ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Бойко
2026.07.09 12:00
Розшарпана, розхристана, розколота,
Кривавляться рубці серпа і молота.
Чужі й свої у ордах поєдналися,
Шматують хижо те, що позасталося.

Ненавидять чи люблять - то однаково
І кожен постріл в груди й спину - знаковий.
Смакують кров і нею упиваються

хома дідим
2026.07.09 11:42
може праведним було
може і ніяким
те дитинство та село
і коти й собаки
при колодязі цебро
грядка з огірками
бур’яни уздовж і проз
силосної ями

С М
2026.07.09 09:15
Колись у шахтарських пагорбах, що у Дакоті
Жив був юнак на ім’я Рокі Ракун
Раз його подруга втікла із якимось зухвальцем
І, звісно, Рокі страждав
Мовби заціпило геть
Казав ”Найду, хай там як“
Оце, прибувши до міста, він
Зняв собі кут у місцевім сал

Віктор Кучерук
2026.07.09 07:18
Під кручею, улігшись горілиць,
Я бачу, що, як кубками на таці, -
Гранчасті бані храмів і дзвіниць
В проміннях сонця пишно золотяться.
А вище них - незміряна блакить,
Жива і чиста, ніби милість Божа, -
Красою заохочує так жить,
Що просьбі я відмовит

Роксолана Вірлан
2026.07.09 03:55
Летовиська душа - наскрізний протяг,
твій запізнілий - з-поміж хмар - літак.
- Привіт. Це ж ти!
- Ну, звісно, ж я - та годі
стояти тут - ходім усім увспак.

А потім ще було: і раллі й кросинг,
і казино, і казинаки, і..

Борис Костиря
2026.07.08 13:50
Пробіжка на морозі - це подорож неждана,
Стрибок у невідоме, оновлення душі.
Вона тебе підносить у простір первозданний,
А збоку вболівають замерзлі спориші.

Ти не втечеш, напевно, від лютої юдолі,
Від фатуму, що висне, немов небесний карб,
Від то

Тетяна Левицька
2026.07.08 13:08
Не ловіть мене, як рибку срібну —
Вислизну на глибину із рук.
На шалені витівки ще здібна
Лиш, коли почую серця стук.
Есемески сиплються горохом,
Синь у бороду, а біс в ребро.
Аватарку виклали нівроку,
Та з перини сиплеться перо.

хома дідим
2026.07.08 10:43
на третій день ізранку лишившись врешті-решт на самоті відчиняє вікна знімає покривала із дзеркал запалює ароматичні палички · ставить чайник на газ відкриває закриває холодильник їсти не хочеться · хочеться якомога ретельніше вимити холодильник · після ч

Віктор Кучерук
2026.07.08 06:57
Проганяю ілюзії,
Позбуваюсь надій,
Бо з невірною музою
Я уже сам не свій.
Більш її не затримую,
Не продовжую гру, -
Сам справляюся з римами
І помалу творю.

Катерина Савельєва
2026.07.08 00:50
Серед гiр заховавшись вiд свiту,
Зупинився збентежений час.
Вiн собi не дозволив любити,
Аби вогник в душi не погас.

Сонце й мiсяць за руки взялися,
Танцувавши на небi щодня.
"На шляху, тiльки не помилися", -

Іван Потьомкін
2026.07.07 21:15
Якби товариш Сі
пройшовся по Русі,
тільки Московію
лишив ісконно руським,
на повні груди
дихнув би світ тоді,
сказавши розбещеній орді
належне їй сьогодні: "Дзуськи!"

Вячеслав Руденко
2026.07.07 19:47
Так сяйво пам’яті про видихи і вдихи
Є перевтіленням бар’єру срібних сфер,
Бомонд малих отих у спогляданні грифів
Є узбережжям всесвіту вогню без барвників,
Та те що бачить він – не бачимо допіру -
Так мабуть треба, в тому радості нема,
Тікай до ске

Володимир Бойко
2026.07.07 14:31
Як йдеш крізь терня до зірок –
То мимохіть торкаєш неба.
В захмарних розсипах думок
Знаходиш завжди щось для себе.

Борис Костиря
2026.07.07 14:06
Так зрісся з домом, що уже не хочу
Виходити нікуди, хоч убий,
Іти в полон до золотої ночі
Чи відбивати виклики юрби.

У цьому домі радість безумовна
І безкінечна, ніби океан.
Прозріння незглибиме, неспростовне

хома дідим
2026.07.07 12:26
в цій сюрреальності
хтось ґазда хтось пролаза
ще дехто думає що він
кіногерой
є і такі хто залюбки
на хліб усіх їх мазав
на хліб із маслом
заробляє бо

Роксолана Вірлан
2026.07.07 09:40
Зельними, густими коридорами -
йду без одіяння, шалю, станика -
легшати зі звуками прозорими.
Мною причащаються комарики.

