
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.09.02
13:41
Ще день малює гарне щось:
Ясні шовки останні літа.
І стільки барв іще знайшлось,
Тепла і радості палітра.
Вдягає сонце в кольори
Усе навкруж під усміх щирий.
Світлішим світ стає старий,
Ясні шовки останні літа.
І стільки барв іще знайшлось,
Тепла і радості палітра.
Вдягає сонце в кольори
Усе навкруж під усміх щирий.
Світлішим світ стає старий,
2025.09.02
12:17
Небувале, довгождане,
На краю земних доріг, -
Ти - кохання безнастанне
В смутках-радощах моїх.
За твої уста вологі
І за тіняву очей, -
Закохався до знемоги,
Як душа про це рече.
На краю земних доріг, -
Ти - кохання безнастанне
В смутках-радощах моїх.
За твої уста вологі
І за тіняву очей, -
Закохався до знемоги,
Як душа про це рече.
2025.09.02
08:19
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 10 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії. Для "оживленн
2025.09.01
23:38
О, літо! Йди! Мені тебе не шкода!
Сховайся в герметичний саркофаг.
Зробило ти мені таку погоду,
Що захлинаюсь у сльозах-дощах.
Ти зіпсувало зошит мій для віршів,
У ньому оселилася печаль.
Ти відібрало в мене найцінніше!
Сховайся в герметичний саркофаг.
Зробило ти мені таку погоду,
Що захлинаюсь у сльозах-дощах.
Ти зіпсувало зошит мій для віршів,
У ньому оселилася печаль.
Ти відібрало в мене найцінніше!
2025.09.01
22:21
Мій голос обірвався у зеніті,
Мої слова згоріли у золі.
Мої думки у полі переритім
Замерзли нерозквітлими в землі.
До кого я кричу в безмежнім полі?
Зі світом же обірваний зв'язок.
Лиш холоднеча, як безжальність долі,
Мої слова згоріли у золі.
Мої думки у полі переритім
Замерзли нерозквітлими в землі.
До кого я кричу в безмежнім полі?
Зі світом же обірваний зв'язок.
Лиш холоднеча, як безжальність долі,
2025.09.01
12:07
Із Бориса Заходера
Ледве ми виперлись з решти приматів
й рушили вдаль з усієї снаги –
з нами побігли, без жодних дебатів,
мордочка, хвіст та чотири ноги.
Часом блукаємо ми у хаосі, –
Ледве ми виперлись з решти приматів
й рушили вдаль з усієї снаги –
з нами побігли, без жодних дебатів,
мордочка, хвіст та чотири ноги.
Часом блукаємо ми у хаосі, –
2025.09.01
09:47
Останній день літа.
Все сонцем залите.
І ніде вмістити
безмежжя тепла.
Пронизана світлом
серпнева тендітна
струїть малахітом
прощання пора.
Все сонцем залите.
І ніде вмістити
безмежжя тепла.
Пронизана світлом
серпнева тендітна
струїть малахітом
прощання пора.
2025.09.01
05:51
В частоколі останніх років
Причаїлася тиша німотна, –
Ми з тобою, мов крила, близькі
І водночас, як зорі, самотні.
Не засліплює зір відбиття
Учорашніх цілунків тривалих, –
Десь поділись палкі почуття,
Що серця нам обом зігрівали.
Причаїлася тиша німотна, –
Ми з тобою, мов крила, близькі
І водночас, як зорі, самотні.
Не засліплює зір відбиття
Учорашніх цілунків тривалих, –
Десь поділись палкі почуття,
Що серця нам обом зігрівали.
2025.09.01
00:32
Чергова епоха раптово пішла,
Немов розчинилася, втратила цінність.
Можливо, це просто миттєвість життя,
Яку б я хотів розтягнути на вічність.
Не хочу про осінь, холодну і злу,
Чи сніг, що впаде на замерзлі дороги.
Про них надто рано, а біль та вій
Немов розчинилася, втратила цінність.
Можливо, це просто миттєвість життя,
Яку б я хотів розтягнути на вічність.
Не хочу про осінь, холодну і злу,
Чи сніг, що впаде на замерзлі дороги.
Про них надто рано, а біль та вій
2025.08.31
22:37
Зникло в мороку все. Ні очей, ні облич.
Тільки губи в цілунку злились навмання…
Нині трапилось диво – Тетянина ніч –
І у щасті своєму я віри не йняв!
Я на неї чекав кілька тисяч ночей,
Утираючи сльози, ковтаючи страх.
Допоміг мені ямб, дав надію х
Тільки губи в цілунку злились навмання…
Нині трапилось диво – Тетянина ніч –
І у щасті своєму я віри не йняв!
Я на неї чекав кілька тисяч ночей,
Утираючи сльози, ковтаючи страх.
Допоміг мені ямб, дав надію х
2025.08.31
22:13
Всесвітній холод, як тюрма німа.
Всесвітнє безголосся, ніби тундра.
Безлюдність так жорстоко обійма.
Лягає тиша так велично й мудро.
І птах замерзне й тихо упаде
У невідомість, як в обійми страху.
