Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.09.13
23:01
Погожа розкрилена днина
(хоч завтра вже дощик, либонь).
Листок, що струсила калина,
упав до розкритих долонь.
Тихенько потріскують дрова,
і тіні повзуть на намет...
Де мудрість життя і основа,
(хоч завтра вже дощик, либонь).
Листок, що струсила калина,
упав до розкритих долонь.
Тихенько потріскують дрова,
і тіні повзуть на намет...
Де мудрість життя і основа,
2026.09.13
22:17
при цім гармидері сучаснім
у марші цім іноваційнім
котрийсь-іще шукає щастя
і сенс чуттів
і власну цінність
чого би ні
усім дозвільно
є інтернет
у марші цім іноваційнім
котрийсь-іще шукає щастя
і сенс чуттів
і власну цінність
чого би ні
усім дозвільно
є інтернет
2026.09.13
19:43
Вже вечір жде, як бузьок, на одній нозі.
На берег місяця втікають хвилі зір.
В багатті листя клен палає молодий.
Вдягає швидко сутінь все у холоди.
Удвох, як в давнеч, ловкі, смілі дітлахи,
Зриваєм враз , як стиглі яблука, зірки.
Ростем, як трави,
На берег місяця втікають хвилі зір.
В багатті листя клен палає молодий.
Вдягає швидко сутінь все у холоди.
Удвох, як в давнеч, ловкі, смілі дітлахи,
Зриваєм враз , як стиглі яблука, зірки.
Ростем, як трави,
2026.09.13
19:22
Між вікон холодних людиномашин,
де від сірості день зачах,
мене зігріває той погляд один —
з бурштиновим теплом в очах.
Як прагнеться сильно такого тепла,
щоб воно все було й було,
щоб світлою барвою осінь текла
де від сірості день зачах,
мене зігріває той погляд один —
з бурштиновим теплом в очах.
Як прагнеться сильно такого тепла,
щоб воно все було й було,
щоб світлою барвою осінь текла
2026.09.13
19:01
У час луни й штукарства,
У літа півфінал,
У надлишку півцарства
Хиткого назагал.
Шпарини мармурові,
Стежки біля води —
Аморфні, амфотерні
Минулого сліди.
У літа півфінал,
У надлишку півцарства
Хиткого назагал.
Шпарини мармурові,
Стежки біля води —
Аморфні, амфотерні
Минулого сліди.
2026.09.13
17:23
Купає небо хмари кучеряві
у вицвілій блакиті далини,
толочить вітер посивілі трави,
на збіжжі стежки — жовті ясени.
Рожеві айстри кутають у вечір
пахучі чорнобривці, а між тим
лягають на мої холодні плечі
ажурні тіні шаликом легким.
у вицвілій блакиті далини,
толочить вітер посивілі трави,
на збіжжі стежки — жовті ясени.
Рожеві айстри кутають у вечір
пахучі чорнобривці, а між тим
лягають на мої холодні плечі
ажурні тіні шаликом легким.
2026.09.13
13:39
вона королівна
тут на гайвею
знаки дорожні
до madre до неї
ніхто не врятує
від лютого тигра
звіра смаглявого
убраного в шкіру
тут на гайвею
знаки дорожні
до madre до неї
ніхто не врятує
від лютого тигра
звіра смаглявого
убраного в шкіру
2026.09.13
13:29
Розвал відбудеться людини,
Немов граніту чи крижини.
Колись єдиний моноліт
Умить розпався в 40 літ.
Розвал свідомості, польоту
Фантазії, мов живоплоту,
Провали в пам'яті, а мова
Постала сіра, безголова.
Немов граніту чи крижини.
Колись єдиний моноліт
Умить розпався в 40 літ.
Розвал свідомості, польоту
Фантазії, мов живоплоту,
Провали в пам'яті, а мова
Постала сіра, безголова.
