ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Каразуб
2024.11.23 10:26
Щодо вічності
Щодо вічності. Там де сходяться
Вітер в пару сплітаючись з хмарою,
Безконечність лихою подобою,
Звіром кинеться до очей.
Щодо погляду. Погляд втоплений,
І нажаханий часоплинністтю,
Завмирає і далі без префіксу
Розчиняється в крові твоїй.

Микола Дудар
2024.11.23 09:17
***
Надмірним днем, умовним днем
Приблизно по обіді
Зійшлись з тобою з різних тем —
Віват — у цьому світі
Такі красиві, молоді
Аж надто моложаві
Серед мовчань, поміж подій
В своїй недодержаві…

Віктор Кучерук
2024.11.23 05:40
* * *
Зарано смеркає і швидко ночіє
Відтоді, як осінь прискорила хід, –
Відтоді, як гаснути стали надії,
Що Бог допоможе уникнути бід.
Все ближче і ближче лихі сніговії
Та лютих морозів до нас ненасить, –
Від страху загинути кров холодіє
І серце схвиль

Микола Соболь
2024.11.23 05:08
Осіння замальовка
Сьогодні осінь вбралась у сніги,
тепер красуню зовсім не впізнати,
ріка причепурила береги,
напнула шапку посіріла хата,
калина у намисті та фаті,
похорошіли геть безлисті клени,
а кущ якийсь на побілілім тлі
іще гойдає листячко зелене.

Іван Потьомкін
2024.11.22 19:35
Як демократія із носа лізе
«…Liberte, Fraternite, Egalite …»-
На істини прості тебе, Європо, Я наупомив нарешті,
Щоб ти жила , як споконвіку Тора Моя велить.
І що ж? Цього тобі видалось замало?
Як у пастви Мойсея м’ясо, демократія із носа лізе?
І ти силкуєшся прищепить її

Володимир Каразуб
2024.11.22 12:01
Страх безконечності
Я без тебе не стану кращим,
І вічність з тобою безмірно в цім світі мала,
Холодком по душі суне хмарами безконечність,
І сміється над часом, якого постійно нема.


08.02.2019

Володимир Каразуб
2024.11.22 09:46
Диригент
Ось тут диригент зупинився і змовкли литаври,
Оркестр продовжував далі без грому литавр,
Диригент зупинився і арфи, і туби пропали,
І далі для скрипки та альтів диригував.
А потім замовкли і альти, і стишились скрипки,
Пропали гобої, кларнети, валто

Микола Дудар
2024.11.22 09:04
***
Нещодавно йшли дощі
Славно, строєм, жваві
І зайшли чомусь в кущі,
Кажуть, що по справі
Що за справа? хто довів? —
Я вже не дізнаюсь…
Краще бігти від дощів —
А про це подбаю…

Козак Дума
2024.11.22 08:12
Аби…
Аби вернути зір сліпим,
горбатим випрямити спини,
з омани змити правди грим
і зняти з підлості личини.
Ще – оминути влади бруд,
не лицемірити без міри,
не красти, спекатись іуд,
у чесність повернути віру!

Микола Соболь
2024.11.22 05:55
Не беріть на кпи
І тільки камінь на душі
та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?

Віктор Кучерук
2024.11.22 04:59
Нагадування собі
Одною міркою не міряй
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Сторінки засипані осіннім листям
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Фантасмагорій дивовижа
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Сонетні строфи
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Заклятий льох
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
Графоманія
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Юрій Лазірко / Вірші / Іншою Мовою

 Ласковый зверь
Показал мне оскал добрый, ласковый зверь.
(Задирается хвост, принимается стойка.
Пишет время роман "О потом и теперь",
и стихи о "когда-то" - "Больничная койка".)

В когти слёту попал моих мыслей клубок,
кряж подушек на лапах прижался вплотную,
да на тысячи слов разрывался виток,
тот, который за ось зацепился земную.

По аорты трубе, по извилинам в глаз,
незаметно проник в миг искрою надежды...
Как же мне без него встретить солнце и Вас?
И не жить... и не дать умереть... что-то между...

17 Января 2008

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Вероніка Новікова 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Редакція Майстерень 5 Любитель поезії / Майстер-клас

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2008-01-17 17:28:09
Переглядів сторінки твору 4202
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 4.362 / 5.13  (5.060 / 5.66)
* Рейтинг "Майстерень" 4.247 / 5  (5.103 / 5.72)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.702
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2024.11.22 19:24
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-01-17 17:31:55 ]
Юро, звір то "ласкОвый" :)
"У не дать умереть" - "И.." ?
"задирая вверХ хвост" - може ліпше "свой хвост", а то задирати і так тільки вгору можна :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2008-01-17 17:33:47 ]
Помітила за собою, що вже починаю чекати: коли ж то Юрій Лазірко з"явить свого нового вірша:) Певно, стаю Вашою шанувальницею... Мої вітання.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-17 17:41:52 ]
Дякую дівчатка,
Виправив недолугість!
Дорогі ВИ мої,
З теплом,
Л.Ю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-01-17 17:59:05 ]
Юр, стосовно Вашого коменту на мій останній вірш - заходьте, маю відповідь ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кондратюк (М.К./Л.П.) [ 2008-01-17 18:10:34 ]
Звідки на Самвидаві москалі?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-17 18:12:51 ]
Як звідки, - з Америки!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-17 18:14:44 ]
Зараз перегляну, Вандочко,
ше не переглядав коментарів...
***
А де вони, Юрцю?
Зара шмайсера несу 8-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кондратюк (М.К./Л.П.) [ 2008-01-17 18:38:41 ]
Шото, Юрку воно само повторює? Я писав тіко раз!

