ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.03.15
17:20
В Московії завжди таке бувало:
Коли за владу билися «царі»,
То гинули і ті, хто при дворі,
І ті, що право на престола мали.
А вже, коли на трон хтось усідавсь,
Завжди важлива знайдеться причина,
Чому була убита та людина.
То й «переможець», звісно
Коли за владу билися «царі»,
То гинули і ті, хто при дворі,
І ті, що право на престола мали.
А вже, коли на трон хтось усідавсь,
Завжди важлива знайдеться причина,
Чому була убита та людина.
То й «переможець», звісно
2026.03.15
16:33
Я розповів за Поле Суниць
Де не було реального ніц
Альтернативний плейс я найшов
Де плине будь-ш
Глянь розгорнені тюльпани
Те, чим жиє різне панство
Глянь у віко цибулинне
Я розповів, що морж і я сам – те ж
Де не було реального ніц
Альтернативний плейс я найшов
Де плине будь-ш
Глянь розгорнені тюльпани
Те, чим жиє різне панство
Глянь у віко цибулинне
Я розповів, що морж і я сам – те ж
2026.03.15
16:17
І
Ми пасажири. Нас несе Земля
чи то у рай, чи у космічне пекло,
де не буває холодно чи тепло
і де уже була душа моя,
коли перегоріла і воскресла
як его мого первісного я.
Ми пасажири. Нас несе Земля
чи то у рай, чи у космічне пекло,
де не буває холодно чи тепло
і де уже була душа моя,
коли перегоріла і воскресла
як его мого первісного я.
2026.03.15
11:56
У сні побачу болісні пророцтва,
Які хотів спалити у вогні,
Тривог і болів, дива і юродства
В мінливій і безмежній глибині.
У сні приходить те, що неможливо,
Химерне, дивне, неземне, із дна
Морів і океанів. Пустотливо
Які хотів спалити у вогні,
Тривог і болів, дива і юродства
В мінливій і безмежній глибині.
У сні приходить те, що неможливо,
Химерне, дивне, неземне, із дна
Морів і океанів. Пустотливо
2026.03.15
02:02
Насичено ядом життя України,
хто поруч чи рядом бере від людини?
хто має підступне бажання очолить
народ цей і далі продовжить неволить?
Кому завдяки не закінчена битва
за щастя в житті і за промені світла?
кому до вподоби подвійні стандарти
хто поруч чи рядом бере від людини?
хто має підступне бажання очолить
народ цей і далі продовжить неволить?
Кому завдяки не закінчена битва
за щастя в житті і за промені світла?
кому до вподоби подвійні стандарти
2026.03.14
21:40
Життя минає, та ніколи
мене ніде не омине
моє оточення земне –
гаї, луги, поля і доли.
І поки люди є навколо,
а в небі сонечко ясне,
природа слухає мене,
мене ніде не омине
моє оточення земне –
гаї, луги, поля і доли.
І поки люди є навколо,
а в небі сонечко ясне,
природа слухає мене,
2026.03.14
21:36
Минають ночі, і за днями дні,
і сонечко до літа покотило,
і мало що напам’ять залишило
до осені останньої мені.
А далі, як буває уві сні –
багряні увижаються вітрила.
Ассоль чекає! Напинаю крила
і сонечко до літа покотило,
і мало що напам’ять залишило
до осені останньої мені.
А далі, як буває уві сні –
багряні увижаються вітрила.
Ассоль чекає! Напинаю крила
2026.03.14
16:16
Це просто сон. Не менше і не більше.
Невиліковний надважкий склероз.
Тобі ганебна смерть, якщо ти інший!
Народжуються з порожнечі вірші -
Чи захист від світанку, чи наркоз.
Здаля усі - біленькі та пухнасті,
Колючому шепочуть: "Не кричи..."
Невиліковний надважкий склероз.
Тобі ганебна смерть, якщо ти інший!
Народжуються з порожнечі вірші -
Чи захист від світанку, чи наркоз.
Здаля усі - біленькі та пухнасті,
Колючому шепочуть: "Не кричи..."