Не знайдеш прихисток уже ніде,
Всесвітнє безголосся, ніби тундра.
Безлюдність так жорстоко обійма.
Лягає тиша так велично й мудро.
І птах замерзне й тихо упаде
У невідомість, як в обійми страху.
Не знайдеш прихисток уже ніде,
2025.08.31
19:04
Пора поезії щемлива
Уже ступає на поріг.
І ллється віршів буйна злива,
І злото стелиться до ніг
Непрохано-медовим смутком,
Жалем за літечком ясним...
Що ніби квітка незабудка --
Уже ступає на поріг.
І ллється віршів буйна злива,
І злото стелиться до ніг
Непрохано-медовим смутком,
Жалем за літечком ясним...
Що ніби квітка незабудка --
2025.08.31
18:30
Моє кохання - вигаданий грант.
Життя мене нічого не навчило.
Для тебе вже букет зібрав троянд -
Поверне він твої забуті крила!
Засяй, немов яскравий діамант,
Забудь минуле, долю чорно-білу!
Римує сни твій вірний ад'ютант,
Життя мене нічого не навчило.
Для тебе вже букет зібрав троянд -
Поверне він твої забуті крила!
Засяй, немов яскравий діамант,
Забудь минуле, долю чорно-білу!
Римує сни твій вірний ад'ютант,
2025.08.31
14:23
Люба, уяви лише
розмах крил птаха Рух –
Це частинка лиш розмаху
мого кохання...
Не відпускати б довіку
мені твоїх рук...
Твоє ложе встелю
простирадлом – Праною.
розмах крил птаха Рух –
Це частинка лиш розмаху
мого кохання...
Не відпускати б довіку
мені твоїх рук...
Твоє ложе встелю
простирадлом – Праною.
2025.08.31
14:03
Сидить Петрик у кімнаті, а надворі злива.
У вікно краплини б’ються та по склу стікають.
Громові удари часом хлопчика лякають.
Він тоді до діда очі повертає живо.
Дід Остап сидить спокійно, на те не звертає.
Його грім той не лякає, видно звик до того,
У вікно краплини б’ються та по склу стікають.
Громові удари часом хлопчика лякають.
Він тоді до діда очі повертає живо.
Дід Остап сидить спокійно, на те не звертає.
Його грім той не лякає, видно звик до того,
2025.08.31
12:34
Глядача цікавого містер Кайт
Усяко розважає на трамплінові
І Гендерсони будуть теж
Щойно Пабло Фанкез Феа одплескав їм
Над людом і кіньми й підв’язками
Урешті через бочку з огнем на споді!
У цей спосіб містер Кей кидає свій виклик!
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Усяко розважає на трамплінові
І Гендерсони будуть теж
Щойно Пабло Фанкез Феа одплескав їм
Над людом і кіньми й підв’язками
Урешті через бочку з огнем на споді!
У цей спосіб містер Кей кидає свій виклик!
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.08.19
2025.04.24
2025.03.18
2025.03.09
2025.02.12
2024.12.24
2024.10.17
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Тамара Швець (1953) /
Проза
Вареники с вишнями ..
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Вареники с вишнями ..
Вареники с вишнями ...
Первыми в нашем саду поспели чудо-вишни, очень вкусные ягоды, внукам муж отвез, и нам еще остались. Вчера муж работал в саду, зашел в дом отдохнуть и при разговоре намекнул, что хотел бы вареников с вишнями. А я знала, что муки было только половина пакета... Понимаю, что этого будет недостаточно... Думаю попробую, ведь раньше, что я только не готовила из теста, исправно получалось. Перебираю в памяти свои рецепты, и начинаю готовить... Не буду вдаваться в подробности, получилось почти так, как в сказке про колобка, по "сусекам поскребла»... Сделала заварное тесто, высыпала почти всю муку из пакета, замешиваю и, как малое дитя плачу...Хочется приготовить, но не уверена, что получится. Муж с улицы, в окно зовет, ну, что может чем помочь, а я молчу, слезы не могу остановить... Затем, успокоилась и думаю про себя, все получится, продукты все качественные (еще и сливки домашние в тесто были добавлены ) закутываю тесто полотенцами, пусть подойдет ... Перебираю вишню,удаляю косточки и начинаю выкладывать тесто кусочками на доску и леплю ... А тут и младшая сестра в гости к нам пришла . Муж ей и говорит, ты вовремя пришла, будем вареники с вишнями есть. Все удалось, вареники были вкусные, ели все вместе с удовольствием. Поэтому следует всегда, в любой добром начинании не сдаваться ...
Благодаря дарам щедрой природы, мы можем наслаждаться ценной и полезной пищей. 11.06.18 6.30 Тамара Швец
Вареники з вишнями ...
