Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.07.29
03:09
Штрих IV: Прихисток на Ринку та Слава Галичини
Музичний супровід:
продовжує тихо звучати Другий концерт (Andante espressivo)
Невдовзі Лемберг капітулював перед ним. Ксавер став головною фігурою тутешнього музичного життя – засновником хорового То
2026.07.28
20:51
Кажи усім, кого зустрів
О, ідімо, зі мною, о так
Кажи усім, кого зустрів
Себе звільніть, зі мною, о так
Кажи, що бігти їм не варто
Усіх можливо позбирати
Візьмімося за руки &
О, ідімо, зі мною, о так
Кажи усім, кого зустрів
Себе звільніть, зі мною, о так
Кажи, що бігти їм не варто
Усіх можливо позбирати
Візьмімося за руки &
2026.07.28
19:35
У світі, бездонному морі скорботи,
Завжди дві стихії - крилата й безкрила.
Весна - це натхненна колиска природи,
А осінь - її неминуча могила.
Беру собі осінь скорботно-барвисту,
Моє ненароджене пізнє кохання.
Про мрію розбиту зажурене листя
Завжди дві стихії - крилата й безкрила.
Весна - це натхненна колиска природи,
А осінь - її неминуча могила.
Беру собі осінь скорботно-барвисту,
Моє ненароджене пізнє кохання.
Про мрію розбиту зажурене листя
2026.07.28
19:02
Вже раки червоні і стало здаватись
Не купиш цілунку у чапель цибатих ! -
В серпневих стодолах омани
Лежать у коноплях прочани.
Люблю я їх комір крохмальний і ніжний
І жито в колоссі і камінь наріжний ,
І гілля айвове над дещо,
Не купиш цілунку у чапель цибатих ! -
В серпневих стодолах омани
Лежать у коноплях прочани.
Люблю я їх комір крохмальний і ніжний
І жито в колоссі і камінь наріжний ,
І гілля айвове над дещо,
2026.07.28
15:01
Легкий гуляє між кущами вітер,
Розносить вправно пахощі, як давню мрію.
Багато сонця і багато світла,
І гарантована аромотерапія.
Лаванди диво - фіолет шовковий,
Як океан, хвилює гармонійно душі.
Від негараздів захищає колір.
Розносить вправно пахощі, як давню мрію.
Багато сонця і багато світла,
І гарантована аромотерапія.
Лаванди диво - фіолет шовковий,
Як океан, хвилює гармонійно душі.
Від негараздів захищає колір.
2026.07.28
12:21
Колись ми повернемось знову
До рідних тополь і степів,
Зміцнивши надійну основу
З любові, беріз і дубів.
Повернемось у пекторалі,
У вічні слова, у вогонь,
У плетенні диво-спіралі
До рідних тополь і степів,
Зміцнивши надійну основу
З любові, беріз і дубів.
Повернемось у пекторалі,
У вічні слова, у вогонь,
У плетенні диво-спіралі
2026.07.28
11:58
стоять миряни
і говорять щось
наскільки щось це добре
ти не в курсі
а сам збирав би
квіточки на лузі
для милої
котра іде ось-ось
і говорять щось
наскільки щось це добре
ти не в курсі
а сам збирав би
квіточки на лузі
для милої
котра іде ось-ось
2026.07.28
10:01
Невтішна осінь п'є дощі
із глечика щербатого
і скрапує сльоза з душі
кровицею розп'ятого.
Пробачте, рідні, що була
подеколи нестримною! —
Пустують нерви, не зі зла,
із глечика щербатого
і скрапує сльоза з душі
кровицею розп'ятого.
Пробачте, рідні, що була
подеколи нестримною! —
Пустують нерви, не зі зла,
2026.07.28
07:46
Як ти, мамо, там, де тихий
Супокою час настав, -
Більш не крутишся, як вихор
І не горбишся від справ?
Нічогісінько не знаю
Про той світ без темних стеж, -
Якщо добре так у раю,
То чому мене не звеш?
Супокою час настав, -
Більш не крутишся, як вихор
І не горбишся від справ?
Нічогісінько не знаю
Про той світ без темних стеж, -
Якщо добре так у раю,
То чому мене не звеш?
2026.07.28
07:35
Штрих III: Жозефіна. Ніжність проти закону
Музичний супровід:
Франц Ксавер Моцарт.
