ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Майя Залізняк
2025.06.24 22:53
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno AI. У відеоряді використано 7 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії. Кліп змонтов

Борис Костиря
2025.06.24 21:37
Це грім звучить чи гуркіт канонади?
Роздвоєння, як вістря боротьби,
Як відгомін Господньої тиради,
Доноситься противенством доби.

Не знаємо, де можемо спіткнутись -
На міні чи на грудах кам'яних.
Ми навіть не встигаєм озирнутись,

Богдан Манюк
2025.06.24 17:25
Частина друга Жовч і кров 1930 рік 4. Кася витягнула з печі каструлю з борщем. Це був улюблени

Іван Потьомкін
2025.06.24 17:02
Посходили співаночки рясно, мов суниці.
Посходились легіники, гей, на косовицю.
Косять так, як ще ніколи доти не косили.
Уже сонце припікає, а ще стільки сили
Позостало в руках дужих, руках молодечих,
Що готові трудитися під сам темен вечір.

Посхо

Світлана Майя Залізняк
2025.06.24 16:33
Новинка на моєму каналі.
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno.
У відеоряді використано 7 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для ц

Світлана Пирогова
2025.06.24 14:50
Густо рум'янком зацвічений сад,
Божа краса дрібних невістульок.
Ллється навколо її аромат,
З неба моргає сонячна куля.

П'янко...Ромашковий килим живий:
Цяточки жовті, біле пелюстя.
Десь заховався пустун-вітровій,

Віктор Кучерук
2025.06.24 05:28
Колиска посеред кімнати
Гойдалась плавно з боку в бік,
А біля неї добра мати,
Було, втрачала співам лік.
Матуся знала достолиха
Пісень про звірів і пташню,
Тому співала довго й тихо,
І колисала аж до сну…

Тетяна Левицька
2025.06.23 22:42
Світлана завжди у неділю давала дітям гроші на морозиво і на білети в кінотеатр, але не цього разу. До зарплатні залишався тиждень, а у її гаманці лежало всього п'ять карбованців. «Колос на глиняних ногах» розвалився і всі кошти у Ощадбанку згоріли одноч

Борис Костиря
2025.06.23 21:53
Останній сніг вже сходить із арени,
Як сивина, як марево із хвиль,
Що напливає з підсвідомих терен.
Не розрізниш, де правда, а де цвіль.

Останній сніг напливами прибою
Нечутно попід двері підповза,
Де зло й добро злилися у двобої.

Татьяна Квашенко
2025.06.23 16:28
Поки тиша огортає шлях,
Рими причепились, мов реп'ях.
Бо іти у полі манівцем –
Як писати вірші олівцем,

Як етюд писати просто неба.
Кольорів багато і не треба –
Колір неба й стиглої пшенички.

Юлія Щербатюк
2025.06.23 13:13
Огудою тієї правди
наніс удар - нещадний весь.
І вицвіле потому завтра
заскавучало, наче, пес,

мої зализуючи рани.
І линув біль із попід вій.
У скронях пульсувало рвано.

Сергій Губерначук
2025.06.23 11:54
«Ні» чи «Так», а Всесвіт – проти.
Не буває «Так» чи «Ні».
Ані правди, ані йоти!
На війні як на війні!

Правда – вічне порівняння.
Нині – так, а сяк – затим.
Залишається питання:

С М
2025.06.23 10:31
лиця твого все не згадаю
лиця твого все не згадаю

поцуплять риси
пси карнавальні
лиця твого
не згадаю

Юрій Гундарєв
2025.06.23 09:58
Легендарному музикантові виповнилося 83 роки!
Від перших днів війни він активно підтримує нашу країну, виходячи на сцену з українським прапором…

Часом здається: все в Лету кануло,
мідним тазом враз накрилося…
Раптом лунає голос Маккартні -
і відчув

Юрій Гундарєв
2025.06.23 09:55
…Ніколи не буває таке близьке до землі сонце, як у січні, коли воно, запалюючи сріблястим сяйвом зірки інею на стежках і деревах і обертаючи сніг в блискучу білу емаль, холоне в білих просторах засніжених полів. У п'ятнадцятиступневий мороз, блукаючи по

Віктор Кучерук
2025.06.23 05:33
Яхти трикутні вітрила
Шурхають прудко, мов крила
Білої чайки, що низько
Навстріч несеться вітриську.
Яхта завзято й бадьоро
Рине розбурханим морем,
Ріжучи вітер і хвилі
Гарно загостреним кілем.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04

Ольга Незламна
2025.04.30

Тея ТектоНічна
2025.04.25






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Пекун Олексій (1983) / Вірші

 Навесні (цикл)
Перший день весни

У перший день весни
Природа полишила свої зимові сни
Довкола снігу вже давно немає
І сонце крізь чисте небо на землю позирає.

"ВВ" свій хіт "Весна" по радіо співає
З теплом надворі всяк усіх вітає.
Довкола прокидається природа,
А мене полонить дівоча врода.

Темне волосся й карі очі
Немов повітря опівночі.
Від погляду самого радість маєш
Усе усім довкола пробачаєш.

І розбива ущент зимові сни
Цей перший день несмілої весни.
Він вимітає сліди злоби
З ним забуваєш ти нужду й хвороби.

1 березня 1999.


Друге березня

Не так усе було раніше
Твоє буття вже краще, інше
Яку ж то радість відчуваєш
Коли без пам'яті кохаєш.

І на душі (як і на небі) хмар нема
На другий план ідуть ті Лазаренко і Кучма.
І чуєш ти, що власне серце промовляє
Як радісно душа твоя співає.

