Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.12.10
04:17
Якщо можна написати 1 вірш, можна про це ж саме написати і 2-й.
Про те ж саме тими самими словами (майже). Від цього виникає посилення.
Можна писати про те саме далі. Якщо один вірш це - випадок, 2 - вже замір, 3 - навмисне, 4 - тенденція, 5 - манера
2025.12.09
22:11
Все одно, панотче, не спитаєш
Те, про що б хотів розповісти.
Сам, напевне, достеменно знаєш:
Грішний – я, та праведний – не ти!
Моя сповідь – що вона для тебе?
Якщо хочеш, не відповідай –
Знаю сам: лише церковна треба.
Те, про що б хотів розповісти.
Сам, напевне, достеменно знаєш:
Грішний – я, та праведний – не ти!
Моя сповідь – що вона для тебе?
Якщо хочеш, не відповідай –
Знаю сам: лише церковна треба.
2025.12.09
18:01
Знову відчай рве душу сьогодні --
Самота, самота, самота.
Наче око жахливе безодні --
Безнадією все огорта.
Де ж ті душі чутливі і чулі,
Що розрадять і лік принесуть?
І відіб'ють невидимі кулі,
Самота, самота, самота.
Наче око жахливе безодні --
Безнадією все огорта.
Де ж ті душі чутливі і чулі,
Що розрадять і лік принесуть?
І відіб'ють невидимі кулі,
2025.12.09
17:57
Замовкло дев'ятнадцяте сторіччя,
Цинічне двадцять перше на зв'язку.
Романтика нікому тут не личить.
Знайти надію? Хто би знав, яку?
Сумний митець ховатиме обличчя
І серце у крамольному рядку.
Життя йому дає лише узбіччя,
Цинічне двадцять перше на зв'язку.
Романтика нікому тут не личить.
Знайти надію? Хто би знав, яку?
Сумний митець ховатиме обличчя
І серце у крамольному рядку.
Життя йому дає лише узбіччя,
2025.12.09
17:04
Для інших, ніби то, своя,
та не збагну ще й досі?
На тебе не дивлюся я,
а ти на мене зовсім.
Ми різні палуби, авжеж? —
залізні та бетонні.
Мовчить мій телефон, твій теж
та не збагну ще й досі?
На тебе не дивлюся я,
а ти на мене зовсім.
Ми різні палуби, авжеж? —
залізні та бетонні.
Мовчить мій телефон, твій теж
2025.12.09
15:07
В моїм мезозої
є зорі від Зої до зойків.
Вони на світанні
щоразу зникали востаннє,
лишаючи тільки
хвощів захаращені хащі,
де сплять динозаври,
роззявивши пастково пащі…
є зорі від Зої до зойків.
Вони на світанні
щоразу зникали востаннє,
лишаючи тільки
хвощів захаращені хащі,
де сплять динозаври,
роззявивши пастково пащі…
2025.12.09
12:47
Кішка, яка приблудилася
і так само раптово
утекла. Дружба виявилася
нетривалою. Що хотіла
сказати доля цією кішкою?
Що означала її раптова поява?
Кішка як таємнича подруга,
яка нічого не залишила
і так само раптово
утекла. Дружба виявилася
нетривалою. Що хотіла
сказати доля цією кішкою?
Що означала її раптова поява?
Кішка як таємнича подруга,
яка нічого не залишила
2025.12.09
09:12
Явився грудень-плакса в поволоці.
Де втратив білосніжність хмурень?
Спадають крапель сірі монологи
І кам'яні мокріють мури.
Брудні дороги лізуть зі сльотою,
А грудень не спішить нікуди.
Застряг на місці разом з темнотою.
Де втратив білосніжність хмурень?
Спадають крапель сірі монологи
І кам'яні мокріють мури.
Брудні дороги лізуть зі сльотою,
А грудень не спішить нікуди.
Застряг на місці разом з темнотою.
2025.12.09
06:23
Вечоріє рано і скупіє
Сонце нині більше на тепло, -
Заростає мулом безнадії
Нещодавніх прагнень джерело.
Обміліла сподівань криниця,
Сохнуть краплі залишків бажань, -
Мов життю вже радить зупиниться
Сутінню насичена межа...
Сонце нині більше на тепло, -
Заростає мулом безнадії
Нещодавніх прагнень джерело.
Обміліла сподівань криниця,
Сохнуть краплі залишків бажань, -
Мов життю вже радить зупиниться
Сутінню насичена межа...
2025.12.09
03:08
Осьде як це відбувалося би зараз, наскільки змога (символічно) уявити.
Я оголошую "унікальне свято" та запрошую всіх на берег моря. З міста-мільйонника приходять сотні дві-три.
- Браття та сестри! - кажу я. - Ми завжди сиділи тут і ні про що не думали
2025.12.09
02:34
Шановний авторе, скажіть, будь ласка, а коли саме ви намірені розпочати сягати глибокодумність скель?
А можна і мені з вами?
Отак би сіли на камені десь в горах перед скелями, перед шпилями отими засніженими, - і нумо сягати!
Сягаєм, сягаєм!...
2025.12.08
22:48
Вишенька закрила очі,
Листячком укрила ніжки
І лягла, у неї спочин …
Від садової доріжки
Десь тако за кроків зотри
Ще приліг горіх волоський
Каже, що запізня осінь…
Грудень з нічкою прискорить
Листячком укрила ніжки
І лягла, у неї спочин …
Від садової доріжки
Десь тако за кроків зотри
Ще приліг горіх волоський
Каже, що запізня осінь…
Грудень з нічкою прискорить
2025.12.08
22:29
На північ попростував Ісус із учнями своїми.
