Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.01.28
23:03
У цьому будинку зникають душі....
Ти хочеш ступити на його поріг?
Спочатку прислухайся до звуків
(а раптом десь стогін ... крізь тишу століть)
У цьому будинку зникають душі...
Поріг переступлено...
Страшно? Не йди!
Ти хочеш ступити на його поріг?
Спочатку прислухайся до звуків
(а раптом десь стогін ... крізь тишу століть)
У цьому будинку зникають душі...
Поріг переступлено...
Страшно? Не йди!
2026.01.28
20:52
Не вгамую серця стук...
Січень, змилуйся над нами.
Божевільний хуги гук
між розлогими ярами.
Милий в чаті пропаде,
згубиться і не знайдеться.
Припаде ж бо де-не-де.
Січень, змилуйся над нами.
Божевільний хуги гук
між розлогими ярами.
Милий в чаті пропаде,
згубиться і не знайдеться.
Припаде ж бо де-не-де.
2026.01.28
20:24
…ось вона, ось… старенька верба
Потрісканий стовбур все той же…
Що, не впізнала? пам’ять не та?
Ти зачекай… Вербонько-боже
Спомини лиш… встрічала весну
А в жовтні покірно жовтіла
Листя і віття з рос і в росу
Потрісканий стовбур все той же…
Що, не впізнала? пам’ять не та?
Ти зачекай… Вербонько-боже
Спомини лиш… встрічала весну
А в жовтні покірно жовтіла
Листя і віття з рос і в росу
2026.01.28
19:15
сидить у мене птекродактиль на даху
і їсть хурму й мішає в голові бурду
і думає свою думу
ухух кажу ухух…
яку воно ото заварює собі уху
яку воно ото меле якусь х...
і в птеро лиш одна турбота
і їсть хурму й мішає в голові бурду
і думає свою думу
ухух кажу ухух…
яку воно ото заварює собі уху
яку воно ото меле якусь х...
і в птеро лиш одна турбота
2026.01.28
18:46
Усе сторчма на цім святковім світі.
Лиш догори ходить єврей дає ногам.
Чи ж перший я, хто запримітив,
Що полотно мудріш, аніж художник сам?
Портрет мій був би рабину впору.
Затіснуватий, може, але ж пасує так.
Вічно і в’ їдливо вивча він Тору,
Лиш догори ходить єврей дає ногам.
Чи ж перший я, хто запримітив,
Що полотно мудріш, аніж художник сам?
Портрет мій був би рабину впору.
Затіснуватий, може, але ж пасує так.
Вічно і в’ їдливо вивча він Тору,
2026.01.28
13:37
Які красиві ці сніги!
Які нестерпні!
Під ними тліє світ нагий,
як скрипка серпня…
Його чутлива нагота —
ламка і ніжна,
укрита попелом, як та
жона невтішна.
Які нестерпні!
Під ними тліє світ нагий,
як скрипка серпня…
Його чутлива нагота —
ламка і ніжна,
укрита попелом, як та
жона невтішна.
2026.01.28
11:13
Таємне слово проросте крізь листя,
Крізь глицю і знебарвлену траву.
Це слово, ніби істина столиця,
Увірветься в історію живу.
Таємне слово буде лікувати
Від викривлень шаленої доби.
Воно прорветься крізь сталеві ґрати,
Крізь глицю і знебарвлену траву.
Це слово, ніби істина столиця,
Увірветься в історію живу.
Таємне слово буде лікувати
Від викривлень шаленої доби.
Воно прорветься крізь сталеві ґрати,
2026.01.28
09:49
Це так просто —
не шукати істини у вині,
коли вона прозоро стікає
стінками келишка з «Чачею».
Входиш туди критиком,
а виходиш —
чистим аркушем.
Перша чарка — за герменевтику,
не шукати істини у вині,
коли вона прозоро стікає
стінками келишка з «Чачею».
