Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Що квіти продають на Байковім, –
Здається вічний.
Їх або смерть обходить стороною,
Або ж вони…
Bже встигли побувати на тім світі.
Порозумілися з Хароном
І вдосвіта вертаються до нас.
А море зелене озерне
підспівує шелестом:
Тихо падають краплі, пугач Улісс
Чекає рибалку, в якого кишені
Повні каштанів, які назбирав
У світлі жовтого ліхтаря Місяця
На вулиці нео
Угоряють від спеки пінгвіни,
Перевернута метеосуть -
Модернового хеллоуіну.
Все у світі тепер навпаки --
Вже снігами мандрують верблюди...
Сніг скупий, ніби зниклі рядки,
В такому дуже легко заблукати.
І будеш вихід цілий день шукати,
І колами ходити в пастці тій.
Коли він свою гаву упіймав
І не помітив. Мов мара вхопила
В свої обійми. Коли відпустила,
Товаришів уже і слід пропав.
То, звісно, в думці не було б війни.
Але в сучасників гора вини,
Яка і породила бійню.
Зупинить хто це божевілля,
Що вміщує в собі ненависть,зло.
Горить у полум'ї людина й тло,
літав за туманами в брід.
Тонув комашнею у чаші —
п'янким і бентежним був світ.
Із кокона гусені вийшов
метелик у ясну блакить.
Віночком заврунилась вишня —
сніжисто на сонці ярить.
Натюрморти малі -
Чай видніється в склянці
Та папір на столі.
А ще фрукти і квіти
Кличуть часто в політ
Мрії з настрою звиті,
Думам різним услід.
По швах потріскує
На інструменті смерті ще
Яскраві сонця вилиски
Ще навпіл роздираєшся
І снами і кошмарами
О хто вінка поклав би там
Де тиша крик затьмарить?
Я навіть не навиджу тебе.
Можливо, зазнайомимося близько й
колись-то збіг обставин приведе
нам кілька років пережити разом.
Тобі подібну я подеколи шукав
і ти не проти. Звісно, не відразу.
Страшний бо Суд іде,
почеплений, як материнська плата,
немов дощу тяжка мені заплата,
та батьківський нечуваний
хардрайв.
Прівіт, мала.
А ви ще вештали думками…
Поміж віршованих цитат
Цідили ніжними струмками…
І що ж такого в тих думках?
Думки з думок втечуть у вірші,
А вас пошлють за шістдесят
Й струмки на вигляд стануть інші…
Що грайливо мерехтить в місячному сяйві,
але це не біда*.
Сни ллються, як симфонії з радіо «Люксембург»,
з просторів небес, що хмарами оповиті,
але там ніколи не було симфоній…
Мерехтить у грайливій сюїті.
І симфонія ллється зі снів
У просторах, що небом сповиті.
Сніг скупий, ніби зниклі рядки
У віршах, що прийшли із нікуди.
Сніг скупий, ніби помах руки.
Колеться сон у друзки, сиплеться за вікно.
Ближче до ранку дійсність, ніч неохоче кресне.
І на окрайці неба синій цвіте вінок.
Зорі тум утерла сірим своїм подолом -
Виглянули, обмиті, жаль, що всього н
Ти у пошуках — стажер…
Тільки з ким й куди іти?
Безліч склепів до мети…
Омбіркуй, не гарячкуй,
Краще знов пофантазуй…
Боже мій… Куди попер?
Краще б ти в собі завмер…
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Сарказми
Усьому світу показали,
Що таки бовдур Геракліт!
Бо наша річка не міняється й сто літ!
Віват ідіотизм!
У кубі кретинізм!
І най помре патріотизм!
Нещадно вичавим націоналізм!
Ще трохи й знов з усіх каналів
Залунають дифірамби про проффесіоналів,
А хтось у раболєпії старається
На Кічиги "Тисячі"* рівняється.
А злодійство не спиняється
Повз універсали універсально продається
Як вичавимо -ізм до останньої краплини
Наїмося до блювоти салату із малини*.
Он стара камарілья повернулася
Бо Совість Нації* совісті позбулася
Й тому арматура архівами завідує*
Бо Хитра Борода ставить куди відає.
Зі США Щербатий* повертається
І президентський фатерлянд хай начувається!
Не всю він молодь там ще перебив
Не всю черемухою потруїв.
І Боря чесний чоловік
Нічого що комусь вкоротив вік
Він просто до гуманізму ще не звик,
А так - ну просто чудо чоловік!
Он МНС нового шефа жде!
Там Шуф свій шухер наведе
Він завжди знає що і де
Усюди змову він знайде.
Ізнову якийсь біс
Нагору цього хозарина заніс
Великий він вершитель криз
І будь-чий бізнес пустить під укіс!
Знов "принципові" коммі, нас не питаючи ведуть
У "світле майбуття" торують путь
І ми, нездібні до повстання,
От-от провалилось у "прірву процвітання".
А що іще нам залишається
Плебс лише на кухні лається
Іще він п'є шмурдяк, любить гламур
І дивиться по ящику розмальованих дур.
18 листопада 2006.
*"Дві тисячі" ("2000") - проросійська пропагандистська газета, що видавалась колишнім офіцером КДБ Сергієм Кічігіним у 1999-2018 роках.
* "Мультикультурне громадянське суспільство" - виправдальна вивіска для подальшої де українізації України, просувалось Володимиром Малінковичем.
* Совість Нації - почесне звання лідера Соціалістичної партії України Олександра Мороза за його багаторічну чесну позицію в політиці. Таємний договорняк із регіоналами призвів до утвердження другого кабінету Януковича чому, власне, і присвячено вірш.
* Ольга Гінзбург - член комуністичної партії України за спеціальністю виробництво арматури восени 2006 року очолила Державний комітет архівів України за креатурою Дмитра Табачника.
* Володимир Щербань - екс-губернатор Сумської області, де народився Віктор Ющенко. На посту голови ОДА відзначився побиттям студентів що протестували проти злиття сумських вишів у один та застосуванням сльозогінного газу проти учасників демонстрації. Після перемоги Ющенка ховався у США до листопада 2006 року.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
