ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.11.02 23:38
щодо творів отих неумисних
несумісних із логікою
непричетних до пошуків істин
чи здаються підробкою
бездоганність між іншим у світі
конкурентний протекціонізм
інсталяцій 3-d графіті
кю-ар-коди повсюди скрізь

Володимир Бойко
2026.11.02 22:38
У москалеві присутній синдром вищості, але відсутній синдром вартості. Найбільша небезпека для цивілізації – дикуни, які вважають себе цивілізованими. Дідька чортом не настрашиш, а путіна Трампом. Основні функції диявола нині виконує путін. Об

Іван Потьомкін
2026.11.02 20:59
Розкажи всім, Конотопе,
Як москалів товк ти,
Як облудливій тій чвані
Зробив Іван Канни,
Де уславлена кіннота
Борсалась в болоті.
Як в доспіхах дорогих
Із золота й сталі

Ігор Терен
2026.11.02 20:38
Над світом білим почорніли тучі
і любуватися немає чим...
збувається пророче й неминуче,
пооживали фюрери і дуче
і виїдає очі рідний дим.

ІІ
Одні й останні воїни у полі

Артур Курдіновський
2026.11.02 16:24
Поплач дощем, журливий листопаде!
За спогади про вересень пробач!
Твої пісні - не світлі серенади...
Покриєш сумом втомлені левади...
А я - єдиний вдячний твій глядач.
Забувши про весни легку браваду,
Поплач!

Борис Костиря
2026.11.02 14:31
Тепер він частий гість у цьому місці,
У краю суму, болю і молінь.
Ніхто не подарує добрі вісті,
Мов шлейфи від минулих поколінь.

Схиляються тополі міднодзвонно.
Щось клени прошепочуть у пітьмі.
І спогади, немов сумні ікони,

Вячеслав Руденко
2026.11.02 12:44
Виглядала обрій матіола,
Голосила: «Де вони, руді,
Ті, що рай знайшли за видноколом
У густій розлогій лободі?!»

Може, доручити будякові,
Він зазвичай вищий, ніж усі,
Виглядати радісне довкола,

В Горова Леся
2026.11.02 12:18
Пальцями тонкими стукав дощ у шибу.
Набридав настирно: може, я зайду?
Рама відчинялась, озивалась рипом,
У нутро впускала віхолу руду.
Засипало мокре листя підвіконня:
Цю ніч роздягалось гілля догола.
Дощ зайшов до хати й оголилась повня —
Лиш тума

Юрій Гундарів
2026.11.02 09:59
Війна привнесла в наше життя нові реалії. Майже щодня відчуваєш подих смерті, адже у будь-яку мить шалений дрон чи ракета можуть зупинити твоє земне буття.
Сьогодні життя і смерть, як ніколи, - поруч. Життєсмерть, як сказав поет…

У День пам'яті помер

Віктор Кучерук
2026.11.02 05:58
З гарячою чашкою кави
В руці я, звільнившись від сну,
Пригадую очі ласкаві
І повну цвітіння весну.
Пригадую співи пташині
І губи солодкі, як мед, -
І ночі небачено сині
Від зблисків хвостатих комет.

Кока Черкаський
2026.11.02 01:34
Сонце нікуди не поспішає, ні,
Воно просто дарує промені мені.
Куди ти біжиш?- Зупинися, постій,
Відчуй цей момент: він повністю твій.
Позитивний вайб, сонячний ранок,
Любов на вечерю, любов на сніданок.

Годинник цок-цок, та мені все одно,

хома дідим
2026.11.01 23:35
така мандрівка
такий пасьянс
у декадансі
такім осіннім
наступний поїзд
минає станцію
ми теж могли бути
пасажирами

Ірина Вовк
2026.11.01 22:49
Антологія драматичних містерій Середньовіччя,
Відродження та епохи Бароко)


І. ЕПОХА СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ: Містика віри та вигнання.


«ФРАНЦИСК АССІЗЬКИЙ: ХВАЛА МОЇМ СЕСТРАМ-ПТИЦЯМ»

Євген Федчук
2026.11.01 22:06
На вигоні влітку молодь постійно збиралась,
Ледь не до самого ранку на нім «тирлувалась».
Веселились, жартували і пісні співали,
Історії десь почуті переповідали.
Історії то веселі, то до серця в п‘ятах.
Чулось часом, як від страху охають дівчата.
Х

Ігор Шоха
2026.11.01 17:44
Не чуємо, що пізно говорити
як в’януть вуха, а свої роти
пороззявляли на чуже корито
лукаві воріженьки і брати.

