ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.01.28
23:03
У цьому будинку зникають душі....
Ти хочеш ступити на його поріг?
Спочатку прислухайся до звуків
(а раптом десь стогін ... крізь тишу століть)
У цьому будинку зникають душі...
Поріг переступлено...
Страшно? Не йди!
Ти хочеш ступити на його поріг?
Спочатку прислухайся до звуків
(а раптом десь стогін ... крізь тишу століть)
У цьому будинку зникають душі...
Поріг переступлено...
Страшно? Не йди!
2026.01.28
20:52
Не вгамую серця стук...
Січень, змилуйся над нами.
Божевільний хуги гук
між розлогими ярами.
Милий в чаті пропаде,
згубиться і не знайдеться.
Припаде ж бо де-не-де.
Січень, змилуйся над нами.
Божевільний хуги гук
між розлогими ярами.
Милий в чаті пропаде,
згубиться і не знайдеться.
Припаде ж бо де-не-де.
2026.01.28
20:24
…ось вона, ось… старенька верба
Потрісканий стовбур все той же…
Що, не впізнала? пам’ять не та?
Ти зачекай… Вербонько-боже
Спомини лиш… встрічала весну
А в жовтні покірно жовтіла
Листя і віття з рос і в росу
Потрісканий стовбур все той же…
Що, не впізнала? пам’ять не та?
Ти зачекай… Вербонько-боже
Спомини лиш… встрічала весну
А в жовтні покірно жовтіла
Листя і віття з рос і в росу
2026.01.28
19:15
сидить у мене птекродактиль на даху
і їсть хурму й мішає в голові бурду
і думає свою думу
ухух кажу ухух…
яку воно ото заварює собі уху
яку воно ото меле якусь х...
і в птеро лиш одна турбота
і їсть хурму й мішає в голові бурду
і думає свою думу
ухух кажу ухух…
яку воно ото заварює собі уху
яку воно ото меле якусь х...
і в птеро лиш одна турбота
2026.01.28
18:46
Усе сторчма на цім святковім світі.
Лиш догори ходить єврей дає ногам.
Чи ж перший я, хто запримітив,
Що полотно мудріш, аніж художник сам?
Портрет мій був би рабину впору.
Затіснуватий, може, але ж пасує так.
Вічно і в’ їдливо вивча він Тору,
Лиш догори ходить єврей дає ногам.
Чи ж перший я, хто запримітив,
Що полотно мудріш, аніж художник сам?
Портрет мій був би рабину впору.
Затіснуватий, може, але ж пасує так.
Вічно і в’ їдливо вивча він Тору,
2026.01.28
13:37
Які красиві ці сніги!
Які нестерпні!
Під ними тліє світ нагий,
як скрипка серпня…
Його чутлива нагота —
ламка і ніжна,
укрита попелом, як та
жона невтішна.
Які нестерпні!
Під ними тліє світ нагий,
як скрипка серпня…
Його чутлива нагота —
ламка і ніжна,
укрита попелом, як та
жона невтішна.
2026.01.28
11:13
Таємне слово проросте крізь листя,
Крізь глицю і знебарвлену траву.
Це слово, ніби істина столиця,
Увірветься в історію живу.
Таємне слово буде лікувати
Від викривлень шаленої доби.
Воно прорветься крізь сталеві ґрати,
Крізь глицю і знебарвлену траву.
Це слово, ніби істина столиця,
Увірветься в історію живу.
Таємне слово буде лікувати
Від викривлень шаленої доби.
Воно прорветься крізь сталеві ґрати,
2026.01.28
09:49
Це так просто —
не шукати істини у вині,
коли вона прозоро стікає
стінками келишка з «Чачею».
Входиш туди критиком,
а виходиш —
чистим аркушем.
Перша чарка — за герменевтику,
не шукати істини у вині,
коли вона прозоро стікає
стінками келишка з «Чачею».
Входиш туди критиком,
а виходиш —
чистим аркушем.
Перша чарка — за герменевтику,
2026.01.27
20:27
Підвіконня високе і ковані ґрати.