2026.03.14
13:57
Співала самотність про зграйну дружбу.
Співала, аж серце злітало з словами
І в звуках тремтіло.
Здіймалося вище і вище.
Як жайворон, висло
Та й впало, мов грудка...
Нараз обірвалася пісня.
На серце людина поклала руку.
2026.03.14
13:32
Мавпочка Зіна — улюблениця і талісман підрозділу бойових медиків. Вона обожнює борщ і чай із молоком «по-англійськи».
Її господар — 50-річний колишній вчитель історії, який завів Зіну після того, як втратив на війні родину та дім. Мавпочка стала його від
Її господар — 50-річний колишній вчитель історії, який завів Зіну після того, як втратив на війні родину та дім. Мавпочка стала його від
2026.03.14
11:31
Так можна геть усе проспати:
І суд Страшний, й зорю Полин,
Доживши в камері до страти,
Яку здійснить нестримний плин.
Так можна геть усе проспати,
Проживши в сні нове життя
І продираючись крізь ґрати,
І суд Страшний, й зорю Полин,
Доживши в камері до страти,
Яку здійснить нестримний плин.
Так можна геть усе проспати,
Проживши в сні нове життя
І продираючись крізь ґрати,
2026.03.14
02:38
Не розказуй мені про любов,
Лиш кохай мене палко, без тями!
Ти повернешся ще в мій альков,
І торкнешся волосся вустами!
.
Ніжноковзанням віллєш снаги,
Біострумів сяйнуть блискавиці,
Вдарить спалах миттєвий жаги,
Лиш кохай мене палко, без тями!
Ти повернешся ще в мій альков,
І торкнешся волосся вустами!
.
Ніжноковзанням віллєш снаги,
Біострумів сяйнуть блискавиці,
Вдарить спалах миттєвий жаги,
2026.03.14
00:59
Олександр Жаров (1904—1984)
Сяйте багаттями, синії ночі!
Ми – піонери, діти робочих.
В радісну еру
мчим стрімголов,
клич піонера –
«Завжди будь готов!»
Сяйте багаттями, синії ночі!
Ми – піонери, діти робочих.
В радісну еру
мчим стрімголов,
клич піонера –
«Завжди будь готов!»
2026.03.13
22:31
Професор дрімав
під час
засідання кафедри
але всередині нього
вирувала запекла дискусія
між виноградною силою Кавказу
та галицькою стриманістю
та чача була не просто рідиною
під час
засідання кафедри
але всередині нього
вирувала запекла дискусія
між виноградною силою Кавказу
та галицькою стриманістю
та чача була не просто рідиною
2026.03.13
21:53
Гуаш весни чарує спраглі очі,
Мов перший дотик лагідних долонь.
В твоїй душі займається вогонь.
Прибравши холод, йде тепло уроче.
Блакить небес, прозора та пророча
Впадає в плеса синіх ручаїв.
Проміння, наче золотий курсив
Мов перший дотик лагідних долонь.
В твоїй душі займається вогонь.
Прибравши холод, йде тепло уроче.
Блакить небес, прозора та пророча
Впадає в плеса синіх ручаїв.
Проміння, наче золотий курсив
2026.03.13
20:00
І
Немає з ким у спокої дожити
свої три літа на своїй землі...
ну як вас уму-розуму навчити,
помітні українські москалі
і не помітні інде посполиті?
Уперся рогом за своє корито
чужий по духу рід мій у селі.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Немає з ким у спокої дожити
свої три літа на своїй землі...
ну як вас уму-розуму навчити,
помітні українські москалі
і не помітні інде посполиті?
Уперся рогом за своє корито
чужий по духу рід мій у селі.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
2026.03.13
2026.03.06
2026.02.26
2026.02.25
2026.02.24
2026.02.14
2026.02.11
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Пекун Олексій (1983) /
Вірші
Спомин про минуле
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Спомин про минуле
Хотілося б мені
Вернутись на кільканадцять літ назад
Щоб зринули старі картини, мов у сні.
Щоб все постало знов на старий лад.
І озирнутися довкола
Щоб пересвідчитись
Що все не так як нині є - на грані фолу
В любові пам'яті освідчитись.
