Затіявся Горбачов з п’янством воювати.
Горілчані магазини велів закривати.
Скоротити алкогольний запас в магазинах
І горілку продавати лиш в певні години.
Та і інші заборони ввели для «народу»,
Бо ж від п’янства для країни забагато шкоди.
Поїхав він по країні глянуть результати –
Чи вдалося тим законом п’янство подолати.
Біля станка на заводі якось зупинився,
Як там робітник працює, мовчки подивився.
Як він точить ті деталі та стружку знімає.
Та не витримав і в того токаря питає:
- Бачу, робите ви справу свою дуже вміло.
А от випили б сто грам, то, певно б не зуміли?
- Та чому ж, - той йому каже, - куди би я дівся?
- А від двісті, то, напевно, вже б руки тряслися?
- Та і двісті не завадить мені працювати.
А вже видно – злий, що от-от перейде на мати.
Горбачов же своє хилить, мов того не чує:
- А від триста не змогли би?... А той: - Та ж працюю!