Зійшли зі сцени головні ґаранти
безпеки, миру, дружби і добра
і настає обіцяна пора

Борис Костиря
2026.11.01 15:33
Цей важливий ковток, ніби чашу цикути,
Я прийму перед стратою, в лати закутий.

І у нім я розкрию великі сонати
Перед тим, як піти у небесні пенати.

В цім важливім горнятці відкрию поеми,
Неповторні трактати, рядки, теореми.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Віталій Татленко
2026.10.28

Микола Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тетяна Левицька / Вірші

 Природа почуття
Ти ще мене не розлюбив,
і я тебе не розлюбила,
та згодом зна́йдемо мотив,
всадити в душу ніж щосили.
Така природа почуття;
любов і зрада синьоока
шукають істину глибоку
у манускриптах забуття.
Завжди́ приваблює смачне,
нове, зворушливе, натхненне,
та я прошу — люби мене —
очей блаженство незбагненне,
за те, що сонячні дива
плекаю в серці пелюстковім,
за те, що всі мої слова —
ключі від озера любові.
Лататтям тягнуться до рук,
лікують виразки і рани.
Люби за те, що я помру
в твоїх обіймах, мій коханий.

Люби мене....

09.12.2025р








    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2025-12-13 08:13:11
Переглядів сторінки твору 455
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.628 / 6.27)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.709 / 6.36)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.770
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.11.01 12:56
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Борис Костиря (М.К./М.К.) [ 2025-12-13 21:10:11 ]
Ещë меня любите
За то, что я умру.

Марина Цветаєва


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2025-12-13 22:16:39 ]
Борисе, не знаю де Ви викопуєте подібні фрази, але я і гадки немаю хто що там писав сто років тому. Давайте і я буду копатися так само у Ваших віршах. Навіщо Ви мені все те надсилаєте? Не розумію? Ви хочете мене вловити у плагіаті, чи принизити? Я пишу те, що мені спадає на думку, бо, можливо, все уже написано до нас, але у іншій формі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Кока Черкаський (Л.П./М.К.) [ 2025-12-14 00:06:19 ]
не переймайтеся :)

Тема смерті й любові , чи любові і смерті, не нова, і не Марина Цвєтаєва її вперше опоетизувала, та це й не дивно, бо люди, в основному, тільки тим і займаються, що люблять та помирають, люблять та помирають,

ну ще інколи їдять, хворіють, воюють, ходять до вбиральні,
а в основному, як уже було згадано вище, люблять та помирають. Ну дехто ще пише вірші, а дехто вважає, що те, що він пише - то і є вірші.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Кока Черкаський (Л.П./М.К.) [ 2025-12-14 00:14:09 ]
ну, й по-друге, можливо пан Борис, відомий поет з Луганщини, навпаки хотів Вас похвалити, порівнявши вас із Цвєтаєвою, а то ж персона світового значення.

Ну і взагалі, ми повинні бути вдячними, що на нас звертають увагу хоч би й у такий спосіб, бо в цілому то є літературний процес, а якщо іще глибше - то це є наше життя. Ми, люди, ми повинні спілкуватися, бо без спілкування ми варимося у власній підливці.

Так що все добре.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2025-12-14 10:23:43 ]
Дякую, Коку, за підтримку і пояснення! Ваша точка зору мені зрозуміла. Можливо, я дуже емоційно прийняла погане на свій рахунок, домислила те, чого Борис не хотів підкреслити. Але ж він уже кілька разів висилає мені приклади з іншої поезії, не пояснюючи навіщо він це робить. Останнього часу люди стали агресивними, готові у ложці води одне одного втопити, тому така захисна реакція йде у відповідь. Вибачте, коли, що не так.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Кока Черкаський (Л.П./М.К.) [ 2025-12-15 13:28:53 ]
Бабця моя так само казала, шо мовляв, "тепер люди стали злі, готові у ложці води одне одного втопити", так що то не новина.

А чого Борис так робить-то може ви йому подобаєтесь, а іншого способу підкотити до жінки він не придумав? Він же поет. Був би він м"ясником - він би вам щоранку під двері шмат яловичини чи баранини клав. Був би пекарем- то ви б шоранку під дверима круасан знаходили.
Але ж він не м"ясник і не пекар, а поет.

Як кажуть, "не стріляйте в піаніста, він грає як уміє"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2025-12-15 15:02:32 ]
Кожен кладе те, на що здатний!)))) А жінці, Коко, потрібно лише добре слово, повага і увага!))))