Фортепіанний концерт № 2 мі-бемоль мажор, ор. 25 (II. Andante espressivo)
«У присмерку лемберзьких салонів Жозефіна Кавалькабо з’являлася як тонка струна, що чекає
2026.07.28
00:35
Традиційно графині з Ессексу
Відмовлялись від всякого сексу.
Хай пробачить Ессекс,
Але був таки секс,
Бо не вимерло графство Ессексу.
Уродженцеві міста Батумі
Гарантовано місце у думі.
Відмовлялись від всякого сексу.
Хай пробачить Ессекс,
Але був таки секс,
Бо не вимерло графство Ессексу.
Уродженцеві міста Батумі
Гарантовано місце у думі.
2026.07.27
22:06
Нас день на дощик нині множить легко.
Каламчить з неба синь у душу тихо.
І літо ніби й тут чи десь далеко.
Лиш я і ти. Й зелений листя вихор.
А ми, як діти, граєм у мовчанку.
І крапель сум повзе листком, як гусінь.
Полічать нас міста й дороги зран
Каламчить з неба синь у душу тихо.
І літо ніби й тут чи десь далеко.
Лиш я і ти. Й зелений листя вихор.
А ми, як діти, граєм у мовчанку.
І крапель сум повзе листком, як гусінь.
Полічать нас міста й дороги зран
2026.07.27
21:12
Боже, як страшно, нестерпно, смертельно
дрони літають над Києвом древнім!
Далеч поранена скрапує кров'ю —
не заховати жахи за стіною.
Влучило в Дарниці та на Подолі,
бідна Лук'янівка стогне від болю.
На Оболоні будинок палає,
курява смерті пливе
дрони літають над Києвом древнім!
Далеч поранена скрапує кров'ю —
не заховати жахи за стіною.
Влучило в Дарниці та на Подолі,
бідна Лук'янівка стогне від болю.
На Оболоні будинок палає,
курява смерті пливе
2026.07.27
17:11
Гупають яблука гулко, і котяться шелестно,
Й поки не вляжуться м'яко в пухкий ломикамінь,
Де на секунду місцевий цвіркун замовкає,
Тріснутим боком бетонні орошують пелени.
Стіни розпечені туляться жаром до півночі,
Не охолонуть до ранку, бо рос
Й поки не вляжуться м'яко в пухкий ломикамінь,
Де на секунду місцевий цвіркун замовкає,
Тріснутим боком бетонні орошують пелени.
Стіни розпечені туляться жаром до півночі,
Не охолонуть до ранку, бо рос
2026.07.27
16:21
Випадаю з життя, випадаю.
Вир невдач — не простий поговір.
А ти кличеш з далекого краю:
«Сину, хлопче! У себе повір.
Не у ближнього, світ чи надію,
щонайперше у себе повір.
Піднеси на руках свою мрію
Вир невдач — не простий поговір.
А ти кличеш з далекого краю:
«Сину, хлопче! У себе повір.
Не у ближнього, світ чи надію,
щонайперше у себе повір.
Піднеси на руках свою мрію
2026.07.27
14:34
Закінчується двадцять п’ятий рік пошуків.
Устиг лише загубити.
Забути не встиг.
Тільки дзвонить мені одна дівчина
і каже:
«Вас люблять і чекають».
А я її не знаю.
Приходь у гості з вулиці.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Устиг лише загубити.
Забути не встиг.
Тільки дзвонить мені одна дівчина
і каже:
«Вас люблять і чекають».
А я її не знаю.
Приходь у гості з вулиці.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.07.22
2026.07.18
2026.07.12
2026.07.12
2026.07.04
2026.07.04
2026.06.20
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Пекун Олексій (1983) /
Вірші
Вітер хренорії (Червоний Норд)
Між Сходом і Заходом злука. Вірили люди:
Від Сяну й Кубані усі території
В державі єдиній з'єднаються всюди.
Та повіяв червоний норд. Вітер хренорії.
Зникла надовго добра погода.
Закурилися вихори-хмари. Дими крематоріїв.
І лихоліття настала негода.
Лунали розстрілів постріли вранці.
Вмирали з голоду люди.
Відчайдушно бились повстанці.
Строчили доноси іуди.
