Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.11.30
15:15
Стоїть під вікном чоловік
і чекає, поки йому
винесуть їжу
або келих істини.
Мандрівник у пошуках
забутих сенсів,
утраченої тривоги,
розгубленого натхнення.
і чекає, поки йому
винесуть їжу
або келих істини.
Мандрівник у пошуках
забутих сенсів,
утраченої тривоги,
розгубленого натхнення.
2025.11.30
12:48
Не буряним Бетховен входить до мене,
А цими сріблястими струмками,
Що на галяву вибігають сміючись,
Наввипередки мчать, вливаючись
У Шуберта і Берліоза, й Мендельсона...
Бачу його - іще не генія глухого,
А юнака, в якого віра розійшлась з довірою,
А цими сріблястими струмками,
Що на галяву вибігають сміючись,
Наввипередки мчать, вливаючись
У Шуберта і Берліоза, й Мендельсона...
Бачу його - іще не генія глухого,
А юнака, в якого віра розійшлась з довірою,
2025.11.30
10:34
Ще купаю в любистку життя золоте,
та мене безтурботну облиште.
Я ненавиджу старість печальну за те,
що спотворює справжні обличчя.
Хто б там що не казав — безпорадність, як рак,
тіло й мозок живий роз'їдає.
У середині груші огидний хробак
проклад
та мене безтурботну облиште.
Я ненавиджу старість печальну за те,
що спотворює справжні обличчя.
Хто б там що не казав — безпорадність, як рак,
тіло й мозок живий роз'їдає.
У середині груші огидний хробак
проклад
2025.11.30
06:52
Мов теплу і світлу пилюку
Вітрисько здійняв і несе, -
Згадалися мамині руки,
Що вміли робити усе.
В уяві постало обличчя
Вродливе, неначе весна,
Й до себе зове таємничо,
І душу втішає сповна.
Вітрисько здійняв і несе, -
Згадалися мамині руки,
Що вміли робити усе.
В уяві постало обличчя
Вродливе, неначе весна,
Й до себе зове таємничо,
І душу втішає сповна.
2025.11.29
23:08
Я можу піти за моря, щоб тебе
не бачити більше й не чути.
Вже час відбілив ластовиння рябе
на личку блідому покути.
І ти посивів, наче тополь в гаю,
зими не буває без срібла.
А я, божевільна, в зими на краю
не бачити більше й не чути.
Вже час відбілив ластовиння рябе
на личку блідому покути.
І ти посивів, наче тополь в гаю,
зими не буває без срібла.
А я, божевільна, в зими на краю
2025.11.29
21:59
У сон навідавсь Елвіс Преслі
І напросився на ночліг…
А відчуття, що він воскреснув —
І я відмовити не зміг…
Бо в той минулий вечір наче ж
Я «самокруток» не вживав.
Ну а віскарика тим паче.
Хоча і сморіду кивав…
І напросився на ночліг…
А відчуття, що він воскреснув —
І я відмовити не зміг…
Бо в той минулий вечір наче ж
Я «самокруток» не вживав.
Ну а віскарика тим паче.
Хоча і сморіду кивав…
2025.11.29
18:07
Відчув гул майдану,
з країни не втік,
свободу жадану
вплітав у потік.
Дай Боже ту манну
хоч під Новий рік –
знімаєм оману,
з країни не втік,
свободу жадану
вплітав у потік.
Дай Боже ту манну
хоч під Новий рік –
знімаєм оману,
2025.11.29
17:23
Я не можу зрозуміти,
що я бачу в нічному садку:
профіль дерева
чи силует людини.
Образ розливається,
мов космічна туманність.
Дерево може бути
тією ж людиною,
що я бачу в нічному садку:
профіль дерева
чи силует людини.
Образ розливається,
мов космічна туманність.
Дерево може бути
тією ж людиною,
2025.11.29
16:33
У бабусі є велика скриня,
В ній сорочки, сукні, вишиванки.
Береже їх славна господиня.
І милуюсь ними я щоранку.
