
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.03.06
09:14
Гірка непомірно скорбота
На душу незрушно лягла, -
Освячена кров'ю і потом,
Здригається й стогне земля.
Терпіння втрачаю спрокволу,
Бо бачу щодня, як на злість,
Зґвалтоване танками поле,
Обпатраний мінами ліс.
На душу незрушно лягла, -
Освячена кров'ю і потом,
Здригається й стогне земля.
Терпіння втрачаю спрокволу,
Бо бачу щодня, як на злість,
Зґвалтоване танками поле,
Обпатраний мінами ліс.
2025.03.06
02:36
Коли вся здохне орківська сволота?
Боги, немає краю цій війні.
Без пафосу, я знаю, це робота
Бойчині, України патріота,
Пошматувати пута Сатані.
Я виховав тебе такою, доню,
Й ніколи не казав: "Туди не йди!"
Боги, немає краю цій війні.
Без пафосу, я знаю, це робота
Бойчині, України патріота,
Пошматувати пута Сатані.
Я виховав тебе такою, доню,
Й ніколи не казав: "Туди не йди!"
2025.03.06
01:52
Вітаю сердечно! Вже після зими
Пишу вам листа свого вдячного.
Ви, друзі, насправді, такі, як і ми -
Буваєте вкрай необачними!
У того, хто обраний був навмання,
Взуття чорним кремом виблискує.
У вашого лідера славне ім'я -
Пишу вам листа свого вдячного.
Ви, друзі, насправді, такі, як і ми -
Буваєте вкрай необачними!
У того, хто обраний був навмання,
Взуття чорним кремом виблискує.
У вашого лідера славне ім'я -
2025.03.05
20:05
Крига міцніє, стає небезпечною,
на ній падають люди.
Уламки льоду лежать на дорозі,
як метеорити з антисвіту.
Крига блищить гострими лезами,
стверджуючи марність
людських спроб боротися
з приреченістю, зі своєю
на ній падають люди.
Уламки льоду лежать на дорозі,
як метеорити з антисвіту.
Крига блищить гострими лезами,
стверджуючи марність
людських спроб боротися
з приреченістю, зі своєю
2025.03.05
19:29
Коли вийшов Ізраїль з Єгипту,
Дім Яакова – від чужого народу,
Стала Юдея Йому за святиню,
Ізраїль – підвладним Йому.
Побачило море й побігло,
Йордан порачкував назад,
Гори стрибали, немов барани,
Пагорби – немов ягнята.
Дім Яакова – від чужого народу,
Стала Юдея Йому за святиню,
Ізраїль – підвладним Йому.
Побачило море й побігло,
Йордан порачкував назад,
Гори стрибали, немов барани,
Пагорби – немов ягнята.
2025.03.05
18:29
it lives in me...
the sea of touches and
the endless kisses
oh wings of mine
your weightless moments -
heaven to embrace
the sparkling wine
was sweet, I listened
the sea of touches and
the endless kisses
oh wings of mine
your weightless moments -
heaven to embrace
the sparkling wine
was sweet, I listened
2025.03.05
17:49
Сніги березневі, як сльози минають,
але прохолоду тримає ще серце.
І та необачність, що сталася з нами,
наждачним папером торкає зітерте.
Від спогадів суму оговтатись важко.
Від слів, що тріпали душевні стежини.
Злилися зима із весною у вальсі,
А ї
але прохолоду тримає ще серце.
І та необачність, що сталася з нами,
наждачним папером торкає зітерте.
Від спогадів суму оговтатись важко.
Від слів, що тріпали душевні стежини.
Злилися зима із весною у вальсі,
А ї
2025.03.05
06:01
Уже нема числа могилам,
Уже нема ні сліз, ні зла, –
Війна мене сумним зробила
Та серцю болю додала.
Вже не летить, немов на крилах,
І не цвіте, як сад, життя, –
Війна надії спопелила,
Мене загнала в укриття.
