
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.06.15
19:20
Почуй мій ор до Тебе, Отче наш,
тремтить від Бога тіло й голос аж:
нас ворог гонить з рідної землі
бо кляті в нього служать москалі…
Боже мой, Заступник мой,
нині будь со мной,
нині будь со мной.
тремтить від Бога тіло й голос аж:
нас ворог гонить з рідної землі
бо кляті в нього служать москалі…
Боже мой, Заступник мой,
нині будь со мной,
нині будь со мной.
2025.06.15
19:04
Відчуваю, як радіє редакція, коли мої так звані опоненти (щоправда, двоє з них - він і вона - кудись уже зникли) починають чергову атаку проти мене, використовуючи все підряд - від брехні до грубих образ (наприклад, «рецензії» на мій вірш «Кривий Ріг. Ден
2025.06.15
18:45
Я гладив ніжний шовк твого волосся,
Ловив гарячий подих на устах
Та поцілунок пристрасно-солодкий.
В обіймах ночі тільки ти і я.
Шампанське, "This I Love"* надривні ноти,
Тендітний твій напівприкритий стан…
Спинився час, завмер навколо простір
Ловив гарячий подих на устах
Та поцілунок пристрасно-солодкий.
В обіймах ночі тільки ти і я.
Шампанське, "This I Love"* надривні ноти,
Тендітний твій напівприкритий стан…
Спинився час, завмер навколо простір
2025.06.15
13:40
Азаров – екс-прем’єр і утікач
В Московії по втечі поселився.
Там, навіть, академіком зробився.
Його заслуги оцінили, бач.
Той академік новоспечений якось
Дав інтерв‘ю. Наговорив багато.
І у дурдомі, наче було свято,
Комусь із їхніх вибитись вдалось
В Московії по втечі поселився.
Там, навіть, академіком зробився.
Його заслуги оцінили, бач.
Той академік новоспечений якось
Дав інтерв‘ю. Наговорив багато.
І у дурдомі, наче було свято,
Комусь із їхніх вибитись вдалось
2025.06.15
08:30
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno AI. У відеоряді використано 8 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії. Кліп змонтов
2025.06.15
05:05
Гуде бджола, запилюючи цвіт
У вишняку, пропахлому медами, –
І пелюстки зриваються із віт,
Кружляючи нечутно над грядками.
Знов оживає дивовижний світ,
Розбуджений пахучою весною, –
Немов нема ваги прожитих літ
І фінішної стрічки перед мною.
У вишняку, пропахлому медами, –
І пелюстки зриваються із віт,
Кружляючи нечутно над грядками.
Знов оживає дивовижний світ,
Розбуджений пахучою весною, –
Немов нема ваги прожитих літ
І фінішної стрічки перед мною.
2025.06.14
22:10
За завісою таємниці
не можна нічого дізнатися
про тебе.
Туди не долітають сигнали,
птахи і літаки.
Що за нею?
Напевно, аномальна зона,
де все щезає чи розпадається.
не можна нічого дізнатися
про тебе.
Туди не долітають сигнали,
птахи і літаки.
Що за нею?
Напевно, аномальна зона,
де все щезає чи розпадається.
2025.06.14
18:48
За горизонтом — цвинтар мертвих днів,
Де кожен з них — лише виток спіралі.
Чи зміст життя — це пошук голосів
У темній тиші зниклих ідеалів?
Чи доля — це невдачі марних спроб?
А, може, випадковий збіг обставин,
Коли душа, немов наївний сноб,
Де кожен з них — лише виток спіралі.
Чи зміст життя — це пошук голосів
У темній тиші зниклих ідеалів?
Чи доля — це невдачі марних спроб?
А, може, випадковий збіг обставин,
Коли душа, немов наївний сноб,
2025.06.14
10:12
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno AI. У відеоряді використано 3 ілюстрації - згенеровані ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії. Кліп змонтова
2025.06.14
08:00
уся належно спортивна
спізняється належно
та сцени не похибить
і прийде безперечно
погляньте як вона тримає крок
вона –
20 century fox
спізняється належно
та сцени не похибить
і прийде безперечно
погляньте як вона тримає крок
вона –
20 century fox
2025.06.14
06:06
Своєю дорогою вік мій іде,
Долаючи просторінь білого світу, –
З дитинства спочити не хоче ніде,
Чи напрямок руху на інший змінити.
Під гору сповільнює трохи ходу,
До яру галопом несеться нестримно, –
Від рваного темпу спокою не жду,
Та ще й навкр
Долаючи просторінь білого світу, –
З дитинства спочити не хоче ніде,
Чи напрямок руху на інший змінити.
Під гору сповільнює трохи ходу,
До яру галопом несеться нестримно, –
Від рваного темпу спокою не жду,
Та ще й навкр
2025.06.13
21:47
гаврило бігав по дівчатах
це гарна втеча від нудьги
а вже з бабами так же само
• торги
Відділ поетичних експертиз в особі першого помічника головного спеціаліста сьогодні приймав сезонні заліки у співробітників однієї з добових змін (вахт) на предме
2025.06.13
21:39
Хоч би скільки тікав я від тебе,
Марна спроба від тебе втекти.
Я мов бранець у пазурах неба,
І дорогу назад не знайти.
Я тікаю, тікаю, тікаю,
Повертаючись знову туди,
Звідки я відійшов у безкрає
Марна спроба від тебе втекти.
Я мов бранець у пазурах неба,
І дорогу назад не знайти.
Я тікаю, тікаю, тікаю,
Повертаючись знову туди,
Звідки я відійшов у безкрає
2025.06.13
20:09
Чого накоїв, що вчинив?
Чим дихають твої вітри,
хто збереже для них відрив
з вакантних мушель, як від них
ітиме за вогнями дим?
Мене ж по натяку веди.
Тепло тремтливе. У руках
Чим дихають твої вітри,
хто збереже для них відрив
з вакантних мушель, як від них
ітиме за вогнями дим?
Мене ж по натяку веди.
Тепло тремтливе. У руках
2025.06.13
14:44
Вже в згадках молодість відсутня
І в серці пристрасті нема,
Хоча донині незабутньо
Очима маниш крадькома.
Але уже надій на диво
Нема в душі моїй давно,
Бо щезло десь, неначе привид,
Про плани й дії полотно.
І в серці пристрасті нема,
Хоча донині незабутньо
Очима маниш крадькома.
Але уже надій на диво
Нема в душі моїй давно,
Бо щезло десь, неначе привид,
Про плани й дії полотно.
2025.06.13
13:37
Комільтон* прегарний
На волах підземних,
З таланом арфіста,
У піснях про світ,
Як борню без зброї
В партитурах Ліста,
В царстві недолугих
Губить первоцвіт…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...На волах підземних,
З таланом арфіста,
У піснях про світ,
Як борню без зброї
В партитурах Ліста,
В царстві недолугих
Губить первоцвіт…
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.06.07
2025.05.27
2025.05.16
2025.05.15
2025.05.04
2025.04.30
2025.04.25
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Пекун Олексій (1983) /
Вірші
Я - крапля води...
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Я - крапля води...
Я - крапля води,
Життєдайна субстанція
То туди, то сюди
В одвічному танці я:
Була я крижинкою
Бувала і парою
З неба лину сніжинкою
Піднімаюся маревом.
Я - крапля води
Незамінна субстанція
Жди без мене біди
Як прилину ж уранці я
(Лишень Бога про це попроси),
То зрадіють рослини моїй благодаті
От тоді не коси -
Поганою сіножаті.
Я - крапля води
Одвічна субстанція
Крізь кам'яні гряди
Долаю найдальші дистанції.
Буваю понурою,
Буваю грайливою,
Пролітаю над бурею,
Зриваюсь у зливі я.
На скатах Замбезі
І над Ніагарою,
З верховини у прірву,
Рину білою хмарою.
Я люблю синю ленту Дніпра
І далеку річку в Китаї.
Ще якою давньою була пора
Я її завжди пам'ятаю.*
Бо жила в той прадавній ще час
Як планета людини не знала
З усіма породила і вас
І від вас же не раз постраждала.
Бо такі лиходії усюди й завжди:
Ви п'єте й накидаєте гною,
Робите мені лиха-біди
Радіацією і трутизною.
Однак зла не тримаю на вас
Хоч чимало я горя зазнала.
Бо бувало таке вже не раз:
Помирала та завжди воскресала.
Я - крапля води
Всюдисуща субстанція
Проточую наскрізь кам'яні гряди,
Оживляю турбіни електростанції.
Не спинить мого одвічного плину.
Куди він - таємниці робити не стану:
Від озер і річок поволі-поволі я лину
До початку свого Океану.
Бо лишень в Океані я Сила,
У безмежжі від краю до краю.
Лише там велетенськії хвилі
Я з вітрами до неба здіймаю.
Бо ніколи ти в Океані
Не побачиш із берега межі,
Там води аж до обрію стане,
Де палають заграви-пожежі...
І як крапля води - душа земної людини,
Крізь народження, крізь пороги,
Лине тихо від днини до днини
До свого Океану - до Бога.
Червень 2013 - Лютий 2014.
Життєдайна субстанція
То туди, то сюди
В одвічному танці я:
Була я крижинкою
Бувала і парою
З неба лину сніжинкою
Піднімаюся маревом.
Я - крапля води
Незамінна субстанція
Жди без мене біди
Як прилину ж уранці я
(Лишень Бога про це попроси),
То зрадіють рослини моїй благодаті
От тоді не коси -
Поганою сіножаті.
Я - крапля води
Одвічна субстанція
Крізь кам'яні гряди
Долаю найдальші дистанції.
Буваю понурою,
Буваю грайливою,
Пролітаю над бурею,
Зриваюсь у зливі я.
На скатах Замбезі
І над Ніагарою,
З верховини у прірву,
Рину білою хмарою.
Я люблю синю ленту Дніпра
І далеку річку в Китаї.
Ще якою давньою була пора
Я її завжди пам'ятаю.*
Бо жила в той прадавній ще час
Як планета людини не знала
З усіма породила і вас
І від вас же не раз постраждала.
Бо такі лиходії усюди й завжди:
Ви п'єте й накидаєте гною,
Робите мені лиха-біди
Радіацією і трутизною.
Однак зла не тримаю на вас
Хоч чимало я горя зазнала.
Бо бувало таке вже не раз:
Помирала та завжди воскресала.
Я - крапля води
Всюдисуща субстанція
Проточую наскрізь кам'яні гряди,
Оживляю турбіни електростанції.
Не спинить мого одвічного плину.
Куди він - таємниці робити не стану:
Від озер і річок поволі-поволі я лину
До початку свого Океану.
Бо лишень в Океані я Сила,
У безмежжі від краю до краю.
Лише там велетенськії хвилі
Я з вітрами до неба здіймаю.
Бо ніколи ти в Океані
Не побачиш із берега межі,
Там води аж до обрію стане,
Де палають заграви-пожежі...
І як крапля води - душа земної людини,
Крізь народження, крізь пороги,
Лине тихо від днини до днини
До свого Океану - до Бога.
Червень 2013 - Лютий 2014.
* За твердженнями окремих науковців, вода має пам'ять.
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію