ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.01.19
21:20
Прости мені, Боже, що Тебе забуваю,
Як музику чую чи полотно оглядаю,
Як клопоти дня, немов листя, спадають.
Тільки потому про Тебе згадаю,
Бо ж колір і звуки від Тебе зринають.
І чую у відповідь: «Благословляю й прощаю!»
І легше на серці одра
Як музику чую чи полотно оглядаю,
Як клопоти дня, немов листя, спадають.
Тільки потому про Тебе згадаю,
Бо ж колір і звуки від Тебе зринають.
І чую у відповідь: «Благословляю й прощаю!»
І легше на серці одра
2026.01.19
17:51
Якби ми вдвох поїхали в Херсон*,
З тобою був би в нас х.ровий сон.
З тобою був би в нас х.ровий сон.
2026.01.19
16:35
Із Леоніда Сергєєва
Мадам з товстим... пакунком! Та не ви,
а бабка, що вмостилася он скраю.
Глуха, матусю? Й ніс, як у сови...
Чвалай сюди, я місце уступаю.
А всім, дивлюсь, байдуже зазвичай,
Мадам з товстим... пакунком! Та не ви,
а бабка, що вмостилася он скраю.
Глуха, матусю? Й ніс, як у сови...
Чвалай сюди, я місце уступаю.
А всім, дивлюсь, байдуже зазвичай,
2026.01.19
14:43
Немає світла і холодні батареї
Немає світла і холодні батареї,
у небі зграя дронів. Вибух. Вибух.
Ми у війні, як у війні євреї:
вже п’ятий рік зі строю вибув.
Насправді ж вибув п’ятисотий
в війні з смердючою рашнею.
Немає світла і холодні батареї,
у небі зграя дронів. Вибух. Вибух.
Ми у війні, як у війні євреї:
вже п’ятий рік зі строю вибув.
Насправді ж вибув п’ятисотий
в війні з смердючою рашнею.
2026.01.19
13:38
Ти знаєш, млосно на душі…
Зникає придбане роками.
Спіткнешся, глянеш — торгаші
З своїми мо… монастирями…
Своїх молитв «колокола»,
Своє насіння «колокольне».
І час — заплакана вдова,
Що заблукала у недолі…
Зникає придбане роками.
Спіткнешся, глянеш — торгаші
З своїми мо… монастирями…
Своїх молитв «колокола»,
Своє насіння «колокольне».
І час — заплакана вдова,
Що заблукала у недолі…
2026.01.19
11:24
Цей сон такий неповний, поверховий.
Він сил не додає, немов кошмар.
Він лиш виснажує, як цар верховний,
Оточений прислугою примар.
Вогненні води болі не зупинять,
А тільки рани роз'ятрять нові.
Беруть тебе на злі, ворожі кпини,
Він сил не додає, немов кошмар.
Він лиш виснажує, як цар верховний,
Оточений прислугою примар.
Вогненні води болі не зупинять,
А тільки рани роз'ятрять нові.
Беруть тебе на злі, ворожі кпини,
2026.01.19
02:19
Скажу, де добре, де погано,
Хто тут поет, а хто піїт.
Ким Ви працюєте, Тетяно?
Ану на стіл негайно звіт!
Бездарних ледарів багато,
Та попри це у темі я!
Ось я працюю лавреатом
Хто тут поет, а хто піїт.
Ким Ви працюєте, Тетяно?
Ану на стіл негайно звіт!
Бездарних ледарів багато,
Та попри це у темі я!
Ось я працюю лавреатом
2026.01.18
23:14
Є ті, які підтримують,
і ті що звинувачують,
і ті, які ховають лють
за вашою удачею.
Емпати хмарний небосхил
схиляють, Богу молячись,
і біля спечених могил
і ті що звинувачують,
і ті, які ховають лють
за вашою удачею.
Емпати хмарний небосхил
схиляють, Богу молячись,
і біля спечених могил
2026.01.18
19:31
Мені би дівчину із цинамону
Жити собі поживати
З дівчиною із цинамону
Я мрію про втечу з тобою в цю ніч
За місячним світлом шукаючи
Дівчино із цинамону
Жити собі поживати
З дівчиною із цинамону
Я мрію про втечу з тобою в цю ніч
За місячним світлом шукаючи
Дівчино із цинамону
2026.01.18
16:15
Сіли діди під повітку. Сидять, розмовляють.
