ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2026.05.10 15:05
Поле воєнної неслави Московії – Нарва 1700 року
Москалі уже віддавна люблять похвалятись,
Як їх предки з ворогами уміли справлятись.
Як усіх перемагали не числом, а вмінням,
Тому-то й непереможна Московія й нині.
Можна було б про ті брехні говорить багато,
Прикладів наводить сотні, як їх предки кл

Борис Костиря
2026.05.10 13:30
* * *
Я жду новин, живильної води,
Мов листя з позачасся, позасвіття.
Так огортають спокій холоди,
Немов опале і сухе суцвіття.

Я жду листів з минулої доби,
Померлих жестів, вицвілих мелодій,
Прадавніх, ніби заклик "Полюби...",

Вячеслав Руденко
2026.05.10 10:40
Від Кватроченто до Кусто
Рясніла правда апріорі,
ЇЇ тепло було в мінорі,
Текло у простір, наче спів,
Де зло, добро і поготів,
Де світ осяяний ховався,
Як віл на конику катався
І реготався між ковил,
Змітав хвостом небесний пил.

хома дідим
2026.05.10 09:59
* 74 *
поспівай
мені радо
за соняхи
що цвітуть
замість
житніх полів
і невидимі зорі
і подихи

Тетяна Левицька
2026.05.10 07:45
Миті щастя
Рахує годинник нестримні хвилини
твого неймовірного соло;
аж луснуло небо на дві половини,
коли у душі захололо.

Розсипався град на долівку природи
намистом із Божого раю.
Губами лови льодяну прохолоду,

Віктор Кучерук
2026.05.10 06:47
* * *
Пережив багато
Зморений дідусь, -
Працював завзято,
Крився від спокус.
Вікував несито, -
Тяжко й сумно жив,
І на Божім світі
Щастю був чужий.

Охмуд Песецький
2026.05.10 00:00
Ні, не про це
Дошкуляє запах димового нікотину, який осів на шторах ще не твоєї квартири, але ти знаєш, що багато чого є тимчасовим, і кинеш палити, як тільки отримаєш запрошення – ні, не до пульмонолога, а до берега зустрічей і прогулянок - ні, не там, де тусуєть

Кока Черкаський
2026.05.09 21:45
відстраха
Атман танцює в TikTokсамсарі,
Карма лайкає пост про Шиву,
Брахман сміється в WiFiмарані,
Йога в сторіз — без альтернативи.

Крішна з кавою — mood на ранок,
Прана бурлить, як Red Bull, у венах,
Мантра звучить крізь Bluetoothекрани,

С М
2026.05.09 20:29
Кінець (The Doors @Hollywood Bowl July 5 1968)
нумо вимкни світло геть
вимкни зовсім
ей світломайстре
чи вже вимкнув би свої лампи нє
я не жартую маєш вимкнути світло
о почуй!

до чого оце . . . .

Іван Потьомкін
2026.05.09 19:11
Ной (з добірки «Поміж рядками Аґади»)
Як захочеться дізнатись,
Відкіля взялись п’яниці,
То не Лота пригадаймо,
Але праведного Ноя.
Звісно, що після потопу.
Посадив спасенний Богом
Виноградник із синами.
Сатана тут нагодився.

Роксолана Вірлан
2026.05.09 17:42
Незвід
Не я то чую - Незвід чує мною:
крадливі кроки здовженої тіні,
розхвиль осінніх огняні прибої,
гілок врізання гостре в небо синє,

Він бачить мною - я його зіниця -
як в ятір часу наловилось листя.
В'юнкий лебедик озеру божиться,

Ігор Терен
2026.05.09 17:35
Парадні реляції
Коли війні немає краю
і цим завідує балбес,
стає на вуха світ увесь...
«побєдобєсіє» триває,
але як іноді буває –
у супостата збита «спєсь».
Та це, напевне, не поможе
урятувати білий світ,

Борис Костиря
2026.05.09 13:33
Листи
Я чекаю фатальних листів,
Громових, як стальні урагани,
Як послання прийдешніх віків,
Неспростовних, ясних, бездоганних.