Коли іще без остраху води
Було напитись із криниці
Коли автобуси ходили ще туди
Де піднялись нові будинки на Стрілиці.*
Іще великі цифри на Безіменній Висоті*
Не розкурочили невдячнії вандали
Ще рибними були довкола води ті:
Рибалки днями на Кар'єрі пропадали.
Ще раз побачити великі ясени
Які колись росли на Мукачовій*
І першими жовтіли восени
А в травні ще чорніли віти ясенові.
Побачити хоч раз би тих
Кого нема давно із нами
Зринають в пам'яті обличчя всіх
Що й нині ще приходять з снами.
Тоді узимку ще були сніги,
А влітку небо щедрилось дощами.
І все що було навкруги
Не поцінованеє нами.
Старі дерева порубали
Нема давно вже їх і сліду...
Сміттям балки позакидали,
Що й самі не приховують огиду.
Забилися джерела на Кар'єрі
Вода осіла й відступала доти,
Коли спинившись у кальдері
Не стало з озера болото.
Ураном й гафнієм потруєно криниці!
Чорнобиль ні до чого тут
То з придніпровських могильників* частиці
У воду й землю все ідуть...
Дощів немає місяцями
І взимку теж не є зима
Все чудне щось під небесами
Бо рівноваги теж нема.
Змінилось все, не завжди в кращий бік
Чом саме так? Я й сам не знаю
Злились роки в стрімкий потік
Лиш пам'ять моя не згорає...
4 липня 2009.
Вернутись на кільканадцять літ назад
Щоб зринули старі картини, мов у сні.
Щоб все постало знов на старий лад.
І озирнутися довкола
Щоб пересвідчитись
Що все не так як нині є - на грані фолу
В любові пам'яті освідчитись.
Коли іще без остраху води
Було напитись із криниці
Коли автобуси ходили ще туди
Де піднялись нові будинки на Стрілиці.*
Іще великі цифри на Безіменній Висоті*
Не розкурочили невдячнії вандали
Ще рибними були довкола води ті:
Рибалки днями на Кар'єрі пропадали.
Ще раз побачити великі ясени
Які колись росли на Мукачовій*
І першими жовтіли восени
А в травні ще чорніли віти ясенові.
Побачити хоч раз би тих
Кого нема давно із нами
Зринають в пам'яті обличчя всіх
Що й нині ще приходять з снами.
Тоді узимку ще були сніги,
А влітку небо щедрилось дощами.
І все що було навкруги
Не поцінованеє нами.
Старі дерева порубали
Нема давно вже їх і сліду...
Сміттям балки позакидали,
Що й самі не приховують огиду.
Забилися джерела на Кар'єрі
Вода осіла й відступала доти,
Коли спинившись у кальдері
Не стало з озера болото.
Ураном й гафнієм потруєно криниці!
Чорнобиль ні до чого тут
То з придніпровських могильників* частиці
У воду й землю все ідуть...
Дощів немає місяцями
І взимку теж не є зима
Все чудне щось під небесами
Бо рівноваги теж нема.
Змінилось все, не завжди в кращий бік
Чом саме так? Я й сам не знаю
Злились роки в стрімкий потік
Лиш пам'ять моя не згорає...
4 липня 2009.
* Стрілиця - місцевість у передмісті Дніпра Діївка-1. Район вулиць Велика Діївська, Метробудівська, Ватутіна, Арзамаська.
* Безіменна Висота - місце боїв у 1941 році. Також місце поховання загиблих радянських солдатів Другої світової війни. Колись там був напис "1941 - 1945", який складався з великих бронзових цифр, що навесні 1999 року були здані на метал. Поруч розташовано Діївський Кар'єр, де купались і ловили рибу місцеві жителі. Залишок довоєнної гранітної каменоломні.
* Вулиця Мукачова - одна з головних вулиць Діївки -2.
* Хвостосховища Придніпровського хімічного заводу, де займались переробкою уранової руди. Внаслідок порушення норм зберігання були отруєні ґрунтові води.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.106 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.106 seconds