ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2026.04.02 19:59
Такі уже «трудяги» москалі,
Що ще таких по світу пошукати.
Хотілось би історію згадати.
Колись в однім москальському селі
(Це все тоді, ще за царя було)
Селяни лиш один прибуток мали –
Косили сіно та і продавали.
Нічого ж на городі не росло.

Артур Сіренко
2026.04.02 16:17
Коли квітень тільки почався і дні неочікувано стали холодними і дощавими мене запросив у свою самотню хижку старий хайдзін, що підписує свої прозорі хоку іменем Ейєн-но Котокутобіто () і вирощує в своєму саду ожину. Ми пили чай, заварюючи заміть традиційн

Охмуд Песецький
2026.04.02 13:27
Відтисками, схожими на зліпки,
Сходяться й розходяться сліди.
Тягнуться вони і вийшли звідки,
І які ознаки у ходи,
Про поспішно кинуті осідки,
І про те, хто як веде й куди,
Знає тільки Він, Отець Верховний,
З вершниками гиблої біди.

Борис Костиря
2026.04.02 13:10
Пожовкле листя опадає,
Як невблаганності потік.
Пожовклий смуток небокраю.
Схилився ніжний базилік.

Пожовкле листя промовляє
До совісті і глибини.
На місце радості розмаю

Юрій Гундарів
2026.04.02 09:43
У Житомирі незабаром з’явиться вулиця братів Шевчуків – Валерія та Анатолія, видатних письменників і видатних патріотів. Коли старший брат Анатолій був засуджений до п’яти років мордовських таборів, молодший брат Валерій не побоявся його провідати…

Бра

Віктор Кучерук
2026.04.02 05:50
До психолога звернулась
Скромна молодичка:
Подивіться на ці гулі
На померхлім личці.
Ці опухлості з'явились
Від неспання й страху,
Що потрапити в немилість
Можу, бідолаха.

Артур Курдіновський
2026.04.02 05:34
Не можу я ніяк запам'ятати
Мелодію, що снилась навесні.
А загадкові звуки голосні
Лунають вокалізом від сонати.

Оновлень час, жаги пора строката
Дарує наяву свої пісні.
Не можу я ніяк запам'ятати

С М
2026.04.01 21:50
Думав про поїздки наші, в мустангу
Мабуть, завіз тебе я далеко занадто
І я думав про любов, що поклали на мій стіл

Казав тобі, в пітьмі не ходити без пари
Про лебедів іще, котрі жили у парку
І про нашого сина, з Мейбел він одружився

Іван Потьомкін
2026.04.01 20:47
Не шкодуй для радості
Ні часу, ні коштів.
Не відкладай радість
На завтра, на потім,
Бо, як сонце взимку
Визирне і щезне,
Так і радість нинішня
Завтра вже не верне.

хома дідим
2026.04.01 19:54
мені радісно терпко
отже побудьте зі мною
не треба про сумніви
про все підозріле
говорімо про спокій
про світло що завжди
поруч
не про рейтинги

Борис Костиря
2026.04.01 13:53
Емігранту в далекій країні
Сняться в цвіті тендентні гаї,
Сняться сни йому тополині,
Неповторні і рідні краї.

Так війна усіх розштовхала.
Не зібрати розбите село.
Цей рубіж, ніби плинна Каяла,

М Менянин
2026.04.01 13:52
Над тим хто суд чинити буде,
котрий в молитві за народ,
кому життя простого люду
як лебедям простори вод?

Молитва хоч на грецькій мові* –
на часі ж Київський ізвод,
тож маєм бути вже готові

Юхим Семеняко
2026.04.01 11:32
  Схоже на те, що Ви спробували піднести читача одразу до "небесних шкіл", де пророки викладають щось середнє між метафізикою й профілактикою паніки. Вірш відкривається настільки урочисто, що хочеться зняти взуття і говорити пошепки. Але вже у другій ст

Артур Сіренко
2026.03.31 21:55
Триноги поставили серед пустки*:
Порожнечі весняного саду,
Де лише неспокій –
Тривога передчуття:
Триноги принесли для офіри
Чотири зеленооких філософи**:
Зрозуміли, що душі людей
Епохи білих колібрі***,

Сергій Губерначук
2026.03.31 21:40
Пірнув алконавт у глибезну пляшину.
Вивчає підводочний світ.
Усе пропливає: квартиру, машину…
і шле нам сердечний привіт.

Його шифроґрами без жодного SOSа.
Детально заплутаний зміст:
від Діда Мороза – до синього носа –

Ігор Терен
2026.03.31 19:24
Не дивуюсь видиву нічному,
наче, вітер в гості прилетів
і навіяв новину із дому.
Згадую своїх товаришів,
про яких нічого невідомо.