Ой, бабусенько, моя бабусю,
Ти навчи мене теж вишивати.
Я сорочку вишию дідусю,
Тату, мамі, і, звичайно, брату.
В ній сорочки, сукні, вишиванки.
Береже їх славна господиня.
І милуюсь ними я щоранку.
Ой, бабусенько, моя бабусю,
Ти навчи мене теж вишивати.
Я сорочку вишию дідусю,
Тату, мамі, і, звичайно, брату.
2025.11.29
11:36
Цифри ті застрягли в серці і болять.
Вже не в'ється по руїнах чорний дим.
Відлетіли в небо душі разом з ним.
Вже не в'ється по руїнах чорний дим.
Відлетіли в небо душі разом з ним.
2025.11.29
10:04
Вулиці залізного міста –
Це струни, на яких грає блюз
Дивак, що живе в порожнечі,
Що зазирає з-під хмари
На колотнечу мурах.
Телевежі міста граків-сажотрусів –
Це голки швачки-жебрачки Клото,
Що шиє сині плаття
Це струни, на яких грає блюз
Дивак, що живе в порожнечі,
Що зазирає з-під хмари
На колотнечу мурах.
Телевежі міста граків-сажотрусів –
Це голки швачки-жебрачки Клото,
Що шиє сині плаття
2025.11.29
09:09
Наче б і недавно, чепурна і ладна
Жбурляла для розваги бомжам дайми, хіба ні
Люди казали, “Вважай, осяйна, як би ти не впала”
Ти гадала, вони – жартуни
Сама радше реготалась
Над тими, хто у разі загуляв
Нині ти уголос не розмовляєш
Нині заслугою не
Жбурляла для розваги бомжам дайми, хіба ні
Люди казали, “Вважай, осяйна, як би ти не впала”
Ти гадала, вони – жартуни
Сама радше реготалась
Над тими, хто у разі загуляв
Нині ти уголос не розмовляєш
Нині заслугою не
2025.11.29
07:11
Гучніше вже в суглобах тріск,
Хоч споживаю я не тлусте, -
Вже тижні тануть, ніби віск,
А дні, мов мед, ніяк не гуснуть.
Дедалі ближче до межі
Поза якою терпнуть жижки
І дні холодні, як вужі,
І сім неділь бува на тиждень.
Хоч споживаю я не тлусте, -
Вже тижні тануть, ніби віск,
А дні, мов мед, ніяк не гуснуть.
Дедалі ближче до межі
Поза якою терпнуть жижки
І дні холодні, як вужі,
І сім неділь бува на тиждень.
2025.11.29
01:38
Боже, Боже, як це страшно
не від раку, а біди
помирати, так завчасно, —
вже летять туди, сюди.
Не війна, а справжнє пекло —
Воланд править, світ мовчить...
В небі від тривоги смеркло...
Між життям і смертю — мить!
не від раку, а біди
помирати, так завчасно, —
вже летять туди, сюди.
Не війна, а справжнє пекло —
Воланд править, світ мовчить...
В небі від тривоги смеркло...
Між життям і смертю — мить!
2025.11.28
22:16
Коли до срібних передзвонів тягнуться церкви,
На бистрині Дніпровій спалахує од млості риба,
Достеменно знаю,
Чому це сонце, щебіт і сльоза,
Життя многоголосий хор
Являються щoночі,
Нищать для рівноваги дану тишу.
Достеменно знаю,
На бистрині Дніпровій спалахує од млості риба,
Достеменно знаю,
Чому це сонце, щебіт і сльоза,
Життя многоголосий хор
Являються щoночі,
Нищать для рівноваги дану тишу.
Достеменно знаю,
2025.11.28
21:41
Кровний брате мій, повір,
хоч терпіли до цих пір –
не залишить сам нас звір,
буде нищити без мір.
+ Царице Небесна, в цей час
+ Покровом Своїм храни нас. +
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...хоч терпіли до цих пір –
не залишить сам нас звір,
буде нищити без мір.
