ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.03.15
17:20
В Московії завжди таке бувало:
Коли за владу билися «царі»,
То гинули і ті, хто при дворі,
І ті, що право на престола мали.
А вже, коли на трон хтось усідавсь,
Завжди важлива знайдеться причина,
Чому була убита та людина.
То й «переможець», звісно
Коли за владу билися «царі»,
То гинули і ті, хто при дворі,
І ті, що право на престола мали.
А вже, коли на трон хтось усідавсь,
Завжди важлива знайдеться причина,
Чому була убита та людина.
То й «переможець», звісно
2026.03.15
16:33
Я розповів за Поле Суниць
Де не було реального ніц
Альтернативний плейс я найшов
Де плине будь-ш
Глянь розгорнені тюльпани
Те, чим жиє різне панство
Глянь у віко цибулинне
Я розповів, що морж і я сам – те ж
Де не було реального ніц
Альтернативний плейс я найшов
Де плине будь-ш
Глянь розгорнені тюльпани
Те, чим жиє різне панство
Глянь у віко цибулинне
Я розповів, що морж і я сам – те ж
2026.03.15
16:17
І
Ми пасажири. Нас несе Земля
чи то у рай, чи у космічне пекло,
де не буває холодно чи тепло
і де уже була душа моя,
коли перегоріла і воскресла
як его мого первісного я.
Ми пасажири. Нас несе Земля
чи то у рай, чи у космічне пекло,
де не буває холодно чи тепло
і де уже була душа моя,
коли перегоріла і воскресла
як его мого первісного я.
2026.03.15
11:56
У сні побачу болісні пророцтва,
Які хотів спалити у вогні,
Тривог і болів, дива і юродства
В мінливій і безмежній глибині.
У сні приходить те, що неможливо,
Химерне, дивне, неземне, із дна
Морів і океанів. Пустотливо
Які хотів спалити у вогні,
Тривог і болів, дива і юродства
В мінливій і безмежній глибині.
У сні приходить те, що неможливо,
Химерне, дивне, неземне, із дна
Морів і океанів. Пустотливо
2026.03.15
02:02
Насичено ядом життя України,
хто поруч чи рядом бере від людини?
хто має підступне бажання очолить
народ цей і далі продовжить неволить?
Кому завдяки не закінчена битва
за щастя в житті і за промені світла?
кому до вподоби подвійні стандарти
хто поруч чи рядом бере від людини?
хто має підступне бажання очолить
народ цей і далі продовжить неволить?
Кому завдяки не закінчена битва
за щастя в житті і за промені світла?
кому до вподоби подвійні стандарти
2026.03.14
21:40
Життя минає, та ніколи
мене ніде не омине
моє оточення земне –
гаї, луги, поля і доли.
І поки люди є навколо,
а в небі сонечко ясне,
природа слухає мене,
мене ніде не омине
моє оточення земне –
гаї, луги, поля і доли.
І поки люди є навколо,
а в небі сонечко ясне,
природа слухає мене,
2026.03.14
21:36
Минають ночі, і за днями дні,
і сонечко до літа покотило,
і мало що напам’ять залишило
до осені останньої мені.
А далі, як буває уві сні –
багряні увижаються вітрила.
Ассоль чекає! Напинаю крила
і сонечко до літа покотило,
і мало що напам’ять залишило
до осені останньої мені.
А далі, як буває уві сні –
багряні увижаються вітрила.
Ассоль чекає! Напинаю крила
2026.03.14
16:16
Це просто сон. Не менше і не більше.
Невиліковний надважкий склероз.
Тобі ганебна смерть, якщо ти інший!
Народжуються з порожнечі вірші -
Чи захист від світанку, чи наркоз.
Здаля усі - біленькі та пухнасті,
Колючому шепочуть: "Не кричи..."
Невиліковний надважкий склероз.
Тобі ганебна смерть, якщо ти інший!
Народжуються з порожнечі вірші -
Чи захист від світанку, чи наркоз.
Здаля усі - біленькі та пухнасті,
Колючому шепочуть: "Не кричи..."
2026.03.14
13:57
Співала самотність про зграйну дружбу.
Співала, аж серце злітало з словами
І в звуках тремтіло.
Здіймалося вище і вище.
Як жайворон, висло
Та й впало, мов грудка...
Нараз обірвалася пісня.
На серце людина поклала руку.