Входиш туди критиком,
а виходиш —
чистим аркушем.
Перша чарка — за герменевтику,
2026.01.27
20:27
Підвіконня високе і ковані ґрати.
Не побачити сонця за брудом на склі.
Номер шостий на дверях моєї палати –
Аж до сьомого неба портал від землі.
Стіни, білі колись, посіріли від часу,
Сіру стелю вінчає щербатий плафон,
Світло в ньому бліде – та ні
Не побачити сонця за брудом на склі.
Номер шостий на дверях моєї палати –
Аж до сьомого неба портал від землі.
Стіни, білі колись, посіріли від часу,
Сіру стелю вінчає щербатий плафон,
Світло в ньому бліде – та ні
2026.01.27
18:04
січневий день і вітер зимний
ось я закоханий чом би і ні
вітер пройма така причина
гріємося доторки рук твоїх
нумо станцюймо одні
в холоді цеї зими
твоє тепло &
ось я закоханий чом би і ні
вітер пройма така причина
гріємося доторки рук твоїх
нумо станцюймо одні
в холоді цеї зими
твоє тепло &
2026.01.27
13:35
якщо безладно наглядати
за техпроцесами всіма
то виробництво встати може
стійма
коли відкинувши убогість
побути мультиглитаєм
чому б не вкласти капітали
за техпроцесами всіма
то виробництво встати може
стійма
коли відкинувши убогість
побути мультиглитаєм
чому б не вкласти капітали
2026.01.27
11:23
знаєш що там похитується
на гойдалці гілок
його не видно
тільки цей скрип
тільки він бачить напнуті на крони голоси
коли я вдягаю на плечі рюкзак
я хочу хотіти не слухати
на гойдалці гілок
його не видно
тільки цей скрип
тільки він бачить напнуті на крони голоси
коли я вдягаю на плечі рюкзак
я хочу хотіти не слухати
2026.01.27
11:05
Привіт,
невипадковий перехожий!
Не обертайся,
не ховай очей —
зізнайся, хто
твій спокій потривожив?
І що тобі у пам’яті пече?
невипадковий перехожий!
Не обертайся,
не ховай очей —
зізнайся, хто
твій спокій потривожив?
І що тобі у пам’яті пече?
2026.01.27
10:17
Це віршування, ніби вічне рабство,
Важка повинність і важкий тягар.
Воно підность в піднебесся раю,
Штовхає ордам первісних татар.
Це вічний борг перед всіма богами,
Перед землею, Всесвітом, людьми.
І ти не розрахуєшся з боргами,
Важка повинність і важкий тягар.
Воно підность в піднебесся раю,
Штовхає ордам первісних татар.
Це вічний борг перед всіма богами,
Перед землею, Всесвітом, людьми.
І ти не розрахуєшся з боргами,
2026.01.26
21:17
…ти помреш від блюзнірства й жадоби
На акордах брехні і піару.
Бо зачали тебе з перегару,
Що цікаво, ті, двоє, не проти…
У «замовленні» гнулись взірцево…
Для безхатьків потрібна ж іконна?
Якщо ні, то нехай, не «мадонна»…
Якщо так, не спіши, «короле
На акордах брехні і піару.
Бо зачали тебе з перегару,
Що цікаво, ті, двоє, не проти…
У «замовленні» гнулись взірцево…
Для безхатьків потрібна ж іконна?
Якщо ні, то нехай, не «мадонна»…
Якщо так, не спіши, «короле
2026.01.26
18:45
А сатира, критика та гумор –
це пілюлі шоу шапіто,
де карикатури
із натури
вилікують одного на сто.
***
А лінія життя, що на долоні,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...це пілюлі шоу шапіто,
де карикатури
із натури
вилікують одного на сто.
