
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.07.02
21:58
Чоловік ховався у хащах мороку,
у глибинній воді ненависті,
він поринав без батискафа
у водорості підсвідомості,
у зарості алогічних питань,
у зіткнення, контрапункт
нерозв'язних проблем буття,
у війну світу й антисвіту,
у глибинній воді ненависті,
він поринав без батискафа
у водорості підсвідомості,
у зарості алогічних питань,
у зіткнення, контрапункт
нерозв'язних проблем буття,
у війну світу й антисвіту,
2025.07.02
17:34
На кого лишив Ти, гадe?
Повні груди, пишний заде -
Літру назбирала сліз,
В бульбашках забило ніс.
Сповідаласі три рази,
Щоб позбутисі зарази.
Як мене поплутав біс,
Повні груди, пишний заде -
Літру назбирала сліз,
В бульбашках забило ніс.
Сповідаласі три рази,
Щоб позбутисі зарази.
Як мене поплутав біс,
2025.07.02
05:30
Як ґрунт підготувати,
Щоб мати врожаї, –
Розказують вдвадцяте
Учителі мої.
Відомо їм достоту,
Коли пора якраз
Уже іти полоти,
Чи підгортати час.
Щоб мати врожаї, –
Розказують вдвадцяте
Учителі мої.
Відомо їм достоту,
Коли пора якраз
Уже іти полоти,
Чи підгортати час.
2025.07.02
03:14
Залишайсі на ніч - мій Сірко
Відхлепоче ті з рук мольоко,
Схочуть кури курчати "ко-ко"
На підстилках у стиль ро-ко-ко!
Я тебе на руках донесу,
Прополощу в миднице красу,
Покрою нам на двох кубасу,
Відхлепоче ті з рук мольоко,
Схочуть кури курчати "ко-ко"
На підстилках у стиль ро-ко-ко!
Я тебе на руках донесу,
Прополощу в миднице красу,
Покрою нам на двох кубасу,
2025.07.01
23:57
Розхожими були Патерики
Про кельників німих і бісогонів –
Тоді миряни різні залюбки
Рівнялись показово на канони.
Опісля настає період хронік:
Походи, розкоші, повстання мас,
Прославлені в суспільній обороні –
Про кельників німих і бісогонів –
Тоді миряни різні залюбки
Рівнялись показово на канони.
Опісля настає період хронік:
Походи, розкоші, повстання мас,
Прославлені в суспільній обороні –
2025.07.01
22:02
На екватор вмощені небесний
Зір липневих квітнуть едельвейси.
Космосу похитує їх вітер.
Там десь паленіє Бетельгейзе.
В Оріоні - зоряна імпреза!
Наднова народжується світу!
Багрянисто зірка догорає,
Зір липневих квітнуть едельвейси.
Космосу похитує їх вітер.
Там десь паленіє Бетельгейзе.
В Оріоні - зоряна імпреза!
Наднова народжується світу!
Багрянисто зірка догорає,
2025.07.01
21:47
Багато людей думають:
куди зник поет?
Куди він дівся
із літературного поля?
Його немає в соцмережах,
у "Фейсбуці", " Телеграмі",
його телефон
не відповідає.
куди зник поет?
Куди він дівся
із літературного поля?
Його немає в соцмережах,
у "Фейсбуці", " Телеграмі",
його телефон
не відповідає.
2025.07.01
21:21
Якщо ти хочеш проковтнути це - вперед.
Я краще все перетворю на сміх і попіл.
Забуду ключ від усіх своїх дверей.
Розмножу гнів неприйняття на сотні копій.
Закриюся від натовпу плащем.
Пройду як ніж через вершкове масло.
Залишуся заручни
Я краще все перетворю на сміх і попіл.
Забуду ключ від усіх своїх дверей.
Розмножу гнів неприйняття на сотні копій.
Закриюся від натовпу плащем.
Пройду як ніж через вершкове масло.
Залишуся заручни
2025.07.01
13:52
Хоч було вже пізно,
В крайню хату до ворожки
Якось Чорт заскочив:
«Розкажи, люба небого,
Тільки правду щиру,
Що говорять тут про Бога
І про мене, звісно?
Прокляли, мабуть, обох
В крайню хату до ворожки
Якось Чорт заскочив:
«Розкажи, люба небого,
Тільки правду щиру,
Що говорять тут про Бога
І про мене, звісно?
Прокляли, мабуть, обох
2025.07.01
12:27
Далеч безкрая синіє, як море,
Мліючи тихо в принаднім теплі, –
Жайвір щебече здіймаючись вгору
І замовкає, торкнувшись землі.
Змірюю поглядом світле безмежжя,
Хоч не збираюся в інші краї, –
Подуви вітру привітно бентежать
Ними ж оголені груди мої
Мліючи тихо в принаднім теплі, –
Жайвір щебече здіймаючись вгору
І замовкає, торкнувшись землі.