2026.03.14
13:32
Мавпочка Зіна — улюблениця і талісман підрозділу бойових медиків. Вона обожнює борщ і чай із молоком «по-англійськи».
Її господар — 50-річний колишній вчитель історії, який завів Зіну після того, як втратив на війні родину та дім. Мавпочка стала його від
Її господар — 50-річний колишній вчитель історії, який завів Зіну після того, як втратив на війні родину та дім. Мавпочка стала його від
2026.03.14
11:31
Так можна геть усе проспати:
І суд Страшний, й зорю Полин,
Доживши в камері до страти,
Яку здійснить нестримний плин.
Так можна геть усе проспати,
Проживши в сні нове життя
І продираючись крізь ґрати,
І суд Страшний, й зорю Полин,
Доживши в камері до страти,
Яку здійснить нестримний плин.
Так можна геть усе проспати,
Проживши в сні нове життя
І продираючись крізь ґрати,
2026.03.14
02:38
Не розказуй мені про любов,
Лиш кохай мене палко, без тями!
Ти повернешся ще в мій альков,
І торкнешся волосся вустами!
.
Ніжноковзанням віллєш снаги,
Біострумів сяйнуть блискавиці,
Вдарить спалах миттєвий жаги,
Лиш кохай мене палко, без тями!
Ти повернешся ще в мій альков,
І торкнешся волосся вустами!
.
Ніжноковзанням віллєш снаги,
Біострумів сяйнуть блискавиці,
Вдарить спалах миттєвий жаги,
2026.03.14
00:59
Олександр Жаров (1904—1984)
Сяйте багаттями, синії ночі!
Ми – піонери, діти робочих.
В радісну еру
мчим стрімголов,
клич піонера –
«Завжди будь готов!»
Сяйте багаттями, синії ночі!
Ми – піонери, діти робочих.
В радісну еру
мчим стрімголов,
клич піонера –
«Завжди будь готов!»
2026.03.13
22:31
Професор дрімав
під час
засідання кафедри
але всередині нього
вирувала запекла дискусія
між виноградною силою Кавказу
та галицькою стриманістю
та чача була не просто рідиною
під час
засідання кафедри
але всередині нього
вирувала запекла дискусія
між виноградною силою Кавказу
та галицькою стриманістю
та чача була не просто рідиною
2026.03.13
21:53
Гуаш весни чарує спраглі очі,
Мов перший дотик лагідних долонь.
В твоїй душі займається вогонь.
Прибравши холод, йде тепло уроче.
Блакить небес, прозора та пророча
Впадає в плеса синіх ручаїв.
Проміння, наче золотий курсив
Мов перший дотик лагідних долонь.
В твоїй душі займається вогонь.
Прибравши холод, йде тепло уроче.
Блакить небес, прозора та пророча
Впадає в плеса синіх ручаїв.
Проміння, наче золотий курсив
2026.03.13
20:00
І
Немає з ким у спокої дожити
свої три літа на своїй землі...
ну як вас уму-розуму навчити,
помітні українські москалі
і не помітні інде посполиті?
Уперся рогом за своє корито
чужий по духу рід мій у селі.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Немає з ким у спокої дожити
свої три літа на своїй землі...
ну як вас уму-розуму навчити,
помітні українські москалі
і не помітні інде посполиті?
Уперся рогом за своє корито
чужий по духу рід мій у селі.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
2026.03.13
2026.03.06
2026.02.26
2026.02.25
2026.02.24
2026.02.14
2026.02.11
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Пекун Олексій (1983) /
Вірші
Я кину лірику до бісу...
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Я кину лірику до бісу...
Я кину лірику до бісу
Кохання й ніжність най ідуть
до найтемнішого десь лісу
І ось, доведений до краю
З десятого я літа в п'яту осінь повертаю.
Ні, про природу не співають
Коли за неї жорстоко убивають
Низведені до рівня маргіналів,
Спостерігаємо шаленство феодалів.
Невже такого ми чекали
Тоді як в революцію стояли?
Однак, розумні стали ви довкола,
Говорите:"Не було революції ніколи!"
Було лиш лицедійство, буфонада,
Це все вже зрадили, усі хто тоді зайняв посади.
Вони-то зрадили, а ви взяли й змовчати
Чом ви самі нічого не сказали?
