ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.12.14
18:39
Той ряд бабусь,
Що квіти продають на Байковім, –
Здається вічний.
Їх або смерть обходить стороною,
Або ж вони…
Bже встигли побувати на тім світі.
Порозумілися з Хароном
І вдосвіта вертаються до нас.
Що квіти продають на Байковім, –
Здається вічний.
Їх або смерть обходить стороною,
Або ж вони…
Bже встигли побувати на тім світі.
Порозумілися з Хароном
І вдосвіта вертаються до нас.
2025.12.14
17:36
Цвіркун очерету співає сонети зірок,
А море зелене озерне
підспівує шелестом:
Тихо падають краплі, пугач Улісс
Чекає рибалку, в якого кишені
Повні каштанів, які назбирав
У світлі жовтого ліхтаря Місяця
На вулиці нео
А море зелене озерне
підспівує шелестом:
Тихо падають краплі, пугач Улісс
Чекає рибалку, в якого кишені
Повні каштанів, які назбирав
У світлі жовтого ліхтаря Місяця
На вулиці нео
2025.12.14
15:10
По піску у Сахарі ідуть,
Угоряють від спеки пінгвіни,
Перевернута метеосуть -
Модернового хеллоуіну.
Все у світі тепер навпаки --
Вже снігами мандрують верблюди...
Сніг скупий, ніби зниклі рядки,
Угоряють від спеки пінгвіни,
Перевернута метеосуть -
Модернового хеллоуіну.
Все у світі тепер навпаки --
Вже снігами мандрують верблюди...
Сніг скупий, ніби зниклі рядки,
2025.12.14
11:48
Туман висів, як молоко густий.
В такому дуже легко заблукати.
І будеш вихід цілий день шукати,
І колами ходити в пастці тій.
Коли він свою гаву упіймав
І не помітив. Мов мара вхопила
В свої обійми. Коли відпустила,
Товаришів уже і слід пропав.
В такому дуже легко заблукати.
І будеш вихід цілий день шукати,
І колами ходити в пастці тій.
Коли він свою гаву упіймав
І не помітив. Мов мара вхопила
В свої обійми. Коли відпустила,
Товаришів уже і слід пропав.
2025.12.14
10:33
Якби усі людей любили,
То, звісно, в думці не було б війни.
Але в сучасників гора вини,
Яка і породила бійню.
Зупинить хто це божевілля,
Що вміщує в собі ненависть,зло.
Горить у полум'ї людина й тло,
То, звісно, в думці не було б війни.
Але в сучасників гора вини,
Яка і породила бійню.
Зупинить хто це божевілля,
Що вміщує в собі ненависть,зло.
Горить у полум'ї людина й тло,
2025.12.14
10:29
Красою приваблював завше,
літав за туманами в брід.
Тонув комашнею у чаші —
п'янким і бентежним був світ.
Із кокона гусені вийшов
метелик у ясну блакить.
Віночком заврунилась вишня —
сніжисто на сонці ярить.
літав за туманами в брід.
Тонув комашнею у чаші —
п'янким і бентежним був світ.
Із кокона гусені вийшов
метелик у ясну блакить.
Віночком заврунилась вишня —
сніжисто на сонці ярить.
2025.12.14
09:23
Перед мною уранці
Натюрморти малі -
Чай видніється в склянці
Та папір на столі.
А ще фрукти і квіти
Кличуть часто в політ
Мрії з настрою звиті,
Думам різним услід.
Натюрморти малі -
Чай видніється в склянці
Та папір на столі.
А ще фрукти і квіти
Кличуть часто в політ
Мрії з настрою звиті,
Думам різним услід.
2025.12.14
06:11
Стіна що із пророцтвами
По швах потріскує
На інструменті смерті ще
Яскраві сонця вилиски
Ще навпіл роздираєшся
І снами і кошмарами
О хто вінка поклав би там
Де тиша крик затьмарить?
По швах потріскує
На інструменті смерті ще
Яскраві сонця вилиски
Ще навпіл роздираєшся
І снами і кошмарами
О хто вінка поклав би там
Де тиша крик затьмарить?
2025.12.14
04:43
Мені приємно у твоєму товаристві.
Я навіть не навиджу тебе.