Змірюю поглядом світле безмежжя,
Хоч не збираюся в інші краї, –
Подуви вітру привітно бентежать
Ними ж оголені груди мої
2025.07.01
10:14
Густішає, солодшає повітря,
немов саме говорить літо,
пахуча розквітає липа.
- Це дерево душі, - шепоче вітер.
Цілюща магія, любов і ніжність,
бо до землі торкнулась Лада,
і все в цім дереві до ладу:
деревина легка і цвіту цінність.
немов саме говорить літо,
пахуча розквітає липа.
- Це дерево душі, - шепоче вітер.
Цілюща магія, любов і ніжність,
бо до землі торкнулась Лада,
і все в цім дереві до ладу:
деревина легка і цвіту цінність.
2025.07.01
09:09
Заявишся опівночі і мовиш ‘Ніч не видно’
Бо через тебе я засліп, і я боюся світла
Кажу тобі, що я сліпий, а ти показуєш мені
Браслети, що я оплатив давно
Назовні усміхаюсь, але на серці холод
Хоч кажеш, ти є поруч, я знаю щось не то
Бо через тебе я засліп, і я боюся світла
Кажу тобі, що я сліпий, а ти показуєш мені
Браслети, що я оплатив давно
Назовні усміхаюсь, але на серці холод
Хоч кажеш, ти є поруч, я знаю щось не то
2025.07.01
08:05
Двічі не ввйдеш в рай,
у вертоград* розкішний,
бо не тобі в розмай
кров'ю писала вірші.
Небо і два крила –
в сонячному катрені,
ДНК уплела
в райдужні гобелени.
у вертоград* розкішний,
бо не тобі в розмай
кров'ю писала вірші.
Небо і два крила –
в сонячному катрені,
ДНК уплела
в райдужні гобелени.
2025.06.30
21:47
Аритмія в думках, аритмія у вірші.
Ми шукаємо ритми, що розламують ніші.
Ми шукаємо сенсу у грудах каміння.
У стихії шукаємо знаків творіння.
У безликості прагнем побачить обличчя.
І порядок у хаосі, в темряві - свічі.
Ми шукаємо ритми, що розламують ніші.
Ми шукаємо сенсу у грудах каміння.
У стихії шукаємо знаків творіння.
У безликості прагнем побачить обличчя.
І порядок у хаосі, в темряві - свічі.
2025.06.30
10:42
Смакую червня спілий день останній
раюючи, бо завтра утече,
а з абрикос медових спозарання
гарячий липень пироги спече.
Посушить стиглі яблука і груші
на бурштиново-запашний узвар,
задухмяніє пелюстками ружі
раюючи, бо завтра утече,
а з абрикос медових спозарання
гарячий липень пироги спече.
Посушить стиглі яблука і груші
на бурштиново-запашний узвар,
задухмяніє пелюстками ружі
2025.06.30
09:12
Частина друга
Жовч і кров
1930 рік
Потяг Львів-Підгайці на кінцеву станцію прибув із запізненням. Пасажир у білому костюмі та капелюсі упродовж усієї мандрівки звертав увагу на підрозділи польських військових, які й затримували рух потягу, сідаючи в
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.06.27
2025.06.07
2025.05.27
2025.05.16
2025.05.15
2025.05.04
2025.04.30
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Пекун Олексій (1983) /
Вірші
Павутина
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Павутина
" Коли прокинеться Вкраїна?" -
Писав у розпачі Лелека...
Це не сьогоднішня руїна
То все було в часи уже далекі
Коли по селах бив фатальний молот.
Ще готувалась збирати перші жертви
Страшенний чорний вершник Голод.
Над Україною згущався морок смерти
У ту весну загинули мільйони
По всій країні спорожніло не одне село
І най про те не брешуть Регіони
Буцімто геноциду не було.
А що ми маєм нині?
Якої зажили слави
Коли ще гірш ніж на чужині
Посеред своєї (нібито) держави?
Що зараз, що тоді
Селян грабують, землю відбирають
І днем з вогнем не знайдеш чесного судді.
А потолочі б'ють і убивають
Настала ера дерибану
Безкарно з рук зійшов їм княжицький погром
Неначе й не було Майдану
Й для цих рядків ще знадобиться бром...
От Змієві Вали, що Київ з півдня захищали,
Де хто ще таку пам'ятку знайде?
Не можуть зупинить тої навали
Яка на них із Києва іде.
У місті... Краще б очей зовсім не мати
Щоб не дивитись на таке свавілля
Повсюди гральні автомати
Стоять відкрито, їх не ховають у підпілля
В такий підленький спосіб оббирають
На нову голку все продовжують саджати
Зате знічев'я капітали мають.
