Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.12.24
09:23
– Який пан товстий та негарний.
– О-о-о, у пана в животі – риба.
У риби всередині – ікра.
А ікра та – очі.
А очі то – світ.
Світ – то пан.
23–24 серпня 1996 р., Київ
– О-о-о, у пана в животі – риба.
У риби всередині – ікра.
А ікра та – очі.
А очі то – світ.
Світ – то пан.
23–24 серпня 1996 р., Київ
2025.12.24
06:54
Мов тополиний пух прилинув
На мерзлу землю за вікном, -
Рої сніжинок безупинно
Літали й вихрились кругом.
Кружляли, никли, шурхотіли
Навколо хати аж надмір
І світ ставав ще більше білим,
І білість вабила на двір.
На мерзлу землю за вікном, -
Рої сніжинок безупинно
Літали й вихрились кругом.
Кружляли, никли, шурхотіли
Навколо хати аж надмір
І світ ставав ще більше білим,
І білість вабила на двір.
2025.12.23
23:51
Ми ховались від холодного дощу чужих слів під чорною парасолькою віри. Барабанні постукування по натягнутому пружному шовку китайщини здавались нам то посмішкою Будди, то словами забутого пророка-халдея, то уривками сури Корану. Ми ховались від дощу чужих
2025.12.23
22:04
О докторе добрий – на поміч!
Там де серце було в мене – біль
Він тихий він б’ється
Можте вирвати і
У банці отій зберегти?
О мамо мені все недобре
І сьогодні не день а стрибок
Там де серце було в мене – біль
Він тихий він б’ється
Можте вирвати і
У банці отій зберегти?
О мамо мені все недобре
І сьогодні не день а стрибок
2025.12.23
21:12
Я прочитати дам вогню твої листи,
А фото покладу чим глибше до шухляди, –
І потім сам-на-сам для пані Самоти
Співати заведу мінорні серенади...
Хай полум’я горить, ковтаючи слова,
Що зранили навік понівечену душу, –
І запалає вмить від болю голова
А фото покладу чим глибше до шухляди, –
І потім сам-на-сам для пані Самоти
Співати заведу мінорні серенади...
Хай полум’я горить, ковтаючи слова,
Що зранили навік понівечену душу, –
І запалає вмить від болю голова
2025.12.23
19:57
Я іду забутими стежками
У глухих, неходжених місцях.
Заблукав поміж двома віками,
Хоч порив небесний не зачах.
Заблукав у лісі чи у полі,
У далеких хащах наземних.
Я шукаю волі у неволі,
У глухих, неходжених місцях.
Заблукав поміж двома віками,
Хоч порив небесний не зачах.
Заблукав у лісі чи у полі,
У далеких хащах наземних.
Я шукаю волі у неволі,
2025.12.23
17:30
Перше моє прозвисько (в дитинстві) -- Євик, Свинопас, і пішло -- Сем, Кальок, Борода, Будулай, Татарин, Боніфацій, Лабух...
ПРИСВЯТА. ДЕЯКИМ:
Оптимістично налаштований, не згас…
Все те, що було придбане, з тобою.
Одне із прозвиськ, схожість, «свиноп
ПРИСВЯТА. ДЕЯКИМ:
Оптимістично налаштований, не згас…
Все те, що було придбане, з тобою.
Одне із прозвиськ, схожість, «свиноп
2025.12.23
17:18
Я босоніж пройду
по тонкому льоду —
не потону в сутужну хвилину.
А та біль, що в мені
пропаде навесні
у рожевім суцвітті люпину.
І не страшно іти,
по тонкому льоду —
не потону в сутужну хвилину.
А та біль, що в мені
пропаде навесні
у рожевім суцвітті люпину.
І не страшно іти,
2025.12.23
15:31
Ой, нема чого читати,
усе нецікаве,
кожен пише про те саме
іншими словами
Усі стали патріоти,
проклинають рашку,
бо без рашки гарно жити,
усе нецікаве,
кожен пише про те саме
іншими словами
Усі стали патріоти,
проклинають рашку,
бо без рашки гарно жити,
2025.12.23
11:38
Повертатися годі
з-під чужого крила.
На далекому сході
ти за себе була.
Там династії бились,
там точились бої,
там на тебе дивились
через очі твої.
з-під чужого крила.
На далекому сході
ти за себе була.
Там династії бились,
там точились бої,
там на тебе дивились
через очі твої.
2025.12.23
08:01
Шумить стривожено Дніпро,
Коли борвій здіймає хвилі, -
Коли лякається добро
У вир стрибнути з мокрих схилів.
Пропахле пилом і багном,
Воно боїться обмивати
Себе при світлі чи смерком,
Щоб оминало річку свято.
Коли борвій здіймає хвилі, -
Коли лякається добро
У вир стрибнути з мокрих схилів.
Пропахле пилом і багном,
Воно боїться обмивати
Себе при світлі чи смерком,
Щоб оминало річку свято.
2025.12.22
19:59
Видно не того любила,
розірвала, попалила
помаранчові вітрила.
Деревом вросла в землицю —
погляд гострий, серце — криця,
а душа, немов криниця:
милосердна, хлібосільна,
щира, горда, своєрідна,
розірвала, попалила
помаранчові вітрила.