Ізнову ви, немов води у рот понабирали
Спостерігаєте як деградують і газети, і канали
Як кожного нездари стає хистом
За слово правди навісити ярлик фашиста,
Паплюжачи УПА, що на смерть стояли, в
своїй державі же покривджені тепер
Котрі не кинули на ту оману що звалася УРСР.
Плямують Галич і Карпати -гори
І хочеться їм кинути у вічі:
"Брешеш людоморе!"
Ти кажеш, що дід мій зрадник був?
Коли він з Гітлером боровся -
про Ковпака ніхто іще не чув
І хоч лякаєш новим Сандормохом
Ти сам уже порослий мохом...
А ваше кредо- промовчати
І там де треба не сказати
Як різнії жерці з Москви тут приїжджають
Й прокльонами до "правильної" віри навертають.
А дугіни несуть нові руїни
Та вам не шкода України!
І скоро крові буде тут аж гей,
Та вам не страшно за дітей!
Для вас один той конкурс "Мокра майка"
Важливіший ніж смерть Максима Чайки.
І не впаде на вбивцю справедлива кара
Незграбная овеча отара!
Ви біомаса, що недостойна буть народом
Для того ви щоб всі заброди
Із вас довіку шкури дерли
Навіщо ви в цей світ приперли?
Та, зрештою, якщо ви все ще люди
Чиніть як справжні нації усюди
Ставайте до борні ізнову,
За дороговказ беріть Донцова.
Лише як ворогів із влади приберете
Тоді ви станете Людьми і заживете
Лиш як боротиметеся всяк час і без упину
Побачите єдину й сильну Україну.
13 серпня 2009.
Кохання й ніжність най ідуть
до найтемнішого десь лісу
І ось, доведений до краю
З десятого я літа в п'яту осінь повертаю.
Ні, про природу не співають
Коли за неї жорстоко убивають
Низведені до рівня маргіналів,
Спостерігаємо шаленство феодалів.
Невже такого ми чекали
Тоді як в революцію стояли?
Однак, розумні стали ви довкола,
Говорите:"Не було революції ніколи!"
Було лиш лицедійство, буфонада,
Це все вже зрадили, усі хто тоді зайняв посади.
Вони-то зрадили, а ви взяли й змовчати
Чом ви самі нічого не сказали?
Ізнову ви, немов води у рот понабирали
Спостерігаєте як деградують і газети, і канали
Як кожного нездари стає хистом
За слово правди навісити ярлик фашиста,
Паплюжачи УПА, що на смерть стояли, в
своїй державі же покривджені тепер
Котрі не кинули на ту оману що звалася УРСР.
Плямують Галич і Карпати -гори
І хочеться їм кинути у вічі:
"Брешеш людоморе!"
Ти кажеш, що дід мій зрадник був?
Коли він з Гітлером боровся -
про Ковпака ніхто іще не чув
І хоч лякаєш новим Сандормохом
Ти сам уже порослий мохом...
А ваше кредо- промовчати
І там де треба не сказати
Як різнії жерці з Москви тут приїжджають
Й прокльонами до "правильної" віри навертають.
А дугіни несуть нові руїни
Та вам не шкода України!
І скоро крові буде тут аж гей,
Та вам не страшно за дітей!
Для вас один той конкурс "Мокра майка"
Важливіший ніж смерть Максима Чайки.
І не впаде на вбивцю справедлива кара
Незграбная овеча отара!
Ви біомаса, що недостойна буть народом
Для того ви щоб всі заброди
Із вас довіку шкури дерли
Навіщо ви в цей світ приперли?
Та, зрештою, якщо ви все ще люди
Чиніть як справжні нації усюди
Ставайте до борні ізнову,
За дороговказ беріть Донцова.
Лише як ворогів із влади приберете
Тоді ви станете Людьми і заживете
Лиш як боротиметеся всяк час і без упину
Побачите єдину й сильну Україну.
13 серпня 2009.
Вірш написаний під враженням від вбивства в Голованівському лісі народним депутатом України від Блоку Юлії Тимошенко Віктором Лозинським місцевого жителя Валерія Олійника за те що той зайшов на територію його мисливських угідь.
А також від першого приїзду московського патріарха Кирила, законопроекту Вадима Колесніченка про засудження на довічне ув'язнення за "реабілітацію нацизма", вбивства Максима Чайки в Одесі 17 квітня 2009 року (докладніше про це буде далі).
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.1024 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.1024 seconds