ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Вячеслав Руденко
2026.07.12 19:49
Berceuse
Очі срібні дзеркал,
Вкриті ковдрою ноги,
Світ здивованих…спів,
Відчайдушне тепер,

Чи до сну берегам
В журавлях одноногих,
У тонкому відлунні

Євген Федчук
2026.07.12 15:11
Як гинуть багаті царства…
Могутнє царство Лідія лежить,
Малоазійські обійма простори
Від Чорного по Середземне море.
На сході Галіс стрімко з гір біжить.
Нема царя могутніше, ніж Крез,
Нема царя багатшого за нього.
Йому, напевно помагають боги.
А у царя найбільший інтерес

Борис Костиря
2026.07.12 13:42
* * *
Насувається сніг всеохопний,
Він тотальний, могутній, німий.
То нахабний, як збуджений гопник,
То пестливий, сумний, осяйний.

Насувається сніг так епічно,
Наче думи, поеми зими.
Насувається катастрофічно,

Роксолана Вірлан
2026.07.12 12:08
* * *
Душа віршами з тіла проривається -
душі дарма, що тілові болить,
що кожна кракелюрочка і зсадина
за тим віршем зривається...ще мить

і ти - не ти, а вже розхвилля видиху,
кометний хвіст, що розпилив себе
у чорний простір - у порожність витихлу

хома дідим
2026.07.12 10:33
* 139 *
ми на березі ріки
в золотому рейві
є дешеві цигарки
алкоголь дешевий
не гламурний і не пляж
де усяк волає
відчуття собі завваж
терпкуваті скраю

Устимко Яна
2026.07.12 10:31
люблю римовані вірші
люблю римовані вірші
без реповипендрендів
та в час нарації і ші
вони уже не в тренді

у стовпчик проза й недорим
і білі вірші з ними…. –
і що робити з тим усім

Віктор Кучерук
2026.07.12 07:20
* * *
Поки сонця-світу -
Доки ясний день, -
Жайвір шле з привітом
Радісних пісень.
Золотиться жито,
Соняхи в цвіту, -
Як же захистити
Цю красу святу?

Ірина Вовк
2026.07.12 06:37
"АНАСТАСІЯ. Срібний хрест Адмонта" (продовження1)
СПАЛАХ ДРУГИЙ. «СТУПАЙ, СЕСТРО, НА БІЛЕ ПОЛОТНО…» За вузьким вікном-бійницею монастиря Адмонта невситима різдвяна віхола на мить затихла, лишаючи по собі важку, липку тишу. У кутку келії сестра Беата беззвучно, мов тінь, підійшла до столу, щоб замінит

Роксолана Вірлан
2026.07.11 21:12
Сила ( Ahothaho - 33)
Це, донечко моя, випробування.
Це так тебе спитує світ падкий -
чи не розбудеш гніву, чи дурману,
чи блекоти не висієш таки

на плесах тих, де так було привітно -
а ближче глянеш - то гієнне дно.
Моя лелітко, ясочко, мудрине,

Вячеслав Руденко
2026.07.11 20:27
Де ви нащадки богів?
Де ви нащадки богів?-
Є ще між вами сміливці
В темряві давніх світів
Там, де блукає Тіфон?

Знати про тще наперед,
Чи пронестися таємно,
Кучері долі змастив,

Вадим Василенко
2026.07.11 19:32
***
Мокре зникає шосе
В матриці сірих зон.
Все, що було, не все.
Сон це чи полігон?
Віддаль між нами росте.
Тіні дрижать на склі.
Місто німе й пусте
Гасне в мазутній млі.

Віктор Кучерук
2026.07.11 18:21
* * *
Гуляє тиша опівнічним містом,
Вогні зірниць ясніші кришталю, -
Усе навколо невичерпним змістом
Наповнює поезію мою.
Вчуваюся, вглядаюся, радію
І подумки наспівую мотив
Тієї пісні, що зродив, як мрію,
Високого піднесення порив.

Борис Костиря
2026.07.11 13:27
* * *
Я не марную час у муках,
А плавлю в зливок золотий.
У неповторних ніжних звуках
Рушають рятівні плоти.
Переливаю час в новітній
Прозорий дорогий алмаз.
І візерунками на вікнах
Постане вірш у певний час.