Згадують своє минуле, про бої, походи.
Жаліються: крутить кості, мабуть на негоду.
Потихеньку то старшину, то москалів лають.
Свирид каже: - Коли б знаття, що так воно буде,
Краще б з ляхами зостались, яко
Згадують своє минуле, про бої, походи.
Жаліються: крутить кості, мабуть на негоду.
Потихеньку то старшину, то москалів лають.
Свирид каже: - Коли б знаття, що так воно буде,
Краще б з ляхами зостались, яко
2026.01.18
11:39
Якже так сталось? Якже так сталось,
Що дідусями друзі враз стали?
Досить залишить було їх мені,
Як забіліли чуприни, мов сніг.
З іменем кожним в’ється стежина,
Де ми сварились, де ми дружили.
Як я вцілів, уторопать незмога?
Здогад-надія серце пече:
Що дідусями друзі враз стали?
Досить залишить було їх мені,
Як забіліли чуприни, мов сніг.
З іменем кожним в’ється стежина,
Де ми сварились, де ми дружили.
Як я вцілів, уторопать незмога?
Здогад-надія серце пече:
2026.01.18
10:49
Так хочеться зануритися в сон,
Зануритися в тишу і блаженство,
Щоб клен співав зі мною в унісон,
Утверджуючи культ багатоженства.
Так хочеться зануритися в мить,
Яка страждання й прикрощі зупинить,
Що солов'єм у глушині щемить,
Зануритися в тишу і блаженство,
Щоб клен співав зі мною в унісон,
Утверджуючи культ багатоженства.
Так хочеться зануритися в мить,
Яка страждання й прикрощі зупинить,
Що солов'єм у глушині щемить,
2026.01.18
10:42
Тримає цупко час мене за карк,
Підштовхує в соснову халабуду
Сховаюсь там від оплесків, подяк
І ґвалту екзальтованого люду.
Зотліють в ямі грона орденів
У темені і тиші, під надгробком,
Все полишу: бажання, плани, гнів
Підштовхує в соснову халабуду
Сховаюсь там від оплесків, подяк
І ґвалту екзальтованого люду.
Зотліють в ямі грона орденів
У темені і тиші, під надгробком,
Все полишу: бажання, плани, гнів
2026.01.17
22:04
Пастки льодові у звичних під'їздах,
Брили, мов у холодних печерах.
Як обігріти будинки-гнізда?
Глузду - жах божевілля перечить.
Це не північ, а страдницький Київ.
Дихання вже є густим туманом.
І не снились у снах навіть Кию,
Брили, мов у холодних печерах.
Як обігріти будинки-гнізда?
Глузду - жах божевілля перечить.
Це не північ, а страдницький Київ.
Дихання вже є густим туманом.
І не снились у снах навіть Кию,
2026.01.17
21:42
На тиждень вийшли з колії
І повернулись нишком в мрії
Як справжні мрійні хазяї
Супроти бестій - лиходіїв.
Заруби їхні відповзли
Кудись туди, де мокротеча,
А ми в цей час і підросли,
І повернулись нишком в мрії
Як справжні мрійні хазяї
Супроти бестій - лиходіїв.
Заруби їхні відповзли
Кудись туди, де мокротеча,
А ми в цей час і підросли,
2026.01.17
18:08
З волоссям довшим модних галстуків - були ми
незмінним колоритом дискотек,
нічним звучанням парків, денним - вікон,
гротеском вуличним. І переймались віком,
заюним для тісних єднань статевих – з так
безжалісно присутніми над нами
"Бітлами", "Папл
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...незмінним колоритом дискотек,
нічним звучанням парків, денним - вікон,
гротеском вуличним. І переймались віком,
заюним для тісних єднань статевих – з так
безжалісно присутніми над нами
"Бітлами", "Папл
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
2025.11.29
2025.09.04
2025.08.19
2025.05.15
2025.04.30
2025.04.24
2025.03.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тамара Швець (1953) /
Проза
Важное из жизненного опыта, детям , внукам…
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Важное из жизненного опыта, детям , внукам…
Важное из жизненного опыта, детям , внукам…
1 Время Если задуматься, что в сутках всего 24 часа, а жизнь так быстротечна… Понимаешь, что оно самое ценное, суметь с пользой провести и для себя и для других…Заниматься или любимым делом или тем, необходимым, что улучшает здоровье и быт, поддерживает ближнего, дарит радость создает гармонию вокруг…
2 Возраст...Каждый год взрослеем…Состояние здоровья, внешность не маловажны…Суметь создать гармоничный внутренний мир, наполнить сердце, душу любовью, верой и надеждой ,нелегкий труд… Воспоминания о беззаботном , игривом детстве в окружении любящих близких людей, согревают,вдохновляют…
3 Характер…Сформирован в детстве, многое унаследовано от родителей…Влияние окружающего мира на характер многообразно… Любовь, дружба, добро. повышает жизненные силы, уверенность…Негатив, ранит, истощает… Основная роль, которая предначертана судьбой, остаться самим собой, ведет каждого своей дорогой…
20.08.25 Тамара Швец
Важливе з життєвого досвіду, дітям, онукам...