+ Царице Небесна, в цей час
+ Покровом Своїм храни нас. +
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.09.04
2025.08.19
2025.05.15
2025.04.30
2025.04.24
2025.03.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тамара Швець (1953) /
Проза
Вчера получила с полиграфии альманах « Мелодия жизни»
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Вчера получила с полиграфии альманах « Мелодия жизни»
Вчера получила с полиграфии альманах « Мелодия жизни»
Творческая работа за 2024 год
Дорогие, родные муж, дети, внучата, сестры, братья, родственники, соседи, знакомые друзья, подводя итоги года и в знак благодарности вам за поддержку, дружбу решила поделиться с вами своими жизненными историями, мыслями и событиями с начала года…и опубликовать в полиграфии альманах « Мелодия жизни».
Каждый новый день, начиная и заканчивая молитвой с благодарностью Всевышнему за все, что имею, что живу…. В течении дня старалась делать посильную работу по дому, поддержать того, кто рядом, прогулки на свежем воздухе, общение с питомцами овчаркой Ладой и йокширским терьером Микой… Уроки немецкого на Дуалинго, творческое общение на сайтах в интернете, общение по телефону с родственниками, друзьями, одноклассниками, знакомыми и новыми людьми … Прием лекарств и обработка ран…полив цветов…все не перечесть и рисование…
За этот год благодаря творческому общению в интернете познакомилась с очень интересными талантливыми писателями, поэтами, композиторами, художниками , да и не только профессионалами, но и удивительными, уникальными людьми, наделенными мудрым жизненным опытом, которым они делятся в своих публикациях. Благодарна всем за жизненные уроки…
Дорогие друзья, благодарю вас за поддержку, для меня это очень важно. Дорожу дружбой с вами, с Наступающим Новым годом!
Январь 2024
Одержала диплом учасника проекту Гіперпоема.
Так несподівано і приємно, що мій короткий вірш:
Слова, як зерна, силу мають,
Завжди про щось повiдомляють,
Є добре слово і лихе,
Слід пам'ятати завжди про це! Швець Тамара
включено до найбільшої поетичної книги у світі, яка увійшла до книги рекордів Гіннеса.
Від щирого серця дякую засновникам унікального проекту. Вітаю всіх поетів, творчих успіхів та натхнення!
#WorldLiterary
#WorldPoesia
#WorldRecordGuinessAnthology
#hiperpoema
Одержала з друкарні «Лілія»сумісний альманах « Затишок» , в якому надруковані мої три сторінки:
Тамара Швець
м. Дніпро
Дякую Всевишньому, батькам за життя…
Людям дякую за всі уроки… Ангелу-охоронцю в домі і в дорозі…
Гостям, які прийшли в дім, дякую… Однокласникам зі школи дякую… Дітям, онукам, чоловікові, рідним – сім’я найголовніше…
Азбуці, вчителям дякую… Світанок зустрічаючи, сонечко, дякую…
Юності, дитинства і всім друзям сьогодні щиро дякую!
Мир, що може бути важливішим для кожного, хто живе на Землі… Історію мирного життя в родині, селі, місті, країні створюють вчинки… Радість, щастя дорослих і дітей залежить від любові та дружби…
Слова – промінчики впливу на природу і людей! Тихі й ласкаві гармонію навколо створюють! Позитив народжують, настрій, затишок! Всевишній їх підтримає! Всесвіт зрозуміє!
Думки, як промінчик світла, мелодія серця і душі… Нові народжуються – реакція на дії, поведінку інших людей… Є думки, як птахи швидкоплинні, пурхнули, полетіли, розчинилися… Не важливо, скільки і які, головне, щоби були особисті, душевні, свої, вони чисті… Мистецтво правильно мислити, спілкуватися, володіти собою, поважати, любити людей, єдиний, вірний підхід, щоб вислухати та зрозуміти думку інших людей…
Домашній затишок… Бажання кожного, мабуть…
Потрібно неабияких зусиль, створити простір для життя і мрій!
Крім стін, які як кажуть, теж допомогають комфорт, тепло…
Повітря чисте, квіти в домі, як це гарно!