Можливо, зазнайомимося близько й
колись-то збіг обставин приведе
нам кілька років пережити разом.
Тобі подібну я подеколи шукав
і ти не проти. Звісно, не відразу.
Я навіть не навиджу тебе.
Можливо, зазнайомимося близько й
колись-то збіг обставин приведе
нам кілька років пережити разом.
Тобі подібну я подеколи шукав
і ти не проти. Звісно, не відразу.
2025.12.14
02:46
Повстань!
Страшний бо Суд іде,
почеплений, як материнська плата,
немов дощу тяжка мені заплата,
та батьківський нечуваний
хардрайв.
Прівіт, мала.
Страшний бо Суд іде,
почеплений, як материнська плата,
немов дощу тяжка мені заплата,
та батьківський нечуваний
хардрайв.
Прівіт, мала.
2025.12.14
00:08
Було колись під шістдесят,
А ви ще вештали думками…
Поміж віршованих цитат
Цідили ніжними струмками…
І що ж такого в тих думках?
Думки з думок втечуть у вірші,
А вас пошлють за шістдесят
Й струмки на вигляд стануть інші…
А ви ще вештали думками…
Поміж віршованих цитат
Цідили ніжними струмками…
І що ж такого в тих думках?
Думки з думок втечуть у вірші,
А вас пошлють за шістдесят
Й струмки на вигляд стануть інші…
2025.12.13
23:44
Послання віків скупі, як сніг,
Що грайливо мерехтить в місячному сяйві,
але це не біда*.
Сни ллються, як симфонії з радіо «Люксембург»,
з просторів небес, що хмарами оповиті,
але там ніколи не було симфоній…
Що грайливо мерехтить в місячному сяйві,
але це не біда*.
Сни ллються, як симфонії з радіо «Люксембург»,
з просторів небес, що хмарами оповиті,
але там ніколи не було симфоній…
2025.12.13
21:01
Сніг скупий, як послання віків,
Мерехтить у грайливій сюїті.
І симфонія ллється зі снів
У просторах, що небом сповиті.
Сніг скупий, ніби зниклі рядки
У віршах, що прийшли із нікуди.
Сніг скупий, ніби помах руки.
Мерехтить у грайливій сюїті.
І симфонія ллється зі снів
У просторах, що небом сповиті.
Сніг скупий, ніби зниклі рядки
У віршах, що прийшли із нікуди.
Сніг скупий, ніби помах руки.
2025.12.13
16:56
Дощ крижаний у шибу - музика крапель мерзлих.
Колеться сон у друзки, сиплеться за вікно.
Ближче до ранку дійсність, ніч неохоче кресне.
І на окрайці неба синій цвіте вінок.
Зорі тум утерла сірим своїм подолом -
Виглянули, обмиті, жаль, що всього н
Колеться сон у друзки, сиплеться за вікно.
Ближче до ранку дійсність, ніч неохоче кресне.
І на окрайці неба синій цвіте вінок.
Зорі тум утерла сірим своїм подолом -
Виглянули, обмиті, жаль, що всього н
2025.12.13
12:09
Відтепер і дотетер
Ти у пошуках — стажер…
Тільки з ким й куди іти?
Безліч склепів до мети…
Омбіркуй, не гарячкуй,
Краще знов пофантазуй…
Боже мій… Куди попер?
Краще б ти в собі завмер…
Ти у пошуках — стажер…
Тільки з ким й куди іти?
Безліч склепів до мети…
Омбіркуй, не гарячкуй,
Краще знов пофантазуй…
Боже мій… Куди попер?
Краще б ти в собі завмер…
2025.12.13
08:57
Вірш розглядався на онлайн-колегії робочих змін і керівників профільних департаментів "Асорті Пиріжкарень" з долученням сторонніх експертів.
І от що ми маємо в результаті.
Технічно текст повністю тримається купи на граматичних і словотвірно спорід
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
2025.12.02
2025.12.01
2025.11.29
2025.11.26
2025.11.23
2025.11.07
2025.10.29
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Пекун Олексій (1983) /
Вірші
Спомин про минуле
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Спомин про минуле
Хотілося б мені
Вернутись на кільканадцять літ назад
Щоб зринули старі картини, мов у сні.