Лунали розстрілів постріли вранці,
Наповнюючи трупами братські могили.
На смерть ішли приречені бранці,
Скорившись велінню темної сили.
Вмирали з голоду люди.
Котилися валки-трупарні повз порожнії села,
А поруч накрадене збіжжя звідусіль і усюди
Пильно гляділи ситі й дебелі.
Відчайдушно бились повстанці
Без перемоги, без краплини надії.
Хтось йшов на Захід мов Енея троянці,
А хтось залишався на смерть в безнадії.
Строчили доноси іуди
Бо вправно робити їх так навчили
Жоден сигнал ніхто не забуде:
Лаштувалися тюрми, божевільні, могили.
Не все ми ще знаємо
Про те що було і сталося з нами
Одначе від того в підсумку маємо
Вогонь у Бендерах. Руїни Агдама.
Ми вже гадали що ті події
Лишились в минулому. В книгах історії.
Однак ізнову в нашу сторону віє
Злий і холодний вітер хренорії
8 листопада 2025.
Хренорія (хренова історія) - жаргонний термін яким позначали в час радянської влади прихований момент з біографії. Хренорією могло бути що завгодно: соціальне походження (дворянин, діти священика, куркуля), перебування на окупованій території або взагалі в Німеччині. Радянська влада любила викривати такі хренорії, а про те в неї самої їх було чималенько і знаємо нині ми далеко не все.
Вогонь у Бендерах - обстріл міста в червні 1992 року під час придністровського конфлікту в Молдові.
Агдам - місто в Рівнинному Карабаху (Азербайджан) зруйноване в 1993 році під час першої вірмено-азербайджанської війни (1988 - 1994). Руїни Агдама називають "Кавказька Хіросіма".
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Вітер хренорії (Червоний Норд)
Пам'яті тьоті Юді
Була УНР. Віяв вітер історії.
Між Сходом і Заходом злука. Вірили люди:
Від Сяну й Кубані усі території
В державі єдиній з'єднаються всюди.
Та повіяв червоний норд. Вітер хренорії.
Зникла надовго добра погода.
Закурилися вихори-хмари. Дими крематоріїв.
І лихоліття настала негода.
Лунали розстрілів постріли вранці.
Вмирали з голоду люди.
Відчайдушно бились повстанці.
Строчили доноси іуди.
Лунали розстрілів постріли вранці,
Наповнюючи трупами братські могили.
На смерть ішли приречені бранці,
Скорившись велінню темної сили.
Вмирали з голоду люди.
Котилися валки-трупарні повз порожнії села,
А поруч накрадене збіжжя звідусіль і усюди
Пильно гляділи ситі й дебелі.
Відчайдушно бились повстанці
Без перемоги, без краплини надії.
Хтось йшов на Захід мов Енея троянці,
А хтось залишався на смерть в безнадії.
Строчили доноси іуди
Бо вправно робити їх так навчили
Жоден сигнал ніхто не забуде:
Лаштувалися тюрми, божевільні, могили.
Не все ми ще знаємо
Про те що було і сталося з нами
Одначе від того в підсумку маємо
Вогонь у Бендерах. Руїни Агдама.
Ми вже гадали що ті події
Лишились в минулому. В книгах історії.
Однак ізнову в нашу сторону віє
Злий і холодний вітер хренорії
8 листопада 2025.
Хренорія (хренова історія) - жаргонний термін яким позначали в час радянської влади прихований момент з біографії. Хренорією могло бути що завгодно: соціальне походження (дворянин, діти священика, куркуля), перебування на окупованій території або взагалі в Німеччині. Радянська влада любила викривати такі хренорії, а про те в неї самої їх було чималенько і знаємо нині ми далеко не все.
Вогонь у Бендерах - обстріл міста в червні 1992 року під час придністровського конфлікту в Молдові.
Агдам - місто в Рівнинному Карабаху (Азербайджан) зруйноване в 1993 році під час першої вірмено-азербайджанської війни (1988 - 1994). Руїни Агдама називають "Кавказька Хіросіма".
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Закину димову я шашку в Кремль...."
• Перейти на сторінку •
"В останні місяці перед початком Другої холодної війни... (мініатюра)"
• Перейти на сторінку •
"В останні місяці перед початком Другої холодної війни... (мініатюра)"
Про публікацію