А головне – це почуття… Якщо в домі, як в фортеці, панує повага, підтримка, допомога і любов… Щасливим, впевненим відчуваєш себе!
Життя – наука не проста, крок за кроком – нове, нове виникає на нашому шляху... Важливо відчувати природу, розуміти, поважати людей... Натхнення, гармонія в душі – підсказка прийде завжди… Розвивати свої здібності, знання, цінувати час… Любити все, що оточує нас, серце радістю наповнювати, усмішку дарувати, щасливим відчувати себе... Дякувати Всевишнього за все!
Настрій – подих серця і душі! Вміти ним управляти не кожному дано! Головне бажання – гармонії досягти!
Працею, старанням наповнити життя!
Натхнення – дaр небес! Прийняти зуміти! Життям, дружбою дорожити! В гармонії з природою жити!
Найголовніше немає! Усмішка, ніжний добрий погляд!
Розквітає природа і людина!
Творчість – промінчик світла, дар небес... Натхнення – майстерності друг... Вікно Всесвіту відкриває...
Радує серце, душу... Людину зцілює...Єдиний вірний шлях щасливим бути...Створює гармонію, позитив, тепло... Талант народжує... Вселяє впевненість... Відкриває горизонти, мир у душі...
Так багато навколо нас людей хороших, життєрадісних, з відкритим добрим поглядом… Помітити головне, повір… Адже в будь-якому віці, ми чиїсь діти… Це підніме настрій, дасть позитивний заряд на цілий день... Усе, що намітиш, ти досягнеш... Допоможуть ті, що з тобою поруч, ти тільки теж у них повір... Усмішка на обличчі, завзяття, упевненість і натхнення – праця буде в радість і тобі, гідний слід залишиш прийдешнім поколінням…
Повагу дарувати собі й тим, хто поруч... Увагу й повагу інших до себе потрібно заслужити... Атмосферу чисту, світлу, сонячну навколо себе створити... Життя, природу і людей любити – джерело сил... Єдність позитивних почуттів, емоцій, настрою...
Нектар, бальзам для серця і душі... Мистецтво правильно мислити і вести бесіду, розмову, єдинозвучність миру, дружніх зв’язків, поваги, любові...
Мелодія життя – сонце, природа, небо – грає в серці та душі...
Її прийняти, цінувати, налаштувати потрібно з самого ранку на добрі справи... Любов, тепло й повагу собі та ближньому дарувати... Вікно Всесвіту відчинити – дякувати, дякувати! Рух, праця, поведінка, настрій, вчинки – вирішують усе... Інтерес до знань, людей, природи, подорожей – мелодію змінять... Яскравою, неповторною стане кожна мить життя....
Друзі по життю – найцінніший скарб! Народження дружби справжньої відбувається в Небесах! Вчитися дружбою дорожити кожну мить, кожну годину! Гарантія дружби – допоможе, підтримає, надихне!
Кожна у нашому житті мить унікальна, неповторна, незабутня...У будь-якому віці не соромно вчитися, розвивати здібності, укорінювати гарні звички... У кожної людини є талант, Чекає години – фортуною стати... Творцем по життя і прикладом бути...
Яке життя чудове! Блаженство, радість відчуваю, дивлячись на квіти, дітей, людей з усмішкою на обличчі! Позитив притягує все живе, очищається душа! Смуток, негаразди в сторону відійдуть, проблеми так вирішуються швидше! Відкриваються шляхи для нових знань, занять, бажань...
Позитив – народжує щастя, радість! Любов, усмішку щиру випромінює! Тепло душі і серця дарує! Всевишнього за все дякує!
Головне мабуть в житті – це повага, любов тих людей, що живуть з тобою поряд... В такому разі ти захищена від сімейних негараздів людина... А якщо ці почуття взаємні, то в такій сім’ї панує порозуміння, гармонія, затишок, достаток – кращий приклад для дітей і онуків...
