
Мужчин вокруг зачаровали
Свои улыбки всем раздали…
Март,2009
Женщины не ошибаются, когда влюбляются…
И выбирают себе друга на всю жизнь…
Женщины не ошибаются, занятие, профессию выбирая…
Она ведь кормит их всю жизнь…
Женщины не ошибаются, друзьями и подругами окружая…
Дорожат, стараются эту дружбу сохранить…
Женщины не ошибаются детей рожая…
Воспитывая и оберегая их всю жизнь…
Женщины не ошибаются когда поют от счастья…
Если, конечно, оно досталось им…
28.06.17 (написаны в больнице) Тамара Швец
Что может женщина, не счесть...
Природа главную ей роль дала...
Материнством наградила...
Родить и воспитать детей...
Свое тепло и душу в них вложить...
Чтобы потом гордиться ими...
18.06.17(написаны в больнице) Тамара Швец
Дуже гарно сказав Карен Бліксен, що чоловік і жінка – дві скриньки,в яких зберігаються ключі один до одного...
Якщо ключики ці в надійних, добрих є руках, і вміло досконало ними нам користуватись, то в кожнім домі, такі «скриньки» дадуть можливість для щасливого, сімейного життя...
13.05.18 11.05 Тамара Швець
Весна, солнышко взошло…
Расправила крылышки, лечу…
Парю в мечтах, любуюсь миром…
Наслаждаюсь, люблю природу …
Дарить улыбки и тепло…
Я так хочу, я так хочу…
Счастливой быть, крупинки радости…
Раздать с любовью …
Кто встретиться мне на пути…
Я так весь мир и жизнь люблю…
Всевышнего за все благодарю…
9.03.19 10.42 Тамара Швец
Женщина - жемчужина совершенного и высшего Творца! Замысел главный - рожать, достойными воспитывать детей...
Мужчины - это мужество, сила и отвага! Обеспечить мир, достаток и спокойную жизнь в своей семье – это основная их роль ...
Главное эти роли выполнять! В счастливых семьях – счастливы все, что может быть ценней! Гармонично жить в мире,трудиться, природу и людей вокруг беречь, любить и уважать...
Намного лучшим станет все вокруг, что видим мы...
Взрослое поколение передаст грядущим достойный уважения пример, который - лучше всяких слов, законов -
как счастливо и мирно на нашей Прекрасной Планете жить! Всевышнего за все дары благодарить!
13.03.21 17.21 Тамара Швец
Женщина, мама , жена, сестра, подруга, бабушка…
Ей роль особая Творцом отведена, рожать, воспитывать детей…
Наследников, продолжателей рода, семьи…
Щедрость, любовь, тепло сердца и души им передать…
История жизни, биография каждого человека…
Начинается с грудного молока, первого слова, первого шага…
Авторитет в семье создает, поддерживает заботливый отец…
5.03.25 Тамара Швец
ID: 1034987
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 08.03.2025 18:15:32
© дата внесення змiн: 08.03.2025 18:15:32
автор: Тома
Ждем поздравлений все – понятно…
И в этот день на удивление…
Нам важно каждое мгновение…
Улыбки, взгляды,комплементы…
Мы не упустим те моменты…
Цветы, подарки и внимание…
Мужчины выразят признание…
2009 Тамара Швец
О, женщина, ты совершенство…
Природой в дар тебе дано…
Рожать дитя, и не одно…
Ты стимул в жизни для мужчин…
Не нужно им других причин…
Чтобы в полет всегда стремится…
И чести, славы им добиться…
Так грациозна, так красива…
По жизни ты идешь как диво…
Блаженство , радость излучая…
Всегда уверенно шагая…
Желаешь сделать мир добрей…
Создать уют и воспитать детей…
март 2009 Тамара Швец
В весенний, ласковый денек…
Слова для женщин, с песен взяты…
Мужчинам, даже невдомек…
Насколько женщины богаты…
Богаты женскою судьбой…
Быть мамой, бабушкой, сестрой…
Хранить очаг в семье своей…
Душой заботиться о ней…
Красивы, ласковы, умелы…
Их совершенству нет предела
Мужчин вокруг зачаровали
Свои улыбки всем раздали…
Март,2009
Женщины не ошибаются, когда влюбляются…
И выбирают себе друга на всю жизнь…
Женщины не ошибаются, занятие, профессию выбирая…
Она ведь кормит их всю жизнь…
Женщины не ошибаются, друзьями и подругами окружая…
Дорожат, стараются эту дружбу сохранить…
Женщины не ошибаются детей рожая…
Воспитывая и оберегая их всю жизнь…
Женщины не ошибаются когда поют от счастья…
Если, конечно, оно досталось им…
28.06.17 (написаны в больнице) Тамара Швец
Что может женщина, не счесть...
Природа главную ей роль дала...
Материнством наградила...
Родить и воспитать детей...
Свое тепло и душу в них вложить...
Чтобы потом гордиться ими...
18.06.17(написаны в больнице) Тамара Швец
Дуже гарно сказав Карен Бліксен, що чоловік і жінка – дві скриньки,в яких зберігаються ключі один до одного...
Якщо ключики ці в надійних, добрих є руках, і вміло досконало ними нам користуватись, то в кожнім домі, такі «скриньки» дадуть можливість для щасливого, сімейного життя...
13.05.18 11.05 Тамара Швець
Весна, солнышко взошло…
Расправила крылышки, лечу…
Парю в мечтах, любуюсь миром…
Наслаждаюсь, люблю природу …
Дарить улыбки и тепло…
Я так хочу, я так хочу…
Счастливой быть, крупинки радости…
Раздать с любовью …
Кто встретиться мне на пути…
Я так весь мир и жизнь люблю…
Всевышнего за все благодарю…
9.03.19 10.42 Тамара Швец
Женщина - жемчужина совершенного и высшего Творца! Замысел главный - рожать, достойными воспитывать детей...
Мужчины - это мужество, сила и отвага! Обеспечить мир, достаток и спокойную жизнь в своей семье – это основная их роль ...
Главное эти роли выполнять! В счастливых семьях – счастливы все, что может быть ценней! Гармонично жить в мире,трудиться, природу и людей вокруг беречь, любить и уважать...
Намного лучшим станет все вокруг, что видим мы...
Взрослое поколение передаст грядущим достойный уважения пример, который - лучше всяких слов, законов -
как счастливо и мирно на нашей Прекрасной Планете жить! Всевышнего за все дары благодарить!
13.03.21 17.21 Тамара Швец
Женщина, мама , жена, сестра, подруга, бабушка…
Ей роль особая Творцом отведена, рожать, воспитывать детей…
Наследников, продолжателей рода, семьи…
Щедрость, любовь, тепло сердца и души им передать…
История жизни, биография каждого человека…
Начинается с грудного молока, первого слова, первого шага…
Авторитет в семье создает, поддерживает заботливый отец…
5.03.25 Тамара Швец
ID: 1034987
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 08.03.2025 18:15:32
© дата внесення змiн: 08.03.2025 18:15:32
автор: Тома
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
