ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.10.12 22:04
у кращому разі
це нічого не означає
сонце сідає
запломенівши на мить
шибками
при цій пасторалі
не хочеться думати
що воно далі

С М
2026.10.12 17:23
Наступний дубль? . .
Окей!


Ти кажеш, хочу революції
Ну, розумієш
Усім кортить міняти світ
Мовляв, за цим є еволюція

Олена Кіс
2026.10.12 15:28
Жовтень ступає у шовкових шатах,
Золото сипле на плечі садів,
Літо згорнулось у хмарах крилатих –
Кутає шепіт у крони дерев.

Світло і смуток – сестри єдині,
В серці злилися в мажорний акорд,
Тиша приходить, як сповідь людини,

Борис Костиря
2026.10.12 12:23
Я іду в елегійнім тумані
Повз надгробки забутих віків,
Крізь минулі епохи й обмани,
Крізь могутність запеклих замків.
У тумані мелодія чула
Озоветься із далі часів.
Прозвучить, наче флейта, минуле
Крізь граніт і Харона заплив.

Вячеслав Руденко
2026.10.12 10:02
Пам’ятаю тебе, абрикосовий дух серед липня,
Як тремтіло на протязі діло натруджених рук —
Левітація літом завжди буде смерті подібна,
Ніби дощ середмістя у збурений Бург чи НЕбург…

Ну і хай! Смерть раптова і ходить щоденно за нами,
Наче місяць з-за

Віктор Кучерук
2026.10.12 06:18
Щуляться під вітром осокори,
Осінь тче із листя килими, -
То мовчиш, то знову щось говориш
Про стрімке наближення зими.
Ось вона завіє всі дороги,
Землю заховає в білий сніг, -
Тільки осокори чорноногі
Будуть чатувати сум доріг.

Ольга Садкова
2026.10.11 23:17
Не на жарт розкис маслюк:
час пливе, а він — малюк.

Не росте вже котрий день.
Всі глузують, навіть пень.

Співчуває лиш сорока,
що сліпа на ліве око:

хома дідим
2026.10.11 22:15
часу дрібязок все що лишилося
змарнувати його нарешті
ми зійшлися і розійшлися ми
в розподіленій цій мережі
всяк за своїми снами і віршами
небажаннями снів і віршів
недовірив і недовірився
недорадив

Іван Потьомкін
2026.10.11 18:04
Про що ж він думав? Той, що уславився розбоєм,
Кому б на шибениці буть, та цар, розбійний сам,
Минуле все простив, благословивши на нові розбої.
***
Хропуть побіля Єрмака поплічники його,
Хто, як і він, сокирою й хрестом
На дружбу спокушав далекі од

Володимир Мацуцький
2026.10.11 16:56
Ще з часів радянської влади у літературному колі поетами вважалися тільки ті, хто був членом спілки письменників. З моїх пошуків я зрозумів, що Володимир Мацуцький не є членом спілки, а ви називаєте його поетом. Може це ваша особиста думка? Ні, це не о

Артур Курдіновський
2026.10.11 16:33
Господи! Як зимно! Як же зимно!
Мій малий осінній острівець
Перетворює на крик нестримний
Сповідь недолюблених сердець.

Спомин золотавою стезею
Йде та озирається назад.
Зрадники, ханжі та фарисеї

В Горова Леся
2026.10.11 15:33
Дрімай, дрімай, - шепоче в'ялий вітер,
Скотившись із німіючих ланів,
Шипшині, що взялась палахкотіти
Червонопристрасно, й не ясно, що на ній:
Чи ягоди, чи запізнілі квіти,
Чи розсипи коралові на дні
Мілкого яру, де присіло літо
На схил півден

Євген Федчук
2026.10.11 12:30
Вже кілька днів гриміло десь на сході
І виднокіл щоночі весь палав.
Максим пів ночі взагалі не спав,
Стояв, на схід дивився на городі.
Чого хотів насправді, він не знав.
Сказати чесно й німці вже дістали.
Та й москалів не надто і чекали.
Отож, пів

Тетяна Левицька
2026.10.11 08:34
Зазираю у очі бездонні,
Як у чорних агатах тону.
Ой, ви коні, мої вірні коні,
Вам відкрию свою таїну.
Що кохаю звабливу циганку,
Та не знаю, чи любить мене?
То веселкою світиться зранку,
А то вітром в степу промайне.

Віктор Кучерук
2026.10.11 07:16
Сталось так, як сталось,
Сталось так, як є, -
Те, що відлунало
Спати не дає.
Де отой звукопис,
Що два серця грів, -
Залишився попіл
Від гарячих слів.