Щастя в серці і душі, лише прислухатись зуміти... Ті, хто поряд, можуть лише збільшити, якщо люблять щиро,підтримують і бережуть!!
Новий день – нове життя, нові можливості для всіх нас відкриває, цінити хвилини і часи, улюблені справи і обов’язки старі, нові… Можливості безмежні, лише встигать з натхненням, з усмішкою жити, працювати!
Життєвий шлях людини – це як та річка з своїм прихованим життям, наповнений бажаннями, думками, всім, що Всевишній в неї вклав…
Зоряне небо безмежне чарує,
Смуток проходить і втома,
Душа завмирає, серденько б’ється,
Думки невгамовні в косичку плетуться.
Зіроньки в небі картину малюють,
Сяють яскраво в небеснім просторі,
Кожна блукає в пошуках долі,
В небеснім просторі, в небеснім просторі.
Дивитися на зоряне небо – це втіха,
Всесвіт безмежний і загадковий,
Зіронька кожна невипадкова,
Плаває тихенько в небеснім просторі.
Зоряне небо – дарує Всевишній,
Людей надихає на помисли чисті,
Знак добрий є в цьому – слід пам’ятати,
У Всесвіт подяку свою відправляти.
Зіроньки сяють, енергія,сила,
Душі людей підносять на крилах,
Зоряне небо чарує, милує,
Душі, серця наші, небо рятує...
Зимові візерунки малює вітер, сніг, морози! Білим покривалом чистим, зі сніжинок… Всевишній природу лікує, очищає все живе на землі! Люди, тварини та птахи тягнуться до тепла! Думки, почуття, вчинки картину життя створюють!
Станьмо, люди, ми уважніше, добріше!
Озирнемося навколо...
На ріки, гори, ліса, поля, луга, чарівні квіти –
Погляд, серце, душу вабить ця краса!
Блакитне небо, сонце світить!
Все, що потрібно для життя!!!
Маленьких діток, ангелочків, запитаєм – що хочуть?
Для них життя – це гра, усмішка, любов, турбота рідних...
Важливіше, мабуть, нема!
Струни життя! Тендітні, ніжні!
Загадкові і безмежні!
Струни натянуті і грають мелодію життя!
Вранці можуть соловейком заспівати!
Вітерцем та свіжістю задути!
Яскравим промінцем засяяти!
Зустрічайте! Приймайте!
Ми дар! Безцінний дар!
Цініть, бережіть! Ми ваші!
Грайте про кохання, добро, тепло!
Живіть у мирі, дружбі, щасті та порозумінні!
Всевишній, всесвіт підтримає такий мотив!
4.01.24
Дякую- приємно почути,приємно говорити…
Як лагідно слово звучить, ввічливо…
Коли відвертість при стосунках,спілкуванні…
Увага, підтримка, усмішка – характер видають…
Юлити не слід, повага,щирість, любов - подяки складові…11.01.24
Любов – кордону не має… Безкрайній у неї простір… Кого спіткає це почуття – насолода та натхнення прийде…
Любов користі не має, все більше ділиться, підтримує, віддає…
Любов вона не матеріальна...
Любов – це тепло серця та душі, усмішка, ніжний, добрий погляд та тихий голос!
Любов - прекрасне навколо! Природа, сонце, люди, птахи, все живе… Працюй, радуйся, милуйся, насолоджуйся, цінуй та бережи! Маячня, ритм життя часто затьмарює, замість усмішки, погляд сумний, на душі туга і холод… Зуміти себе перебороти… Емоціями, почуттями, настроєм, бажаннями вчитися керувати… Праця важка над собою, але тільки так можна досягти гармонії, любові та натхнення… 23.01.24
Почтение – уметь его дарить Людям, Природе ,Земле и Небесам...
Окно Вселенной приоткрыть, беречь, ценить минуты жизни…
Человек ,природа, все живое - создано во благо !
Творца мудрое начало - в каждом звуке, зернышке…
Единение Природы, Величие и Красота во всем – вдохновляют !