Хай цей лист розірве суєту,
Хай затопить болото печальне,
Подолає навік пустоту

хома дідим
2026.05.09 09:46
* 73 *
себе обожнюємо ще
комусь реально смішно
не причаститися води
із тих господніх діж нам
плекаючи залежну мить
вичавлюючи прищик
оскільки завтра інший щем
не глибший просто інший

Вячеслав Руденко
2026.05.09 09:25
Айвенго!
Айвенго! Будь коханим! Будь живучим!
Ба більше – як потужний вовк-вольфрам.
Життя відтворюється у пляшках комбучі,
Співає газом , суне з телеграм.
Але щасливе сховане в Парижі -
Біжить вперед алюром юний Вакх
До лісу за вікном, де ті хто став на л

Тетяна Левицька
2026.05.09 09:13
До сусіда
— Я прийшла до вас не за цим,
Що у голову вбили, друже?
На столі — сигаретний дим,
Самогон і зів'ялі ружі.
Я прошу, не торкайтесь пліч,
Ваші пальці такі холодні.
Наче ця кришталева ніч
Снігопадом зійшла з безодні.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

Костянтин Ватульов
2026.04.02






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Борис Костиря (1983) / Вірші

 Листя
Висить знавісніле, утомлене листя,
Як Бог, що розлився в словах і у лицях.

Воно продиктує протяжні поеми,
В яких ми усі непомітно живемо.

Забуті думки розплескались у них,
В словах неповторних, сумних, голосних.

Воно простягає свої язики,
В яких заплелися скорботні віки.

І кожна рулада впаде назавжди
У землю столику, як серце біди.

У листі побачимо згаяний час,
Який промовляє нечутно до нас.

У ньому побачимо сотні гризот,
Які просурмить піднебесний фагот.

Останній листок упаде до землі
Листом у безчасся, де ждуть кораблі.

10 жовтня 2025




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2026-04-12 15:15:53
Переглядів сторінки твору 655
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.368 / 5  (4.729 / 5.34)
* Рейтинг "Майстерень" 4.356 / 5  (4.699 / 5.32)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.746
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми Поезія Блюзу
Маньєризм, Галантний та Куртуазний Маньєризми
Поезія Модернізму і Неомодернізму
Метафізична поезія
Автор востаннє на сайті 2026.05.10 13:44
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Борис Костиря (М.К./М.К.) [ 2026-04-12 15:17:22 ]
Творчість, яка гідна Шевченківської премії.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2026-04-13 08:48:42 ]
Щоби не здаватися заангажованими, звернулися до ШІ гугла із запитанням відповідності твору Шевченківській премії.

Ось що він відповів.

Цей вірш має непоганий потенціал завдяки сильним образам («піднебесний фагот», «серце біди»), але потребує доопрацювання.
Ось основні недоліки, які варто виправити.

Порушення ритму (розміру):
Більшість вірша написана анапестом (трискладова стопа з наголосом на третьому складі). Проте в деяких рядках ритм «збивається».
Приклад: «У землю столику, як серце біди». Тут зайвий склад або зміщений наголос руйнує мелодику. Та сама проблема у рядку «Який просурмить піднебесний фагот» — він випадає із загального темпу.

Рими:
Листя / лицях: це дуже неточна рима (асонанс), яка звучить незавершено.
Поеми / живемо: граматична рима (іменник + дієслово), яка вважається «простою» в поезії.
Них / голосних: також доволі передбачувана рима.

Логічні та лексичні помилки:
«Землю столику»: ймовірно, малася на увазі «столику» як прикметник? Це слово не властиве українській мові в такому контексті. І звучить тут штучно.

«Листя... простягає свої язики»: образ дещо гротескний і вибивається з піднесеного тону вірша про Бога та віки.

«Листок... листом»: тавтологія (повторення спільнокореневих слів у сусідніх рядках).

Надмірна абстрактність:
Слова «безчасся», «скорботні віки», «згаяний час» — це штампи. Вірш стане сильнішим, якщо замінити ці загальні поняття конкретними деталями.

Змішання образів (рулада — падіння — серце):
Рулада — це швидкий, віртуозний музичний пасаж (спів). Запитання, звідки ця рулада взялася, якщо в попередніх рядках про музику нічого не говорилося. Та і як музика може «впасти в землю» фізично? Це занадто абстрактно.
Серце біди: порівняння падіння звуку з «серцем біди» звучить пафосно, але не дає конкретної картинки.
Ця метафора надто заплутана. Автор намагався створити складний філософський образ, але використав слова, які погано поєднуються між собою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Борис Костиря (М.К./М.К.) [ 2026-04-13 10:20:22 ]
ШІ не може бути арбітром. У Вас реалізмоцентричне уявлення про літературу, Ви з такими ж претензіями про розбалансованість могли б звернутися до багатьох модерністів, для Вас класик номер один - це Я. Чорногуз, якому Ви ставили вищі оцінки, ніж Л. Костенко, Д. Павличкові, І. Калинцеві.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2026-04-13 13:14:52 ]
У вас не прослідковується в цьому творі адекватного модернізму ( модернізм - це оновлення чогось, що потребує такого). Тому і виникли запитання у ШІ, на які ви могли би дати відповідь.