Володимир Бойко
2026.10.11 00:18
На вакації до Печеніжина
Позбирались дівчата розніжені.
Кожній з них догоджай,
Хлопа в ліжко давай –
Та пішли вони із Печеніжина.

В політичних структурах Одеси
Просувають чужі інтереси
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Кока Черкаський (1964) / Вірші

 Віршомази
Віршомази віршомазять
Дуже продуктивно.
Це, з одного боку, дивно,
А з іншого – й не дивно.

В них енергії й завзяття
До біса і трохи,
Та, щоправда, в їхніх віршах
Трапляються блохи.

Їм ці блохи непомітні,
Бо то ж їхні діти.
А стороннім читачам
Годі це терпіти!

Але віршомази проти,
Щоб їх поправляли.
Бо ж хіба вони для цього
В СПУ вступали?

Як не член ти СПУ
То не маєш права
Віршомаза поправляти,
Не твоя це справа.

Що ж робить в такому разі
Скажіть, любі друзі?-
Хай читають віршомазів
Одні чорногузи!

Вихваляються нехай
Одне перед одним,
Які в кого регалії,
Що в кого за орден!

А початкуючим митцям
Ви не дороговкази!
Кожен бачить й розуміє,
Хто тут віршомази!


28.12. 2025

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2025-12-28 06:02:20
Переглядів сторінки твору 467
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.837 / 5.32)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.796 / 5.29)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.753
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Сатира. Чорний гумор. Та інші дошкульності.
Автор востаннє на сайті 2026.10.12 20:14
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Борис Костиря (М.К./М.К.) [ 2026-01-01 13:42:44 ]
Добре, Коко, Ви розвінчали ремесників від мистецтва.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2026-01-05 10:47:33 ]
Костиря навіть коментар грамотно написати не вміє:
ремЕсників, горе лукове, чиє б мичало, а чиє б мовчало.

А тобі, Коко, я скажу таке. Ніхто не є поза критикою - чи член СПУ чи не член. І ти мені можеш писати свої зауваги, виловлювати блохи, якщо вони є, і якщо критика справедлива, конструктивна і доброзичлива, то я завжди прислухаюся.
Але якщо критика уїдлива і несправедлива, як ось в даному випадку коментар Костирі, то коментатор чи горе-критик отримає на горіхи так, що мало не здасться.
А тобі, Коко, раджу чемно. Спершу навчись гарно писати, а тоді вже отримаєш моральне право і критикувати. І поглянь на свій рівень збоку, чесно і справедливо. Може, різкуватим був мій віршований коментар, але ж, вибачай, який вірш, такий і коментар. І скільки б ти не обзивав справді обдаровану людину віршомазом, суть від того не зміниться, і зло твоє тобі ж і вернеться. І ярлик, який ти чіпляєш несправедливо, на тебе ж і почепиться. Подумай на дозвіллі.
І суть не в тому, член ти спілки чи ні. Є письменники, а є члени спілки, як колись писав поет Микола Холодний. Ліна Костенко не є членом спілки. Але це не заважає їй бути ЛІНОЮ КОСТЕНКО.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Борис Костиря (М.К./М.К.) [ 2026-01-05 11:12:33 ]
Це друкарська помилка чи неуважність.
Я з Вами нормально спілкувався, поки була нормальна комунікація. А згодом Ви перейшли на бульварну лексику. Я вважаю, що все-таки у Ваших віршах чимало банальностей.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Борис Костиря (М.К./М.К.) [ 2026-01-05 11:15:07 ]
Ви звикли всього досягати агресією і горлом.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Кока Черкаський (Л.П./М.К.) [ 2026-01-06 02:44:11 ]
гм...
я що, когось конкретно тут назвав "віршомазом"?

Перепрошую, у цьому творі нема жодних імен чи прізвищ, текст носить опосередкований характер, спрямований проти віршомазів як таких, незалежно від того, чи вони існують тут і зараз, чи може існували колись, чи існуватимуть у майбутньому.

Якщо хтось чи дехто упізнав тут себе, - це цілковито його рефлексії на його совісті.

Я навіть епіграфом не ставив абсолютно нічию творчість. Які до мене можуть бути претензії?

Яке зло до мене може повернутися? Абсолютно ніяке. Жодне. Тут немає ні краплі якогось зла.

Щодо морального права, яке я повинен отримати. Цікаво, який це володар душ людських має право надавати мені моральне право чи не надавати мені морального права?
Мені здавалося, що я, як вільна людина, вже від самого народження володію усіма моральними правами , які тільки можливі.

Аж тут виявляється, що я повинен спершу навчитися писати гарно :)
А хто буде оцінювати, чи я гарно пишу, чи не гарно?

Як писав Алєксандр Сєргєєвіч, "А судьї кто?"