Наслаждаться всем, что нам подарено, труд, старание ,тепло вложить…
Продолжение следует…
ID: 1044319
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Філософський
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 24.07.2025 09:18:53
© дата внесення змiн: 24.07.2025 09:18:53
автор: Тома
Творческая работа за 2024 год
Дорогие, родные муж, дети, внучата, сестры, братья, родственники, соседи, знакомые друзья, подводя итоги года и в знак благодарности вам за поддержку, дружбу решила поделиться с вами своими жизненными историями, мыслями и событиями с начала года…и опубликовать в полиграфии альманах « Мелодия жизни».
Каждый новый день, начиная и заканчивая молитвой с благодарностью Всевышнему за все, что имею, что живу…. В течении дня старалась делать посильную работу по дому, поддержать того, кто рядом, прогулки на свежем воздухе, общение с питомцами овчаркой Ладой и йокширским терьером Микой… Уроки немецкого на Дуалинго, творческое общение на сайтах в интернете, общение по телефону с родственниками, друзьями, одноклассниками, знакомыми и новыми людьми … Прием лекарств и обработка ран…полив цветов…все не перечесть и рисование…
За этот год благодаря творческому общению в интернете познакомилась с очень интересными талантливыми писателями, поэтами, композиторами, художниками , да и не только профессионалами, но и удивительными, уникальными людьми, наделенными мудрым жизненным опытом, которым они делятся в своих публикациях. Благодарна всем за жизненные уроки…
Дорогие друзья, благодарю вас за поддержку, для меня это очень важно. Дорожу дружбой с вами, с Наступающим Новым годом!
Январь 2024
Одержала диплом учасника проекту Гіперпоема.
Так несподівано і приємно, що мій короткий вірш:
Слова, як зерна, силу мають,
Завжди про щось повiдомляють,
Є добре слово і лихе,
Слід пам'ятати завжди про це! Швець Тамара
включено до найбільшої поетичної книги у світі, яка увійшла до книги рекордів Гіннеса.
Від щирого серця дякую засновникам унікального проекту. Вітаю всіх поетів, творчих успіхів та натхнення!
#WorldLiterary
#WorldPoesia
#WorldRecordGuinessAnthology
#hiperpoema
Одержала з друкарні «Лілія»сумісний альманах « Затишок» , в якому надруковані мої три сторінки:
Тамара Швець
м. Дніпро
Дякую Всевишньому, батькам за життя…
Людям дякую за всі уроки… Ангелу-охоронцю в домі і в дорозі…
Гостям, які прийшли в дім, дякую… Однокласникам зі школи дякую… Дітям, онукам, чоловікові, рідним – сім’я найголовніше…
Азбуці, вчителям дякую… Світанок зустрічаючи, сонечко, дякую…
Юності, дитинства і всім друзям сьогодні щиро дякую!
Мир, що може бути важливішим для кожного, хто живе на Землі… Історію мирного життя в родині, селі, місті, країні створюють вчинки… Радість, щастя дорослих і дітей залежить від любові та дружби…
Слова – промінчики впливу на природу і людей! Тихі й ласкаві гармонію навколо створюють! Позитив народжують, настрій, затишок! Всевишній їх підтримає! Всесвіт зрозуміє!
Думки, як промінчик світла, мелодія серця і душі… Нові народжуються – реакція на дії, поведінку інших людей… Є думки, як птахи швидкоплинні, пурхнули, полетіли, розчинилися… Не важливо, скільки і які, головне, щоби були особисті, душевні, свої, вони чисті… Мистецтво правильно мислити, спілкуватися, володіти собою, поважати, любити людей, єдиний, вірний підхід, щоб вислухати та зрозуміти думку інших людей…
Домашній затишок… Бажання кожного, мабуть…
Потрібно неабияких зусиль, створити простір для життя і мрій!
Крім стін, які як кажуть, теж допомогають комфорт, тепло…
Повітря чисте, квіти в домі, як це гарно!
А головне – це почуття… Якщо в домі, як в фортеці, панує повага, підтримка, допомога і любов… Щасливим, впевненим відчуваєш себе!
