Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.08.07
12:05
оса влітає
лупиться у скло
минають спаси
вицвітають квіти
не спиться
радше умирається
в це літо
усе для того
лупиться у скло
минають спаси
вицвітають квіти
не спиться
радше умирається
в це літо
усе для того
2026.08.07
11:54
Холодний вітер люто свище
Із потойбіччя, з царства снів,
Роздмухуючи попелище
Старих ідей, старих вождів.
Ніхто цей епос не напише.
Перо - у реготі вогнів.
Холодний вітер продиктує
Із потойбіччя, з царства снів,
Роздмухуючи попелище
Старих ідей, старих вождів.
Ніхто цей епос не напише.
Перо - у реготі вогнів.
Холодний вітер продиктує
2026.08.07
07:27
Лука вогка та зелена,
Різнотравна і м'яка, -
Досі зваблює натхненням
Чуйну душу письмака.
Тут найлегше зрозуміти
Нині можете і ви
Всю безкраю ніжність квітів
Та піддатливість трави.
Різнотравна і м'яка, -
Досі зваблює натхненням
Чуйну душу письмака.
Тут найлегше зрозуміти
Нині можете і ви
Всю безкраю ніжність квітів
Та піддатливість трави.
2026.08.06
20:14
Лунная поляна
светит серебром,
там, где сердца рана –
родина и дом.
Там же пелась песня
и родных тепло...
Боже, дай воскреснуть
с тем, когда светло.
светит серебром,
там, где сердца рана –
родина и дом.
Там же пелась песня
и родных тепло...
Боже, дай воскреснуть
с тем, когда светло.
2026.08.06
17:39
Вже давно у лісах Амазонії
Не лунають чарівні симфонії.
Щонайкращих співців
Алігатор поїв
І печально в лісах Амазонії.
На великий банкет у Ракошино
Поз’їжджалися гості запрошені.
Не лунають чарівні симфонії.
Щонайкращих співців
Алігатор поїв
І печально в лісах Амазонії.
На великий банкет у Ракошино
Поз’їжджалися гості запрошені.
2026.08.06
15:33
Дід у вицвілій мазепинці на клас подивився.
Йому раптом щемно стало, що аж просльозився.
Це ж уперше, як героя його запросили
До дітей. Бо з того часу, як проголосили
Їх запроданцями, навіть і мислі не мали
Про таке розповідати, у собі тримали.
А те
Йому раптом щемно стало, що аж просльозився.
Це ж уперше, як героя його запросили
До дітей. Бо з того часу, як проголосили
Їх запроданцями, навіть і мислі не мали
Про таке розповідати, у собі тримали.
А те
2026.08.06
15:09
У липневому номері "Української Літературної Газети" надруковано магістральний вінок із моєї корони сонетів "Смарагдова тиша". Це для мене, дійсно, подія. Пригадуються слова та погрози деяких авторів Поетичних Майстерень, наших провідних новаторів-про
2026.08.06
14:28
Острів Епштейна в далекому морі.
Острів розпусти. Розкладений Рим
Так розвалився у плотській покорі.
Посох історії буде твердим.
Дика еліта вже геть занепала,
У дебілізмі не відає меж.
І словеса, як фальшиві опали,
Острів розпусти. Розкладений Рим
Так розвалився у плотській покорі.
Посох історії буде твердим.
Дика еліта вже геть занепала,
У дебілізмі не відає меж.
І словеса, як фальшиві опали,
2026.08.06
14:27
Лускаті хмари - окуні рожеві.
Заграви блиск на кожному зажеврів.
Їх неба невід викине на берег,
Де млою стануть кольорові пера
Тих дивних риб, що хмарами здалися.
А променю блесна над краєм блисне,
Над пляжем, де із оніксами гравій,
Заграви блиск на кожному зажеврів.
Їх неба невід викине на берег,
Де млою стануть кольорові пера
Тих дивних риб, що хмарами здалися.
А променю блесна над краєм блисне,
Над пляжем, де із оніксами гравій,
2026.08.06
12:01
Суд історії на балконі палацу
Клеопатра увірвалася на відкриту терасу палацу, де Цезар спостерігав за пожежею. Її сукня з найтоншого китайського шовку тріпотіла на вітрі, а важке золоте намисто-пектораль із зображенням крилатої Ісіди тремтіло від част
2026.08.06
11:52
для чого епатаж
зарафаель собі
життєве щось
знайоме всім тутешнє
із музикою
хай комусь верлібр
ще інший видить
ярлики аптечні
зарафаель собі
життєве щось
знайоме всім тутешнє
із музикою
хай комусь верлібр
ще інший видить
ярлики аптечні
2026.08.06
07:59
Коли ми розумом своїм
Досягнемо зразків
І кобзи наші кам’яні
Зігріють світ батьків,
Де телепати-ковалі
Лежать в основах рун,
І плем’я юних гендлярів
Досягнемо зразків
І кобзи наші кам’яні
Зігріють світ батьків,
Де телепати-ковалі
Лежать в основах рун,
І плем’я юних гендлярів
2026.08.06
07:21
Вітер розвіяв туман над покосами,
Небо безкрає укрила блакить, -
Серпень старанно вмивається росами,
Запахом яблук приємно п'янить.
Ранок серпневий свіжить прохолодою
Та звеселяє піснями птахів, -
Тішуся знову ясною погодою
І позолотою щедрих полі
Небо безкрає укрила блакить, -
Серпень старанно вмивається росами,
Запахом яблук приємно п'янить.