А на екранах все дурні квартали
Щось ліпшого не можуть показати,
Неукраїнські всі канали
Й нема підстав такими стати.
Блаженний той хто уповні не знає
В якому лиш кошмарі проживає.
В біді не лише Україна
Юрбі невидимих потвор
Весь світ обпліла павутина
(Вони й готують новий мор).
Ракети й бомби Палестині
Іде ударом за удар,
А в мирній десь країні
Останну шлють тим хто влаштував оцей кошмар.
Тим, кому на лихо
Судилось в Газі проживати,
Воліючи щоб було тихо,
Забороняють навіть співчувати!
Ізнов Дем'янюка мордують
Цей фарс вже у Німеччині триває
Голосів розуму не чують,
Івана Грозного уже давно немає.
В Європі куди не зайдеш
Вже незлічити всіх мечетей
Зате не всюди церкву знайдеш
І віру в Бога мов одрізано мачете.
Не пишуть вам про це газети
Про те що завтра світ чекає
Ким будеш й завтра будеш де ти
Чи вихід є, чи вже його немає.
Та все ж не вічно жити у тумані
Іще повстане за країною країна
Прийде кінець цьому обману
І розірветься павутина!
28-29 березня 2009.
Писав у розпачі Лелека...
Це не сьогоднішня руїна
То все було в часи уже далекі
Коли по селах бив фатальний молот.
Ще готувалась збирати перші жертви
Страшенний чорний вершник Голод.
Над Україною згущався морок смерти
У ту весну загинули мільйони
По всій країні спорожніло не одне село
І най про те не брешуть Регіони
Буцімто геноциду не було.
А що ми маєм нині?
Якої зажили слави
Коли ще гірш ніж на чужині
Посеред своєї (нібито) держави?
Що зараз, що тоді
Селян грабують, землю відбирають
І днем з вогнем не знайдеш чесного судді.
А потолочі б'ють і убивають
Настала ера дерибану
Безкарно з рук зійшов їм княжицький погром
Неначе й не було Майдану
Й для цих рядків ще знадобиться бром...
От Змієві Вали, що Київ з півдня захищали,
Де хто ще таку пам'ятку знайде?
Не можуть зупинить тої навали
Яка на них із Києва іде.
У місті... Краще б очей зовсім не мати
Щоб не дивитись на таке свавілля
Повсюди гральні автомати
Стоять відкрито, їх не ховають у підпілля
В такий підленький спосіб оббирають
На нову голку все продовжують саджати
Зате знічев'я капітали мають.
А на екранах все дурні квартали
Щось ліпшого не можуть показати,
Неукраїнські всі канали
Й нема підстав такими стати.
Блаженний той хто уповні не знає
В якому лиш кошмарі проживає.
В біді не лише Україна
Юрбі невидимих потвор
Весь світ обпліла павутина
(Вони й готують новий мор).
Ракети й бомби Палестині
Іде ударом за удар,
А в мирній десь країні
Останну шлють тим хто влаштував оцей кошмар.
Тим, кому на лихо
Судилось в Газі проживати,
Воліючи щоб було тихо,
Забороняють навіть співчувати!
Ізнов Дем'янюка мордують
Цей фарс вже у Німеччині триває
Голосів розуму не чують,
Івана Грозного уже давно немає.
В Європі куди не зайдеш
Вже незлічити всіх мечетей
Зате не всюди церкву знайдеш
І віру в Бога мов одрізано мачете.
Не пишуть вам про це газети
Про те що завтра світ чекає
Ким будеш й завтра будеш де ти
Чи вихід є, чи вже його немає.
Та все ж не вічно жити у тумані
Іще повстане за країною країна
Прийде кінець цьому обману
І розірветься павутина!
28-29 березня 2009.
Княжицький погром - навесні 2007 року земельні рейдери влаштували масове побиття мешканців села Княжичі на Київщині, які прийшли захищати свої земельні паї.
На той час автор у арабо-ізраїльському конфлікті був на боці палестинців. Зараз же підтримує ізраїльтян, причиною цього є те що хамасівці влаштували різанину цивільного населення на півдні Ізраїлю.
Справа Івана Дем'янюка і досі є неоднозначною. Судовий процес 2009 року був упередженим. Сторона обвинувачення так і не надала переконливих доказів що Дем'янюк був табірним поліцаєм.
Вірш передає негативні настрої автора щодо панування лівацької фрейдомарксистської диктатури, котра підриває засади західного світу, що довгі століття був локомотивом цивілізації.
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Я імігрант та на своїй землі..."
• Перейти на сторінку •
"Коли прокинеться Вкраїна? © А. Лелека (реконструкція вірша)"
• Перейти на сторінку •
"Коли прокинеться Вкраїна? © А. Лелека (реконструкція вірша)"
Про публікацію