(замість діалогу країни що ще хоче лишитись Великоросією з тією що вже не хоче бути Малоросією).

Не збагну я того донині
Навіщо Бог так захотів
Наслав на горе Україні
Таких лихих як ви братів?

З них перший - гоноровий лях
Ідея чимось на монгола схожа.
Усе топтав "широкий шлях"
"Від можа і до можа".

А другий братець наш - москаль,
Із роду тих, що воювали
Все завойовував він даль:
Свого завжди не вистачало!

Той перший брат до нас прийшов
Неначе колоніст до Свазіленду
Захоплюючи тисячі маєтків та церков,
Частину поздавав жидам в оренду*.

Від того лад важкий настав
Було несила і терпіти...
Наш змучений народ не раз повстав
Заходжувався люто тоді бити.

Тоді палав вкраїнський гнів
Над Альтою* і у Гороховій Долині*
І в час Богдана народився спів:
"Ніде немає луччє жить, аніж на Україні!"

І дивував мандрівників
Наш край козацької свободи
Що поміж тих стрімких років
Ввійшов між вільнії народи.

Не довга ж була тая воля!
Лиш спалахнула й згасла мов зоря
Бо привела старшину лиха доля
Під руку клятого московського царя.

Богдан під Переяславом гадав,
Що, поєднавшись Україна із Москвою
Укладуть спілку двох держав,
Неначе як сестра з сестрою.

Зарано же Хмельницький вмер!
Душа його завчасно не пізнала
Що був то лиш розподіл сфер
І цар московський був "кидала".

Вони чинили так завжди
Вбачали лиш плацдарми і арени
Щоби для них несли "землі" й "води"
Інакодумство ж вже була "ізмєна"!

Тому під Великодні дні
Співали у церквах анафему й неславу
Мазепине ім'я топилось у багні
На заклик мстити за Полтаву.

А що ж брати,
Гадаєте гріха на вас немає?
Хто в пам'яті не зможе віднайти
Тому я теє нагадаю:

Сосновий край, смоленський ліс
І рік... 1667-й
Вас чорт в Андрусове* заніс
Здійснити вчинок невідомий.

В селі зібрались і вчинили
Хоча цього робить не мали
Ви Україну ніби пайку поділили
Своїх братів же і окрали.

А ще цар короля схиляв:
Гуртом (щоб було до снаги)
Усі вкраїнські книги попалити
Живущих авторів всіх до ноги! Усіх до одного забити.

Щоб не лишилося і сліду
Щоби нащадок геть забув
(Немов ту давню Атлантиду)
Що цей народ колись і був.

Для вас Андрусове оте
Дрібничка, так всього нічого
Для вас одне лишень святе,
Що цар "господар" слова свого.

Він може легко його дати
Опісля, не згадавши вже нічого,
З такою ж легкістю забрати,
Бо на Землі - намісник Бога.

Отож чи можна інше щось зробити
Тоді було (та й навіть згодом)
Як довелось нам вкупі жити
Із раболєпним цим народом?

Цього б і згадувать не слід
(Історію б історикам віддати!)
Але робити висновки із бід
Ми не навчились (щоб їх уникати).

Серцям миліша маячня
Яку рече Дмитро Сивобородий*.
Він прорікає:"Правда - це брехня!"
"А рабство це свобода!"

Січень 2010.

* "Жидівська оренда" - лайливий вислів, що означає кабальні умови. Походить з тих часів коли польські магнати здавали в оренду єврейським орендарям маєтки, поля, церкви. В українських піснях лишилось чимало згадок проте як орендарі заставляли селян працювати без вихідних, платити гроші за ловлю риби і справляння церковних обрядів. Наслідком цього стали криваві єврейські погроми часів Хмельниччини.
* Альта - річка на лівобережжі Київської області. Притока Трубежу. На її берегах 25 травня 1630 року відбулася переможна битва козацьких повстанців Тараса Федоровича (Трясила) із польським військом. Ця битва знайшла своє втілення у поемі Тараса Шевченка "Тарасова ніч".
* Горохова Долина (Горохова Діброва) - хутір під Корсунем, де у 1648 році відбувся бій між козацьким військом Богдана Хмельницького і польсько-шляхетським військом.
* Андрусове - село в Смоленській області. 30 січня (за новим стилем 9 лютого) 1667 року в Андрусовому було підписано сепаратний мир між Московським царством і Річчю Посполитою у війні 1654 - 1667 років, що поділив Україну по Дніпру: Правобережжя відійшло Польщі; Лівобережжя - Московщині. Під час переговорів цар Олексій Михайлович пропонував королю Янові - Казимиру спалити всі українські книги і вбити всіх авторів, котрі жили на той момент.
* Дмитро Табачник - член Партії Регіонів. Віце-прем'єр-міністр з гуманітарних питань, міністр освіти і науки в урядах Януковича і Азарова. Відомий своїми українофобськими поглядами. Після 23 лютого 2014 року втік до Москви, де закликає до повного знищення української нації.