Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.06.13
21:40
Зиму я цю намацав,
Роблю у неї крок.
Ти подивись: не плачу,
Губи мої – пісок.
Скільки змовчати хочу –
І затягну паском
Ночі пітьму молочну,
Роблю у неї крок.
Ти подивись: не плачу,
Губи мої – пісок.
Скільки змовчати хочу –
І затягну паском
Ночі пітьму молочну,
2026.06.13
20:36
іконостас твоїх ікон
для інших неважливий
орган регістри овертон
ще ладан тут курили
курили опіум хоча
дешевка синтетична
не промовляє до дівчат
сторонніх або стрічних
для інших неважливий
орган регістри овертон
ще ладан тут курили
курили опіум хоча
дешевка синтетична
не промовляє до дівчат
сторонніх або стрічних
2026.06.13
16:21
Літо з квітами жасмину,
Я до тебе серцем лину —
Літенько.
І вітаю, і цілую
Кожну квітоньку.
Он щебече соловейко —
Зупинилася,
Я до тебе серцем лину —
Літенько.
І вітаю, і цілую
Кожну квітоньку.
Он щебече соловейко —
Зупинилася,
2026.06.13
14:46
Ніч колишеться над левадою —
Полином.
Серце повниться тихо згадкою,
Наче сон.
Місяць випливе стигло-жовтий там,
За ліском.
Явір стане моїм порадником,
Полином.
Серце повниться тихо згадкою,
Наче сон.
Місяць випливе стигло-жовтий там,
За ліском.
Явір стане моїм порадником,
2026.06.13
13:24
Чи може музика звучати
Століть минулих і часів?
Чи пробивається крізь ґрати,
Крізь гомін площ і голосів?
Ця музика прорве кайдани
Темниці, чатових, тюрми,
Яку споруджують вандали
Століть минулих і часів?
Чи пробивається крізь ґрати,
Крізь гомін площ і голосів?
Ця музика прорве кайдани
Темниці, чатових, тюрми,
Яку споруджують вандали
2026.06.13
12:25
Я Тобі присвячую бузок,
А собі - відлуння бенефісу,
Купу нескінченну помилок
У своїй старій життєвій книзі.
Я Тобі присвячую жасмин,
Запашну сонату білих дзвонів.
Всесвіту супроти - я один,
А собі - відлуння бенефісу,
Купу нескінченну помилок
У своїй старій життєвій книзі.
Я Тобі присвячую жасмин,
Запашну сонату білих дзвонів.
Всесвіту супроти - я один,
2026.06.13
09:54
Зафарбовує небо глибока пітьма,
І вкриває довкілля нічною габою.
Дивовижна пастель, і зізнайся сама –
Ти ж за те, щоби я милувався з тобою.
Чи не візьмеш, горянко, мене на постій –
Незнайомцем чудним, а супругом пізніше.
У дилемі оцій, календарно
І вкриває довкілля нічною габою.
Дивовижна пастель, і зізнайся сама –
Ти ж за те, щоби я милувався з тобою.
Чи не візьмеш, горянко, мене на постій –
Незнайомцем чудним, а супругом пізніше.
У дилемі оцій, календарно
2026.06.13
07:01
Попід сонцем, понад гаєм
Хмара хмарку доганяє,
Як завжди прудку Катрусю
Заклопотана бабуся,
Бо онука, наче білка,
Сновигає дуже стрімко.
13.06.26
Хмара хмарку доганяє,
Як завжди прудку Катрусю
Заклопотана бабуся,
Бо онука, наче білка,
Сновигає дуже стрімко.
13.06.26
2026.06.12
22:23
Ти прийшов невипадково
у моє сумне життя,
розпалив ліричним словом
в серці справжні почуття.
Запросив на вальс чудесний
і романсом причастив.
Крижана льодина скресла
у моє сумне життя,
розпалив ліричним словом
в серці справжні почуття.
Запросив на вальс чудесний
і романсом причастив.