Уже нема ні сліз, ні зла, –
Війна мене сумним зробила
Та серцю болю додала.
Вже не летить, немов на крилах,
І не цвіте, як сад, життя, –
Війна надії спопелила,
Мене загнала в укриття.
2025.03.05
03:12
Я - дядько дорослий. Ти - хлопчик маленький.
Роби, що кажу! На папері угода.
Ось! На тобі ручку! Підписуй швиденько,
А потім здихай разом з вашим народом.
Які ще гарантії? Що тобі треба?
Найкраща гарантія - це моє слово.
Я гузном рудим захищу ваше
Роби, що кажу! На папері угода.
Ось! На тобі ручку! Підписуй швиденько,
А потім здихай разом з вашим народом.
Які ще гарантії? Що тобі треба?
Найкраща гарантія - це моє слово.
Я гузном рудим захищу ваше
2025.03.04
23:18
Із Юлія Кіма
Чув я ще з молодших класів
від татуся мудрість цю:
«Гроші – все, і ціль, і засіб,
пам’ятай це, сисунцю!»
Не забуду я довіку,
Чув я ще з молодших класів
від татуся мудрість цю:
«Гроші – все, і ціль, і засіб,
пам’ятай це, сисунцю!»
Не забуду я довіку,
2025.03.04
22:55
Вона хотіла
у ніч зачаття
масного тіла
зі смаком щастя.
Обіймів вічних
до астенії,
вистав сценічних
драматургії.
у ніч зачаття
масного тіла
зі смаком щастя.
Обіймів вічних
до астенії,
вистав сценічних
драматургії.
2025.03.04
20:12
У старих рукописах
ти загубив суть
своєї сьогоднішньої поезії,
а тепер риєшся в них,
аби віднайти. Думка
чи образ вилетіли з голови,
як таємничий птах.
Старі рукописи
ти загубив суть
своєї сьогоднішньої поезії,
а тепер риєшся в них,
аби віднайти. Думка
чи образ вилетіли з голови,
як таємничий птах.
Старі рукописи
2025.03.04
11:42
Моє покаяння стікає святою водою
З чола, що гаряче, до серця, де віра горить.
Я чую цей порух. Йому б не застигнуть слюдою.
Від першого хлипу йому б затужити навзрид.
Щоб змилося все, що осіло, як чорна сопуха,
Із погляду скелець зітерся облуди т
З чола, що гаряче, до серця, де віра горить.
Я чую цей порух. Йому б не застигнуть слюдою.
Від першого хлипу йому б затужити навзрид.
Щоб змилося все, що осіло, як чорна сопуха,
Із погляду скелець зітерся облуди т
2025.03.04
09:41
Спочатку... в ній було сонце пекучих рум’ян,
Був дикий незайманий погляд,
що дививсь з бельведера юності.
Я любив її пишні й такі пустоцвітні вуста,
Які ще не важили слово на шальках гучності.
Я любив, як вона підб
Був дикий незайманий погляд,
що дививсь з бельведера юності.
Я любив її пишні й такі пустоцвітні вуста,
Які ще не важили слово на шальках гучності.
Я любив, як вона підб
2025.03.04
09:17
Я привіз наш біль і наші страждання…
Він сказав: у них і без цього вже забагато даних.
Я показав світлини полонених, яких катували в підвалах…
Та він не дуже й слухав, навіть переривав.
Я зауважив: не може бути пробачений кат…
Він відповів: у мен
Він сказав: у них і без цього вже забагато даних.
Я показав світлини полонених, яких катували в підвалах…
Та він не дуже й слухав, навіть переривав.
Я зауважив: не може бути пробачений кат…
Він відповів: у мен
2025.03.04
08:27
Ти лише попіл! Ким би ти не був –
у цьому світі тільки подорожній…
І цю стезю долати має кожний,
хто навіть Всесвіту усі скарби здобув!
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...у цьому світі тільки подорожній…
І цю стезю долати має кожний,
хто навіть Всесвіту усі скарби здобув!