2026.09.13
12:31
базується на ідейно-тематичному спрямуванні всієї творчості автора, яскраво представленої у його збірці «Важкі кроки до істини» від видавництва Зелений пес. Опублікований у вересні 2026 року на літературних платформах «Поетичні майстерні» та «Клуб поезії»
2026.09.13
08:17
ЦИКЛ "МЕСОПОТАМІЯ" (Додаток ІІ)
«АЛЕКСАНДР МАКЕДОНСЬКИЙ: ОСТАННІЙ ПАРАД НАПІВБОГА»
(драматичний ескіз у стилі шумеро-аккадського епосу, в трьох сценах)
«АЛЕКСАНДР МАКЕДОНСЬКИЙ: ОСТАННІЙ ПАРАД НАПІВБОГА»
(драматичний ескіз у стилі шумеро-аккадського епосу, в трьох сценах)
2026.09.13
07:47
Спокійно земля Руська спочивала.
Бо ж князь її славетний Святослав
У степ далеко половців прогнав,
Їх стійбища у полі потоптали
Князі й велику здобич узяли,
Полон великий зі степів пригнали.
Тож земля Руська мирно спочивала…
Князі також вспокоєні б
Бо ж князь її славетний Святослав
У степ далеко половців прогнав,
Їх стійбища у полі потоптали
Князі й велику здобич узяли,
Полон великий зі степів пригнали.
Тож земля Руська мирно спочивала…
Князі також вспокоєні б
2026.09.13
06:46
У природному парку в Японії
І верблюди, і коні, і поні є.
На японські дива
Претендує москва,
Бо у неї права на Японію.
У злиден
І верблюди, і коні, і поні є.
На японські дива
Претендує москва,
Бо у неї права на Японію.
У злиден
2026.09.13
06:31
Минають безрадісно роки,
Але відчуваю, бува,
Що досі надія глибока
На краще у серці жива.
Неначе від написів титли
На дулах столітніх мортир,
Нікуди донині не зникли
Мої сподівання на мир.
Але відчуваю, бува,
Що досі надія глибока
На краще у серці жива.
Неначе від написів титли
На дулах столітніх мортир,
Нікуди донині не зникли
Мої сподівання на мир.
2026.09.12
21:46
переконай себе у тім
що наша зустріч недаремна
що ти цього давно хотів
що цей момент є одкровенням
мовби сезон доречний день
і карусель чим не французька
що зачаровує дітей
проз таємниче слово дзуськи
що наша зустріч недаремна
що ти цього давно хотів
що цей момент є одкровенням
мовби сезон доречний день
і карусель чим не французька
що зачаровує дітей
проз таємниче слово дзуськи
2026.09.12
21:04
Рука ще пестить Фаберже,
Крихке й примарне береже,
В густе пірнає бланманже —
Тоді і прісно.
Немов Каафи* у Пейсах,
Чи сподік* сподівань і Птах —
Синиць, відтанулих в снігах,
Крихке й примарне береже,
В густе пірнає бланманже —
Тоді і прісно.
Немов Каафи* у Пейсах,
Чи сподік* сподівань і Птах —
Синиць, відтанулих в снігах,
2026.09.12
21:01
Понеділок. Час до школи
але Грицик трохи кволий.
В «Сталкера» до ночі грав,
не торкався інших справ.
Де наплічник, не згадає,
— Може, бачив хто? — питає.
Сердяться і мама, й тато:
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...але Грицик трохи кволий.
В «Сталкера» до ночі грав,
не торкався інших справ.
Де наплічник, не згадає,
— Може, бачив хто? — питає.
Сердяться і мама, й тато:
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.09.08
2026.08.07
2026.08.01
2026.07.22
2026.07.18
2026.07.12
2026.07.12
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Пекун Олексій (1983) /
Вірші
Спомин про минуле
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Спомин про минуле
Хотілося б мені
Вернутись на кільканадцять літ назад
Щоб зринули старі картини, мов у сні.
Щоб все постало знов на старий лад.
І озирнутися довкола
Щоб пересвідчитись
Що все не так як нині є - на грані фолу
В любові пам'яті освідчитись.