Деревом вросла в землицю —
погляд гострий, серце — криця,
а душа, немов криниця:
милосердна, хлібосільна,
щира, горда, своєрідна,
2025.12.22
17:40
Він надійшов не з того Миколаєва, на який зазіхав кремлівський загарбник-мрійник, а з невеличкого містечка на Львівщині. У відповідь на свої дві книжки («Запорожець за Йорданом» та «Заплутавшись у гомоні століть») я отримав три («Розчарована осінь», «Тере
2025.12.22
15:26
Ліс як віддзеркалення
твоєї особистості.
Ліс як відбиття
твоїх думок.
З ким ще говорити,
як не з лісом?
Ти стоїш із ним
віч-на-віч.
твоєї особистості.
Ліс як відбиття
твоїх думок.
З ким ще говорити,
як не з лісом?
Ти стоїш із ним
віч-на-віч.
2025.12.22
13:54
Із Олександра Васильовича Некрасова *
Зміст
Глава перша
Глава друга
Глава третя
Глава четверта
Глава п’ята
Зміст
Глава перша
Глава друга
Глава третя
Глава четверта
Глава п’ята
2025.12.22
13:39
Дама. Вино.
У цих Броварах за кожним столом
грають у дурня!
А як до кишені за козирем!
А як переможно сміються!
Дотепність!
Дотепність!
Цілуйте чемпіона!
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...У цих Броварах за кожним столом
грають у дурня!
А як до кишені за козирем!
А як переможно сміються!
Дотепність!
Дотепність!
Цілуйте чемпіона!
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.09.04
2025.08.19
2025.05.15
2025.04.30
2025.04.24
2025.03.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тамара Швець (1953) /
Проза
Иду к своей мечте…
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Иду к своей мечте…
Иду к своей мечте…
С Надеждой ,Верой и Любовью…
По зову сердца и души…
Радуюсь жизни, благодарю …
Мечта играет и поет…
Днем трудиться и вдохновляет…
Картины пишет в мыслях…
Воображение , портрет и почерк…
Мечта , маршрут для новых дел…
Строит планы, цель, стремление…
Меняет настроение, характер и поступки…
Источник энергии и сил…
Мечта играет и поет…
Днем трудиться и вдохновляет…
Картины пишет в мыслях…
Воображение , портрет и почерк…
Мечта цветная, радугой сверкает…
Как птичка, может петь, летать…
С мечтой дружить, гармонию создать…
Вселенная поддержит, все доброе, во благо…
Мечта играет и поет…
Днем трудиться и вдохновляет…
Картины пишет в мыслях…
Воображение , портрет и почерк…
21.05.25 Тамара Швец
Фото интернет
Іду до своєї мрії...
З Надією, Вірою та Любов'ю…
За покликом серця та душі…
Радію життю, дякую …
Мрія грає та співає…
Вдень працює і надихає...
Картини пише в думках...
Уява, портрет і почерк...
Мрія, маршрут для нових справ...
Будує плани, мета, прагнення...
Змінює настрій, характер та вчинки…
Джерело енергії та сил…
Мрія грає та співає…
Вдень працює і надихає...
Картини пише в думках...
Уява, портрет і почерк...
Мрія кольорова, веселкою сяє…
Як пташка, може співати, літати...
З мрією дружити, гармонію створити...
Всесвіт підтримає, все добре, на благо…
Мрія грає та співає…
Вдень працює і надихає...
Картини пише в думках...
Уява, портрет і почерк...
21.05.25 Тамара Швець
ID: 1038206
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Філософський
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 21.04.2025 13:44:47
© дата внесення змiн: 21.04.2025 13:44:47
автор: Тома
С Надеждой ,Верой и Любовью…
По зову сердца и души…
Радуюсь жизни, благодарю …
Мечта играет и поет…
Днем трудиться и вдохновляет…
Картины пишет в мыслях…
Воображение , портрет и почерк…
Мечта , маршрут для новых дел…
Строит планы, цель, стремление…
Меняет настроение, характер и поступки…
Источник энергии и сил…
Мечта играет и поет…
Днем трудиться и вдохновляет…
Картины пишет в мыслях…
Воображение , портрет и почерк…
Мечта цветная, радугой сверкает…
Как птичка, может петь, летать…
С мечтой дружить, гармонию создать…
Вселенная поддержит, все доброе, во благо…
Мечта играет и поет…
Днем трудиться и вдохновляет…
Картины пишет в мыслях…
Воображение , портрет и почерк…
21.05.25 Тамара Швец
Фото интернет
Іду до своєї мрії...
З Надією, Вірою та Любов'ю…
За покликом серця та душі…
Радію життю, дякую …
Мрія грає та співає…
Вдень працює і надихає...
Картини пише в думках...
Уява, портрет і почерк...
Мрія, маршрут для нових справ...
Будує плани, мета, прагнення...
Змінює настрій, характер та вчинки…
Джерело енергії та сил…
Мрія грає та співає…
Вдень працює і надихає...
Картини пише в думках...
Уява, портрет і почерк...
Мрія кольорова, веселкою сяє…
Як пташка, може співати, літати...
З мрією дружити, гармонію створити...
Всесвіт підтримає, все добре, на благо…
Мрія грає та співає…
Вдень працює і надихає...
Картини пише в думках...
Уява, портрет і почерк...
21.05.25 Тамара Швець
ID: 1038206
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Філософський
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 21.04.2025 13:44:47
© дата внесення змiн: 21.04.2025 13:44:47
автор: Тома
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