Ранок серпневий свіжить прохолодою
Та звеселяє піснями птахів, -
Тішуся знову ясною погодою
І позолотою щедрих полі
2026.08.05
23:07
І був народ близьким до краху –
від рабства «несолона сіль»,
не стало в нім до Бога страху –
так корабель сіда на міль.
Серед Своїх народів в світі
Господь обрав послами їх,
в своїй землі були щоб ситі –
від рабства «несолона сіль»,
не стало в нім до Бога страху –
так корабель сіда на міль.
Серед Своїх народів в світі
Господь обрав послами їх,
в своїй землі були щоб ситі –
2026.08.05
22:02
Сіре місто це
Залізних рук сплеск
І вечірка для клоунів, хай
Падає дощ недалеко
Прошу ласки, лимонадна бейбі
Як увечері сонце сідає
І земля розливається, вранці
Залізних рук сплеск
І вечірка для клоунів, хай
Падає дощ недалеко
Прошу ласки, лимонадна бейбі
Як увечері сонце сідає
І земля розливається, вранці
2026.08.05
21:37
Ешелон довжелезний. «Телячі» вагони.
По півсотні у кожнім невинних людей.
Чи із розуму це, чи з якихось агоній,
чи від вбивчих якихось примарних ідей?!
Виселенцями стали вкраїнські селяни,
що одвіку трудились на рідній землі.
А тепер конвоїри зухв
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...По півсотні у кожнім невинних людей.
Чи із розуму це, чи з якихось агоній,
чи від вбивчих якихось примарних ідей?!
Виселенцями стали вкраїнські селяни,
що одвіку трудились на рідній землі.
А тепер конвоїри зухв
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.08.07
2026.08.01
2026.07.22
2026.07.18
2026.07.12
2026.07.12
2026.07.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Світлана Майя Залізняк /
Вірші
Герда. Тату "обламані крила"
Герда. Тату "обламані крила"
Ге́рда у ша́пці з помпо́ном роже́вим
Ви́йшла з Моро́зівки, йде́ у бік ле́вів.
О́лень - за не́ю, то клусом, то ди́бки,
Та́не моро́зиво, зжо́вана ри́бка...
Дід простяга́в їй торби́ну від Ґу́ччі,
Десь за бугра́ми влашту́єшся лу́чче,
Юрми вокза́льні - у по́тяги-ко́бри,
Ге́рді у на́товпах ве́льми недо́бре...
Ви́шита ма́льва на блу́зі жовта́вій,
Мен залиця́вся і ви́хлюпнув ка́ву,
Ге́рда не зна́є ні інгліш, ні курсу,
По́тяг мина́є розва́лища-бу́рси...
Сни́ться їй ха́та, тини́, акваре́лі,
На́че душа́ полеті́ла зі ске́лі,
Десь між трояндами Ка́я обли́ччя,
Каїться Ге́рда, незвідане кли́че...
Де ж її о́лень, що пив із сулії?
В ри́тмі колібрі тріпо́чуться мрІї,
Вкра́дено в Гда́ньську валІзу черво́ну.
Ге́рда дрібо́че у жа́лощів зо́ну...
Мо́же, пригрі́є кузен у Толе́до.
О́лень по тра́сі гаса́ на мопе́ді.
Ша́пка немо́дна лети́ть у баю́ру,
Ге́рда співа́є, в коро́бці купю́ри...
Фріки у дощ обігріли охо́че,
Ге́рда в Моро́зівку пли́не щоно́чі,
Намалюва́ла тату́ і наби́ла -
Ку́щик троя́нди, обла́мані кри́ла...
На чужині не зігріється Ге́рда,
Ма́є пери́нку, а спа́тоньки тве́рдо.
2025
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Герда. Тату "обламані крила"
https://www.youtube.com/watch?v=Q5rBxG0MiY0
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 8 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії. Кліп змонтовано у відеоредакторі CapCut.
Герда. Тату "обламані крила"
Ге́рда у ша́пці з помпо́ном роже́вим
Ви́йшла з Моро́зівки, йде́ у бік ле́вів.
О́лень - за не́ю, то клусом, то ди́бки,
Та́не моро́зиво, зжо́вана ри́бка...
Дід простяга́в їй торби́ну від Ґу́ччі,
Десь за бугра́ми влашту́єшся лу́чче,
Юрми вокза́льні - у по́тяги-ко́бри,
Ге́рді у на́товпах ве́льми недо́бре...
Ви́шита ма́льва на блу́зі жовта́вій,
Мен залиця́вся і ви́хлюпнув ка́ву,
Ге́рда не зна́є ні інгліш, ні курсу,
По́тяг мина́є розва́лища-бу́рси...
Сни́ться їй ха́та, тини́, акваре́лі,
На́че душа́ полеті́ла зі ске́лі,
Десь між трояндами Ка́я обли́ччя,
Каїться Ге́рда, незвідане кли́че...
Де ж її о́лень, що пив із сулії?
В ри́тмі колібрі тріпо́чуться мрІї,
Вкра́дено в Гда́ньську валІзу черво́ну.
Ге́рда дрібо́че у жа́лощів зо́ну...
Мо́же, пригрі́є кузен у Толе́до.
О́лень по тра́сі гаса́ на мопе́ді.
Ша́пка немо́дна лети́ть у баю́ру,
Ге́рда співа́є, в коро́бці купю́ри...
Фріки у дощ обігріли охо́че,
Ге́рда в Моро́зівку пли́не щоно́чі,
Намалюва́ла тату́ і наби́ла -
Ку́щик троя́нди, обла́мані кри́ла...
На чужині не зігріється Ге́рда,
Ма́є пери́нку, а спа́тоньки тве́рдо.
2025
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