Щоб все постало знов на старий лад.
І озирнутися довкола
Щоб пересвідчитись
Що все не так як нині є - на грані фолу
В любові пам'яті освідчитись.
Коли іще без остраху води
Було напитись із криниці
Коли автобуси ходили ще туди
Де піднялись нові будинки на Стрілиці.*
Іще великі цифри на Безіменній Висоті*
Не розкурочили невдячнії вандали
Ще рибними були довкола води ті:
Рибалки днями на Кар'єрі пропадали.
Ще раз побачити великі ясени
Які колись росли на Мукачовій*
І першими жовтіли восени
А в травні ще чорніли віти ясенові.
Побачити хоч раз би тих
Кого нема давно із нами
Зринають в пам'яті обличчя всіх
Що й нині ще приходять з снами.
Тоді узимку ще були сніги,
А влітку небо щедрилось дощами.
І все що було навкруги
Не поцінованеє нами.
Старі дерева порубали
Нема давно вже їх і сліду...
Сміттям балки позакидали,
Що й самі не приховують огиду.
Забилися джерела на Кар'єрі
Вода осіла й відступала доти,
Коли спинившись у кальдері
Не стало з озера болото.
Ураном й гафнієм потруєно криниці!
Чорнобиль ні до чого тут
То з придніпровських могильників* частиці
У воду й землю все ідуть...
Дощів немає місяцями
І взимку теж не є зима
Все чудне щось під небесами
Бо рівноваги теж нема.
Змінилось все, не завжди в кращий бік
Чом саме так? Я й сам не знаю
Злились роки в стрімкий потік
Лиш пам'ять моя не згорає...
4 липня 2009.
Вернутись на кільканадцять літ назад
Щоб зринули старі картини, мов у сні.
Щоб все постало знов на старий лад.
І озирнутися довкола
Щоб пересвідчитись
Що все не так як нині є - на грані фолу
В любові пам'яті освідчитись.
Коли іще без остраху води
Було напитись із криниці
Коли автобуси ходили ще туди
Де піднялись нові будинки на Стрілиці.*
Іще великі цифри на Безіменній Висоті*
Не розкурочили невдячнії вандали
Ще рибними були довкола води ті:
Рибалки днями на Кар'єрі пропадали.
Ще раз побачити великі ясени
Які колись росли на Мукачовій*
І першими жовтіли восени
А в травні ще чорніли віти ясенові.
Побачити хоч раз би тих
Кого нема давно із нами
Зринають в пам'яті обличчя всіх
Що й нині ще приходять з снами.
Тоді узимку ще були сніги,
А влітку небо щедрилось дощами.
І все що було навкруги
Не поцінованеє нами.
Старі дерева порубали
Нема давно вже їх і сліду...
Сміттям балки позакидали,
Що й самі не приховують огиду.
Забилися джерела на Кар'єрі
Вода осіла й відступала доти,
Коли спинившись у кальдері
Не стало з озера болото.
Ураном й гафнієм потруєно криниці!
Чорнобиль ні до чого тут
То з придніпровських могильників* частиці
У воду й землю все ідуть...
Дощів немає місяцями
І взимку теж не є зима
Все чудне щось під небесами
Бо рівноваги теж нема.
Змінилось все, не завжди в кращий бік
Чом саме так? Я й сам не знаю
Злились роки в стрімкий потік
Лиш пам'ять моя не згорає...
4 липня 2009.
* Стрілиця - місцевість у передмісті Дніпра Діївка-1. Район вулиць Велика Діївська, Метробудівська, Ватутіна, Арзамаська.
* Безіменна Висота - місце боїв у 1941 році. Також місце поховання загиблих радянських солдатів Другої світової війни. Колись там був напис "1941 - 1945", який складався з великих бронзових цифр, що навесні 1999 року були здані на метал. Поруч розташовано Діївський Кар'єр, де купались і ловили рибу місцеві жителі. Залишок довоєнної гранітної каменоломні.
* Вулиця Мукачова - одна з головних вулиць Діївки -2.
* Хвостосховища Придніпровського хімічного заводу, де займались переробкою уранової руди. Внаслідок порушення норм зберігання були отруєні ґрунтові води.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.095 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.095 seconds