3 серпня 2025 року Божого. Бухали в Дійовці. Це околиця Дніпра. Пили так що аж над ранок ригали. Мужики казали, що якщо самогонку прогнати через березовий активований вугіль то вийде божественна штука від якої після не болить голова з похмілля. Де ж узяти той вугіль тепер? Раніше його привозили з Росії та ж тепер москалі наші вороги.

Я Петро Краснощок, алкоголік зі стажем вже три роки. За тиждень до початку великої війни померла моя жінка, Янка. Хворіла давно, була в неї онкологія - наслідок роботи на Придніпровському хімічному заводі в Дніпродзержинську, отой що нині Кам'янське. Дітей в нас не було і в тому винен я, придурок, через якого вона зробила три аборти. Після смерті жінки я ще тримався півроку аж доки в наше село не стали масово привозити молодих хлопців у трунах. Село наше невелике, всі одне одного знають. Я знав тих пацанів, то ж не витримав такого і почав квасити. З тої пори я вже давно на пенсії і їзжу до своїх друзів по Дніпропетровській області. Хотів побачити всю Дніпропетровщину, от тільки спогади мої лишились про те де була яка п'янка.

Народився я ще в ті роки коли правив нами цар Микита-кукурузник. Ходив у школу при Брежнєві. Працював на Баглійкоксі. Пам'ятаю антиалкогольну кампанію в часи Горбачова. Пили тоді таке від чого люди дохли як мухи. Тепер є що випити і за самогон зараз так вже не ганяють як раніше.

10 серпня 2025 року Божого. Бухали у Степовому, в ганделику. В плані алкоголю Степове - то місце сили. Як казав мій сусід: "Працюю я на будівництві в прораба і кажу йому, не посилай мене в Степове - я там забухаю. Але той посилає вперто туди." Вранці прокинувсь на пляжі на березі Баглійського ставка. Не пам'ятаю нічого. Добре ще що літо, але ж ночі вже холодні. Півгодини ще чалапав додому.

12 серпня 2025 року Божого. Бухали в Українці. Згадали ті часи як у місцевій церкві ще служив священик із Кам'янського і він остерігав нас від алкоголю і говорив про те що п'яниці не успадковують Царства Небесного.

Над нами летіли шахеди. Самих шахедів ми не бачили, тільки чули як вони дзижчать у нас над головами. Кажуть що шахеди вигадали перси, а вірніше злямзили ту технологію в американців. Ще говорять про те що як в Ірані правив шах, то було все добре, а як прийшов до влади аятолла Хомейні, то він під страхом смерті заборонив бухать. Добре що я живу не в Ірані, а то якби я не бухав то від того що діється довкола мій дах полетів би!

Вранці мене хотіли послати до магазину за опохмілом. Однак Костя сказав:

- Не виходь, бо ти схожий на бурята.

Я заперечив йому:

- Які буряти? Я українець із діда-прадіда.

Костя відповів:

- Ну то подивись на себе у дзеркало.

Я глянув і дійсно на мене звідти дивився громадянин Республіки Бурятія Цибікжаб (забув прізвище), що загинув у березні 2022 року під Києвом.

Так допився що аж лице спухло. Ще й труби горять.


16 серпня 2025 року Божого. Бухав у кума в Терновці. Кум у мене працює санітаром в дурдомі у Павлограді. Сказав мені так:

- Ніколи не роби отак як оті молоді дурні, яких до нас масово привозять. Не мішай алкоголь із енергетичними напоями, бо від того одразу в голову забігає білочка.

Москалі почали бити КАБами. Кум промовив:

- Бахкають КАБи, а ми бахнемо ще і нам буде не страшно.

Ми бахнули і нам дійсно стало не страшно.

Посиділи ще з півгодини і кум мені каже:

- Ти знаєш, що фронт сюди наближається?

Я відповідаю:

- Якщо наближається, то пішли копати окопи.

Взяли ми лопати. Вийшли за межі міста в поле і стали копати. Копали, однак чомусь виходили ямки, а не окопи. Тут з'явився якийсь типчик і питає нас:

- Мужики, а що ви ото тут робите?

Ми відповідаємо:

- Копаємо окопи, бо фронт наближається.

Він і каже:

- Як наблизиться то я копатиму сам, а не ви, які мало що заперлися на моє поле, так ще й лика не в'яжете. Я озимину тут посіяв, а ви її нівечите. Ще раз вас тут побачу - пригощу держаком по спині.

Образилися ми - пішли й поснули під териконом.

18 серпня 2025 року Божого. Бухали в Петриківці. Згадували минуле. Як при Кучмі розпайовували колгоспи. Розпаювали так що всю худобу порізали за два роки до того, техніку здали на брухт, а ті хто отримали землю замість грошей від держави отримали шиш. За п'ятнадцять років усю землю скупили олігархи і тепер усі на них батракують.