хома дідим
2026.07.11 13:19
* 138 *
пригадував як падав дощ
в містечку де потворні лиця
чи невиразні все одно
нема на кого подивиться
книгарень там чи кінозалів
так само не знайти хоча
кіоск був при автовокзалі
із назвою союзпечать

Ірина Вовк
2026.07.11 09:22
«АНАСТАСІЯ: Срібний хрест Адмонта»
У холодних кам’яних стінах австрійського монастиря Адмонта догорають останні години життя Анастасії Ярославни – середульшої доньки Ярослава Мудрого та колишньої королеви Угорщини. За вікном лютує груднева ніч, ніч під Різдво 1074-го року Божого, а в напів

С М
2026.07.10 21:34
Пришпил (Jethro Tull)
Поїдем до кінотеатрів
Тебе лишу я у Вімпі-барі
Ти кажеш, це усе угарно
О, тільки не мочи

Зі сценою в Кузена Джекі
Пляшки хай позбира оце і
Окуляри розігне
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15

Надія Ляшук
2026.06.14

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Борис Костиря (1983) / Вірші

 Листя
Висить знавісніле, утомлене листя,
Як Бог, що розлився в словах і у лицях.

Воно продиктує протяжні поеми,
В яких ми усі непомітно живемо.

Забуті думки розплескались у них,
В словах неповторних, сумних, голосних.

Воно простягає свої язики,
В яких заплелися скорботні віки.

І кожна рулада впаде назавжди
У землю столику, як серце біди.

У листі побачимо згаяний час,
Який промовляє нечутно до нас.

У ньому побачимо сотні гризот,
Які просурмить піднебесний фагот.

Останній листок упаде до землі
Листом у безчасся, де ждуть кораблі.

10 жовтня 2025




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2026-04-12 15:15:53
Переглядів сторінки твору 892
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.442 / 5  (5.115 / 5.69)
* Рейтинг "Майстерень" 4.441 / 5  (5.125 / 5.7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.746
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми Поезія Блюзу
Маньєризм, Галантний та Куртуазний Маньєризми
Поезія Модернізму і Неомодернізму
Метафізична поезія
Автор востаннє на сайті 2026.07.12 18:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Борис Костиря (М.К./М.К.) [ 2026-04-12 15:17:22 ]
Творчість, яка гідна Шевченківської премії.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2026-04-13 08:48:42 ]
Щоби не здаватися заангажованими, звернулися до ШІ гугла із запитанням відповідності твору Шевченківській премії.

Ось що він відповів.

Цей вірш має непоганий потенціал завдяки сильним образам («піднебесний фагот», «серце біди»), але потребує доопрацювання.
Ось основні недоліки, які варто виправити.

Порушення ритму (розміру):
Більшість вірша написана анапестом (трискладова стопа з наголосом на третьому складі). Проте в деяких рядках ритм «збивається».
Приклад: «У землю столику, як серце біди». Тут зайвий склад або зміщений наголос руйнує мелодику. Та сама проблема у рядку «Який просурмить піднебесний фагот» — він випадає із загального темпу.

Рими:
Листя / лицях: це дуже неточна рима (асонанс), яка звучить незавершено.
Поеми / живемо: граматична рима (іменник + дієслово), яка вважається «простою» в поезії.
Них / голосних: також доволі передбачувана рима.

Логічні та лексичні помилки:
«Землю столику»: ймовірно, малася на увазі «столику» як прикметник? Це слово не властиве українській мові в такому контексті. І звучить тут штучно.

«Листя... простягає свої язики»: образ дещо гротескний і вибивається з піднесеного тону вірша про Бога та віки.

«Листок... листом»: тавтологія (повторення спільнокореневих слів у сусідніх рядках).

Надмірна абстрактність:
Слова «безчасся», «скорботні віки», «згаяний час» — це штампи. Вірш стане сильнішим, якщо замінити ці загальні поняття конкретними деталями.

Змішання образів (рулада — падіння — серце):
Рулада — це швидкий, віртуозний музичний пасаж (спів). Запитання, звідки ця рулада взялася, якщо в попередніх рядках про музику нічого не говорилося. Та і як музика може «впасти в землю» фізично? Це занадто абстрактно.
Серце біди: порівняння падіння звуку з «серцем біди» звучить пафосно, але не дає конкретної картинки.
Ця метафора надто заплутана. Автор намагався створити складний філософський образ, але використав слова, які погано поєднуються між собою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Борис Костиря (М.К./М.К.) [ 2026-04-13 10:20:22 ]
ШІ не може бути арбітром. У Вас реалізмоцентричне уявлення про літературу, Ви з такими ж претензіями про розбалансованість могли б звернутися до багатьох модерністів, для Вас класик номер один - це Я. Чорногуз, якому Ви ставили вищі оцінки, ніж Л. Костенко, Д. Павличкові, І. Калинцеві.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2026-04-13 13:14:52 ]
У вас не прослідковується в цьому творі адекватного модернізму ( модернізм - це оновлення чогось, що потребує такого). Тому і виникли запитання у ШІ, на які ви могли би дати відповідь.