А взагалі...
Про москалів я жартував. Та все ж... Лазірко по-українськи - це ОГО-ГО!!! А по-російськи... Образість залишилась, а все інше (звороти, слова...) стали чомусь куценькими.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-17 18:42:14 ]
Колись Куліш радив Тарасові попалити його повісті: "Тарасе, ти - український поет і російським письменником не будеш!" А тарас у відповідь: "Шкода, та й жити за щось же треба!" (діалог не дослівний, бо не цитую, а пригадую).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-17 19:02:16 ]
Панове - рос. поетом я точно не стану :)
А пишу, бо цікаво просто, як думка розкручується на іншій мові - сам процес.
Те саме з англійською...
Мені українська ріднішою за всіх стає з кожним віршем... :)
Пишу, бо люблю, бо любитель просто...
Тисну руку,
Л.Ю. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кондратюк (М.К./Л.П.) [ 2008-01-17 19:02:35 ]
Юрку, мені твоя поезія така ж як український БОРЩ!!! Багатюща! Смачна! Ситна (самодостатня, образно багата, стільки у ній всього цікавого)!
Ненадоїдлива! Гостра! Колоритна! Національно-усвідомлена!
З того корита (російського) справжній українець не поїсть. Не дадуть... Не захоче... Та й не треба!!!
Юрку, дуже вже люблю я твою поезію за те що вона, як Борщ! І окрошкою (чи шашликом) вона не стане!
Твій Зеньо, це те що згодом може тебе годувати. Бо такого немає!
Вибачай, Юрку, ти для мене гарний приклад справжнього сучасного українського автора. Без брехливого пахвосу, шараварів, і любові до родіни ( а таких поголовна більшість!!! - і поряд з нами теж).
Вибач, Юрку, шото мене зачепило...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-17 19:17:34 ]
Дякую Юрцю,
Я ціную Твою думку! Твої слова придають мені наснаги "ліпити і надалі вареники",а не "варити одні хатдоги". Зеньо, я думаю скаже ще своє не останнє слово - він хлопака простий, але щирий (на мою скромну думку).
Йой, нахвалив Ти мене, їй-бо :)))
Я теж люблю перечутивати Твою поезію.
Хочу бачити щось Твого нового,
З теплом,
Л.Ю. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-17 20:55:16 ]
Юрцю, от і я чогось у вірші не розумію...
"В когти с( )лёту попал(,) моих мыслей клубок
и держался за пульс кряж подушек на лапах,
да на тысячи слов разрывался виток -
так, на случай, чтоб в небо никто не накапал..." - отут вапше, а отут
"По аорты трубе, по извилинам в глаз,
протеснился, да искоркой вздрогнул надежды...
Как же мне без него встретить, солнышко, Вас?" - суб'єкти дії. 8)
Або пити, або працювати менше треба...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-17 20:58:13 ]
Моя твоя не панімать :)
А шкода :(
Щасти Вам Юліє!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-17 22:58:58 ]
Юрцю, я не про зміст вірша, який мені як раз добре зрозумілий, а про побудову логічних звязків між словами. Чи розмови про техніку виконання вже заборонені?
Щасти, то щасти й Вам. Не турбуватиму.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-17 23:14:24 ]
А - тоді інша справа, Юльцьо.
А то я подумав, що Ви перестали мене розуміти ваабще :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-17 23:24:11 ]
Ваабше - поняття дуже усредньонне :)
Розумію - ще не значить, що погоджуюсь. Ви ж знаєте, я утримуюсь від коментування змісновної частини віршів. Якщо є зауваги - то до техніки виконання.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-01-18 14:16:26 ]
Юрчику, я на правах твого друга, дозволю собі втрутитися в твій творчий процес :))
1) "задирая свой хвост" - важко уявити, що чийсь інший хвост (це стилістична помилка);
2) "стой-стойка" -?? "ляг-стойка", "йди-стойка";
3) "неустанно скребя об душевную дверь" - у рос. "скребясь в"; "душевная дверь" - не по-рос., двери души ("душевною" може бути розмова);
4) яке саме слово ВРЕМЁН ПЕРЕСТРОЙКИ ти маєш на увазі? Воно хоч пристойне? :))
5) після "клубок" треба кому;
6) "так, на случай, чтоб в небо никто не накапал..." - це не зрозуміло, принаймні моя збочена уява робить мені пальчиком :))
7) "протеснился" - немає, є "протиснулся", але ж ти мав на увазі "проник"
Вибачай за втручання, але ж краще дружня критика, ніж... :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-18 16:55:21 ]
Велике-привелике ТОБІ Спасибі, Чорнявко -
коли буде Твоя ласка, переглянь - я виправив текст.
З повагою,
Л.Ю. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-01-18 19:07:42 ]
Потом и Теперь я б написала з великої літери;
"незаметно проник в миг искрою надежды..." - "незаметно проник он искрою надежды..."

Тут ще е питання: коли звір показує зубки, він хвіст не задирає, а навпаки, ховає між лап :)) але це таке :))