Життя – наука не проста, крок за кроком – нове, нове виникає на нашому шляху... Важливо відчувати природу, розуміти, поважати людей... Натхнення, гармонія в душі – підсказка прийде завжди… Розвивати свої здібності, знання, цінувати час… Любити все, що оточує нас, серце радістю наповнювати, усмішку дарувати, щасливим відчувати себе... Дякувати Всевишнього за все!
Настрій – подих серця і душі! Вміти ним управляти не кожному дано! Головне бажання – гармонії досягти!
Працею, старанням наповнити життя!
Натхнення – дaр небес! Прийняти зуміти! Життям, дружбою дорожити! В гармонії з природою жити!
Найголовніше немає! Усмішка, ніжний добрий погляд!
Розквітає природа і людина!
Творчість – промінчик світла, дар небес... Натхнення – майстерності друг... Вікно Всесвіту відкриває...
Радує серце, душу... Людину зцілює...Єдиний вірний шлях щасливим бути...Створює гармонію, позитив, тепло... Талант народжує... Вселяє впевненість... Відкриває горизонти, мир у душі...
Так багато навколо нас людей хороших, життєрадісних, з відкритим добрим поглядом… Помітити головне, повір… Адже в будь-якому віці, ми чиїсь діти… Це підніме настрій, дасть позитивний заряд на цілий день... Усе, що намітиш, ти досягнеш... Допоможуть ті, що з тобою поруч, ти тільки теж у них повір... Усмішка на обличчі, завзяття, упевненість і натхнення – праця буде в радість і тобі, гідний слід залишиш прийдешнім поколінням…
Повагу дарувати собі й тим, хто поруч... Увагу й повагу інших до себе потрібно заслужити... Атмосферу чисту, світлу, сонячну навколо себе створити... Життя, природу і людей любити – джерело сил... Єдність позитивних почуттів, емоцій, настрою...
Нектар, бальзам для серця і душі... Мистецтво правильно мислити і вести бесіду, розмову, єдинозвучність миру, дружніх зв’язків, поваги, любові...
Мелодія життя – сонце, природа, небо – грає в серці та душі...
Її прийняти, цінувати, налаштувати потрібно з самого ранку на добрі справи... Любов, тепло й повагу собі та ближньому дарувати... Вікно Всесвіту відчинити – дякувати, дякувати! Рух, праця, поведінка, настрій, вчинки – вирішують усе... Інтерес до знань, людей, природи, подорожей – мелодію змінять... Яскравою, неповторною стане кожна мить життя....
Друзі по життю – найцінніший скарб! Народження дружби справжньої відбувається в Небесах! Вчитися дружбою дорожити кожну мить, кожну годину! Гарантія дружби – допоможе, підтримає, надихне!
Кожна у нашому житті мить унікальна, неповторна, незабутня...У будь-якому віці не соромно вчитися, розвивати здібності, укорінювати гарні звички... У кожної людини є талант, Чекає години – фортуною стати... Творцем по життя і прикладом бути...
Яке життя чудове! Блаженство, радість відчуваю, дивлячись на квіти, дітей, людей з усмішкою на обличчі! Позитив притягує все живе, очищається душа! Смуток, негаразди в сторону відійдуть, проблеми так вирішуються швидше! Відкриваються шляхи для нових знань, занять, бажань...
Позитив – народжує щастя, радість! Любов, усмішку щиру випромінює! Тепло душі і серця дарує! Всевишнього за все дякує!
Головне мабуть в житті – це повага, любов тих людей, що живуть з тобою поряд... В такому разі ти захищена від сімейних негараздів людина... А якщо ці почуття взаємні, то в такій сім’ї панує порозуміння, гармонія, затишок, достаток – кращий приклад для дітей і онуків...
Щастя в серці і душі, лише прислухатись зуміти... Ті, хто поряд, можуть лише збільшити, якщо люблять щиро,підтримують і бережуть!!