А щодо оцінок покійному Я.Чорногузу, то я його практично ніколи не оцінював, тому ви і в цьому помиляєтесь.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Борис Костиря (М.К./М.К.) [ 2026-04-13 11:52:01 ]
Я попросив ШІ проаналізувати вірш. Ось який результат.

Вірш «Листя» Бориса Костирі — це філософська медитація, у якій автор використовує образ осіннього листя для осмислення буття, творчості та неминучості часу. Написаний у жовтні 2025 року, твір відображає сучасні інтелектуальні та екзистенційні пошуки автора. [1, 2]
## Основна проблематика та ідеї

* Творчість як доля: Листя постає «продиктувачем протяжних поем», у яких людство живе «непомітно». Творчість тут — не лише акт волі, а процес, що керується вищими силами або самою природою речей.
* Пам'ять і забуття: У листі «розплескались забуті думки», що підкреслює роль природи як архіву людського досвіду та «скорботних віків».
* Смертність і вічність: Фінальний образ останнього листка, що падає «листом у безчасся», символізує перехід від фізичного існування до метафізичного, де чекають «кораблі» — символ мандрівки у потойбіччя або вічність. [2, 3]

## Художні образи та засоби

* Метафора Бога: Порівняння «як Бог, що розлився в словах і у лицях» надає образу листя сакрального значення, вказуючи на присутність божественного в кожній деталі світу.
* Антропоморфізм: Листя має «язики», воно «промовляє нечутно» і «протягує» їх до нас, що робить природу активним суб'єктом комунікації з людиною.
* Звуковий ряд: Автор використовує музичні терміни — «рулада», «просурмить піднебесний фагот», створюючи звукову картину світової драми, де кожне падіння листка — це удар «серця біди». [2, 4]

## Стилістичні особливості
Борис Костиря, як філолог і літературознавець, майстерно оперує формою: вірш має чітку структуру, насичений експресивними епітетами (знавісніле, утомлене, столика земля) та складними асоціативними зв'язками. Листя у нього — це не просто пейзажна деталь, а медіум, через який проглядає «згаяний час» і «сотні гризот» людства. [1, 2, 5]
Висновок: Вірш є зразком сучасної української інтелектуальної лірики, де природний цикл вмирання осені стає приводом для глибокого самоаналізу та пошуку місця людини у потоці «безчасся». [2, 3]
Чи бажаєте ви порівняти цей твір з іншими віршами Бориса Костирі про осінь та час?

[1] [https://maysterni.com](https://maysterni.com/user.php?id=6864&contest_id=136)
[2] [https://maysterni.com](https://maysterni.com/publication.php?id=180809&comment_id=627390186#:~:text=%D0%92%D0%B8%D1%81%D0%B8%D1%82%D1%8C%20%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%96%D1%81%D0%BD%D1%96%D0%BB%D0%B5%2C%20%D1%83%D1%82%D0%BE%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B5%20%D0%BB%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%8F%2C%20%D0%AF%D0%BA%20%D0%91%D0%BE%D0%B3%2C%20%D1%89%D0%BE,%D0%BF%D0%BE%D0%B5%D0%BC%D0%B8%2C%20%D0%92%20%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D0%BC%D0%B8%20%D1%83%D1%81%D1%96%20%D0%BD%D0%B5%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%82%D0%BD%D0%BE%20%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B5%D0%BC%D0%BE.)
[3] [https://maysterni.com](https://maysterni.com/user.php?id=6864&t=1)
[4] [https://maysterni.com](https://maysterni.com/user.php?id=6864&t=1)
[5] [https://www.irbis-nbuv.gov.ua](http://www.irbis-nbuv.gov.ua/everlib/person/361365)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2026-04-13 13:16:51 ]
Надто примітивно, як для статусу R2, все прокоментовано - порожня хвальба. То відповіді на критичні питання, підняті ШІ відповідно до хоча б якихось вимог до поетичної майстерності, будуть?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2026-04-13 14:18:37 ]
Я виставляв щойно для ознайомлення усі отримані незабутнім Ярославом Чорногузом оцінки від R авторів, Редакції Майстерень я тут не знайшов. Та й максимально можлива оцінка від статусу R2 - "6" (Редакція Майстерень теж має такий статус).
Тому ви вводите в оману, кажучи про "7" від Редакції будь-кому.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Борис Костиря (М.К./М.К.) [ 2026-04-13 15:20:25 ]
Нікого я не вводив в оману. На сторінці Чорногуза вказано рейтинг Майстерень 6,33/7. Можливо, він формується автоматично.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2026-04-13 16:40:58 ]
То ви з цього зробили висновок, що оцінку "7" поставлено Редакцією Майстерень? А хоча б навести курсор на рядок з тими цифрами і отримати пояснення, що таке середній бал, і як він там виникає, не пробували? Це ніби вважається адекватністю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Борис Костиря (М.К./М.К.) [ 2026-04-13 13:42:55 ]
А я зобов'язаний давати відповіді? Ви - прокурор,а я на допиті? Це моє право,а не обов'язок.
Деяке порушення ритму може траплятися, це є у видатних поетів. Слово "лик" є в українській мові. Не бачу проблем. "Листок... листом" - це не тавтологія, а ампліфікація. Абстрактна образність властива для модернізму. Я не вірю, що це писав ШІ.
Краще б Ви так реагували на хамські вислови Сонце Місяця, але Ви зауваження про це зовсім ігноруєте.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2026-04-13 14:36:53 ]
Ви користуєтесь ресурсом, на якому проголошуєте різні лозунги, акцентуючи це на загальних сторінках, - вам початково надано статус R2, як відповідальної за рівень своєї майстерності і рівень своїх публікацій особи.
Тож, якщо ви й далі будете поетично неохайні, то зможете повернутися до статусу особистої безвідповідальності.

