Я кину лірику до бісу
Кохання й ніжність най ідуть
до найтемнішого десь лісу
І ось, доведений до краю
З десятого я літа в п'яту осінь повертаю.

Ні, про природу не співають
Коли за неї жорстоко убивають
Низведені до рівня маргіналів,
Спостерігаємо шаленство феодалів.

Невже такого ми чекали
Тоді як в революцію стояли?
Однак, розумні стали ви довкола,
Говорите:"Не було революції ніколи!"

Було лиш лицедійство, буфонада,
Це все вже зрадили, усі хто тоді зайняв посади.
Вони-то зрадили, а ви взяли й змовчати
Чом ви самі нічого не сказали?

Ізнову ви, немов води у рот понабирали
Спостерігаєте як деградують і газети, і канали
Як кожного нездари стає хистом
За слово правди навісити ярлик фашиста,

Паплюжачи УПА, що на смерть стояли, в
своїй державі же покривджені тепер
Котрі не кинули на ту оману що звалася УРСР.
Плямують Галич і Карпати -гори
І хочеться їм кинути у вічі:

"Брешеш людоморе!"
Ти кажеш, що дід мій зрадник був?
Коли він з Гітлером боровся -
про Ковпака ніхто іще не чув
І хоч лякаєш новим Сандормохом
Ти сам уже порослий мохом...

А ваше кредо- промовчати
І там де треба не сказати
Як різнії жерці з Москви тут приїжджають
Й прокльонами до "правильної" віри навертають.

А дугіни несуть нові руїни
Та вам не шкода України!
І скоро крові буде тут аж гей,
Та вам не страшно за дітей!

Для вас один той конкурс "Мокра майка"
Важливіший ніж смерть Максима Чайки.
І не впаде на вбивцю справедлива кара
Незграбная овеча отара!

Ви біомаса, що недостойна буть народом
Для того ви щоб всі заброди
Із вас довіку шкури дерли
Навіщо ви в цей світ приперли?

Та, зрештою, якщо ви все ще люди
Чиніть як справжні нації усюди
Ставайте до борні ізнову,
За дороговказ беріть Донцова.

Лише як ворогів із влади приберете
Тоді ви станете Людьми і заживете
Лиш як боротиметеся всяк час і без упину
Побачите єдину й сильну Україну.

13 серпня 2009.

Вірш написаний під враженням від вбивства в Голованівському лісі народним депутатом України від Блоку Юлії Тимошенко Віктором Лозинським місцевого жителя Валерія Олійника за те що той зайшов на територію його мисливських угідь.
А також від першого приїзду московського патріарха Кирила, законопроекту Вадима Колесніченка про засудження на довічне ув'язнення за "реабілітацію нацизма", вбивства Максима Чайки в Одесі 17 квітня 2009 року (докладніше про це буде далі).