Пам'яті тьоті Юді

Була УНР. Віяв вітер історії.
Між Сходом і Заходом злука. Вірили люди:
Від Сяну й Кубані усі території
В державі єдиній з'єднаються всюди.

Та повіяв червоний норд. Вітер хренорії.
Зникла надовго добра погода.
Закурилися вихори-хмари. Дими крематоріїв.
І лихоліття настала негода.

Лунали розстрілів постріли вранці.
Вмирали з голоду люди.
Відчайдушно бились повстанці.
Строчили доноси іуди.

Лунали розстрілів постріли вранці,
Наповнюючи трупами братські могили.
На смерть ішли приречені бранці,
Скорившись велінню темної сили.

Вмирали з голоду люди.
Котилися валки-трупарні повз порожнії села,
А поруч накрадене збіжжя звідусіль і усюди
Пильно гляділи ситі й дебелі.

Відчайдушно бились повстанці
Без перемоги, без краплини надії.
Хтось йшов на Захід мов Енея троянці,
А хтось залишався на смерть в безнадії.

Строчили доноси іуди
Бо вправно робити їх так навчили
Жоден сигнал ніхто не забуде:
Лаштувалися тюрми, божевільні, могили.


Не все ми ще знаємо
Про те що було і сталося з нами
Одначе від того в підсумку маємо
Вогонь у Бендерах. Руїни Агдама.

Ми вже гадали що ті події
Лишились в минулому. В книгах історії.
Однак ізнову в нашу сторону віє
Злий і холодний вітер хренорії


8 листопада 2025.