Вивірки несуть гриби та ласощі,
звурджуються обрії віддалені.
Де ви нині, сови усезнаючі -
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15

Надія Ляшук
2026.06.14

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Кока Черкаський (1964) / Вірші

 Віршомази
Віршомази віршомазять
Дуже продуктивно.
Це, з одного боку, дивно,
А з іншого – й не дивно.

В них енергії й завзяття
До біса і трохи,
Та, щоправда, в їхніх віршах
Трапляються блохи.

Їм ці блохи непомітні,
Бо то ж їхні діти.
А стороннім читачам
Годі це терпіти!

Але віршомази проти,
Щоб їх поправляли.
Бо ж хіба вони для цього
В СПУ вступали?

Як не член ти СПУ
То не маєш права
Віршомаза поправляти,
Не твоя це справа.

Що ж робить в такому разі
Скажіть, любі друзі?-
Хай читають віршомазів
Одні чорногузи!

Вихваляються нехай
Одне перед одним,
Які в кого регалії,
Що в кого за орден!

А початкуючим митцям
Ви не дороговкази!
Кожен бачить й розуміє,
Хто тут віршомази!


28.12. 2025

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2025-12-28 06:02:20
Переглядів сторінки твору 376
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.766 / 5.24)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.673 / 5.16)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.753
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Сатира. Чорний гумор. Та інші дошкульності.
Автор востаннє на сайті 2026.06.14 11:46
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Борис Костиря (М.К./М.К.) [ 2026-01-01 13:42:44 ]
Добре, Коко, Ви розвінчали ремесників від мистецтва.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2026-01-05 10:47:33 ]
Костиря навіть коментар грамотно написати не вміє:
ремЕсників, горе лукове, чиє б мичало, а чиє б мовчало.

А тобі, Коко, я скажу таке. Ніхто не є поза критикою - чи член СПУ чи не член. І ти мені можеш писати свої зауваги, виловлювати блохи, якщо вони є, і якщо критика справедлива, конструктивна і доброзичлива, то я завжди прислухаюся.
Але якщо критика уїдлива і несправедлива, як ось в даному випадку коментар Костирі, то коментатор чи горе-критик отримає на горіхи так, що мало не здасться.
А тобі, Коко, раджу чемно. Спершу навчись гарно писати, а тоді вже отримаєш моральне право і критикувати. І поглянь на свій рівень збоку, чесно і справедливо. Може, різкуватим був мій віршований коментар, але ж, вибачай, який вірш, такий і коментар. І скільки б ти не обзивав справді обдаровану людину віршомазом, суть від того не зміниться, і зло твоє тобі ж і вернеться. І ярлик, який ти чіпляєш несправедливо, на тебе ж і почепиться. Подумай на дозвіллі.
І суть не в тому, член ти спілки чи ні. Є письменники, а є члени спілки, як колись писав поет Микола Холодний. Ліна Костенко не є членом спілки. Але це не заважає їй бути ЛІНОЮ КОСТЕНКО.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Борис Костиря (М.К./М.К.) [ 2026-01-05 11:12:33 ]
Це друкарська помилка чи неуважність.
Я з Вами нормально спілкувався, поки була нормальна комунікація. А згодом Ви перейшли на бульварну лексику. Я вважаю, що все-таки у Ваших віршах чимало банальностей.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Борис Костиря (М.К./М.К.) [ 2026-01-05 11:15:07 ]
Ви звикли всього досягати агресією і горлом.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Кока Черкаський (Л.П./М.К.) [ 2026-01-06 02:44:11 ]
гм...
я що, когось конкретно тут назвав "віршомазом"?

Перепрошую, у цьому творі нема жодних імен чи прізвищ, текст носить опосередкований характер, спрямований проти віршомазів як таких, незалежно від того, чи вони існують тут і зараз, чи може існували колись, чи існуватимуть у майбутньому.

Якщо хтось чи дехто упізнав тут себе, - це цілковито його рефлексії на його совісті.

Я навіть епіграфом не ставив абсолютно нічию творчість. Які до мене можуть бути претензії?

Яке зло до мене може повернутися? Абсолютно ніяке. Жодне. Тут немає ні краплі якогось зла.

Щодо морального права, яке я повинен отримати. Цікаво, який це володар душ людських має право надавати мені моральне право чи не надавати мені морального права?
Мені здавалося, що я, як вільна людина, вже від самого народження володію усіма моральними правами , які тільки можливі.

Аж тут виявляється, що я повинен спершу навчитися писати гарно :)
А хто буде оцінювати, чи я гарно пишу, чи не гарно?

Як писав Алєксандр Сєргєєвіч, "А судьї кто?"