Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Що квіти продають на Байковім, –
Здається вічний.
Їх або смерть обходить стороною,
Або ж вони…
Bже встигли побувати на тім світі.
Порозумілися з Хароном
І вдосвіта вертаються до нас.
А море зелене озерне
підспівує шелестом:
Тихо падають краплі, пугач Улісс
Чекає рибалку, в якого кишені
Повні каштанів, які назбирав
У світлі жовтого ліхтаря Місяця
На вулиці нео
Угоряють від спеки пінгвіни,
Перевернута метеосуть -
Модернового хеллоуіну.
Все у світі тепер навпаки --
Вже снігами мандрують верблюди...
Сніг скупий, ніби зниклі рядки,
В такому дуже легко заблукати.
І будеш вихід цілий день шукати,
І колами ходити в пастці тій.
Коли він свою гаву упіймав
І не помітив. Мов мара вхопила
В свої обійми. Коли відпустила,
Товаришів уже і слід пропав.
То, звісно, в думці не було б війни.
Але в сучасників гора вини,
Яка і породила бійню.
Зупинить хто це божевілля,
Що вміщує в собі ненависть,зло.
Горить у полум'ї людина й тло,
літав за туманами в брід.
Тонув комашнею у чаші —
п'янким і бентежним був світ.
Із кокона гусені вийшов
метелик у ясну блакить.
Віночком заврунилась вишня —
сніжисто на сонці ярить.
Натюрморти малі -
Чай видніється в склянці
Та папір на столі.
А ще фрукти і квіти
Кличуть часто в політ
Мрії з настрою звиті,
Думам різним услід.
По швах потріскує
На інструменті смерті ще
Яскраві сонця вилиски
Ще навпіл роздираєшся
І снами і кошмарами
О хто вінка поклав би там
Де тиша крик затьмарить?
Я навіть не навиджу тебе.
Можливо, зазнайомимося близько й
колись-то збіг обставин приведе
нам кілька років пережити разом.
Тобі подібну я подеколи шукав
і ти не проти. Звісно, не відразу.
Страшний бо Суд іде,
почеплений, як материнська плата,
немов дощу тяжка мені заплата,
та батьківський нечуваний
хардрайв.
Прівіт, мала.
А ви ще вештали думками…
Поміж віршованих цитат
Цідили ніжними струмками…
І що ж такого в тих думках?
Думки з думок втечуть у вірші,
А вас пошлють за шістдесят
Й струмки на вигляд стануть інші…
Що грайливо мерехтить в місячному сяйві,
але це не біда*.
Сни ллються, як симфонії з радіо «Люксембург»,
з просторів небес, що хмарами оповиті,
але там ніколи не було симфоній…
Мерехтить у грайливій сюїті.
І симфонія ллється зі снів
У просторах, що небом сповиті.
Сніг скупий, ніби зниклі рядки
У віршах, що прийшли із нікуди.
Сніг скупий, ніби помах руки.
Колеться сон у друзки, сиплеться за вікно.
Ближче до ранку дійсність, ніч неохоче кресне.
І на окрайці неба синій цвіте вінок.
Зорі тум утерла сірим своїм подолом -
Виглянули, обмиті, жаль, що всього н
Ти у пошуках — стажер…
Тільки з ким й куди іти?
Безліч склепів до мети…
Омбіркуй, не гарячкуй,
Краще знов пофантазуй…
Боже мій… Куди попер?
Краще б ти в собі завмер…
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Вихлюпує море чорний мазут...
Скидаючи трупи дельфінів
То знову Русмір показав що він тут,
Надавши фашистам ізнов ендорфінів.
Христос не воскресає в Криму
Від весни проклятого року*
Ти запитаєш у мене: Чому?
Бо ллється кров тут потоком.
Татар утискають, катують в тюрмі
Без жалю їх жінок абортують*
Такі от порядки у руській зимі
Концтабір ізнову будують.
Воєнная база, гуркоче війна
Їм Криму замало вже стало
Пішли на Вкраїну і пекло без дна:
На пляжі ракета упала
Убила дитину (хоч вона і чужа)*
Ракетнеє літо настало.
Де в ницості підлій у них є межа?
Все мало їм, мало і мало...
Вихлюпує море чорнеє тло
Без коми, без рим і без речень.
В Криму відтепер панує лиш зло
І факт не потребує заперечень!
19 червня 2025.
* Алюзія на Максиміліана Волошина ("Но в ту весну Христос не воскресал..."), де він писав про більшовицький терор 1920 року після розгрому Врангеля.
* Автор звичайно грішить, вставляючи те що курсує як чутки. Російська поліція офіційно мовчить про таке. Від людей які втекли від окупантів я чув що в Криму з 2014 року регулярно знаходять трупи вагітних жінок кримсько-татарської національності із розпоротими животами. Але чому б цьому не бути правдою, коли я бачив відео на якому російська мразь-мадам у пілотці (невід'ємний атрибут) хвалилася що вона на окупованій росіянами території дістала з черева жінки ненароджений плід ще й показуючи його на телефон?
* В серпні 2024 року в Севастополі російське ППО збило українську ракету над пляжем, внаслідок чого на відпочиваючих випав сталевий дощ із шрапнелі. Серед жертв була восьмирічна донька одного з російських губернаторів.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
