Тисячолітній Київ! Славний друже
Моїх дитячих проминулих літ!
Чом ти до свого став байдужим?
Чому в серцях завівся лід?
Як сталось що після Майданів
Спокійно можеш ти знести
Убивство скверів, парків і каштанів
Як виправдання цьому віднайти?
Зелене море більш не грає -
Його нещадно трощить міль!
І не одна алея умирає...
Страшний від того старожилам біль,
Але якби вона була одна,
Бо ж в неї ще союзники із влади!
За "зелень" проти зелені - війна!
Яку ведуть "космічні" із міськради
І проростає поміж схилами Дніпра
Нова столиця в котрій страшно жити
За "конурою" "конура"-
Хто міг би це свавілля зупинити?
Куди поділись ГрАК і та Пора?
Вони хоч щось десь намагалися робити
Довкола острови й ліси порозхапали
У якості винагороди за "труди",
А їм все мало, мало, мало!..
Діждуться гніву ще великої води.
А починалось все під ореолом слави
Коли в суспільстві панувала ейфорія
Вітали ми народження держави,
Раділи і падінню тиранії...
Не знали тоді дисиденти
В які держава лиш потрапить сіті
Не бачили цього і ті студенти
Котрі голодували на граніті.
Була ще революція й стояли
І співчував тоді нам білий світ
Та знов зневіри тут зазнали
В ній проминуло п'ять вже літ.
А ті все ходять у начальниках
Ніхто їх спокій не тривожить
Хіба, дівчата у купальниках?*
Чекаєте коли нас знов стриножать?
Трималось трохи "Сяйво книги"
Бо на закон була надія.
Однак! Прийшли ділки - бариги
І довели - ЗАКОН У НАС НЕ ДІЄ!
- Не тратьте ви даремно сили
Бо всьому тому - вже абзац
Хоч "Сяйво книги" погасили
Та замість нього буде вам ерзац.
Мішанка із мультикультури
Естрада безголосих поп-зірок
Повнім-повнісінько гламуру
Й тупих заголених дівок.
Які здавен не знають цноти...
(Щось путнє там - підбитий птах)
Квартальні ржачки щосуботи
Самозабутні танці на кістках.
А серцю темно так від туги
Вже й пам'ятник не витримав ганьби
І розломився навпіл від наруги*
Звалив додолу Хорива та Щека
В передчутті передчутті "прекрасної" доби
У переддень приходу...
(Ну самі знаєте кого!)
Я знаю що не обирали
І нині також ви його
Та вже ж таки часи настали...
Славетний Київ! Наша мати!
Скажу без зайвих я розмов
Як залучає "Нас - не подолати!"
То сонце ти розбудиш знов!

24 лютого 2010.

*Акції жіночого руху "Фемен" 2008-2013 років.
* 21 лютого 2010 року внаслідок потрапляння вологи в тріщину розколовся пам'ятник засновникам Києва Кию, Хориву і Щеку та їх сестрі Либеді, що пливуть у човні.