А щодо оцінок покійному Я.Чорногузу, то я його практично ніколи не оцінював, тому ви і в цьому помиляєтесь.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Борис Костиря (М.К./М.К.) [ 2026-04-13 11:52:01 ]
Я попросив ШІ проаналізувати вірш. Ось який результат.

Вірш «Листя» Бориса Костирі — це філософська медитація, у якій автор використовує образ осіннього листя для осмислення буття, творчості та неминучості часу. Написаний у жовтні 2025 року, твір відображає сучасні інтелектуальні та екзистенційні пошуки автора. [1, 2]
## Основна проблематика та ідеї

* Творчість як доля: Листя постає «продиктувачем протяжних поем», у яких людство живе «непомітно». Творчість тут — не лише акт волі, а процес, що керується вищими силами або самою природою речей.
* Пам'ять і забуття: У листі «розплескались забуті думки», що підкреслює роль природи як архіву людського досвіду та «скорботних віків».
* Смертність і вічність: Фінальний образ останнього листка, що падає «листом у безчасся», символізує перехід від фізичного існування до метафізичного, де чекають «кораблі» — символ мандрівки у потойбіччя або вічність. [2, 3]

## Художні образи та засоби

* Метафора Бога: Порівняння «як Бог, що розлився в словах і у лицях» надає образу листя сакрального значення, вказуючи на присутність божественного в кожній деталі світу.
* Антропоморфізм: Листя має «язики», воно «промовляє нечутно» і «протягує» їх до нас, що робить природу активним суб'єктом комунікації з людиною.
* Звуковий ряд: Автор використовує музичні терміни — «рулада», «просурмить піднебесний фагот», створюючи звукову картину світової драми, де кожне падіння листка — це удар «серця біди». [2, 4]

## Стилістичні особливості
Борис Костиря, як філолог і літературознавець, майстерно оперує формою: вірш має чітку структуру, насичений експресивними епітетами (знавісніле, утомлене, столика земля) та складними асоціативними зв'язками. Листя у нього — це не просто пейзажна деталь, а медіум, через який проглядає «згаяний час» і «сотні гризот» людства. [1, 2, 5]
Висновок: Вірш є зразком сучасної української інтелектуальної лірики, де природний цикл вмирання осені стає приводом для глибокого самоаналізу та пошуку місця людини у потоці «безчасся». [2, 3]
Чи бажаєте ви порівняти цей твір з іншими віршами Бориса Костирі про осінь та час?

[1] [https://maysterni.com](https://maysterni.com/user.php?id=6864&contest_id=136)
[2] [https://maysterni.com](https://maysterni.com/publication.php?id=180809&comment_id=627390186#:~:text=%D0%92%D0%B8%D1%81%D0%B8%D1%82%D1%8C%20%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%96%D1%81%D0%BD%D1%96%D0%BB%D0%B5%2C%20%D1%83%D1%82%D0%BE%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B5%20%D0%BB%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%8F%2C%20%D0%AF%D0%BA%20%D0%91%D0%BE%D0%B3%2C%20%D1%89%D0%BE,%D0%BF%D0%BE%D0%B5%D0%BC%D0%B8%2C%20%D0%92%20%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D0%BC%D0%B8%20%D1%83%D1%81%D1%96%20%D0%BD%D0%B5%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%82%D0%BD%D0%BE%20%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B5%D0%BC%D0%BE.)
[3] [https://maysterni.com](https://maysterni.com/user.php?id=6864&t=1)
[4] [https://maysterni.com](https://maysterni.com/user.php?id=6864&t=1)
[5] [https://www.irbis-nbuv.gov.ua](http://www.irbis-nbuv.gov.ua/everlib/person/361365)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2026-04-13 13:16:51 ]
Надто примітивно, як для статусу R2, все прокоментовано - порожня хвальба. То відповіді на критичні питання, підняті ШІ відповідно до хоча б якихось вимог до поетичної майстерності, будуть?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2026-04-13 14:18:37 ]
Я виставляв щойно для ознайомлення усі отримані незабутнім Ярославом Чорногузом оцінки від R авторів, Редакції Майстерень я тут не знайшов. Та й максимально можлива оцінка від статусу R2 - "6" (Редакція Майстерень теж має такий статус).
Тому ви вводите в оману, кажучи про "7" від Редакції будь-кому.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Борис Костиря (М.К./М.К.) [ 2026-04-13 15:20:25 ]
Нікого я не вводив в оману. На сторінці Чорногуза вказано рейтинг Майстерень 6,33/7. Можливо, він формується автоматично.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2026-04-13 16:40:58 ]
То ви з цього зробили висновок, що оцінку "7" поставлено Редакцією Майстерень? А хоча б навести курсор на рядок з тими цифрами і отримати пояснення, що таке середній бал, і як він там виникає, не пробували? Це ніби вважається адекватністю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Борис Костиря (М.К./М.К.) [ 2026-04-13 13:42:55 ]
А я зобов'язаний давати відповіді? Ви - прокурор,а я на допиті? Це моє право,а не обов'язок.
Деяке порушення ритму може траплятися, це є у видатних поетів. Слово "лик" є в українській мові. Не бачу проблем. "Листок... листом" - це не тавтологія, а ампліфікація. Абстрактна образність властива для модернізму. Я не вірю, що це писав ШІ.
Краще б Ви так реагували на хамські вислови Сонце Місяця, але Ви зауваження про це зовсім ігноруєте.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2026-04-13 14:36:53 ]
Ви користуєтесь ресурсом, на якому проголошуєте різні лозунги, акцентуючи це на загальних сторінках, - вам початково надано статус R2, як відповідальної за рівень своєї майстерності і рівень своїх публікацій особи.
Тож, якщо ви й далі будете поетично неохайні, то зможете повернутися до статусу особистої безвідповідальності.

