Схоже на те, що Ви спробували піднести читача одразу до "небесних шкіл", де пророки викладають щось середнє між метафізикою й профілактикою паніки. Вірш відкривається настільки урочисто, що хочеться зняти взуття і говорити пошепки. Але вже у другій строфі автор повертає нас на землю – до самогубців, які мають почути мораль. Університети хмар змінюються виховною бесідою перед шибеницею – дивний, але, як буває у снах, монтаж, виконаний мозком на основі як вражень, так і потаємних думок, мрій і сподівань.

  Третя строфа – спроба охолодити серця і звільнитись від, на думку героя-сновиди, зайвих емоційних очікувань: усе згасне, влюбленість недовічна, і сполох зійде на нуль чисто логічно. Тут іронія, якщо це вона, майже ненавмисна, але дещо відчутна.

  Фінал – це миротворча декларація. Після небесних лекцій і шибениць ми опиняємося в цілком світській програмі: жити довше, ростити дітей, радуватися простому. Наче поет поставив крапку крейдою на дошці й сказав: "Ну добре, досить пафосу, ходімо до життя".
Слід не забувати про те, про що йдеться на авторській сторінці. Автор – сирота, до того ж вірянин якоїсь конфесії. Він має можливість спілкування мало не з аксалами. От і вплив розумних думок. А ми часто забуваємо у своїх відгуках на чиїсь твори, з ким маємо справу, от і розглядаємо прочитане з висоти трибун свого бачення.

  У цьому вірші автор знову намагається охопити все: від космічних обширів до умов домашнього затишку. Інколи лінії стику видно, але саме це додає текстові м’якої сучасної казковості й трохи шарму. І хоч пафос пробивається крізь кожну строфу, читачеві є за що зачепитися – бодай за те, що автор щиро закликає до того, що є можливим.

  Мій цикл оглядів і розлогих коментарів добіг кінця. Керівництво вирішило мою роботу в цьому напрямку вважати благодійною акцією.
За мною залишається право публікацій без узгоджень з Головним офісом – мабуть, у вигляді компенсацій. Жодних фінансових відносин. Це теж непогано.
Такий от Can't By My Love. © The Beatles.

Тиша в небесних школах.
Саме у ній пророки
Вчать визначати сполох
І почуття високе.

Шибеники, почуйте
Нас до своїх повішень -
Киньте трагічні бунти,
Майте духовний стрижень.

Пристрастність охолоне,
Влюбленість не довічна.
Дійдуть вони до скону,
Вщухне усе логічно.

Спробуймо жити довго,
Діток собі ростити.
Ставити їх на ноги…
Буде, чому радіти.