***
А лінія життя, що на долоні,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.01.28
2026.01.22
2026.01.19
2026.01.19
2026.01.16
2026.01.11
2025.12.24
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Пекун Олексій (1983) /
Вірші
Квітка глоду з Цвинтаря Невинноубієнних
Оце і почалося
Всі кажуть - Бог благословив
Репресії й убивства досі
"Ген квітка глоду в серпні розцвіла
То знак що наше діло праве!"
І над Парижем поночі кривава мла
Враз затопила пів-французької держави
"Пусти на штик єретика!
Втопи у власній крові гугенота!
То божа вістка нам така:
"Te Deum" заспіваємо по нотах
Й підемо різати жінок і немовлят
Ми робим тут велику справу
По трупах нехристів гулять
Ми будем ще і ще на славу!"
Ви скажете:
Навіщо згадувати те?
Адже то все Середньовіччя.
Лишилося в минулому пусте
Пройшли, либонь, криваві віча...
Ба ні, пускати кров,
В людей та звичка не пропала
"Неправильний" світогляд - отже знов
Біда на голубу планету впала
Нацистських концтаборів, радянських лікарень
Не щезла пекельна робота
В тихім затишку паризьких кав'ярень
Зродилась Кампучія Пол Пота.
Відтак і в недобрий наш день
Розбиваються голови об холоднії мури
Сьогодні Пекін - як учора Пномпень:
Гинуть сектанти, гинуть уйгури.
Двадцять п'ятого літа, у цей полудень
Смертю залізо із неба сіє
Край мракобісся й про "Катюшу" пісень
Бо так повелів володар Росії...
Релігійних фанатиків непокаране зло
Питання одне: чи збориме?
Розбомблених міст гаптоване тло
Складається в болісні рими...
18 червня 2025.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Квітка глоду з Цвинтаря Невинноубієнних
Прошу пробачення за неоптимістичні вірші, але поет не може лишатися осторонь коли світ стрімко летить у прірву.
Відколи Каїн Авеля убив
Оце і почалося
Всі кажуть - Бог благословив
Репресії й убивства досі
"Ген квітка глоду в серпні розцвіла
То знак що наше діло праве!"
І над Парижем поночі кривава мла
Враз затопила пів-французької держави
"Пусти на штик єретика!
Втопи у власній крові гугенота!
То божа вістка нам така:
"Te Deum" заспіваємо по нотах
Й підемо різати жінок і немовлят
Ми робим тут велику справу
По трупах нехристів гулять
Ми будем ще і ще на славу!"
Ви скажете:
Навіщо згадувати те?
Адже то все Середньовіччя.
Лишилося в минулому пусте
Пройшли, либонь, криваві віча...
Ба ні, пускати кров,
В людей та звичка не пропала
"Неправильний" світогляд - отже знов
Біда на голубу планету впала
Нацистських концтаборів, радянських лікарень
Не щезла пекельна робота
В тихім затишку паризьких кав'ярень
Зродилась Кампучія Пол Пота.
Відтак і в недобрий наш день
Розбиваються голови об холоднії мури
Сьогодні Пекін - як учора Пномпень:
Гинуть сектанти, гинуть уйгури.
Двадцять п'ятого літа, у цей полудень
Смертю залізо із неба сіє
Край мракобісся й про "Катюшу" пісень
Бо так повелів володар Росії...
Релігійних фанатиків непокаране зло
Питання одне: чи збориме?
Розбомблених міст гаптоване тло
Складається в болісні рими...
18 червня 2025.
Історичний факт, кущ глоду на паризькому кладовищі Невинноубієнних Младенців розквітнув у серпні 1572 року і став одним із символів Варфоломіївської ночі. Убивати гугенотів фанатики йшли з квітами глоду на шоломах. Нажаль і в нашу злу епоху в Росії переслідують Свідків Єгови, а в Китаї всіх кого партія вважає ворогами: це послідовники духовної практики "Фалунь Гун" та мусульманські народи дунгане й уйгури, щодо яких Комуністична партія Китаю розгорнула справжній ґеноцид.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
