ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2026.05.24 12:54
Люди! Ратибор вернувся! – рознеслось по Родні. -
Буде свято і гостина у нього сьогодні.
Всіх, хто чує, батьки в гості на вечір скликають,
Вже готується гостина, столи накривають!
Син з походу повернувся, що вже й не чекали,
Думали, що дитя їхнє в чуж

Борис Костиря
2026.05.24 12:50
Я заснув майже тільки під ранок,
А всю ніч мене хтось катував.
І тривога тремтлива і рання
Так постала, як вічний Ваал.

Ти чекаєш сну, ніби оази
У пустелі нещадній, страшній.
Ти безсоння утомлений в'язень

Редакція Майстерень
2026.05.24 12:33
Поцікавився в інтернеті в гуглі в режимі ШІ Джеміні словом - "вірш",
і він раз у раз пише таке:

Джерело у слові

Коли весь світ затихне у тривозі,
І тінь лягає на розпутті доль,
Шукай розраду не в чужій дорозі,

Вячеслав Руденко
2026.05.24 09:52
Коли премудрість вщухне,
Дріматиме оплот,
З* льодяниками пачка
Зійде до нас на корт.
Під враженням постійним,
Що нам дають у борг,
Щоб стати самостійним
Із Гайдеґґером вдвох.

хома дідим
2026.05.23 20:32
якийсь бардак у голові
із перепадом тиску
я мав сказати щось тобі
тому що ти неблизько
люблю чекаю вірю це
ти знаєш і без мене
і мусиш пильнувати все
свої кордони ревно

Вячеслав Руденко
2026.05.23 19:42
Мабуть не пригадати
Сенсу віршів своїх -
Це як солодкий гріх,
Годі і починати

Думка як глупа ніч,
З вірою в нерозчуте,
Де надривають пути

Володимир Невесенко
2026.05.23 14:03
Тут, в Уричі*, спокій і тиша чіпка,
лиш річка в камінні дзюркоче в’юнка
та інколи дзвонів гучний передзвін
несеться дзюрчанню тому навздогін.

А там, де бескидів у брижах лоби,
тріпочуть лісів пелехатих чуби
і в просторі згуслім, немов у смолі,

С М
2026.05.23 13:04
дім меґі макґі на пагорбові
всю спадщину батько узяв і пропив їй
то вона пішла у тенжі таун
людям отут до уподоби життя

коли сумуєш чи все надарма
сходи й купи собі мештів пару
і йди до нас у наш тенжі таун

Володимир Мацуцький
2026.05.23 11:53
римоване есе)

Династією злодії назвались,
оті знаглілі, що країну обкрадають,
оті нащадки проросійських звалищ,
які свій досвіт від Росії мають.
З часів совдепії цей бруд ми спадкували,
позбутись толерантність заважає.

Борис Костиря
2026.05.23 11:31
Як добре, що не треба завтра бігти
У суєту і у нові пастки.
І загнаний, немов собака біглі,
Ти упадеш в обійми темноти.
Не треба гнатись навіжено, дико
За морквою, насправді - у обрив.
Так люди падають з надсадним риком
На землю, коли вигорів пори

Юрій Гундарів
2026.05.23 09:17
Талановитого актора-міма зі Сумщини знали як «живу скульптуру». Він популяризував цей вид мистецтва в Україні та за кордоном. Дарував те, що сьогодні всім нам так не вистачає, - посмішку.
Його життя обірвалося на 32-му році у бою під Куп‘янськом…
Він за

Охмуд Песецький
2026.05.23 08:15
Дитя, у якому вбачаю себе,
Моє відображення, внутрішнє его,
Подеколи тихе невтішне цабе.
Тому й закликаю – послухай, сердего,
На мене дивись, ти ж посутність моя,
І вириватись нікуди не треба,
Яка б не крутила тебе течія.
А знову не чуєш, а може, в

Артур Курдіновський
2026.05.23 01:00
Я більше не буду зручним.
Я більше не буду ручним.
Нікого давно не чекаю.
Пливу до останнього краю
Крізь дим.

Все! Досить! Ні слова про текст!
Чи вибух, чи знову протест,

хома дідим
2026.05.22 20:47
ковінька твоїй матері
і трясця теж авжеж
нам весело в цій матриці
веселощі без меж
у дишло пропаганду їх
слідкуймо за руками
бо мусора пов’язані
навіки з бандюками

Володимир Невесенко
2026.05.22 18:12
Самотній столик. З кавою горня.
Самотнє сонце смішно мружить око.
Милуюсь неба звітреним бароко,
де літака сріблястість, мов блешня,
у височіні блиска одиноко...

Здійнявся вітер, завихрив окіл,
зриває листя, віє в очі пилом.