Коли іще без остраху води
Було напитись із криниці
Коли автобуси ходили ще туди
Де піднялись нові будинки на Стрілиці.*
Іще великі цифри на Безіменній Висоті*
Не розкурочили невдячнії вандали
Ще рибними були довкола води ті:
Рибалки днями на Кар'єрі пропадали.
Ще раз побачити великі ясени
Які колись росли на Мукачовій*
І першими жовтіли восени
А в травні ще чорніли віти ясенові.
Побачити хоч раз би тих
Кого нема давно із нами
Зринають в пам'яті обличчя всіх
Що й нині ще приходять з снами.
Тоді узимку ще були сніги,
А влітку небо щедрилось дощами.
І все що було навкруги
Не поцінованеє нами.
Старі дерева порубали
Нема давно вже їх і сліду...
Сміттям балки позакидали,
Що й самі не приховують огиду.
Забилися джерела на Кар'єрі
Вода осіла й відступала доти,
Коли спинившись у кальдері
Не стало з озера болото.
Ураном й гафнієм потруєно криниці!
Чорнобиль ні до чого тут
То з придніпровських могильників* частиці
У воду й землю все ідуть...
Дощів немає місяцями
І взимку теж не є зима
Все чудне щось під небесами
Бо рівноваги теж нема.
Змінилось все, не завжди в кращий бік
Чом саме так? Я й сам не знаю
Злились роки в стрімкий потік
Лиш пам'ять моя не згорає...
4 липня 2009.
Вернутись на кільканадцять літ назад
Щоб зринули старі картини, мов у сні.
Щоб все постало знов на старий лад.
І озирнутися довкола
Щоб пересвідчитись
Що все не так як нині є - на грані фолу
В любові пам'яті освідчитись.
Коли іще без остраху води
Було напитись із криниці
Коли автобуси ходили ще туди
Де піднялись нові будинки на Стрілиці.*
Іще великі цифри на Безіменній Висоті*
Не розкурочили невдячнії вандали
Ще рибними були довкола води ті:
Рибалки днями на Кар'єрі пропадали.
Ще раз побачити великі ясени
Які колись росли на Мукачовій*
І першими жовтіли восени
А в травні ще чорніли віти ясенові.
Побачити хоч раз би тих
Кого нема давно із нами
Зринають в пам'яті обличчя всіх
Що й нині ще приходять з снами.
Тоді узимку ще були сніги,
А влітку небо щедрилось дощами.
І все що було навкруги
Не поцінованеє нами.
Старі дерева порубали
Нема давно вже їх і сліду...
Сміттям балки позакидали,
Що й самі не приховують огиду.
Забилися джерела на Кар'єрі
Вода осіла й відступала доти,
Коли спинившись у кальдері
Не стало з озера болото.
Ураном й гафнієм потруєно криниці!
Чорнобиль ні до чого тут
То з придніпровських могильників* частиці
У воду й землю все ідуть...
Дощів немає місяцями
І взимку теж не є зима
Все чудне щось під небесами
Бо рівноваги теж нема.
Змінилось все, не завжди в кращий бік
Чом саме так? Я й сам не знаю
Злились роки в стрімкий потік
Лиш пам'ять моя не згорає...
4 липня 2009.
* Стрілиця - місцевість у передмісті Дніпра Діївка-1. Район вулиць Велика Діївська, Метробудівська, Ватутіна, Арзамаська.
* Безіменна Висота - місце боїв у 1941 році. Також місце поховання загиблих радянських солдатів Другої світової війни. Колись там був напис "1941 - 1945", який складався з великих бронзових цифр, що навесні 1999 року були здані на метал. Поруч розташовано Діївський Кар'єр, де купались і ловили рибу місцеві жителі. Залишок довоєнної гранітної каменоломні.
* Вулиця Мукачова - одна з головних вулиць Діївки -2.
* Хвостосховища Придніпровського хімічного заводу, де займались переробкою уранової руди. Внаслідок порушення норм зберігання були отруєні ґрунтові води.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
