У прикрасах елегантний,
Знаходить лицар галантний
На сонці і в тіні розраду,
По світу довго мандруючи,
Пісні радо співаючи,
У пошуках землі Ельдорадо.

Але з роками став вже старий –
Лицар колись такий бойовий –
І в серці його не стало розради,
Коли ні під сонцем, ані в імлі
Не знайшов ані клаптя землі,
Який був би схожий на Ельдорадо.

І коли зовсім вже ослабів,
Тінь паломника стрів,
І в неї шукав він розради.
«Тінь» - спитав, щоб почути -
«Де вона все ж може бути
Земля, на ім’я Ельдорадо?»

«Через гори, що ген зростають,
Ледь не до Місяця сягають,*
Вниз в Долину Тіні* до розради
Їдь сміливо без скиглінь,
Їдь», - відповіла йому тінь. –
«Якщо шукаєш Ельдорадо».

Хоча вірш «Ельдорадо» був опублікований ще за життя Аллана Поу, у 1849 році в щотижневій бостонській газеті «Прапор нашого Союзу» (The Flag of Our Union), він ніколи не доопрацьовувався автором.

В оригіналі має постійну риму «shadow – Eldorado».

«Через гори, що ген зростають, Ледь не до Місяця сягають». В оригіналі: «Over the Mountains Of the Moon» (Через Місячні гори)– найвищі гори в Африці.

«Долина Тіні». Повністю: Долина Смертної Тіні – це символічний опис світу, який означає, що темрява та смерть є долинами на землі, через які потрібно пройти як частину людського досвіду. «Так, хоч я піду долиною смертної тіні, я не убоюся зла, бо Ти зі мною; Твій жезл і Твій посох заспокоять мене». (Псалом 22:4).