Крижана льодина скресла
2026.06.12
20:11
сьогодні графоманія
а завтра може й пафос
у цім сезоні навмання
не визначити якось
вже почитав усе в усіх
занотував моменти
в бежовенький блокнотик
свій
а завтра може й пафос
у цім сезоні навмання
не визначити якось
вже почитав усе в усіх
занотував моменти
в бежовенький блокнотик
свій
2026.06.12
18:47
Василь Лебедєв-Кумач (1898-1949)
Нам серце радує пісня весела,
від неї смуток нараз відліта!
І люблять пісню містечка і села,
і люблять пісню вируючі міста.
Нам пісня в праці й житті помагає,
Нам серце радує пісня весела,
від неї смуток нараз відліта!
І люблять пісню містечка і села,
і люблять пісню вируючі міста.
Нам пісня в праці й житті помагає,
2026.06.12
13:39
Розпливається перед очима
Світ, втрачаючи риси свої.
Підпирає майбутнє плечима
Невідомість з далеких країв.
Так у двері погрозливо грима
Правда гордих німих кураїв.
Розпливаються сталі поняття
Світ, втрачаючи риси свої.
Підпирає майбутнє плечима
Невідомість з далеких країв.
Так у двері погрозливо грима
Правда гордих німих кураїв.
Розпливаються сталі поняття
2026.06.12
12:40
В перлиннім, з бірюзи, бурштиновім намисті,
Що наче й дороге, й не коштує грошА –
У тисячі облич одягнуте це місто,
В яке до самоти закохана душа.
У безліч протиріч загорнута принцеса,
Коли у навпростець, а інколи навкруг,
У тисячах облич до мене
Що наче й дороге, й не коштує грошА –
У тисячі облич одягнуте це місто,
В яке до самоти закохана душа.
У безліч протиріч загорнута принцеса,
Коли у навпростець, а інколи навкруг,
У тисячах облич до мене
2026.06.12
09:23
Поки до суфіксів і флексій,
До міфів Греції і Риму
Я спомин цей із серця вийму,
Щоб пом’януть дядька Олексу.
...Колись в студентську кампанію осінню
Невмілі до селянської роботи руки
Він направляв не матом, а прислів’ями.
Чимало призабулося з тої н
До міфів Греції і Риму
Я спомин цей із серця вийму,
Щоб пом’януть дядька Олексу.
...Колись в студентську кампанію осінню
Невмілі до селянської роботи руки
Він направляв не матом, а прислів’ями.
Чимало призабулося з тої н
2026.06.12
07:05
В. Н...
Всілякі дні мелькають без зупинки
І кожен з нас торує власний шлях,
Де радість і печаль навперемінку
Щодня стрічаються не на словах.
Ти, друже, той, хто розуміє мовчки
Усе і переймається завжди, -
Всілякі дні мелькають без зупинки
І кожен з нас торує власний шлях,
Де радість і печаль навперемінку
Щодня стрічаються не на словах.
Ти, друже, той, хто розуміє мовчки
Усе і переймається завжди, -
2026.06.11
21:50
Не збагнула вона, як побачив я
Та усміхнено каже щось іще
Закриваючи книгу, щоби бути тут
У чуттях, і я грав би про це
Сторінки лишає із іменами
Хай чекають, вона прийде, хіба ні
Мріючи, що їм іще розповісти про
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Та усміхнено каже щось іще
Закриваючи книгу, щоби бути тут
У чуттях, і я грав би про це
Сторінки лишає із іменами
Хай чекають, вона прийде, хіба ні
Мріючи, що їм іще розповісти про
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.06.11
2026.06.08
2026.06.05
2026.06.01
2026.05.31
2026.05.14
2026.05.13
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Пекун Олексій (1983) /
Вірші
Вітер хренорії (Червоний Норд)
Між Сходом і Заходом злука. Вірили люди:
Від Сяну й Кубані усі території
В державі єдиній з'єднаються всюди.
Та повіяв червоний норд. Вітер хренорії.
Зникла надовго добра погода.
Закурилися вихори-хмари. Дими крематоріїв.
І лихоліття настала негода.
Лунали розстрілів постріли вранці.
Вмирали з голоду люди.
Відчайдушно бились повстанці.
Строчили доноси іуди.
Лунали розстрілів постріли вранці,
Наповнюючи трупами братські могили.
На смерть ішли приречені бранці,
Скорившись велінню темної сили.