Першими в нашому саду достигли чудо-вишні, дуже смачні ягоди, онукам чоловік відвіз, і нам ще залишилися. Вчора чоловік працював в саду, зайшов в будинок відпочити і при розмові натякнув, що хотів би вареників з вишнями. А я знала, що муки було тільки половина пакета ... Розумію, що цього буде недостатньо ... Думаю спробую, адже раніше, що я тільки не готувала з тіста, справно виходило. Перебираю в пам'яті свої рецепти, і починаю готувати... Не буду вдаватися в подробиці, вийшло майже так, як у казці про колобка, по "засіках поскребла» ... Зробила заварне тісто, висипала майже всю муку з пакета, замішую і, як мале дитя плачу...Хочеться зробити і не впевнена, що вийде. Чоловік з вулиці, в вікно кличе, ну, що може чимось допомогти, а я мовчу, сльози не можу зупинити ... Потім, заспокоїлася і думаю про себе, все вийде, продукти всі якісні (ще й вершки домашні в тісто були додані), закутую тісто рушниками, нехай підійде ... Перебираю вишню, видаляю кісточки і починаю викладати тісто шматочками на дошку і ліплю ... А тут і молодша сестра в гості до нас прийшла. Чоловік їй і каже, ти вчасно прийшла, будемо вареники з вишнями їсти. Все вдалося, вареники були смачні, їли всі разом із задоволенням. Тому слід завжди, в будь-доброму починанні не здаватися ...
Завдяки дарам щедрої природи , ми можемо насолоджуватися цінною і корисною їжею. 11.06.18 6.30 Тамара Швець
ID: 1043960
ТИП: Проза
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Мініатюра
ТЕМАТИКА: Пейзажна лірика й вірші про природу
дата надходження: 18.07.2025 19:22:27
© дата внесення змiн: 18.07.2025 19:22:27
автор: Тома
Первыми в нашем саду поспели чудо-вишни, очень вкусные ягоды, внукам муж отвез, и нам еще остались. Вчера муж работал в саду, зашел в дом отдохнуть и при разговоре намекнул, что хотел бы вареников с вишнями. А я знала, что муки было только половина пакета... Понимаю, что этого будет недостаточно... Думаю попробую, ведь раньше, что я только не готовила из теста, исправно получалось. Перебираю в памяти свои рецепты, и начинаю готовить... Не буду вдаваться в подробности, получилось почти так, как в сказке про колобка, по "сусекам поскребла»... Сделала заварное тесто, высыпала почти всю муку из пакета, замешиваю и, как малое дитя плачу...Хочется приготовить, но не уверена, что получится. Муж с улицы, в окно зовет, ну, что может чем помочь, а я молчу, слезы не могу остановить... Затем, успокоилась и думаю про себя, все получится, продукты все качественные (еще и сливки домашние в тесто были добавлены ) закутываю тесто полотенцами, пусть подойдет ... Перебираю вишню,удаляю косточки и начинаю выкладывать тесто кусочками на доску и леплю ... А тут и младшая сестра в гости к нам пришла . Муж ей и говорит, ты вовремя пришла, будем вареники с вишнями есть. Все удалось, вареники были вкусные, ели все вместе с удовольствием. Поэтому следует всегда, в любой добром начинании не сдаваться ...
Благодаря дарам щедрой природы, мы можем наслаждаться ценной и полезной пищей. 11.06.18 6.30 Тамара Швец
Вареники з вишнями ...
Першими в нашому саду достигли чудо-вишні, дуже смачні ягоди, онукам чоловік відвіз, і нам ще залишилися. Вчора чоловік працював в саду, зайшов в будинок відпочити і при розмові натякнув, що хотів би вареників з вишнями. А я знала, що муки було тільки половина пакета ... Розумію, що цього буде недостатньо ... Думаю спробую, адже раніше, що я тільки не готувала з тіста, справно виходило. Перебираю в пам'яті свої рецепти, і починаю готувати... Не буду вдаватися в подробиці, вийшло майже так, як у казці про колобка, по "засіках поскребла» ... Зробила заварне тісто, висипала майже всю муку з пакета, замішую і, як мале дитя плачу...Хочеться зробити і не впевнена, що вийде. Чоловік з вулиці, в вікно кличе, ну, що може чимось допомогти, а я мовчу, сльози не можу зупинити ... Потім, заспокоїлася і думаю про себе, все вийде, продукти всі якісні (ще й вершки домашні в тісто були додані), закутую тісто рушниками, нехай підійде ... Перебираю вишню, видаляю кісточки і починаю викладати тісто шматочками на дошку і ліплю ... А тут і молодша сестра в гості до нас прийшла. Чоловік їй і каже, ти вчасно прийшла, будемо вареники з вишнями їсти. Все вдалося, вареники були смачні, їли всі разом із задоволенням. Тому слід завжди, в будь-доброму починанні не здаватися ...
Завдяки дарам щедрої природи , ми можемо насолоджуватися цінною і корисною їжею. 11.06.18 6.30 Тамара Швець
ID: 1043960
ТИП: Проза
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Мініатюра
ТЕМАТИКА: Пейзажна лірика й вірші про природу
дата надходження: 18.07.2025 19:22:27
© дата внесення змiн: 18.07.2025 19:22:27
автор: Тома
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Ласточка …"
• Перейти на сторінку •
"27 червня 2025 одержала с поліграфії Альманах «Мистецтво, що рятує...» "
• Перейти на сторінку •
"27 червня 2025 одержала с поліграфії Альманах «Мистецтво, що рятує...» "
Про публікацію