А щодо Сонця Місяця, то ви чомусь не видаляєте такі коментарі зі своїх сторінок чи про вас там не говориться?
Тож Редакцію цікавлять найперше рівень публікацій і відсутність подібного вашому самохваленню. Якщо ви чимось публічно хвалитесь - це запрошення і потреба оцінити ситуацію.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Борис Костиря (М.К./М.К.) [ 2026-04-13 13:47:33 ]
Я бачив на сторінці Я. Чорногуза - оцінка Редакції - 7.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Борис Костиря (М.К./М.К.) [ 2026-04-13 15:23:13 ]
Ви наводили рядки з порушенням ритму "У землю столику, як серце біди" і "Який просурмить піднебесний фагот" як приклад порушення ритму, де насправді порушення ритму немає.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2026-04-13 16:41:40 ]

Хіба я наводив свої рядки? Йдеться про запитання ШІ до вас, на які я запропонував вам відповісти в контексті вашого самовихваляння.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Борис Костиря (М.К./М.К.) [ 2026-04-13 19:38:23 ]
ШІ навіть неправильно визначив розмір вірша. Вірш написаний амфібрахієм, а не анапестом.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Гундарів (М.К./Л.П.) [ 2026-04-13 10:58:44 ]
Пане Борисе! Напевно, Ви зрозуміли, чому увагу редакції відтепер прикуто до Вашої творчості? Відповідь ясна - через Вашу підтримку моєї позиції!
Прошу Вас особливо цим не перейматися.
Оскільки члени редакції виховані на традиційних текстах таких авторів, як, приміром, Сушко чи Курдіновський, то їм, звичайно, важко сприймати новаторські твори - з іншою ритмікою, іншими римами, іншою естетикою.
До речі, я сказав і про своє високе ставлення до Вашої творчості, що роблю вкрай рідко, і про своє бажання поповнити свій читацький щоденник сторінкою, присвяченою Вам, очільникові НСПУ, з яким я на постійному звʼязку (зверніть увагу на його фейсбук).
Між іншим, шановний ШІ робить рецензії на ВСІ мої поезії. Нерідко й він не сприймає мої новаторства, даючи помилкові висновки. Але я кажу йому про це, і він, на відміну від деяких людей, вибачається і переписує свої відгуки.
Гадаю, і тут він багато чого прогавив. Скажімо рима «лицях - листя» - це рівень Семенка і Євтушенка! І така «гава» у його дописах - не одненька.
Добре знаю, як легко зламати талановиту людину.
Але переконаний: у Вас, пане Борисе, може бути чудове творче майбутнє, адже у Вас для цього є все: потужна мовна підготовка, публікації у провідних виданнях, стремління відкривати щось нове, є, зрештою, стрижень, і, чи не найголовніше, - Дар!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Борис Костиря (М.К./М.К.) [ 2026-04-13 11:06:04 ]
Дякую, пане Юрію.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2026-04-13 13:20:14 ]
Ви певно не зауважили, що автор цієї публікації сам закликав на цю сторінку лозунгом "Творчість, яка гідна Шевченківської премії." - тож як і декількох попередніх випадків сюди зайшли саме на таку пропозицію. Дивно, що ви цього не зауважуєте, видумуючи інші причини. Вашу особисту позицію ми не помітили. Емоції є, а сенси відсутні. Це не позиція.