ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2026.01.29 21:59
Скляне повітря, тиша нежива.
Застиг у глянці вечір на порозі.
Необережно кинуті слова
Лишились, як льодинки на дорозі.

Весь світ накрила панцирна броня.
Прозорий шовк, підступний і блискучий.
Заснула з льодом зморена стерня.

Артур Курдіновський
2026.01.29 19:57
Буває, зігрівають холоди
І спогади, такі живі картини!
Важким камінням падають години,
А я все йду. Хоча би знав, куди!

Мене чекають осяйні світи,
В яких любов'ю грівся я щоднини.
Буває, зігрівають холоди

С М
2026.01.29 18:05
о так я відьмача
бігме-бо відьмача

я родився в ту ніч
як місяць божий зачервонів
родився в ту ніч
як місяць був у червонім огні
небіжка мати скричала ”циганка повіла правду!“

Іван Потьомкін
2026.01.29 18:01
Шукаю на Святій Землі пейзажі,
Чимсь схожі на вкраїнські:
Горби і пагорби не лисі, а залісені,
Карпати вгадую в Голанах,
Говерлу - в засніженім Хермоні ,
Йордан у верболозі, як і Дніпро,
Вливається у серце щемом...
...А за пейзажами на Сході

Юрко Бужанин
2026.01.29 17:20
Нас поєднало. Правда, не навіки.
Згадай, як тебе палко цілував.
У пристрасті стуляла ти повіки,
А я свої відкритими тримав.

Усе я бачив: - як ти десь літала,
Пелюсточки, мов айстри, розцвіли...
І люба, до солодкого фіна

Євген Федчук
2026.01.29 16:03
Цікаво, як же вміють москалі
Все дригом догори перевернути,
Вину свою на іншого спихнути.
І совість їх не мучить взагалі.
На нас напали, на весь світ кричать,
Що лише ми у тому всьому винні.
На їх умовах здатися повинні,
Інакше вони будуть нас вбив

Тетяна Левицька
2026.01.29 11:43
То він мене ніколи не кохав.
Чи згадує мелодію минулу?
Бо я ще й досі вальсу не забула,
як лопотіли в полисках заграв.
Ніяк наговоритись не могли,
всотати ніжність в почуття незриме
і дієслів не висказаних рими
під небесами бурштинових слив.

Борис Костиря
2026.01.29 11:26
Порожній стадіон - як виклик порожнечі,
Як виклик непроявленому злу.
Гуляє дух свободи і предтечі,
Як виклик небуттю і злому королю.

На стадіоні грає Марадона.
Всі матчі вирішальні у цей час
Розіграні на полі стадіону,

Сергій Губерначук
2026.01.29 11:12
Поліфонія – лебедине звучання
рук погладливих,
синя синь,
кіт манюній з тонюнім сюрчанням,
що з-під боку мого смокче тінь,
мов комарик, який у комору
у тепло, у неволю, з простору…

Олена Побийголод
2026.01.29 10:42
ЯК ПРО НАС

Із Іллі Еренбурга (1891-1967)

Вони напали, сказом пройняті,
з азартом вбивць та упиряк;
але таке є слово: «встояти»,
коли й не встояти ніяк,

Ярослав Чорногуз
2026.01.29 05:37
То в жар мене, то в холод кине,
Рояться думоньки сумні --
Так заболіла Україна...
І душать сльози навісні.

Вкраїнці -- у боях титани,
І творять чудеса в борні,
А між собою - отамани,

Ірина Вірна
2026.01.28 23:03
У цьому будинку зникають душі....
Ти хочеш ступити на його поріг?
Спочатку прислухайся до звуків
(а раптом десь стогін ... крізь тишу століть)

У цьому будинку зникають душі...
Поріг переступлено...
Страшно? Не йди!

Тетяна Левицька
2026.01.28 20:52
Не вгамую серця стук...
Січень, змилуйся над нами.
Божевільний хуги гук
між розлогими ярами.

Милий в чаті пропаде,
згубиться і не знайдеться.
Припаде ж бо де-не-де.

Микола Дудар
2026.01.28 20:24
…ось вона, ось… старенька верба
Потрісканий стовбур все той же…
Що, не впізнала? пам’ять не та?
Ти зачекай… Вербонько-боже

Спомини лиш… встрічала весну
А в жовтні покірно жовтіла
Листя і віття з рос і в росу

Іван Потьомкін
2026.01.28 18:46
Усе сторчма на цім святковім світі.
Лиш догори ходить єврей дає ногам.
Чи ж перший я, хто запримітив,
Що полотно мудріш, аніж художник сам?

Портрет мій був би рабину впору.
Затіснуватий, може, але ж пасує так.
Вічно і в’ їдливо вивча він Тору,

Ірина Білінська
2026.01.28 13:37
Які красиві ці сніги!
Які нестерпні!
Під ними тліє світ нагий,
як скрипка серпня…
Його чутлива нагота —
ламка і ніжна,
укрита попелом, як та
жона невтішна.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поеми):

Павло Інкаєв
2025.11.29

Пекун Олексій
2025.04.24

Полікарп Смиренник
2024.08.04

Артур Курдіновський
2023.12.07

Зоя Бідило
2023.02.18

Тетяна Танета
2022.12.19

Софія Цимбалиста
2022.11.19






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Пекун Олексій (1983) / Поеми

 Ханкала. Один день 96 - го (російською мовою)

- Какой край, ну прямо Швейцария!
- Ага, щас ещё, не дай Бог, швейцарцы появятся!

Диалог якобы произошедший между журналистом и генералом в Ведено

1. Утро

И наступает шестой час,
И грубый окрик будит нас
Мы в наихудшем месте на Земле,
Мы здесь, в проклятой Ханкале.

Что попал сюда - не будешь рад.
Здесь право слово - сущий ад.
Так здесь и надписи гласят
Что может не вернёшься уж назад.

И не понять нам ни хрена
На кой сдалась им та война.
Своих детей не шлют сюда
Их не постигнет здесь беда.

Вот сейчас по нам летят
Снаряды с установки "Град"*
Опять начнется такой ад,
Что сам себе уже не брат.

Так духи что есть мочи в нас шмалят
И горы эхом им вторят,
Спуская сверху камнепад
Чтобы добить где не достанет "Град".

И на душе уж не хватает зла
Тебя б не видеть Ханкала.
Как хочется в Ростов домой.
Не воевать с проклятой Чечней.

Нам замполиты говорят:
Боевикам вот-вот закат.
Они же попросту стоят
И отбивают который уж накат.

В теории давно уж им капут
На практике - они вновь на нас идут.
И вот опять в ущелье гремит лютейший бой.
Кого-то вновь убили, кому-то снова яму рой.

Сам черт им и нам уже не брат,
И матерится тут комбат:
"Смотрите в оба! Не зевай!
Ты что же, мать твою! Стреляй!"

Эх, Жириновский, твою мать!
Легко оттуда поучать...
Пошел бы ты сюда стрелять
Узнал - что значит воевать.

Но вот затих снарядов вой,
И кончился жестокий бой.
А духи где? Исчезли за рекой.
Ушли, наверно, той тропой.

И стало здесь в ущелье тихо
Как буд-то нет войны и лиха.
Все так! Ведут свою игру,
Навалятся, постреляют и вновь в нору.

Пока мы здесь стреляли, утра миновал и след.
На шапке снежной той блестит отсвет.
На полдень солнце уж пошло
Туда где вон виднеется село...

2. Полдень

"Алло! Генштаб! Оставили Бамут?
Мы так и знали что они туда пойдут!
Что делать? Штурмом брать!
Не впервой же нам опять!"

И так! Третий отряд вперёд!
Вам курс на юго-запад вот!
Бамут вам надо отбивать
И тех бандитов там уничтожать.

И тихий шепот меж солдат
"Мы бьемся без толку второй уж год подряд!"
Мы брали Грозный, Гудермес, Шали
Немало взяли мы земли.

А результат...Что хоть не брали все равно
Опять повсюду их полно!
Из года в век, из века - в ряд
История здесь повторяется подряд.

Пока у нас шел бой
Разведка одного поймала за рекой.
Он пробирался к горе вон той.
И поглядите какой злой!

И вот уже потомки черноморцев
Ведут на расстрел горца.
Один спросил: "За что ты, сука, ребят наших убивал?!"
И был ответ:"Я вас сюда не звал!"

И грянул выстрел в упор!
И повторило многократно эхо с гор.
И затуманился ясный горца взор
А далее трубили большой сбор.

3. По полудни

Итак Бамут отбили мы назад
Но погибло с десяток там ребят.
Конечно духов больше полегло
Да сколько, выяснить не повезло.

Ушли они чрез горы, вот.
Там где есть лишь им известный ход.
И пока шел за селенье бой
Трупы они унесли с собой

Тут радист донесение услыхал
Что военный вертолет пропал,
Пролетая через перевал,
Наверняка подбили и в пропасть он упал.

Опять стреляют километра за три
Да за хребтом не видно, сколько не смотри
Наверняка Радуев захватил Шатой
Или Басаев напал на Курчалой...

Тем временем дело к вечеру стремится
И солнце уж туда, где Ингушетия клонится
Чеченский вечер - дело худо
Опять устроят нам какое-нибудь чудо.

Вот так тут изо дня в день живём:
Все время нападения ждём.
И перелома никак все нет
Напоминает это тяжкий бред.

4. Вечер
Лишь только и того что не снаряды "Града",
А так почти что и с утра все та же канонада.
Ракеты, красные как мак,
На миг пронзают ночной мрак.

Чума их задуши! Опять стреляют!
Опять во тьме ночной кого-то убивают!
Ракеты тут не помогают
На миг лишь горы освещают.

А так - вокруг все та же мгла
В ней потонула Ханкала.
Они и мы: стреляй, беги
Да не видать кругом ни зги.

Крик "Ура! Бей!" и просто мат,
"Аллах Акбар!" и здесь и там солдат.
Шали, Ачхой-Мартан - везде стреляют
Везде на позиции еженочно нападают.

И так же быстро отступают
Во тьме ночной мгновенно удирают.
Но догонять - не вздумай и соваться
В засаду попадешь - без головы можно остаться.

И до рассвета так живёт Чечня
Совсем заколебавшая меня
Хотя стреляют и при свете дня
Как надоела вся эта возня!

Но время бежит все прочь
И поздний вечер перешёл уж в ночь.

5. Ночь

Есть шанс после дня забыться сном
И пусть мне во сне приснится дом.
Пусть не тревожат сего дня
Кровавые дела меня.

А то вновь наступит шестой час.
И грубый крик опять разбудит нас.
И осознаем, что в худшем месте на Земле
Мы ещё здесь, в проклятой Ханкале...

12 февраля 2000.

Пост скриптум

Я выжил там, хоть как, и сам не знаю
Но о войне той все ж не забываю.
И все ж не стало ничего на лад
Как жаль что жизнь не повернеш назад.

А тем хоть хны: вон призывают
Мочить в сортирах. Они хоть понимают
Что в мясорубку Россию вновь толкают?
Хоть если победят, то все же проиграют.

8 декабря 2008 года.



* Чеченский трофей.
Я створив цю поему коли вчився у школі. Лише коли в мене з'явився інтернет дізнався що Ханкала знаходиться в рівнинній Чечні, а не гірській. Однак міняти нічого не буду.





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2025-05-14 16:32:25
Переглядів сторінки твору 126
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (3.591 / 5.25)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.591 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.706
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.01.26 16:02
Автор у цю хвилину відсутній