Не побачити сонця за брудом на склі.
Номер шостий на дверях моєї палати –
Аж до сьомого неба портал від землі.
Стіни, білі колись, посіріли від часу,
Сіру стелю вінчає щербатий плафон,
Світло в ньому бліде – та ні
Не побачити сонця за брудом на склі.
Номер шостий на дверях моєї палати –
Аж до сьомого неба портал від землі.
Стіни, білі колись, посіріли від часу,
Сіру стелю вінчає щербатий плафон,
Світло в ньому бліде – та ні
2026.01.27
18:04
січневий день і вітер зимний
ось я закоханий чом би і ні
вітер пройма така причина
гріємося доторки рук твоїх
нумо станцюймо одні
в холоді цеї зими
твоє тепло &
ось я закоханий чом би і ні
вітер пройма така причина
гріємося доторки рук твоїх
нумо станцюймо одні
в холоді цеї зими
твоє тепло &
2026.01.27
13:35
якщо безладно наглядати
за техпроцесами всіма
то виробництво встати може
стійма
коли відкинувши убогість
побути мультиглитаєм
чому б не вкласти капітали
за техпроцесами всіма
то виробництво встати може
стійма
коли відкинувши убогість
побути мультиглитаєм
чому б не вкласти капітали
2026.01.27
11:23
знаєш що там похитується
на гойдалці гілок
його не видно
тільки цей скрип
тільки він бачить напнуті на крони голоси
коли я вдягаю на плечі рюкзак
я хочу хотіти не слухати
на гойдалці гілок
його не видно
тільки цей скрип
тільки він бачить напнуті на крони голоси
коли я вдягаю на плечі рюкзак
я хочу хотіти не слухати
2026.01.27
11:05
Привіт,
невипадковий перехожий!
Не обертайся,
не ховай очей —
зізнайся, хто
твій спокій потривожив?
І що тобі у пам’яті пече?
невипадковий перехожий!
Не обертайся,
не ховай очей —
зізнайся, хто
твій спокій потривожив?
І що тобі у пам’яті пече?
2026.01.27
10:17
Це віршування, ніби вічне рабство,
Важка повинність і важкий тягар.
Воно підность в піднебесся раю,
Штовхає ордам первісних татар.
Це вічний борг перед всіма богами,
Перед землею, Всесвітом, людьми.
І ти не розрахуєшся з боргами,
Важка повинність і важкий тягар.
Воно підность в піднебесся раю,
Штовхає ордам первісних татар.
Це вічний борг перед всіма богами,
Перед землею, Всесвітом, людьми.
І ти не розрахуєшся з боргами,
2026.01.26
21:17
…ти помреш від блюзнірства й жадоби
На акордах брехні і піару.
Бо зачали тебе з перегару,
Що цікаво, ті, двоє, не проти…
У «замовленні» гнулись взірцево…
Для безхатьків потрібна ж іконна?
Якщо ні, то нехай, не «мадонна»…
Якщо так, не спіши, «короле
На акордах брехні і піару.
Бо зачали тебе з перегару,
Що цікаво, ті, двоє, не проти…
У «замовленні» гнулись взірцево…
Для безхатьків потрібна ж іконна?
Якщо ні, то нехай, не «мадонна»…
Якщо так, не спіши, «короле
2026.01.26
18:45
А сатира, критика та гумор –
це пілюлі шоу шапіто,
де карикатури
із натури
вилікують одного на сто.
***
А лінія життя, що на долоні,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...це пілюлі шоу шапіто,
де карикатури
із натури
вилікують одного на сто.
***
А лінія життя, що на долоні,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
2026.01.28
2026.01.22
2026.01.19
2026.01.19
2026.01.16
2026.01.11
2025.12.24
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Пекун Олексій (1983) /
Вірші
Спомин про минуле
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Спомин про минуле
Хотілося б мені
Вернутись на кільканадцять літ назад
Щоб зринули старі картини, мов у сні.
Щоб все постало знов на старий лад.
І озирнутися довкола
Щоб пересвідчитись
Що все не так як нині є - на грані фолу
В любові пам'яті освідчитись.
Коли іще без остраху води
Було напитись із криниці
Коли автобуси ходили ще туди
Де піднялись нові будинки на Стрілиці.*
Іще великі цифри на Безіменній Висоті*
Не розкурочили невдячнії вандали
Ще рибними були довкола води ті:
Рибалки днями на Кар'єрі пропадали.
Ще раз побачити великі ясени
Які колись росли на Мукачовій*
І першими жовтіли восени
А в травні ще чорніли віти ясенові.
Побачити хоч раз би тих
Кого нема давно із нами
Зринають в пам'яті обличчя всіх
Що й нині ще приходять з снами.
Тоді узимку ще були сніги,
А влітку небо щедрилось дощами.
І все що було навкруги
Не поцінованеє нами.
Старі дерева порубали
Нема давно вже їх і сліду...
Сміттям балки позакидали,
Що й самі не приховують огиду.
Забилися джерела на Кар'єрі
Вода осіла й відступала доти,
Коли спинившись у кальдері
Не стало з озера болото.
Ураном й гафнієм потруєно криниці!
Чорнобиль ні до чого тут
То з придніпровських могильників* частиці
У воду й землю все ідуть...
Дощів немає місяцями
І взимку теж не є зима
Все чудне щось під небесами
Бо рівноваги теж нема.
Змінилось все, не завжди в кращий бік
Чом саме так? Я й сам не знаю
Злились роки в стрімкий потік
Лиш пам'ять моя не згорає...
4 липня 2009.
Вернутись на кільканадцять літ назад
Щоб зринули старі картини, мов у сні.
Щоб все постало знов на старий лад.
І озирнутися довкола
Щоб пересвідчитись
Що все не так як нині є - на грані фолу
В любові пам'яті освідчитись.
Коли іще без остраху води
Було напитись із криниці
Коли автобуси ходили ще туди
Де піднялись нові будинки на Стрілиці.*
Іще великі цифри на Безіменній Висоті*
Не розкурочили невдячнії вандали
Ще рибними були довкола води ті:
Рибалки днями на Кар'єрі пропадали.
Ще раз побачити великі ясени
Які колись росли на Мукачовій*
І першими жовтіли восени
А в травні ще чорніли віти ясенові.
Побачити хоч раз би тих
Кого нема давно із нами
Зринають в пам'яті обличчя всіх
Що й нині ще приходять з снами.
Тоді узимку ще були сніги,
А влітку небо щедрилось дощами.
І все що було навкруги
Не поцінованеє нами.
Старі дерева порубали
Нема давно вже їх і сліду...
Сміттям балки позакидали,
Що й самі не приховують огиду.
Забилися джерела на Кар'єрі
Вода осіла й відступала доти,
Коли спинившись у кальдері
Не стало з озера болото.
Ураном й гафнієм потруєно криниці!
Чорнобиль ні до чого тут
То з придніпровських могильників* частиці
У воду й землю все ідуть...
Дощів немає місяцями
І взимку теж не є зима
Все чудне щось під небесами
Бо рівноваги теж нема.
Змінилось все, не завжди в кращий бік
Чом саме так? Я й сам не знаю
Злились роки в стрімкий потік
Лиш пам'ять моя не згорає...
4 липня 2009.
* Стрілиця - місцевість у передмісті Дніпра Діївка-1. Район вулиць Велика Діївська, Метробудівська, Ватутіна, Арзамаська.
* Безіменна Висота - місце боїв у 1941 році. Також місце поховання загиблих радянських солдатів Другої світової війни. Колись там був напис "1941 - 1945", який складався з великих бронзових цифр, що навесні 1999 року були здані на метал. Поруч розташовано Діївський Кар'єр, де купались і ловили рибу місцеві жителі. Залишок довоєнної гранітної каменоломні.
* Вулиця Мукачова - одна з головних вулиць Діївки -2.
* Хвостосховища Придніпровського хімічного заводу, де займались переробкою уранової руди. Внаслідок порушення норм зберігання були отруєні ґрунтові води.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.0974 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.0974 seconds