Як у жовтні комуняки змогли владу взяти,
То кругом свої порядки взялись насаджати.
Люди того не бажали, за зброю взялися.
А тут іще й іноземці сюди підпряглися.
Війна кругом громадянська жорстока кипіла.
Особливо Україну вона колотила.
Бо ж край хлібний, тому сюди всі постійно пхались.
Бідним простим українцям тоді діставалось.
Влада часто мінялася, як весною вітри.
І не знаєш, хто сьогодні – Махно чи Совіти.
Чи Денікін, чи Петлюра. Та і звідки знати,
Хто прийде в село до тебе нині грабувати.
Отож, у селі одному було таке діло,
Що денікінці до нього уранці вступили.
Перестріли було дядька та й стали питати:
- Ти за кого? А тому їх звідки було знати?
- За Петлюру. – отвічає. – Самостійник клятий! –
Штани дядькові веліли негайно знімати.
Дали двадцять п‘ять гарячих, взялися повчати
«За єдину й неділиму Росію» казати.
Не утрималися довго, скоро відступили
І махновці на тачанках в село залетіли.
«Спопашили» того дядька, питають сердито:
- Ти за кого? А він звідки зна, що говорити?
Як навчили: - За єдину, - каже, - й неділиму…»
Звісно, що ті розізлились словами такими.
- Так ти золотопогонник! Скидай штани, клятий!
Двадцять п‘ять велів отаман гаряченьких дати.
Ще й повчали: - Як питають, то казати маєш,
Що за батька Махна завше руку ти тримаєш.
Не утрималися довго і махновці, скоро
Зупинилися «червоні» в дядька біля двору.
Учепилися кліщами та стали питати:
- Ти за кого? А що дядьку було їм казати?
- Я? За того…Я за батька Махна – отвічає.
- А-а-а, так він за анархістів! Хай штани скидає!
Командир кричить, - і всипте двадцять п‘ять гарячих.
Від махновців не оклигав. Дядько ледь не плаче.
Ті ж лупцюють, не забувши при тому повчати:
- За совєтську владу, дурню, маєш ти казати!
Скоро уже й комуняки з села відступили
І петлюрівці на конях шалено влетіли.
- Ти, земляче, - запитали, - за якую владу?
А селянин тому всьому, звичайно не радий.
Та белькоче: - За… совєтську. – Більшовик проклятий!
Знову велять тому дядьку штани бігом зняти.
Відшмагали і повчали: - Казати повинен,
Що стоїш за Самостійну неньку-Україну!
Знов петлюрівців прогнали, прийшли комуністи.
І до дядька причепились з питаннями, звісно:
- За яку ти владу? Дядько став штани знімати:
- Бийте уже, - отвічає, - тільки не питайте!