Із півдня теплий вітер віє,
А сонце вже, мов влітку землю гріє.
Біліє цегляна стіна
На котрій хтось надряпав: "ДМБ-Весна".

Все швидко так ті ленти пробігають
Хвилина за хвилиною години пролітають.
І вже додому повертати час,
І певен я що знов побачу вас.

2 березня 1999. Вівторок.



Спогад про минулий день


Ізнов запитую я себе:
Що краще ніж вечірнє небо?
Посеред сині - перші зорі грають
Останні промені на обрії ще сяють.

Вечірнії вогні вже мерехтить у далі
Нема ніде хмаринки, нема ніде печалі
І радість сильно лине до всього світу цього
Бо другий тиждень йде кохання мого.

Працюю кожен день, міняю свою вдачу
І радість моя йде із того що її я бачу.
Таке от зараз нове життя моє
Ні, не зрівнять його із тим що нині є.

Признаюся, усіх я трохи налякав
Вчинив я так одне, чого ніхто не знав.
Та все ж я перевірив, що перевірить маю
І те що мені треба уже і сам я знаю.

Тепер у радості вдивляюсь я у зорі
У місяць що по небу пливе неначе човен в морі.
З великим я захватом дивлюсь в майбутні дні.
Великії чекання в мене по цій весні.

З запалом я працюю у ції вихідні
І себе почуваю мов у казці, мов у сні
Про те що відчуваю
Навряд чи чи хтось знає.

7 березня 1999.

На початку квітня

І холодів уже немає
Немов з пустелі, гарячий вітер повіває
Він із багаття іскри вириває
І їх в повітря піднімає.

Що я роблю? Для школи Чехова читаю,
І про війну останніх новин не пропускаю.
І дивлячись як світ останній глузд втрачає,
Замислююсь над тим, що нас чекає.

А днями... Радію так, що й сам не знаю
Із того що її я знову бачу, чую, відчуваю.
І більше сам нічого не прошу
Й про це свої вірші пишу.

З її ім'ям я засинаю
З її ім'ям уранці вирушаю
З її ім'ям весь цілий день живу
І подумки своїм життям я зау.

А поміж тим природа все буяє.
Й довкола сад за садом розцвітає.
Хоча десь там війна палає
Усе ж й після війни життя триває.

2 - 10 квітня 1999.


Моя відплата

Сьогодні я утнув хитреньку штуку
І цим комусь завдав душевної я муки.
Хвилини дві чи три в напрузі потримав
І цим я їм добряче всі нерви попсував.

За цим я не шкодую, самі у цьому винуваті
Не слід було мене ізвідкись виганяти
Хоч сам і не злопам'ятний та мав запам'ятати
Й не подаючи виду, нишком чекать відплати.

Хоч сам і тихий та власну гідність маю
І що залежить від мене, про це також я знаю.
І от вже починають потрібні дні минати,
А вигляд роблю, що і не мав нічого дати.

Поволі дні ідуть й уже не вимагають
Від мене виконати, а ледь чи не благають.
Та я усе мовчу, вигадую турботи
Мовляв що навалилося й не починав роботу.

Мені нагадують, мовляв, не треба забувати,
А я на те все скаржуся: погану пам'ять став ось мати.
Уже не забарилося: напруги не тримати
Обличчя вже змінилося - от-от почнуть кричати.

Та слід належне моїй вдачі дати
Не можу довго зла я на душі тримати
Усе що я зробив оте і віддаю
Хіба можу образити я ту кого люблю?

30 квітня 1999.

У травні

Останнії зими загрози
Чимало лиха скоїли ці пізніх морози.
А дощі ллють й громи гримлять
Десь янкі сербів ще бомблять.

Було на Висоту нас заганяли
І за неявку нам "сюрпризи" обіцяли,
А я прийшов туди по добрій волі. Сам!
Бо всі мої сусіди там.

Із усіма разом я до могили став
Й бузок весняний загиблим воїнам поклав.
Довкола поруч Її та інших я побачив
З гори Дніпро, ліси та кручі бачив.

Мабуть то час - таки сказився:
Я знову трохи посварився
Та все ж пручатися не став
Так само як свої, квіти й чужі поклав

Здавалось - незначні події
Чому ж про них при згадці я радію?
Не бачачи ніякої надії,
Я маю все ж свої сподівання й мрії.

І настрій той продовжую тримати
Упевнений що й через десять років буду пам'ятати.
І спомин цей не раз над прірвою мене втримає
Коли в лиху годину я згадаю.

9 травня 1999.

Наприкінці весни

А дні минають і минають
У далину якусь усе біжать
Травневі квіти оцвітають
Тумани вранці не дрижать.

І сонце більш угору повертає
І уповільнює свій біг.
На весну літо наступає
Забувся вже зимовий сніг.

Уперше за собою підмічаю:
Не теє все як завжди, щось не так!
Не радий із того що дні минають
Бо то є все на розставання знак.

Я вперше літа не чекаю,
Хоч то є золота пора,
Бо і втрачаю що не маю
Та час усе за мене обира.

А дні і далі все минають
І час немов одвічна гра
У пам'яті знайомий образ розмивають
Та літо не лише одна жура.

Я те що відчував і зараз відчуваю
Ті почуття із серця не зникають
Природа зеленню буяє
І солов'ї довкола ще співають.

30 травня - 15 червня 1999.

Сорі! Ім'я тих кого я кохав не розкриватиму. У всіх них давно сім'ї та діти. Достатньо що я назвав імена Наталія і Аліна.





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2025-06-10 11:38:27
Переглядів сторінки твору 13
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (0 / 0)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.815
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.06.24 09:26
Автор у цю хвилину відсутній