З гори на гору од Гінасерету прослався шлях
З гори на гору... Під спекотним сонцем.
Треба ж одвідати усіх юдеїв,
Допомогти по змозі усім недужим.
Замаячіли на обрії могутні кедри леванонські.
Можна б і пе
З гори на гору од Гінасерету прослався шлях
З гори на гору... Під спекотним сонцем.
Треба ж одвідати усіх юдеїв,
Допомогти по змозі усім недужим.
Замаячіли на обрії могутні кедри леванонські.
Можна б і пе
2025.12.08
22:11
Засніжені вершини гір -
Шпилі, що пронизають небо.
Куди лише сягає зір,
Лечу я поглядом до тебе.
Засніжені вершини гір
На вістрях доброту тримають.
Ти зачаровано повір
Шпилі, що пронизають небо.
Куди лише сягає зір,
Лечу я поглядом до тебе.
Засніжені вершини гір
На вістрях доброту тримають.
Ти зачаровано повір
2025.12.08
17:21
Нації, що уявляють себе великими, одержимі манією «ощасливлювання» інших.
Була тая дружба, як собача служба.
Демократія потрібна демократам, масам потрібна охлократія.
Де українець шукає броду, там єврей наводить мости.
Історичні рішення не бу
2025.12.08
15:25
мчить лиха кохана
цілу ніч і день
їде аж до дідька
просити грошей
а дідька не узуєш
нині час одплат
каже їй вертай-но
що тратила назад
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...цілу ніч і день
їде аж до дідька
просити грошей
а дідька не узуєш
нині час одплат
каже їй вертай-но
що тратила назад
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.12.02
2025.12.01
2025.11.29
2025.11.26
2025.11.23
2025.11.07
2025.10.29
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Світлана Майя Залізняк /
Вірші
Герда. Тату "обламані крила"
Герда. Тату "обламані крила"
Ге́рда у ша́пці з помпо́ном роже́вим
Ви́йшла з Моро́зівки, йде́ у бік ле́вів.
О́лень - за не́ю, то клусом, то ди́бки,
Та́не моро́зиво, зжо́вана ри́бка...
Дід простяга́в їй торби́ну від Ґу́ччі,
Десь за бугра́ми влашту́єшся лу́чче,
Юрми вокза́льні - у по́тяги-ко́бри,
Ге́рді у на́товпах ве́льми недо́бре...
Ви́шита ма́льва на блу́зі жовта́вій,
Мен залиця́вся і ви́хлюпнув ка́ву,
Ге́рда не зна́є ні інгліш, ні курсу,
По́тяг мина́є розва́лища-бу́рси...
Сни́ться їй ха́та, тини́, акваре́лі,
На́че душа́ полеті́ла зі ске́лі,
Десь між трояндами Ка́я обли́ччя,
Каїться Ге́рда, незвідане кли́че...
Де ж її о́лень, що пив із сулії?
В ри́тмі колібрі тріпо́чуться мрІї,
Вкра́дено в Гда́ньську валІзу черво́ну.
Ге́рда дрібо́че у жа́лощів зо́ну...
Мо́же, пригрі́є кузен у Толе́до.
О́лень по тра́сі гаса́ на мопе́ді.
Ша́пка немо́дна лети́ть у баю́ру,
Ге́рда співа́є, в коро́бці купю́ри...
Фріки у дощ обігріли охо́че,
Ге́рда в Моро́зівку пли́не щоно́чі,
Намалюва́ла тату́ і наби́ла -
Ку́щик троя́нди, обла́мані кри́ла...
На чужині не зігріється Ге́рда,
Ма́є пери́нку, а спа́тоньки тве́рдо.
2025
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Герда. Тату "обламані крила"
https://www.youtube.com/watch?v=Q5rBxG0MiY0
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 8 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії. Кліп змонтовано у відеоредакторі CapCut.
Герда. Тату "обламані крила"
Ге́рда у ша́пці з помпо́ном роже́вим
Ви́йшла з Моро́зівки, йде́ у бік ле́вів.
О́лень - за не́ю, то клусом, то ди́бки,
Та́не моро́зиво, зжо́вана ри́бка...
Дід простяга́в їй торби́ну від Ґу́ччі,
Десь за бугра́ми влашту́єшся лу́чче,
Юрми вокза́льні - у по́тяги-ко́бри,
Ге́рді у на́товпах ве́льми недо́бре...
Ви́шита ма́льва на блу́зі жовта́вій,
Мен залиця́вся і ви́хлюпнув ка́ву,
Ге́рда не зна́є ні інгліш, ні курсу,
По́тяг мина́є розва́лища-бу́рси...
Сни́ться їй ха́та, тини́, акваре́лі,
На́че душа́ полеті́ла зі ске́лі,
Десь між трояндами Ка́я обли́ччя,
Каїться Ге́рда, незвідане кли́че...
Де ж її о́лень, що пив із сулії?
В ри́тмі колібрі тріпо́чуться мрІї,
Вкра́дено в Гда́ньську валІзу черво́ну.
Ге́рда дрібо́че у жа́лощів зо́ну...
Мо́же, пригрі́є кузен у Толе́до.
О́лень по тра́сі гаса́ на мопе́ді.
Ша́пка немо́дна лети́ть у баю́ру,
Ге́рда співа́є, в коро́бці купю́ри...
Фріки у дощ обігріли охо́че,
Ге́рда в Моро́зівку пли́не щоно́чі,
Намалюва́ла тату́ і наби́ла -
Ку́щик троя́нди, обла́мані кри́ла...
На чужині не зігріється Ге́рда,
Ма́є пери́нку, а спа́тоньки тве́рдо.
2025
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