1 Час Якщо замислитися, що на добу всього 24 години, а життя таке швидкоплинне… Розумієш, що воно найцінніше, зуміти з користю провести і для себе і для інших… Займатися чи улюбленою справою, чи тим, необхідним, що покращує здоров'я та побут, підтримує ближнього, дарує радість створює гармонію навколо…
2 Вік ... Щороку дорослішаємо ... Стан здоров'я, зовнішність не маловажні ... Зуміти створити гармонійний внутрішній світ, наповнити серце, душу любов'ю, вірою і надією , нелегка праця ... Спогади про безтурботне , грайливе дитинство в оточенні люблячих близьких людей, зігрівають ...
3 Характер ... Сформований у дитинстві, багато успадковано від батьків ... Вплив навколишнього світу на характер різноманітний ... Любов, дружба, добро. підвищує життєві сили, впевненість... Негатив, ранить, виснажує... Основна роль, яка призначена долею, залишитися самим собою, веде кожного своєю дорогою...
20.08.25 Тамара Швець
ID: 1046089
ТИП: Проза
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Філософський
ВИД ТВОРУ: Дума (билини)
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 20.08.2025 22:56:32
© дата внесення змiн: 20.08.2025 22:56:32
автор: Тома
1 Время Если задуматься, что в сутках всего 24 часа, а жизнь так быстротечна… Понимаешь, что оно самое ценное, суметь с пользой провести и для себя и для других…Заниматься или любимым делом или тем, необходимым, что улучшает здоровье и быт, поддерживает ближнего, дарит радость создает гармонию вокруг…
2 Возраст...Каждый год взрослеем…Состояние здоровья, внешность не маловажны…Суметь создать гармоничный внутренний мир, наполнить сердце, душу любовью, верой и надеждой ,нелегкий труд… Воспоминания о беззаботном , игривом детстве в окружении любящих близких людей, согревают,вдохновляют…
3 Характер…Сформирован в детстве, многое унаследовано от родителей…Влияние окружающего мира на характер многообразно… Любовь, дружба, добро. повышает жизненные силы, уверенность…Негатив, ранит, истощает… Основная роль, которая предначертана судьбой, остаться самим собой, ведет каждого своей дорогой…
20.08.25 Тамара Швец
Важливе з життєвого досвіду, дітям, онукам...
1 Час Якщо замислитися, що на добу всього 24 години, а життя таке швидкоплинне… Розумієш, що воно найцінніше, зуміти з користю провести і для себе і для інших… Займатися чи улюбленою справою, чи тим, необхідним, що покращує здоров'я та побут, підтримує ближнього, дарує радість створює гармонію навколо…
2 Вік ... Щороку дорослішаємо ... Стан здоров'я, зовнішність не маловажні ... Зуміти створити гармонійний внутрішній світ, наповнити серце, душу любов'ю, вірою і надією , нелегка праця ... Спогади про безтурботне , грайливе дитинство в оточенні люблячих близьких людей, зігрівають ...
3 Характер ... Сформований у дитинстві, багато успадковано від батьків ... Вплив навколишнього світу на характер різноманітний ... Любов, дружба, добро. підвищує життєві сили, впевненість... Негатив, ранить, виснажує... Основна роль, яка призначена долею, залишитися самим собою, веде кожного своєю дорогою...
20.08.25 Тамара Швець
ID: 1046089
ТИП: Проза
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Філософський
ВИД ТВОРУ: Дума (билини)
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 20.08.2025 22:56:32
© дата внесення змiн: 20.08.2025 22:56:32
автор: Тома
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.2199 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.2199 seconds