Вмирали з голоду люди.
Котилися валки-трупарні повз порожнії села,
А поруч накрадене збіжжя звідусіль і усюди
Пильно гляділи ситі й дебелі.
Відчайдушно бились повстанці
Без перемоги, без краплини надії.
Хтось йшов на Захід мов Енея троянці,
А хтось залишався на смерть в безнадії.
Строчили доноси іуди
Бо вправно робити їх так навчили
Жоден сигнал ніхто не забуде:
Лаштувалися тюрми, божевільні, могили.
Не все ми ще знаємо
Про те що було і сталося з нами
Одначе від того в підсумку маємо
Вогонь у Бендерах. Руїни Агдама.
Ми вже гадали що ті події
Лишились в минулому. В книгах історії.
Однак ізнову в нашу сторону віє
Злий і холодний вітер хренорії
8 листопада 2025.
Хренорія (хренова історія) - жаргонний термін яким позначали в час радянської влади прихований момент з біографії. Хренорією могло бути що завгодно: соціальне походження (дворянин, діти священика, куркуля), перебування на окупованій території або взагалі в Німеччині. Радянська влада любила викривати такі хренорії, а про те в неї самої їх було чималенько і знаємо нині ми далеко не все.
Вогонь у Бендерах - обстріл міста в червні 1992 року під час придністровського конфлікту в Молдові.
Агдам - місто в Рівнинному Карабаху (Азербайджан) зруйноване в 1993 році під час першої вірмено-азербайджанської війни (1988 - 1994). Руїни Агдама називають "Кавказька Хіросіма".
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Вітер хренорії (Червоний Норд)
Пам'яті тьоті Юді
Була УНР. Віяв вітер історії.
Між Сходом і Заходом злука. Вірили люди:
Від Сяну й Кубані усі території
В державі єдиній з'єднаються всюди.
Та повіяв червоний норд. Вітер хренорії.
Зникла надовго добра погода.
Закурилися вихори-хмари. Дими крематоріїв.
І лихоліття настала негода.
Лунали розстрілів постріли вранці.
Вмирали з голоду люди.
Відчайдушно бились повстанці.
Строчили доноси іуди.
Лунали розстрілів постріли вранці,
Наповнюючи трупами братські могили.
На смерть ішли приречені бранці,
Скорившись велінню темної сили.
Вмирали з голоду люди.
Котилися валки-трупарні повз порожнії села,
А поруч накрадене збіжжя звідусіль і усюди
Пильно гляділи ситі й дебелі.
Відчайдушно бились повстанці
Без перемоги, без краплини надії.
Хтось йшов на Захід мов Енея троянці,
А хтось залишався на смерть в безнадії.
Строчили доноси іуди
Бо вправно робити їх так навчили
Жоден сигнал ніхто не забуде:
Лаштувалися тюрми, божевільні, могили.
Не все ми ще знаємо
Про те що було і сталося з нами
Одначе від того в підсумку маємо
Вогонь у Бендерах. Руїни Агдама.
Ми вже гадали що ті події
Лишились в минулому. В книгах історії.
Однак ізнову в нашу сторону віє
Злий і холодний вітер хренорії
8 листопада 2025.
Хренорія (хренова історія) - жаргонний термін яким позначали в час радянської влади прихований момент з біографії. Хренорією могло бути що завгодно: соціальне походження (дворянин, діти священика, куркуля), перебування на окупованій території або взагалі в Німеччині. Радянська влада любила викривати такі хренорії, а про те в неї самої їх було чималенько і знаємо нині ми далеко не все.
Вогонь у Бендерах - обстріл міста в червні 1992 року під час придністровського конфлікту в Молдові.
Агдам - місто в Рівнинному Карабаху (Азербайджан) зруйноване в 1993 році під час першої вірмено-азербайджанської війни (1988 - 1994). Руїни Агдама називають "Кавказька Хіросіма".
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Закину димову я шашку в Кремль...."
• Перейти на сторінку •
"В останні місяці перед початком Другої холодної війни... (мініатюра)"
• Перейти на сторінку •
"В останні місяці перед початком Другої холодної війни... (мініатюра)"
Про публікацію