Юрій Лазірко
2026.05.22 16:44
до чого йшлося
той іній
на моїм волоссі
і коло
обігу води
вона
оте
не приведи
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Кока Черкаський (1964) / Вірші

 Віршомази
Віршомази віршомазять
Дуже продуктивно.
Це, з одного боку, дивно,
А з іншого – й не дивно.

В них енергії й завзяття
До біса і трохи,
Та, щоправда, в їхніх віршах
Трапляються блохи.

Їм ці блохи непомітні,
Бо то ж їхні діти.
А стороннім читачам
Годі це терпіти!

Але віршомази проти,
Щоб їх поправляли.
Бо ж хіба вони для цього
В СПУ вступали?

Як не член ти СПУ
То не маєш права
Віршомаза поправляти,
Не твоя це справа.

Що ж робить в такому разі
Скажіть, любі друзі?-
Хай читають віршомазів
Одні чорногузи!

Вихваляються нехай
Одне перед одним,
Які в кого регалії,
Що в кого за орден!

А початкуючим митцям
Ви не дороговкази!
Кожен бачить й розуміє,
Хто тут віршомази!


28.12. 2025

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2025-12-28 06:02:20
Переглядів сторінки твору 330
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.782 / 5.25)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.704 / 5.19)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.753
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Сатира. Чорний гумор. Та інші дошкульності.
Автор востаннє на сайті 2026.05.22 21:05
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Борис Костиря (М.К./М.К.) [ 2026-01-01 13:42:44 ]
Добре, Коко, Ви розвінчали ремесників від мистецтва.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2026-01-05 10:47:33 ]
Костиря навіть коментар грамотно написати не вміє:
ремЕсників, горе лукове, чиє б мичало, а чиє б мовчало.

А тобі, Коко, я скажу таке. Ніхто не є поза критикою - чи член СПУ чи не член. І ти мені можеш писати свої зауваги, виловлювати блохи, якщо вони є, і якщо критика справедлива, конструктивна і доброзичлива, то я завжди прислухаюся.
Але якщо критика уїдлива і несправедлива, як ось в даному випадку коментар Костирі, то коментатор чи горе-критик отримає на горіхи так, що мало не здасться.
А тобі, Коко, раджу чемно. Спершу навчись гарно писати, а тоді вже отримаєш моральне право і критикувати. І поглянь на свій рівень збоку, чесно і справедливо. Може, різкуватим був мій віршований коментар, але ж, вибачай, який вірш, такий і коментар. І скільки б ти не обзивав справді обдаровану людину віршомазом, суть від того не зміниться, і зло твоє тобі ж і вернеться. І ярлик, який ти чіпляєш несправедливо, на тебе ж і почепиться. Подумай на дозвіллі.
І суть не в тому, член ти спілки чи ні. Є письменники, а є члени спілки, як колись писав поет Микола Холодний. Ліна Костенко не є членом спілки. Але це не заважає їй бути ЛІНОЮ КОСТЕНКО.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Борис Костиря (М.К./М.К.) [ 2026-01-05 11:12:33 ]
Це друкарська помилка чи неуважність.
Я з Вами нормально спілкувався, поки була нормальна комунікація. А згодом Ви перейшли на бульварну лексику. Я вважаю, що все-таки у Ваших віршах чимало банальностей.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Борис Костиря (М.К./М.К.) [ 2026-01-05 11:15:07 ]
Ви звикли всього досягати агресією і горлом.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Кока Черкаський (Л.П./М.К.) [ 2026-01-06 02:44:11 ]
гм...
я що, когось конкретно тут назвав "віршомазом"?

Перепрошую, у цьому творі нема жодних імен чи прізвищ, текст носить опосередкований характер, спрямований проти віршомазів як таких, незалежно від того, чи вони існують тут і зараз, чи може існували колись, чи існуватимуть у майбутньому.

Якщо хтось чи дехто упізнав тут себе, - це цілковито його рефлексії на його совісті.

Я навіть епіграфом не ставив абсолютно нічию творчість. Які до мене можуть бути претензії?

Яке зло до мене може повернутися? Абсолютно ніяке. Жодне. Тут немає ні краплі якогось зла.

Щодо морального права, яке я повинен отримати. Цікаво, який це володар душ людських має право надавати мені моральне право чи не надавати мені морального права?
Мені здавалося, що я, як вільна людина, вже від самого народження володію усіма моральними правами , які тільки можливі.

Аж тут виявляється, що я повинен спершу навчитися писати гарно :)
А хто буде оцінювати, чи я гарно пишу, чи не гарно?

Як писав Алєксандр Сєргєєвіч, "А судьї кто?"