А щодо Сонця Місяця, то ви чомусь не видаляєте такі коментарі зі своїх сторінок чи про вас там не говориться?
Тож Редакцію цікавлять найперше рівень публікацій і відсутність подібного вашому самохваленню. Якщо ви чимось публічно хвалитесь - це запрошення і потреба оцінити ситуацію.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Борис Костиря (М.К./М.К.) [ 2026-04-13 13:47:33 ]
Я бачив на сторінці Я. Чорногуза - оцінка Редакції - 7.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Борис Костиря (М.К./М.К.) [ 2026-04-13 15:23:13 ]
Ви наводили рядки з порушенням ритму "У землю столику, як серце біди" і "Який просурмить піднебесний фагот" як приклад порушення ритму, де насправді порушення ритму немає.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2026-04-13 16:41:40 ]

Хіба я наводив свої рядки? Йдеться про запитання ШІ до вас, на які я запропонував вам відповісти в контексті вашого самовихваляння.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Борис Костиря (М.К./М.К.) [ 2026-04-13 19:38:23 ]
ШІ навіть неправильно визначив розмір вірша. Вірш написаний амфібрахієм, а не анапестом.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Гундарів (М.К./Л.П.) [ 2026-04-13 10:58:44 ]
Пане Борисе! Напевно, Ви зрозуміли, чому увагу редакції відтепер прикуто до Вашої творчості? Відповідь ясна - через Вашу підтримку моєї позиції!
Прошу Вас особливо цим не перейматися.
Оскільки члени редакції виховані на традиційних текстах таких авторів, як, приміром, Сушко чи Курдіновський, то їм, звичайно, важко сприймати новаторські твори - з іншою ритмікою, іншими римами, іншою естетикою.
До речі, я сказав і про своє високе ставлення до Вашої творчості, що роблю вкрай рідко, і про своє бажання поповнити свій читацький щоденник сторінкою, присвяченою Вам, очільникові НСПУ, з яким я на постійному звʼязку (зверніть увагу на його фейсбук).
Між іншим, шановний ШІ робить рецензії на ВСІ мої поезії. Нерідко й він не сприймає мої новаторства, даючи помилкові висновки. Але я кажу йому про це, і він, на відміну від деяких людей, вибачається і переписує свої відгуки.
Гадаю, і тут він багато чого прогавив. Скажімо рима «лицях - листя» - це рівень Семенка і Євтушенка! І така «гава» у його дописах - не одненька.
Добре знаю, як легко зламати талановиту людину.
Але переконаний: у Вас, пане Борисе, може бути чудове творче майбутнє, адже у Вас для цього є все: потужна мовна підготовка, публікації у провідних виданнях, стремління відкривати щось нове, є, зрештою, стрижень, і, чи не найголовніше, - Дар!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Борис Костиря (М.К./М.К.) [ 2026-04-13 11:06:04 ]
Дякую, пане Юрію.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2026-04-13 13:20:14 ]
Ви певно не зауважили, що автор цієї публікації сам закликав на цю сторінку лозунгом "Творчість, яка гідна Шевченківської премії." - тож як і декількох попередніх випадків сюди зайшли саме на таку пропозицію. Дивно, що ви цього не зауважуєте, видумуючи інші причини. Вашу особисту позицію ми не помітили. Емоції є, а сенси відсутні. Це не позиція.