Новий день – нове життя, нові можливості для всіх нас відкриває, цінити хвилини і часи, улюблені справи і обов’язки старі, нові… Можливості безмежні, лише встигать з натхненням, з усмішкою жити, працювати!
Життєвий шлях людини – це як та річка з своїм прихованим життям, наповнений бажаннями, думками, всім, що Всевишній в неї вклав…
Зоряне небо безмежне чарує,
Смуток проходить і втома,
Душа завмирає, серденько б’ється,
Думки невгамовні в косичку плетуться.
Зіроньки в небі картину малюють,
Сяють яскраво в небеснім просторі,
Кожна блукає в пошуках долі,
В небеснім просторі, в небеснім просторі.
Дивитися на зоряне небо – це втіха,
Всесвіт безмежний і загадковий,
Зіронька кожна невипадкова,
Плаває тихенько в небеснім просторі.
Зоряне небо – дарує Всевишній,
Людей надихає на помисли чисті,
Знак добрий є в цьому – слід пам’ятати,
У Всесвіт подяку свою відправляти.
Зіроньки сяють, енергія,сила,
Душі людей підносять на крилах,
Зоряне небо чарує, милує,
Душі, серця наші, небо рятує...
Зимові візерунки малює вітер, сніг, морози! Білим покривалом чистим, зі сніжинок… Всевишній природу лікує, очищає все живе на землі! Люди, тварини та птахи тягнуться до тепла! Думки, почуття, вчинки картину життя створюють!
Станьмо, люди, ми уважніше, добріше!
Озирнемося навколо...
На ріки, гори, ліса, поля, луга, чарівні квіти –
Погляд, серце, душу вабить ця краса!
Блакитне небо, сонце світить!
Все, що потрібно для життя!!!
Маленьких діток, ангелочків, запитаєм – що хочуть?
Для них життя – це гра, усмішка, любов, турбота рідних...
Важливіше, мабуть, нема!
Струни життя! Тендітні, ніжні!
Загадкові і безмежні!
Струни натянуті і грають мелодію життя!
Вранці можуть соловейком заспівати!
Вітерцем та свіжістю задути!
Яскравим промінцем засяяти!
Зустрічайте! Приймайте!
Ми дар! Безцінний дар!
Цініть, бережіть! Ми ваші!
Грайте про кохання, добро, тепло!
Живіть у мирі, дружбі, щасті та порозумінні!
Всевишній, всесвіт підтримає такий мотив!
4.01.24
Дякую- приємно почути,приємно говорити…
Як лагідно слово звучить, ввічливо…
Коли відвертість при стосунках,спілкуванні…
Увага, підтримка, усмішка – характер видають…
Юлити не слід, повага,щирість, любов - подяки складові…11.01.24
Любов – кордону не має… Безкрайній у неї простір… Кого спіткає це почуття – насолода та натхнення прийде…
Любов користі не має, все більше ділиться, підтримує, віддає…
Любов вона не матеріальна...
Любов – це тепло серця та душі, усмішка, ніжний, добрий погляд та тихий голос!
Любов - прекрасне навколо! Природа, сонце, люди, птахи, все живе… Працюй, радуйся, милуйся, насолоджуйся, цінуй та бережи! Маячня, ритм життя часто затьмарює, замість усмішки, погляд сумний, на душі туга і холод… Зуміти себе перебороти… Емоціями, почуттями, настроєм, бажаннями вчитися керувати… Праця важка над собою, але тільки так можна досягти гармонії, любові та натхнення… 23.01.24
Почтение – уметь его дарить Людям, Природе ,Земле и Небесам...
Окно Вселенной приоткрыть, беречь, ценить минуты жизни…
Человек ,природа, все живое - создано во благо !
Творца мудрое начало - в каждом звуке, зернышке…
Единение Природы, Величие и Красота во всем – вдохновляют !
Наслаждаться всем, что нам подарено, труд, старание ,тепло вложить…
Продолжение следует…
ID: 1044319
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Філософський
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 24.07.2025 09:18:53
© дата внесення змiн: 24.07.2025 09:18:53
автор: Тома
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