І звичайно, найчастіше тих,
що бували іноді за брата,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29

Олег Богдан
2026.03.28

Андрій Людвіг
2026.03.27

Охмуд Песецький
2026.03.19

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Кока Черкаський (1964) / Вірші

 Віршомази
Віршомази віршомазять
Дуже продуктивно.
Це, з одного боку, дивно,
А з іншого – й не дивно.

В них енергії й завзяття
До біса і трохи,
Та, щоправда, в їхніх віршах
Трапляються блохи.

Їм ці блохи непомітні,
Бо то ж їхні діти.
А стороннім читачам
Годі це терпіти!

Але віршомази проти,
Щоб їх поправляли.
Бо ж хіба вони для цього
В СПУ вступали?

Як не член ти СПУ
То не маєш права
Віршомаза поправляти,
Не твоя це справа.

Що ж робить в такому разі
Скажіть, любі друзі?-
Хай читають віршомазів
Одні чорногузи!

Вихваляються нехай
Одне перед одним,
Які в кого регалії,
Що в кого за орден!

А початкуючим митцям
Ви не дороговкази!
Кожен бачить й розуміє,
Хто тут віршомази!


28.12. 2025

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2025-12-28 06:02:20
Переглядів сторінки твору 255
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.832 / 5.31)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.778 / 5.28)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.753
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Сатира. Чорний гумор. Та інші дошкульності.
Автор востаннє на сайті 2026.02.23 15:28
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Борис Костиря (М.К./М.К.) [ 2026-01-01 13:42:44 ]
Добре, Коко, Ви розвінчали ремесників від мистецтва.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2026-01-05 10:47:33 ]
Костиря навіть коментар грамотно написати не вміє:
ремЕсників, горе лукове, чиє б мичало, а чиє б мовчало.

А тобі, Коко, я скажу таке. Ніхто не є поза критикою - чи член СПУ чи не член. І ти мені можеш писати свої зауваги, виловлювати блохи, якщо вони є, і якщо критика справедлива, конструктивна і доброзичлива, то я завжди прислухаюся.
Але якщо критика уїдлива і несправедлива, як ось в даному випадку коментар Костирі, то коментатор чи горе-критик отримає на горіхи так, що мало не здасться.
А тобі, Коко, раджу чемно. Спершу навчись гарно писати, а тоді вже отримаєш моральне право і критикувати. І поглянь на свій рівень збоку, чесно і справедливо. Може, різкуватим був мій віршований коментар, але ж, вибачай, який вірш, такий і коментар. І скільки б ти не обзивав справді обдаровану людину віршомазом, суть від того не зміниться, і зло твоє тобі ж і вернеться. І ярлик, який ти чіпляєш несправедливо, на тебе ж і почепиться. Подумай на дозвіллі.
І суть не в тому, член ти спілки чи ні. Є письменники, а є члени спілки, як колись писав поет Микола Холодний. Ліна Костенко не є членом спілки. Але це не заважає їй бути ЛІНОЮ КОСТЕНКО.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Борис Костиря (М.К./М.К.) [ 2026-01-05 11:12:33 ]
Це друкарська помилка чи неуважність.
Я з Вами нормально спілкувався, поки була нормальна комунікація. А згодом Ви перейшли на бульварну лексику. Я вважаю, що все-таки у Ваших віршах чимало банальностей.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Борис Костиря (М.К./М.К.) [ 2026-01-05 11:15:07 ]
Ви звикли всього досягати агресією і горлом.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Кока Черкаський (Л.П./М.К.) [ 2026-01-06 02:44:11 ]
гм...
я що, когось конкретно тут назвав "віршомазом"?

Перепрошую, у цьому творі нема жодних імен чи прізвищ, текст носить опосередкований характер, спрямований проти віршомазів як таких, незалежно від того, чи вони існують тут і зараз, чи може існували колись, чи існуватимуть у майбутньому.

Якщо хтось чи дехто упізнав тут себе, - це цілковито його рефлексії на його совісті.

Я навіть епіграфом не ставив абсолютно нічию творчість. Які до мене можуть бути претензії?

Яке зло до мене може повернутися? Абсолютно ніяке. Жодне. Тут немає ні краплі якогось зла.

Щодо морального права, яке я повинен отримати. Цікаво, який це володар душ людських має право надавати мені моральне право чи не надавати мені морального права?
Мені здавалося, що я, як вільна людина, вже від самого народження володію усіма моральними правами , які тільки можливі.

Аж тут виявляється, що я повинен спершу навчитися писати гарно :)
А хто буде оцінювати, чи я гарно пишу, чи не гарно?

Як писав Алєксандр Сєргєєвіч, "А судьї кто?"