Десь вдалині бахнула ракета. Зустрівся нам місцевий селищний дурник Митька Петриковка. Запросив до себе додому.

19 серпня 2025 року Божого. Бухали у Петриковки вдома. Петриковка сказав:

- А давайте я пригостю вас тою самогонкою що мені ще від батька досталася. Таку самогонку ще діди наші й прадіди пили.

І приніс. От тільки самогонка та була чомусь зелена із білою каламуттю.

Ми випили.

Пролетіли шахеди.

23 серпня 2025 року Божого. Не сплю три доби, бо з самого ранку літають шахеди.

24 серпня 2025 року Божого. Летять шахеди.

25 серпня 2025 року Божого. С-сука. Шахеди летять досі. І головне що сусіди кажуть мені: "Іди проспись, придурок. Ніяких шахедів нема". Чому вони їх не бачать і не чують?


27 серпня 2025 року Божого. Всі ховалися від ТЦК. Ховався і я. В глибині душі закрадалась думка: на хера я ховаюся? Мені ж уже 62 роки і призову не підлягаю. Однак все одно надходила паніка. Заліз у свій погреб і побив банки які ще моя жінка зберігала. І так, у погребі теж літали шахеди.


29 серпня 2025 року Божого. Бухав із ТЦКашниками. Ті казали, що все розуміють, але є дурне радянське слово план і якщо вони не виконуватимуть той план по ухилянтам їх посадять. Казали що шахеди в голові у багатьох із них теж постійно літають, особливо після контузії. Ще й вибухи постійно чують. Питали в мене чи не було струсу мозку? Я казав що напевно був, коли торік я п'яний послизнувся на вулиці в ожеледицю. Але куди ж я звернуся як фельдшерсько-акушерський пункт закрили в селі ще в часи як Партія Регіонів робила свою медреформу.

- Одначе, - сказали ТЦКашники. - Більше за усі шахеди нас дратують ті дурні, які просто не з'явилися вчасно за повістками , а тепер ховаються від нас. Ото якщо прийдуть москалі, то вони далеко не заховаються. Поїдуть як миленькі воювать за Росію проти Європи і не покричить ніхто про "бєспрєдєл ТЦК", бо то Росія. Он уже скільки з окупованих територій нагнали як худобу воювати проти своїх.

31 серпня 2025 року Божого. (Написано курячим почерком, бо тряслись руки). Приходила моя жінка. Але моя жінка померла три роки тому. Казала мені те що й при житті, що скільки років ми разом прожили, а нічого не нажили. Що я за і її життя любив заливать за комір, а зараз взагалі перетворився на чорт зна що.

Згадувала мені ті аборти і що за них її тепер смажать чорти.

Я відповідав:

- Ну так ти ж працювала там де радіація, які після того можуть бути діти?

- А ще, - мовила Янка. - Кажу тобі - не кинеш пити, то помреш як дурень.

- Ти мені і при житті це казала, - відповів я.

Янка зникла, а натомість з'явилася зелена харя. Я знову поліз у погреб. З боку Кам'янського строчили кулемети.

1 вересня. Поїхав до Кам'янського. Там на вокзалі бухав із волоцюгами. Нічого не пам'ятаю. Мабуть підсипали клофеліну. Отямився у Водяній балці без чобіт і ні копійки грошей. Над головою висіла стара клепана труба, по якій ще у п'ятидесяті роки йшов коксівний газ на ДМК з Баглійкоксу. Вночі йшов додому, обходив блокпости, бо комендантська година.


3 вересня. Безперервно літають шахеди. Напевно тепер працює ще й Китай та Індія, а не тільки Іран та КНДР. Вони що там, ніколи не сплять, що їх виробляють постійно?

4 вересня. Якщо шахеди літають досі, значить на москалів працює півсвіту.

5 вересня. Ні, на москалів працює весь світ, а значить треба вести мирні переговори. Але ж Зеленський не хоче! Дарма я згадав Зеленського, бо у вікно заглянула велетенська зелена жаба.

8 вересня. Шахеди сіли на землю. Із шахедів вийшли чортики.

9 - 11 вересня. Дві доби ходив по своєму двору. Лаяв масонів, євреїв, комуністів, бандерівців і той трест в який я колись вклав наші із жінкою ваучери.

Врешті сусіди подзвонили жінчиній сестрі у Кринички. Вона приїхала, викликала поліцію і бригаду. Мене відвезли на Ігрень.

Без дати. Пишу в палаті. Мене крапають крапельницею і лікар мені щось довго говорив про наслідки тривалого вживання алкоголю. Розумів я його насилу. Три години як зняли в'язки.


Від автора. Бухло то зло. Хлопці й дівчата не бухайте ніколи!