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.02.12
2024.12.24
2024.10.17
2024.08.04
2024.07.02
2024.05.20
2024.04.01
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Тамара Швець (1953) /
Проза
Женщина...
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Женщина...
Женщина, мама , жена, сестра, подруга, бабушка…
Ей роль особая Творцом отведена,рожать, воспитывать детей…
Наследников, продолжателей рода, семьи…
Щедрость, любовь, тепло сердца и души им передать…
История жизни, биография каждого человека…
Начинается с грудного молока, первого слова, первого шага…
Авторитет в семье создает, поддерживает заботливый отец…
5.03.25 Тамара Швец
Жінка, мама, дружина, сестра, подруга, бабуся...
Їй особлива рольТворцем відведена,народжувати, виховувати дітей…
Спадкоємців, продовжувачів роду, сім'ї…
Щедрість, любов, тепло серця та душі їм передати…
Історія життя, біографія кожної людини...
Починається з грудного молока, першого слова,першого кроку...
Авторитет в сім'ї створює і підтримує дбайливий батько...
5.03.25 Тамара Швець
Жінка -–творіння Творця...
Досконалого і вищого Митця...
Рисами наділив її такими...
Задум цей слід зрозуміти...
Щоб життя на Землі...
Процвітало і щасливі...
Дорослі і діти жили...
Чоловіки – це мужність...
Сила і відвага....
Щоб на Землі...
Був мир і спокій...
Головна їх роль...
Якщо ці ролі не ганьбити...
Не рватись до багатства...
І сумнівних утіх...
Гармонічно жити в мирі...
Природу і людей навколо ...
Цінувати, поважати...
Багато кращим стане...
Все, що бачить зір...
Доросле покоління...
Передасть наступним...
Той приклад – кращий ...
Будь- яких слів, законів...
Що є хороше, а що ні...
Чого слід уникати...
Чого не слід робити...
4.03.18 10.40 Тамара Швець
ID: 1034766
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Акровірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 05.03.2025 20:25:27
© дата внесення змiн: 05.03.2025 20:37:29
автор: Тома
Ей роль особая Творцом отведена,рожать, воспитывать детей…
Наследников, продолжателей рода, семьи…
Щедрость, любовь, тепло сердца и души им передать…
История жизни, биография каждого человека…
Начинается с грудного молока, первого слова, первого шага…
Авторитет в семье создает, поддерживает заботливый отец…
5.03.25 Тамара Швец
Жінка, мама, дружина, сестра, подруга, бабуся...
Їй особлива рольТворцем відведена,народжувати, виховувати дітей…
Спадкоємців, продовжувачів роду, сім'ї…
Щедрість, любов, тепло серця та душі їм передати…
Історія життя, біографія кожної людини...
Починається з грудного молока, першого слова,першого кроку...
Авторитет в сім'ї створює і підтримує дбайливий батько...
5.03.25 Тамара Швець
Жінка -–творіння Творця...
Досконалого і вищого Митця...
Рисами наділив її такими...
Задум цей слід зрозуміти...
Щоб життя на Землі...
Процвітало і щасливі...
Дорослі і діти жили...
Чоловіки – це мужність...
Сила і відвага....
Щоб на Землі...
Був мир і спокій...
Головна їх роль...
Якщо ці ролі не ганьбити...
Не рватись до багатства...
І сумнівних утіх...
Гармонічно жити в мирі...
Природу і людей навколо ...
Цінувати, поважати...
Багато кращим стане...
Все, що бачить зір...
Доросле покоління...
Передасть наступним...
Той приклад – кращий ...
Будь- яких слів, законів...
Що є хороше, а що ні...
Чого слід уникати...
Чого не слід робити...
4.03.18 10.40 Тамара Швець
ID: 1034766
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Акровірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 05.03.2025 20:25:27
© дата внесення змiн: 05.03.2025 20:37:29
автор: Тома
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію