ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

М Менянин
2025.10.20 01:28
Відчує кожен весь цей жах:
орел, як лев – одвічний птах,
крилом де маше – там війна,
нещастя наше, в нас вона.

Це та війна, це та війна,
де з двох голів лише одна,
лиш та, де вдача леВова,

Тетяна Левицька
2025.10.20 01:14
Вона поїхала у сутінки далекі, 
У невідомість, пристрасність і страх, 
У гай, де не злітають вже лелеки
І почуття засохли на вітрах. 

Вона поїхала в кохання, як у морок, 
В жагу, немов невигасла пітьма. 
Невдовзі їй виповнюється сорок, 

Павло Сікорський
2025.10.19 22:50
Слова твої, мов кулі - лента за лентою;
Склеюю серце своє ізолентою.

Борис Костиря
2025.10.19 22:25
Вона поїхала у сутінки далекі,
У невідомість, пристрасність і страх,
У гай, де не злітають вже лелеки
І почуття засохли на вітрах.

Вона поїхала в кохання, як у морок,
В жагу, немов невигасла пітьма.
Невдовзі їй виповнюється сорок,

Іван Потьомкін
2025.10.19 22:01
Ішов чумак ще бідніший,
Аніж перше з дому вийшов,-
Ані соли, ні тарані,
Одні тільки штани рвані,
Тільки латана свитина
Та порожняя торбина.
“Де твої, чумаче, воли?
Чом вертаєшся ти голий?

Ірина Білінська
2025.10.19 20:45
Женуть вітри рябі отари хмар
в безкрає поле зоряного неба,
де музикує змучений Ремарк,
Адамові Творець рахує ребра…

Сади стрічають пахощами груш,
і яблуням лоскоче сонце скроні -
це Осені портрети пише Труш,

Віктор Насипаний
2025.10.19 18:44
Я думаю про тебе дні та ночі,
Почути хочу голос твій, будь ласка.
І погляд жду і , наче зорі, очі.
Бо ти для мене, ніби добра казка.

Приспів:
Я пам’ятаю очі, твої очі.
Тебе зустріти, мила, знову хочу.

Микола Дудар
2025.10.19 16:33
Нічого такого. Кащель, не більш…
Зідки узявся? Бог його знає
Жовтню присвята худощавий цей вірш
Наче ж не лає?
Ти вже проснувся… частково проснувсь
Дякуєш Богу, біжиш за кермо
І знову не їдеш… сумуєш чомусь
Буває. Клеймо…

Євген Федчук
2025.10.19 15:21
Як створив Господь Адама, то пустив до раю
І він там у тому раї і турбот не знає.
Є що їсти, є що пити, де лягти, поспати.
Та вже скоро Адам в раї почав сумувати.
Ніщо йому не цікаво, все набридло досі.
- Дай мені якесь заняття?! – у Господа просить.

Світлана Пирогова
2025.10.19 14:53
Димчастий дощ зливається із жовтнем:
То дріботить, то плаче водоспадом.
Не просушив ніхто сльозину жодну,
І омиває кожна - листя саду.

Осінній холод і мокрінь журлива
Закрастися у душу підло прагнуть,
А сад почув мелодію тужливу,

Володимир Мацуцький
2025.10.19 13:54
Тліє третя світова
і не тільки тліє.
Запалає і Москва,
світ зігріє.
Кочегарять два чорти:
Дональд Трамп і Путін.
Від чортячої чети
всі країни скуті.

Леся Горова
2025.10.19 11:48
Ти візьми мою руку, коли в тому буде потреба.
Якщо я захитаюся навіть від зайвої ноші,
То не бійся, устоюй. Тонкі під ромашками стебла,
А негода лише нагинає, зламати не може.

Опирайся на плечі. Вагаєшся - що за рамена,
Бо на них ніби й хустка шаля

Тетяна Левицька
2025.10.19 09:43
Для тебе також, любий, я змогла б
зірвати з хмари айстри вересневі;
вмочити у безмежжя два весла
і витягти з безодні повний невід;
звільнити з сіті рибку золоту,
серпанок непроглядний загадати,
щоб ворог не знайшов і за верству
на мапі всесвіту коо

Сергій СергійКо
2025.10.19 09:25
Я мало жив і жив у лісі.
Це вам не те, що в шоубізі,
Де завжди їжу знайде ніс.
А тут, у лісі – тільки ліс.
Щось їстівне шукаю завжди –
Усі стежинки перетовк.
Куди не глянь – сумний пейзаж, де
Онука, Бабка є і Вовк.

Віктор Кучерук
2025.10.19 06:14
Білопері, сизокрилі,
Ненаситні голуби, -
Кусень хліба не поділять
Під балконом півдоби.
Галасують, метушаться
Поруч скиби й навпаки, -
Кожна птаха хоче вкрасти
Дуже ситні грудочки.

Микола Дудар
2025.10.19 00:31
Звинувачуєш… а кого?
І завбачуєш без "ого"
Черга виникне… зачекаєте
Страхокриками… ще пізнаєте
Відхрестилися, як ото…
Звідки й хто ви є… по можливості
Виє поштовх той без поживностей
Розірву…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Пекун Олексій (1983) / Вірші

 Павутина
" Коли прокинеться Вкраїна?" -
Писав у розпачі Лелека...
Це не сьогоднішня руїна
То все було в часи уже далекі
Коли по селах бив фатальний молот.
Ще готувалась збирати перші жертви
Страшенний чорний вершник Голод.
Над Україною згущався морок смерти
У ту весну загинули мільйони
По всій країні спорожніло не одне село
І най про те не брешуть Регіони
Буцімто геноциду не було.

А що ми маєм нині?
Якої зажили слави
Коли ще гірш ніж на чужині
Посеред своєї (нібито) держави?
Що зараз, що тоді
Селян грабують, землю відбирають
І днем з вогнем не знайдеш чесного судді.
А потолочі б'ють і убивають
Настала ера дерибану
Безкарно з рук зійшов їм княжицький погром
Неначе й не було Майдану
Й для цих рядків ще знадобиться бром...
От Змієві Вали, що Київ з півдня захищали,
Де хто ще таку пам'ятку знайде?
Не можуть зупинить тої навали
Яка на них із Києва іде.
У місті... Краще б очей зовсім не мати
Щоб не дивитись на таке свавілля
Повсюди гральні автомати
Стоять відкрито, їх не ховають у підпілля
В такий підленький спосіб оббирають
На нову голку все продовжують саджати
Зате знічев'я капітали мають.
А на екранах все дурні квартали
Щось ліпшого не можуть показати,
Неукраїнські всі канали
Й нема підстав такими стати.
Блаженний той хто уповні не знає
В якому лиш кошмарі проживає.

В біді не лише Україна
Юрбі невидимих потвор
Весь світ обпліла павутина
(Вони й готують новий мор).
Ракети й бомби Палестині
Іде ударом за удар,
А в мирній десь країні
Останну шлють тим хто влаштував оцей кошмар.
Тим, кому на лихо
Судилось в Газі проживати,
Воліючи щоб було тихо,
Забороняють навіть співчувати!
Ізнов Дем'янюка мордують
Цей фарс вже у Німеччині триває
Голосів розуму не чують,
Івана Грозного уже давно немає.
В Європі куди не зайдеш
Вже незлічити всіх мечетей
Зате не всюди церкву знайдеш
І віру в Бога мов одрізано мачете.
Не пишуть вам про це газети
Про те що завтра світ чекає
Ким будеш й завтра будеш де ти
Чи вихід є, чи вже його немає.

Та все ж не вічно жити у тумані
Іще повстане за країною країна
Прийде кінець цьому обману
І розірветься павутина!

28-29 березня 2009.

Княжицький погром - навесні 2007 року земельні рейдери влаштували масове побиття мешканців села Княжичі на Київщині, які прийшли захищати свої земельні паї.

На той час автор у арабо-ізраїльському конфлікті був на боці палестинців. Зараз же підтримує ізраїльтян, причиною цього є те що хамасівці влаштували різанину цивільного населення на півдні Ізраїлю.

Справа Івана Дем'янюка і досі є неоднозначною. Судовий процес 2009 року був упередженим. Сторона обвинувачення так і не надала переконливих доказів що Дем'янюк був табірним поліцаєм.

Вірш передає негативні настрої автора щодо панування лівацької фрейдомарксистської диктатури, котра підриває засади західного світу, що довгі століття був локомотивом цивілізації.


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2025-05-20 09:36:32
Переглядів сторінки твору 120
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (0 / 0)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.776
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.10.19 12:12
Автор у цю хвилину відсутній